Постанова

від 18.01.2018 по справі 361/6243/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6243/15-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М. Провадження № 22-ц/780/203/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А. Категорія 46 18.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави до ОСОБА_2, третя особа: Київська обласна державна адміністрація про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

встановила:

У серпні 2015 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом, у якому просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, що видані на ім'я ОСОБА_2

В обґрунтування позову зазначав, що в результаті перевірки кримінального провадження №4201411013000059, зареєстрованого 03 жовтня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом підроблення розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 23 лютого 2007 року № 179 Про зміну цільового призначення земельної ділянки встановлено порушення земельного законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок фізичним особам. Зокрема, встановлено, що 05 лютого 2008 року відповідачу ОСОБА_2 на підставі даного розпорядження були видані вказані вище державні акти на право власності на земельні ділянки із зміненим цільовим призначенням, загальною площею 18,8265 га, із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі промислового виробництва, розміщення промислово-логістичного центру на території Красилівської сільської ради Броварського району Київської області. Зазначене розпорядження орган місцевого самоврядування з цього питання не приймав, державні акти видані під час існування заборони на зміну цільового призначення земель товарного сільськогосподарського виробництва. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України, однак ця інспекція не наділена повноваженнями на звернення до суду, тому позов в інтересах держави подано заступником прокурора Київської області.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий 05 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 9,8879 га, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, Красилівська сільська рада, цільове призначення (використання): промислове виробництво, для розміщення промислово-логістичного центру, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832500026.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий 05 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,9386 га, цільове призначення (використання): промислове виробництво, для розміщення промислово-логістичного центру, кадастровий номер НОМЕР_4 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832500027.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація зміни цільового призначення належних ОСОБА_2 земельних ділянок, цільове призначення яких було для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видача відповідачу державних актів зі зміненим цільовим призначенням відбулася з порушенням вимог ст. 20 та п. 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України під час дії встановленої законом заборони зміни такого цільового призначення. Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсними державних актів серії НОМЕР_5 і № НОМЕР_6 від 05 лютого 2008 року ґрунтуються на вимогах закону, оскільки зміна цільового призначення належних відповідачу ОСОБА_2 земельних ділянок відбулася з порушенням вимог закону і встановленого порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення ХІV сесії ХХІІІ скликання Красилівської сільської ради від 17 листопада 2000 року № 94 відповідачу ОСОБА_2 передано у приватну власність дві земельні ділянки загальною площею 18,83 га (ділянка НОМЕР_9 - площею 8,94 га та ділянка НОМЕР_8 - площею 9,89 га), що розташовані на території Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, цільове призначення яких: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_7 від 14 лютого 2001 року.

Раніше зазначені земельні ділянки належали до земель, наданих власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Красилівське для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить лист Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області від 28 липня 2015 року за № 10-1008-0.2-1286/2-15.

05 лютого 2008 року на земельні ділянки, що були передані ОСОБА_2 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, з яких вбачається, що цільове призначення земельних ділянок площею 9,8879 га і площею 8,9386 га було змінено на промислове виробництво, для розміщення промислово-логістичного центру, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_10.

Підставою видачі цих державних актів на право власності на вказані земельні ділянки зазначено розпорядження Київської облдержадміністрації від 23 лютого 2007 року № 179.

Разом з тим, з копії листа Київської облдержадміністрації від 15 вересня 2014 року за вих. № 11-26/15456 вбачається, що розпорядження голови Київської обласної держадміністрації від 23 лютого 2007 року № 179 у загальному відділі апарату адміністрації не зареєстровано, під № 179 зареєстровано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 22 березня 2007 року Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_3 на підставі заяви останнього від 13 березня 2007 року та протоколу профкому від 14 березня 2007 року.

Відповідно до листа від 15 вересня 2014 року Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою цим підприємством на виконання умов договору від 13 березня 2006 року № 9821 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в межах Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, який 21 січня 2008 року був переданий до Управління земельних ресурсів у Броварському районі Київської області для державної реєстрації та видачі державних актів та до інституту не повертався. Договір від 13 березня 2006 року № 9821 та акт про приймання-здачі виконаних робіт згідно з актом про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 28 березня 2014 року були відібрані до знищення як такі, що не мають історичної цінності й втратили практичне значення.

Згідно із листом Управління Держземагенства у Броварському районі Київської області від 15 вересня 2014 року за № 3376 ОСОБА_2 сплатив втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 716 506 грн. 50 коп. Проекти землеустрою, затверджені розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 23 лютого 2007 року за № 179, до архіву управління не передавалися.

03 жовтня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 42014110130000059 по факту підробки розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 23 лютого 2007 року № 179 на підставі якого було змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 38,55 га (ОСОБА_4 площею 19,72 га та ОСОБА_2 площею 18,83 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію земель промислового виробництва, для розміщення промислово-логістичного центру.

За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначено ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

11 квітня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 502, якою затвердив Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб (далі - Порядок), що був чинним момент виникнення правовідносин, та визначив механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

Згідно із п. 2 цього Порядку зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

У ст. 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За змістом підпункту "б" пункту 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

У своїй апеляційній скарзі сторона відповідача зазначає, що ОСОБА_2 законно набув право власності на земельні ділянки зі зміненим цільовим призначенням, що ним не було вчинено будь-яких порушень чинного на той момент законодавства, а тому він не може бути позбавлений цього права власності. Проте, колегія суддів вважає, що дані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки як було встановлено реєстрація зміни цільового призначення належних відповідачу земельних ділянок, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відбулося з порушенням вимог закону під час дії заборони зміни такого цільового призначення.

Доводи щодо заявленого стороною відповідача клопотання про застосування наслідку спливу позовної давності, на які посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку даним обставинам та дійшов вірного висновку.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів щодо спростування висновків суду про законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення. Колегія суддів не вбачає інших підстав для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового про задоволення позову.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 26 січня 2018 року.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.