Рішення

від 19.01.2018 по справі 804/7585/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Справа № 804/7585/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. за участі секретаря судового засіданняСкупейко І.М. за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0017501420 від 30.10.2017 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 116 185,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на 92 948,00 грн. та за штрафними санкціями на 23 237,00 грн.) та № 0017491420 від 30.10.2017 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 83 653,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток , порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Господарські операції з придбання товарів, зазначених в первинних документах, відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Товари отримані та використані в господарській діяльності підприємства. До перевірки надані всі первинні документи щодо господарських операцій з контрагентом. Первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та повністю підтверджують реальність господарських операцій. Посилання відповідача в акті перевірки на вирок стосовно директора Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток є безпідставними. Вказаний вирок жодним чином не стосується конкретних господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток . Крім того, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.10.2017 р. № 0017501420, № 0017491420 суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента, який не мав можливості здійснити реалізацію товарів в зазначеному в первинних документах обсязі, оскільки вказаний контрагент не мав достатнього обсягу ресурсів для здійснення виду господарської діяльності, зазначеного в договорі. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток . Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. Вироком суду, який набрав законної сили, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Флеш-сток створено без мети здійснення господарської діяльності. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс зареєстровано 17.10.2001 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 31551274.

18.09.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток за період з 01.11.2015 р. по 31.12.2015 р.

За результатами перевірки складено акт № 13062/04-36-14-20/31551274 від 25.09.2017 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс :

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2015 р. у сумі 83 653,00 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі 92 948,00 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України Товариство з обмеженою відповідальністю Флеш-сток зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві, засновник ОСОБА_6 .

Згідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІV квартал 2015 р. на підприємстві працювала 1 особа (директор).

Товариство з обмеженою відповідальністю Флеш-сток не є виробником товарів, реалізованих Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс .

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій з серпня 2015 р. по грудень 2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток придбано: фрукти (мандарини, ківі, яблука, лимон полуниця і т.д.), овочі (перець солодкий, помідори, кабачки), безалкогольні напої, соки, маргарин, жир кулінарний, дріжджі, хлібобулочні вироби, кава, шланг, рукав, стрічка двобічна, скетч, тент, кутник, граблі, лопати та інші, а реалізовано: роботи з подрібнення та розсіву товару, роботи з пакування товару, консультаційні послуги, продукти харчування (сирні палички, бичок, гриби, овочі заморожені та інші), труба, лист, брус, фарба, насос, спецодяг та інше. Тобто асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій.

Згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних у АС Єдиний реєстр податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) , які були виписані постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток та віднесені підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс до податкового кредиту, відсутнє придбання товару (сольвент, ендотерм).

Виходячи з викладеного, неможливо простежити ланцюг придбання товару (сольвент, ендотерм) у зв'язку з відсутністю постачальника даного товару.

Також, згідно даних ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток в період листопад 2015 р. виконані роботи (послуги) замовникам, які розташовані в різних віддалених одне від одного містах та потребують значної кількості кваліфікованих працівників.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток в листопаді, грудні 2015 р. реалізовано товари та послуги на 54 покупця (покупці розташовані в різних віддалених одне від одного містах України).

В акті міститься посилання на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 р. № 200/5639/16-к, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

20.11.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 15.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 розділу І договору предметом договору є постачання товару, найменування та кількість якого визначені в рахунках або у видаткових накладних.

Відповідно до первинних документів позивача здійснювалась реалізація товарів сольвент нафтовий, ендотерм.

30.10.2017 р. на підставі акту перевірки № 13062/04-36-14-20/31551274 від 25.09.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0017501420, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 116 185,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на 92 9848,00 грн. та за штрафними санкціями на 23 237,00 грн.) та № 0017491420, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 83 653,00 грн.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано копії первинних документів фінансово-господарської діяльності: договору; податкових накладних; видаткових накладних, товарно-транспортних накладних; рахунків-фактур; квитанцій; прибуткових накладних; платіжних доручень; актів списання; актів приймання виконаних підрядних робіт; довідок про вартість виконаних робіт; актів на закриття прихованих робіт; оборотно-сальдових відомостей.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 р. № 200/5639/16-к встановлено наступні обставини:

ОСОБА_6 наприкінці липня 2015 року, в денний час, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося за можливе, знаходячись в м. Павлоград Дніпропетровської області, вступив в попередню змову з невстановленими слідством особами, направлену на фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно досягнутої з невстановленими співучасниками злочину змови, ОСОБА_6 повинен був за матеріальну винагороду у сумі 500 гривень, надати копії свого паспорта громадянина України, а також картки фізичної особи платника податків з ідентифікаційним номером та без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписати у нотаріуса складений та наданий йому невстановленими особами статут підприємства, який є установчим документом суб'єкта господарювання, на підставі якого створюється юридична особа, та проводиться її державна реєстрація і повернути зазначений офіційний документ невстановленим співучасникам злочину, які, в подальшому, після проведення ними державної реєстрації юридичної особи, повинні були використовувати реквізити створеного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

ОСОБА_6 як в ході досудового розслідування так і в суді свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та підтвердив обставини їх скоєння викладені в обвинувальному акті, які обєктивно підтверджуються дослідженими судом доказами кримінального провадження…

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 15 від 20.11.2015 р., на підставі якого сформована спірна сума податкового кредиту.

З посиланням на вказаний договір на адресу позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Флеш-сток , а саме, ОСОБА_6, виписані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 р. № 200/5639/16-к встановлено факт створення ОСОБА_6 суб'єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток , без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтвердження господарської операції належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Згідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність постачання товарів з боку спірного постачальника в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договором, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами та іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання, не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товарів в адресу позивача, доказів можливості постачання товарів завдяки залученню постачальником інших контрагентів для подальшого постачання товарів позивачу. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у контрагента підприємства об'єктивної можливості здійснити постачання товарів через недостатність ресурсів, не встановлення первинних документів про залучення спірним постачальником третіх осіб до постачання товарів.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах (зокрема, щодо постачальника товарів) змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари дійсно поставлені позивачу, але не в тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право Товариства на податковий кредит.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс , складені на підставі договору купівлі-продажу № 15 від 20.11.2015 р., є неналежними, оскільки підписані ОСОБА_6, який значився як засновник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток та яким створено суб'єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю Флеш-сток , без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, що встановлено вироком в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 р. № 200/5639/16-к ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 р. по справі № 826/15034/14, від 16.01.2018 р. по справі № 2а-7075/12/2670.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.10.2017 р. № 0017501420, № 0017491420 відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення буде виготовлено у повному обсязі протягом 10 днів з моменту проголошення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 29.01.2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 29.01.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук М.М.Бухтіярова