Постанова

від 24.01.2018 по справі 143/754/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/772/98/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Марченко Л. В.

Доповідач :Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 рокуСправа № 143/754/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької областів складі:

головуючого судді Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Кучевського П.В.,

за участі секретаря Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_2 до СТОВ Зоря с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області про стягнення орендної плати за договором оренди землі, моральної шкоди та визнання додаткової угоди укладеною, за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області, яке ухвалено 31 жовтня 2017 року суддею Марченко Л.В., о 15 год. 30 хв., в смт. Погребище, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2017 року до Погребищенського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_2 до СТОВ Зоря с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області про стягнення орендної плати за договором оренди землі, моральної шкоди та визнання додаткової угоди укладеною.

Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 1,8506 га, кадастровий НОМЕР_3, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Вказане підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.02.2007, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010780600204.

04 січня 2008 року між ним та СТОВ Зоря в особі директора ОСОБА_3 укладено договір оренди землі № 121, який зареєстровано у Державному підприємстві Вінницький регіональний центр ДЗК 06.08.2008 за № 040880600452.

Відповідно до п. 1 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22364,01 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошова, натуральна, змішана в розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі за 1 га. Всього 335,46 грн. в рік.

Відповідно до п. 9а договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 9б договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендна плата вноситься в такі строки: до 25.12 кожного року.

Відповідно до п. 10 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 розмір орендної плати : переглядається: за вимогою однієї з сторін, у разі:

зміни умов господарювання, передбачених законом;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту індексації визначених законом;

в інших випадках передбачених законом.

У разі не внесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% не сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 25 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 27 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці, дотримуватись умов договору.

Відповідно до п. 31 договору оренди землі № 121 від 04.01.2018 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін договору спір розв'язується у судовому порядку.

У 2009 році між сторонами договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 укладено зміни до договору оренди землі № 121 від 04.01.2008, якими внесли наступні зміни та доповнення до договору оренди землі № 121 від 04.01.2008:

П. 1.5 договору оренди земельної ділянки викласти в новій редакції наступного змісту нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25765,93 грн.

П. 3.1 договору оренди земельної ділянки викласти в новій редакції наступного змісту орендна плата встановлюється а розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 772,98 грн. в рік.

Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Зважаючи на своє скрутне матеріальне становище та з урахуванням існуючих умов договору оренди землі № 121 від 04.01.2008, він неодноразово звертався до орендаря з власними пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати, оскільки залишення орендної плати в теперішніх умовах на такому рівні не дає можливості йому як пенсіонеру просто елементарно вижити. Тим паче, така можливість передбачена самим договором оренди землі № 121 від 04.01.2008 (п. 11 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008). Однак, орендар ігнорує його пропозиції, а з 2016 року перестав платити орендну плату, тому ним було підготовлено та надіслано на адресу орендаря пропозицію та проект додаткової угоди щодо приведення умов існуючого договору до вимог чинного законодавства та елементарних життєвих відносин. Однак, з моменту отримання останньої вже пройшло більше місяця, жодної відповіді ним не отримано, тому, вважає що такий термін з урахуванням правил розумності та ділового обороту є достатнім для прийняття відповідного рішення.

Відповідач на момент пред'явлення позову зобов'язання в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків не виконав.

Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки станом 31.05.2017 року складає 827 грн.98 коп., з врахуванням 3 % річних -10 грн. та 45 грн. інфляційних.

Крім того ним, з метою підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 04.01.2008 на адресу відповідача було направлено пропозицію та проект додаткової угоди. Однак, відповіді - не отримав та враховуючи що з дня отримання відповідачем пропозиції пройшло більше 30 днів то він вважає, що є підстави вважати про прийняття відповідачем отриманої пропозиції.

Оскільки його сім'я тримає птицю, то завдяки отриманню зерна він міг би її прогодувати, а відповідач своїми протиправними діями такого права його позбавив. Оскільки доводиться закупляти корми, у його сім'ї не вистачає коштів на нормальне харчування та купівлю одягу. Він втратив сон, розуміння того що відповідачем йому не виплачено орендну плату призводить до надзвичайних моральних страждань, виникає страх за повну втрату орендної плати та належної йому земельної ділянки, на фоні якого у нього загострились хронічні хвороби. Таким чином моральну шкоду він оцінює в розмірі 50 000 гривень.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (а.с. 81-82 ), просить стягнути з відповідача на його користь 194 грн.21 коп. інфляційних втрат та 40 грн. 33 коп. - 3% річних, 50 000 грн. моральної шкоди та визнати додаткову угоду від 05.04.2017 року - укладеною у вирішенні питання судових витрат залишити без змін .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповного з'ясування обставин, що мають значення по справі .

В апеляційній скарзі зазначає, що СТОВ Зоря шляхом поштового переказу 04.10.2017 року надіслало кошти в сумі в сумі 1734 грн., в якості оплати орендної плати, однак судом не взято до уваги, що невчасна оплата орендної плати не звільняє відповідача від сплати інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми, що передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України.

Ст. 651 ЦК України регламентує, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. На даний час підвищились ціни на продукти харчування, медикаменти та ін., а тому вважає за доцільне підвищити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки її ринкова вартість збільшилась.

Скаржник вказує, що суду першої інстанції достовірно було відомо про його скрутне матеріальне становище, що орендна плата за користування земельною ділянкою є основним джерелом доходу його сім'ї, проте, не зважаючи на вказані факти, а також несвоєчасну виплату коштів, яка потягла за собою негативні наслідки для його сім'ї, суд безпідставно відмовив в задоволенні позову.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначає, що при ухваленні рішення, не взято до уваги, що обов'язок доказування доведення відсутності вини покладено на особу, яка порушила зобов'язання.

Також, при ухваленні рішення судом не взято до уваги, що відповідно до чинного законодавства всі зміни або розірвання договору вчиняються у письмовій формі. В судовому засіданні не досліджувалась додаткова угода, яка відповідачем пропонувалась для підписання.

Просить скасувати рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року, ухвалити нове, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.02.2007, ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 1.8506 га, кадастровий НОМЕР_2, яка знаходиться на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

04.01.2008 року між ОСОБА_2 та СТОВ "Зоря" с.Андрушівка Погребищенського району Вінницької області було укладено договір оренди землі № 121.Даний Договір зареєстрований у ДП "Вінницький регіональний центр ДЗК" 6.08.2008 року за № 040880600452 (а.с.12-13).

Відповідно до протоколу №1 зборів засновників СТОВ "Зоря" с.Андрушівка від 02.02.2016 року було вирішено питання про встановлення оплати за оренду земельного паю в 2016 році у виді виплати грошових коштів в сумі 5457 грн.64 коп., та натуральної оплати, яка становить: зерно озимої пшениці-800 кг, ячменю-250 кг., кукурудза-250 кг., цукор-50 кг., олія -5л.,оранка городів-0.25 га.( а.с. 46).

З матеріалів справи вбачається, що СТОВ Зоря намагалось виконати своє зобов'язання перед ОСОБА_2 щодо виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, однак останній відмовився від отримання виплати у вигляді грошових коштів та вимагав оплату виключно у натуральній формі, а саме 1 тону пшениці.

Вказаний факт підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4

ОСОБА_2 єдиний з орендодавців, який не отримав орендної плати за 2016 рік з власної ініціативи, а тому обґрунтованими є висновки суду щодо недоведеності вимог позивача простягнення інфляційних витрат, 3% річних, як компенсацію затримки орендної плати, та вірно прийшов висновку, що ОСОБА_2 з власної ініціативи не було отримано орендної плати за 2016 рік у грошовому еквіваленті, у зв'язку з тим, що він відмовився від отримання грошових коштів, оскільки хотів отримати орендну плату в натуральній формі (1 тону зерна).

Умовами договору оренди землі №121 від 04 січня 2008 року не передбачено виплату орендної плати за вибором орендодавця (грошовою або натуральною).

В подальшому відповідачем були вжиті всі дії для виплати орендної плати ОСОБА_2, а саме поштовим переказом за жовтень 2017 року, за яким СТОВ Зоря перерахувало, на адресу ОСОБА_2 орендну плату за 2016 рік, яку він і отримав та орендну плату за 2017 рік, однак від отримання плати за користування земельною ділянкою за 2017 рік останній відмовився.

Згідно ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629, ч.1-2 ст. 651 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. 610, 611 ЦПК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і пріоритетним перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 15, 21 вказаного Закону, однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата на землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову у стягненні інфляційних витрат, 3% річних, як компенсацію затримки орендної плати, оскільки дії відповідача не є протиправними, а були цілком направлені на задоволення потреб позивача.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов висновку про відмову у визнанні додаткової угоди до договору оренди землі №121 від 04 січня 2008 року виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно копії листа за 363 від 10.03.2017 року на адресу ОСОБА_2 господарство СТОВ "Зоря" с. Андрушівки направило на його звернення відповідь, в якому повідомлялось про неможливсть дострокового одностороннього розірвання договору оренди від 2008 року, повідомляло та просило його укласти Додаткову угоду про зміну розміру орендної плати з 3% на 7.6% та продовжити договірні відносини ( а.с. 50 ).

В даному випадку відповідачем не було порушено умов договору, а судом не встановлено істотних порушень СТОВ Зоря при виконанні договору оренди землі №121 від 04.01.2008 року, а навпаки запропоновано укласти додаткову угоду, яка б поліпшила матеріальний стан позивача внаслідок підвищення орендної плати, тому вимога про визнання додаткової угоди укладеною, яка зазначена в позові не підлягає задоволенню.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в статтях 23, 1167 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

За положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами є договірними, заснованими на договорі про строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, у даному випадку не передбачено.

Оскільки ні нормами Конституції України, ні Законом України Про оренду землі , який є спеціальним законом в регулюванні спірних відносин, ні укладеним між сторонами договором не передбачено право на відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору, тому суд першої інстанції в цій частині також обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 з підстав необґрунтованості.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Таким чином суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, надавши належну оцінку доказам у справі дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий /підпис/ Рибчинський В.П.

Судді /підпис/ Голота Л.О.

/підпис/ Кучевський П.В.

Згідно з оригіналом.

Суддя Рибчинський В.П.