Постанова

від 10.07.2018 по справі 758/4924/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4924/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3629/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Рейнарт І.М.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс про зобов'язання видати трудову книжку, внесення запису до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди ,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Васильченка О.В., -

встановила:

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року вказаний позов задоволено частково.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс видати ОСОБА_1 оригінал його трудової книжки.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс внести запис до трудової книжки ОСОБА_1, зазначивши датою звільнення ОСОБА_1 фактичний день видачі йому трудової книжки.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату ухвалення рішення у справі у розмірі 78 095 грн 24 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн 00 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ Колос-Агротехсервіс просить скасувати рішеннясуду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

В судовому засіданні представники ТОВ Колос-Агротехсервіс вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позову в частині видачі трудової книжки та внесення запису про дату звільнення, а також правомірності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював у ТОВ Колос-Агротехсервіс .

31 березня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора ТОВ Колос-Агротехсервіс .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що у порушення ст. 116 КЗпП України у день звільнення йому не було видано трудову книжку.

Просив зобов'язати TOB Колос-Агротехсервіс видати оригінал трудової книжки, зазначити в трудовій книжці датою його звільнення фактичний день видачі трудової книжки, а також стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, пов'язаний із затримкою видачі трудової книжки, та стягнути моральну шкоду, яка завдана йому у зв'язку із порушенням трудових прав.

Відповідно до положень ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов 'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на основне місце роботи на посаду заступника директора TOB Колос-Агротехсервіс .

31 березня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади.

На підтвердження того, що трудову книжку товариством не видано, ОСОБА_1 надав копію звернення від 14 березня 2016 року з вимогою видати трудову книжку; копію скарги до Головного управління Держпраці у Київської області від 26 жовтня 2016 року, копію відповіді Головного управління Держпраці у Київської області від 21 листопада 2016 року № 2/4.3-С3228; копію звернення його представника від 01 березня 2017 року із вимогою видати трудову книжку; лист ТОВ Колос-Агротехсервіс від 04 квітня 2017 року № 04/04/17-2 про відмову у видачі трудової книжки представнику ОСОБА_1

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку (п. 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

Проте у порушення наведених норм КЗпП України та Інструкції , такий облік видачі трудових книжок на підприємстві не вівся, про що зазначено товариством у листі від 01 червня 2018 року.

Будь-яких належних та допустимих доказів, що товариство видало ОСОБА_1 трудову книжку, представники товариства суду не надали.

Згідно роз'яснень які містяться у абз. 3 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів вбачається, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв 'язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Так, стягуючи з товариства суму середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 78 095 грн 24 коп., суд першої інстанції, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденної заробітної плати позивача за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох місяців роботи у відповідача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновок суду першої інстанції про стягнення 2 000 грн 00 коп. у відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості, оскільки товариством були порушені трудові права позивача.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду про те, що заява товариства про застосування строків позовної давності є необґрунтованою, оскільки початок перебігу місячного строку звернення до суду у даному спорі для працівника повинен починатися з дня видачі працівнику трудової книжки.

Оскільки трудова книжка на час розгляду справи судом відповідачем не видана,строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016року справа № 6-2426цс15.

Доводи апеляційної скарги про те, що перебіг строку позовної давності починається не з дня видачі трудової книжки, а з дня звільнення працівника з роботи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі твердження скаржника не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проігноровано прохання відповідача застосувати строк позовної давності, колегія суддів не приймає, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що є інформація про перетинання відповідачем державного кордону України та проживання на Кіпрі, що в свою чергу спростовує висновки суду про обґрунтованість вимог щодо відшкодування моральної шкоди, колегія суддів оцінює критично, оскільки невидачею в день звільнення з роботи позивачу трудової книжки, були порушені трудові права останнього, що призвело до його моральних страждань. Зазначений висновок судом зроблений у відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 26 січня 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Колос-Агротехсервіс залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Н.В. Поліщук

І.М. Рейнарт