Ухвала

від 20.08.2018 по справі 758/4924/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 758/4924/17

провадження № 61- 42109ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2018 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ Колос-Агротехсервіс видати ОСОБА_1 оригінал його трудової книжки.

Зобов'язано ТОВ Колос-Агротехсервіс внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про зміну дати звільнення ОСОБА_1

Стягнуто з ТОВ Колос-Агротехсервіс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату ухвалення рішення у справі у розмірі 78 095,24 грн.

Стягнуто з ТОВ Колос-Агротехсервіс на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

Проведено розподіл судових витрат.

08 серпня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ТОВ Колос-Агротехсервіс направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762,00 грн.

Предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та три немайнові вимоги про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису до трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнений рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року на користь ОСОБА_1, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2018 року, у розмірі 78 095,24 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100 = 176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зміст немайнових вимог ОСОБА_1 дана справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 та пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько