Рішення

від 26.01.2018 по справі 758/4924/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4924/17

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Лупінос Я. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс ,

представник відповідача - Клок Валентина Володимирівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до ТОВ Колос-Агротехсервіс в якому просив зобов'язати товариство видати йому трудову книжку, зазначити датою звільнення позивача фактичний день видачі трудової книжки, стягнути суму середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 2006 року по 2015 рік, позивач працював у TOB Колос-Агротехсервіс на посадах директора, заступника директора товариства. 31.03.15 позивач звільнився з посади заступника директора TOB Колос-Агротехсервіс .

Відповідачем, всупереч покладеного на нього законом обов'язку, не було видано позивачеві трудову книжку при його звільненні. Зазначене порушує його права, визначені ст.ст. 47, 48 КЗпП України.

З посиланням на ст. 235 КЗпП України, п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, ОСОБА_1 просить зобов'язати TOB Колос-Агротехсервіс , видати оригінал трудової книжки, зазначити в трудовій книжці датою його звільнення фактичний день видачі трудової книжки, а також стягнути з відповідача його середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, пов'язаний із затримкою видачі трудової книжки. Крім того, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн., яка на думку позивача, завдана йому внаслідок невидачі трудової книжки, оскільки позивач тривалий час не має можливості працевлаштуватись, внаслідок чого перебуває в пригніченому стресовому стані, зазнає постійних хвилювань та душевних страждань, оскільки без трудової книжки не може підтвердити власний трудовий стаж та професійний досвід, і вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з вищевикладених підстав, обґрунтувавши їх поясненнями, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала, посилаючись на пропущення процесуального строку звернення до суду з позовом, а також те, що відповідач на дату звільнення перебував за межами України, що призвело до неможливості вручення йому трудової книжки.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15.12.17 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 працював у ТОВ Колос-Агротехсервіс та 31.03.15 був звільнений з посади заступника директора вказаного товариства, Зазначені обставини визнаються сторонами, підтверджуються зібраними у справі доказами, а відтак доказуванню не підлягають (а.с. 44-46).

Разом з тим, у порушення вимог ст. 116 КЗпП України у день звільнення працівника ОСОБА_1, з боку роботодавця ТОВ Колос-Агротехсервіс йому не було видано трудової книжки.

У своїх поясненнях наданих суду, представник ОСОБА_1 зазначила, що її довіритель неодноразово телефонним зв'язком та з письмовими заявами звертався до ТОВ Колос-Агротехсервіс з вимогою видати йому трудову книжку, однак зазначені вимоги були залишені товариством позаувагою.

Належним доказом письмового звернення ОСОБА_1 до ТОВ Колос-Агротехсервіс з вимогою видати трудову книжку є заява від 01.03.17, яка була отримана відповідачем 02.03.17. У вказаній заяві позивач, діючи через свого представника, просив відповідача направити трудову книжку ОСОБА_1 на адресу: 01133, АДРЕСА_1. Зазначені обставини визнаються сторонами і доказуванню не підлягають (а.с. 14-16).

Також, у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо невидачі ТОВ Колос-Агротехсервіс працівникові його трудової книжки, Головне управління Держпраці у Київської області листом від 21.11.16 № 2/4.3-С3228 повідомило заявника про направлення листа до Товариства з проханням надати відповідну інформацію, а також повідомило, що спірне питання не входить до його компетенції та рекомендовано звернутись до суду за захистом порушених прав (а.с. 13).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Ст. 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1998 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

У відповідності до вимог п. 4.1, п. 4.2 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, а якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 6 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний в день звільнення позивача, видати йому належним чином оформлену трудову книжку та провести повний розрахунок.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, при звільненні ОСОБА_1 з ним належним чином не розрахувалися, трудову книжку не видали.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач зазначив, що трудова книжка позивачу не вручена у зв'язку з його відсутністю в Україні на дату звільнення. Разом з тим, вказані доводи не позбавляють відповідача обов'язку, у разі відсутності працівника на роботі в день звільнення надіслати йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Більш того, ОСОБА_1 були вчинені необхідні дії, передбачені п. 4.1 Інструкції, а саме, повідомлено роботодавця про свою згоду надсилання йому оригіналу трудової книжки поштою на вказану ним адресу. Як встановлено судом, факт отримання такої згоди підтверджується відповіддю ТОВ Колос-Агротехсервіс від 04.04.17 за вих. №04/04/17-2 на заяву представника позивача ОСОБА_2 від 01.03.17 № 01-17, до якої також долучалась письмова згода позивача на отримання трудової книжки поштою.

З огляду на викладене, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо видачі йому трудової книжки та внесення відповідачем до трудової книжки позивача записів, у відповідності до вимог п. 2.10 Інструкції, а саме, внести новий запис про звільнення ОСОБА_1, зазначивши датою його звільнення фактичний день видачі йому трудової книжки.

Ст. 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, яке включає до себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку добровільно дає згоду.

Як вбачається з позовної заяви, вимушений прогул позивач пов'язує із затримкою видачі трудової книжки при звільненні, у зв'язку з чим просить стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи розрахунок з моменту отримання відповідачем згоди на надіслання трудової книжки поштою по день розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100, визначено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У відповідності до матеріалів справи, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 380,95 грн. (16 000 грн. (заробіток за два місяці до звільнення): 41 (кількість робочих днів у цих місяцях) (а.с. 44).

Беручи до уваги вимоги чинного законодавства для встановлення розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню, до розрахунку беруться робочі дні у відповідному році.

При цьому, суд вважає, що розрахунок середньої заробітної плати, яка підлягає позивачеві, починається з 04.04.17, дата, коли відповідача повідомлено про згоду позивача на надіслання йому трудової книжки, виходячи відповіді ТОВ Колос-Агротехсервіс від 04.04.17 за вих. №04/04/17-2 на заяву представника позивача ОСОБА_2 від 01.03.17 № 01-17 та закінчується днем розгляду справи по суті.

З урахуванням зазначених вище обставин, станом на день розгляду справи загальна кількість робочих днів з дати звільнення позивача із займаної посади по даний час становить 205 днів.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму середнього заробітку позивача за час його вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки, в розмірі 78095,24 грн., яка обрахована наступним чином: 16000 грн. (фактична заробітна плата за останні два місяці роботи): 42 дні (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи) = 380,95 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х 205 днів (кількість днів вимушеного прогулу на дату ухвалення рішення, починаючи з дати повідомлення про згоду на надіслання трудової книжки поштою).

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням його трудових прав є правомірними, проте підлягаю частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, дослідивши обставини справи та вислухавши представників сторін, погоджується, що у зв'язку із затримкою видачі ОСОБА_1 оригіналу трудової книжки він зазнав певних хвилювань, невпевненості та відсутності стабільності у організації свого подальшого життя, матеріального забезпечення, оскільки працевлаштування без трудової книжки неможливе. Однак, суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000,00 грн. не відповідають принципу розумності і справедливості. Виходячи з зазначених принципів позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 2000,00 грн.

Розглядаючи заперечення відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх протиправними, оскільки в даному випадку строк позовної давності не застосовується (правова позиція Верховного суду України у постанові від 16.03.2016 справа № 6-2426 цс 15).

Так, статтею 233 КЗпП України визначено такі випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Зокрема, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Початок перебігу місячного строку звернення до суду у даному спорі для працівника повинен починатися з дня видачі працівнику трудової книжки. З огляду на те, що трудова книжка на час розгляду справи судом відповідачем не видана і не надіслана на адресу, вказану ОСОБА_1, передбачений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду позивачем не булл пропущено.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сплачена сума судового збору в розмірі 3520,00 грн. (а.с. 6, 27-а).

Керуючись ст.ст. 43 Конституції України, ст.ст. ст.ст. 47, 48, 233, 235, 237-1 КЗпП України, п.п. 1.1., 2.2., 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, п.п. 1-3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100, ст. ст. 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 15, літ. А, ЄРДПОУ 24252930) видати ОСОБА_1 (01042, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) оригінал його трудової книжки.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 15, літ. А, ЄРДПОУ 24252930) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 (01042, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 36 Б, кв.92, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зазначивши датою звільнення ОСОБА_1 фактичний день видачі йому трудової книжки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 15, літ. А, ЄРДПОУ 24252930) на користь ОСОБА_1 (01042, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату ухвалення рішення у справі у розмірі 78095,24 грн. (сімдесят вісім тисяч дев'яносто п'ять гривень двадцять чотири копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 15, літ. А, ЄРДПОУ 24252930) на користь ОСОБА_1 (01042, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс (м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 15, літ. А, ЄРДПОУ 24252930) на користь ОСОБА_1 (01042, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3520,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Васильченко