Рішення

від 24.01.2018 по справі 127/23781/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23781/17

Провадження № 2/127/6207/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Автомир - Вінниця , фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ Автомир - Вінниця , фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 21.07.2017 р. о 16.15 год. в приміщенні ТОВ Автомир-Вінниця яке знаходиться в м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 94А, співробітниками (продавцями) вище вказаного товариства, позивачу була запропонована публічна оферта в якості Рахунку на оплату № ФОПКі-1882 від 21.07.2017 р., на придбання двох пружин по каталожному номеру (546301Н020) до свого автомобіля, оскільки будь-які інші деталі до автомобіля позивача не можуть бути встановлені. Даний рахунок було оплачено позивачем в вище зазначеному приміщенні через касу, що підтверджує товарний чек №149 від 21.07.2017 р. Даний товар обіцяли привезти через 3 (три) дні, і позивач повинен був його забрати в вище зазначеному приміщенні. Але при детальному розгляді вищезазначеного Рахунку на оплату № ФОПКі-1882 від 21.07.2017 р., виявив, що продаж пружин здійснив ФОП ОСОБА_2, хоча оплата і запропонована оферта відбувалося саме в приміщенні і співробітниками ТОВ Автомир - Вінниця . Через тиждень, приблизно, 27.07.2017 р. зателефонувавши до ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2, позивачу повідомили, що даних запчастин в них немає і вони не можуть їх продати. 31.07.2017 р. позивачем була відправлена Вимога від 28.07.2017 р. щодо виконання взятих на себе зобов'язань вище зазначеними суб'єктами господарювання. На дану вимогу ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2Я, надали відповідь в якій зазначено про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань. Спираючись на вище зазначене, позивачем були перенесені моральні страждання у зв'язку з тим, що ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2, позиціонують себе як представники КІА MOTORS, та несуть певну моральну відповідальність щодо діяльності вище зазначеної міжнародної компанії до клієнтів які використовують або користуються їхньою продукцією, тим самим в діях вищезазначених суб'єктів господарювання відношення до позивача як клієнта було вкрай негативним чим підірвали в позивача віру в доброчесність до самої міжнародної компанії КІА MOTORS а також, віру в те що обслуговування його автомобіля в даній компанії і в її представництвах не є добропорядним у зв'язку з тим, що відбулося невиконання взятих на себе зобов'язань та намагання ухилитися від їх виконання. Оцінка нанесеної позивачу моральної шкоди полягає в тому, що обслуговування його автомобіля (ремонт, діагностика і. т.п.) відбувалося протягом 3 років і лише вище зазначеними суб'єктами господарювання і залишається невідомим той факт як вони ставилися до виконання свої зобов'язань щодо його автомобіля, в аспекті того, що позивачу неможливо без спеціальних технічних знань зрозуміти якість виконаних ними ремонтних робіт щодо автомобіля, тим самим своїми діями ТОВ Автомир - Вінниця , ФОП ОСОБА_2, завдали позивачу страждання та переживання щодо якості ремонту автомобіля який в них ремонтувався. Також для захисту своїх прав був змушений користуватися послугами адвоката за які сплачено суму у розмірі 2500 гривень. Просить захистити його права споживача, зобов'язати посадових осіб ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2 щодо усунення порушення прав позивача та негайного виконання взятих ними на себе зобов'язань щодо передачі пружин за каталожним номером 546301Н020. Стягнути на користь позивача з ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2, 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнути на користь позивача з ТОВ Автомир -Вінниця , ФОП ОСОБА_2, витрати на правову допомогу у розмірі 2500 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1 в приміщенні ТОВ Автомир - Вінниця проводив технічний огляд свого автомобіля KIA CEED (ED) 1/6 G АКПП. В зв'язку з оглядом вказаного автомобіля позивачу запропонували придбати дві пружини та ФОП ОСОБА_2 надав позивачу рахунок на оплату №ФОПКі-1882 від 21.07.2017року, який ОСОБА_1В, відразу ж оплатив через термінал (товарний чек №149 від 21.07.2017р.), який знаходиться в приміщенні ТОВ Автомир - Вінниця (а.с.6).

Однак, замовлений та оплачений товар ОСОБА_1 не отримав, в зв'язку з чим звернувся 28.07.2017року з вимогою до відповідачів про передання йому товару в строк семи днів з дня отримання даної вимоги (а.с.7).

Згідно відповіді ФОП ОСОБА_2 від 09.08.2017року, вказав що здійснити передачу запасних частин не представляється можливим, у зв'язку із відсутністю їх на складі постачальника(а.с.8).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично укладено договір поставки за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Договір поставки є двостороннім (правами та обов'язками наділені як постачальник, так і покупець), консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов) і відплатним (постачальник передає товар покупцю за відповідну плату).

Разом з тим договору поставки властиві ознаки, що виокремлюють його серед інших договорів і дають підстави розглядати його як договір, якому властиве особливе правове регулювання: 1) до обсягу прав і обов'язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляється, а і його доставка; 2) передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві повинна здійснюватися в обумовлений договором строк або строки; 3) у договорі поставки момент укладання договору віддалений у часі від моменту виконання, тому що товару, який є предметом договору поставки, може і не бути на момент укладання договору; 4) має істотне значення, з якою метою покупець хоче придбати товар у постачальника, тому що за договором поставки покупцеві передається товар для використання його у підприємницькій діяльності або з іншою метою, що не пов'язана з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням; 5) система договірних зв'язків при укладанні договору поставки зазвичай є складною. Тому постачальником не завжди виступає власник (виробник) майна, що є предметом поставки, ним може бути і посередник, який реалізує покупцеві товар з метою одержання прибутку.

Сторонами в договорі поставки є постачальник і покупець, до яких законодавець висуває певні вимоги. Так, постачальник має обов'язково займатися підприємницькою діяльністю. Що ж до покупця, то він може використовувати придбаний ним товар як у підприємницькій діяльності, так і з іншою метою.

Істотними умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати. Істотними визнаються також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Предметом договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності, а також інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Ним може виступати продукція виробничого призначення, товари, призначені для продажу на ринку, продукція, призначена для промислової переробки, тощо.

Строки поставки - це погоджені сторонами і визначені в договорі періоди (період), протягом яких постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві. У договорі строки поставки можуть визначатися такими способами: шляхом зазначення фіксованої дати поставки; визначенням періоду часу, протягом якого повинна бути здійснена поставка (місяць, квартал, рік); за допомогою спеціальних термінів: "негайна поставка", "поставка зі складу" тощо.

Строки поставки продукції можуть бути пов'язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, з попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

Згідно рахунку на оплату №ФОПКі-1882 від 21.07.2017року, сторонами ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1В, погоджено строки виконання договору поставки, а саме видача товару проводиться після надходження коштів на р/рахунок.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні чеку №62 від 21.07.2017року та штампу на рахунку на оплату №ФОПКі-1882 від 21.07.2017року з відміткою сплачено , ОСОБА_1В, виконано умови договору та внесено кошти на рахунок, який наданий ФОП ОСОБА_3 в той самий день (а.с.6).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності (ст. 5 ЗУ Про захист прав споживачів ).

Згідно ст. 4 ЗУ Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ст. 6 ЗУ Про захист прав споживачів ).

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, ст. 527 Цивільного кодексу України, вказує, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено в судовому засіданні, про що не заперечують і сторони, товар замовлений та оплачений позивачем, станом на день розгляду справи так і не доставлений позивачу, що свідчить про не виконання ФОП ОСОБА_2 умов договору.

В судовому засіданні представник відповідачів посилався на те, що ФОП ОСОБА_2 не виконав умови договору в зв'язку з тим, що позивачем не були сплачені кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2

Однак, дані посилання суд не бере до уваги, оскільки згідно усних пояснень позивача та наданого чеку №62 від 21.07.2017року вбачається, що позивачем вказана сума в рахунку -1586,31грн., сплачена одразу в приміщенні ТОВ Автомир - Вінниця через термінал. Крім того, в рахунку виданого ФОП ОСОБА_2 проставлений штамп з відміткою сплачено 21.07.2017року. та згідно відповіді на письмову вимогу позивача, ФОП ОСОБА_2Я, фактично підтвердив оплату ОСОБА_1 за товар, вказавши прохання надати розрахунковий рахунок та банківські реквізити для перерахунку сплачених коштів, або звернутися до каси ФОП ОСОБА_2 для отримання (повернення) сплачених ОСОБА_1В, коштів (а.с.8).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договір поставки не виконаний з вини постачальника - ФОП ОСОБА_2, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 дві пружини за каталожним номером 546301Н020, вартістю 1586,31грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно постанови пленуму ВСУ N 5 від 12.04.96 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі ст. 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди . Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні прав, наданих споживачам.

Згідно ч.2 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи те, що з вини ФОП ОСОБА_2 не були виконанні умови договору поставки, та те, що позивачу як споживачу не поставлено товар, що змусило ОСОБА_1 переживати щодо якості ремонту його автомобіля, який обслуговувався у відповідачів, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 1500,00грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Автомир - Вінниця задоволенню не підлягають, оскільки останні не є стороною в даних правовідносинах.

Згідно ст. 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, тому, враховуючи положення частини 4 вказаної статті, з ФОП ОСОБА_2 підлягає стягненню сума у розмірі 2500,00 грн., витрачена позивачем за надану йому правничу допомогу.

Посилання представника відповідача на те, що підписантом даного договору є ОСОБА_4М./, а не позивач, суд не бере до уваги, оскільки позивач ОСОБА_1В, вказаний як клієнт та ним були сплачені кошти (квитанція №77/1 від 01.08.2017року) за надану адвокатом правову допомогу на підставі договору №77/1 від 01.08.2017р.(а.с.9,11).

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_2Я, на користь держави судовий збір в розмірі 1280,00гривень.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 23, 526, 527, 610, 627, 638, 712, 1167 ЦК України, ЗУ Про захист прав споживачів , керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 дві пружини за каталожним номером 546301Н020, вартістю 1586,31грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500,00гривень у відшкодування моральної шкоди та 2500,00гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1280,00гривень.

В задоволенні позовних вимог до ТОВ Автомир - Вінниця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 29.01.2018року.

ОСОБА_1, місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Яснополянська, 34, адреса листування: 21027, м. Вінниця, вул. 600- річчя, 21, кім. 512.

ФОП ОСОБА_2, м. Вінниця ,вул. Анастасії Медвідь, 31, ІПН 34269206039.

ТОВ Автомир - Вінниця , вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, вул. Немирівське шосе, 94-А, код ЄДРПОУ 36309904.

Суддя: