Постанова

від 24.01.2018 по справі 761/8870/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/814/2018 р. Головуючий у 1 інстанції - Гуменюк А.І.

Справа № 761/8870/17-ц Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 р.

в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна.

Стягнуто з ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди нерухомого майна у розмірі 105 314,91 грн. та судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 1053,15 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 р. та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 21 серпня 2014 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна, за яким позивачка передала, а відповідач прийняв у строкове, платне володіння і користування ізольовану трикімнатну квартиру загальною площею 78, 0 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві приватної власності.

Відповідно до п.3.1 Договору за домовленістю сторін, щомісячна плата за користуванням об'єктом нерухомості - орендна плата вноситься наймачем у безготівковій грошовій формі і становить: суму в гривні, еквівалентну 1 500, 00 дол. США (півтори тис.доларів США) і не включає плати за електроенергію, телебачення, Інтернет, телефон, комунальні платежі та інших офіційних і договірних плат.

Згідно п. 3.1.1 Договору, передбачено, що у разі підвищення курсу долара США до гривні більше ніж на 20% орендна плата фіксується в гривні і становить суму у розмірі 22 800, 00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 31 серпня 2014 р. між сторонами було підписано Акт передавання-приймання, за яким позивачка передала, а відповідач прийняв об'єкт нерухомості, визначений договором оренди (а.с. 8).

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановлюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 105 314,91 грн., із яких 96 878,13 грн. - заборгованість по орендній платі, а 1 457,43 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 6 979,35 грн. - інфляційна складова, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивачки у судовому порядку.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставина справи, підтверджуються матеріалами справи.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу представник відповідача посилався, зокрема, на те, що згідно п.170.1.2 Податкового кодексу відповідач виступав податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об єктів нерухомості, інших ніж земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (паї), майнові паї (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю. чи присадибну ділянку). Тому, відповідач при нарахуванні та виплаті орендної плати позивачці (орендодавцю) - фізичній особі проводив нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) у розмірі, встановленому на дату нарахування та виплати орендної плати, а з 1.01.2015 р. ще й військового збору відповідно до п.п.1.2.п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК в редакції ЗУ № 71-УІІІ від 28.12.2014 р. Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав чинності з 1.01.2015 р.; за весь період дії договору оренди сума сплачених податків з позивачку (орендодавця) становила 99 274,13 грн.; і з цих підстав вважає що позовні вимоги не підлягали задоволенню, тому просить про скасування рішення суду.

Судова колегія вважає, що доводи апеляції не можуть бути взяті до уваги, оскільки, згідно п.3.1 договору оренди встановлено, що орендна плата становить суму у гривні, еквівалентну 1500 дол.США, і не включає плати за електроенергію, телебачення, Інтернет, телефон, комунальні платежі та інших офіційних і договірних плат.

Таким чином, виходячи із змісту вказаного пункту договору саме ця сума, яка становить еквівалент 1500 дол.США у гривні, належала до сплати позивачці за передане в оренду приміщення, і не передбачає ніяких відрахувань із цієї суми.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ Тіпі-Лінк Юкрейн - залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 р. - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 25.01.2018 р.

Головуючий :

Судді :