Рішення

від 26.01.2018 по справі 826/12173/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2018 року №826/12173/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада , (далі - позивач, ТОВ БМК Тріада ), до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, (далі - відповідач), про скасування:

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-59/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за порушення п. 1.17 ДБН А.3-5-2009 Організація будівельного виробництва у розмірі 26100,00 грн.;

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-63/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1305000,00 грн.;

- постанови від 22.07.2016 р. №3-2207/5-10/10-64/2207/09/01 про накладення на ТОВ БМК Тріада адміністративного штрафу за порушення п. 3.3.3 ДБН А.3-5-2009 Організація будівельного виробництва у розмірі 65250,00 грн., (далі - оскаржувані постанови) .

Під час підготовки справи до розгляду, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. №150 Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції , від 09.07.2014 р. №294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, (далі - відповідач, Держархбудінспекція) .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що перевірка об'єкта будівництва проведена із чисельними порушеннями законодавства та із позбавленням позивача права бути присутнім під час перевірки, подати відповідні документи або пояснення. Позивач також звертав увагу суду, що посадовими особами, які проводили перевірку порушено порядок здійснення позапланової перевірки, акт, складений за результатами перевірки, взагалі відсутній. Факти, викладені у протоколах та постановах, є недостовірними.

Позивач також зазначив, що згідно з договором, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю МК , (далі - ТОВ МК ) , починаючи із березня 2015 р. разом із вказаним товариством здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Привокзальна, 2-в в м. Бориспіль Київської обл. (І черга на 80 квартир), (далі - об'єкт будівництва) і самостійне визначення перевіряючими особами категорії будівництва є неприпустимим, оскільки такі особи не наділені відповідними повноваженнями. Згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 21.09.2011 р. №КС08311044710, об'єкт будівництва віднесено до ІІІ категорії складності, натомість посадова особа, яка здійснювала перевірку, під час перевірки визначила для об'єкту будівництва категорію V.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил будівництва групи багатоповерхових житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м Бориспіль Київської обл., проведена на підставі відповідного звернення Бориспільської місцевої прокуратури та направлення на проведення позапланової перевірки, за результатами перевірки складено акт, у якому зафіксовано виявлені у ході проведення перевірки порушення. Зокрема, як виявлено під час перевірки, на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ МК , відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (дата державної реєстрації 06.02.2015 р., номер запису про право власності 8725816, кадастровий номер 3210500000:06:004:0012), на момент проведення перевірки, без розробки та затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт та без забезпечення авторського та технічного нагляду виконуються роботи з будівництва групи багатоповерхових житлових будинків, а саме: побудовано чотири вісімнадцятиповерхові житлові будинки.

Також виявлено, що будівельні роботи з будівництва вказаних багатоквартирних житлових будинків виконуються позивачем без документу, що дає право на виконання будівельних робіт. Крім того, на об'єкті будівництва відсутня виконавча документація. Позивачем не розроблено проект виконання робіт для визначення технології та організації будівництва на об'єкті.

Як зазначено у запереченнях проти позову, перевірку проведено правомірно. Категорію складності об'єкта будівництва головним інспектором будівельного нагляду визначено у відповідності до Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. №557, (далі - Порядок №557 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) .

На підставі акту перевірки, на переконання відповідача, враховуючи наявність порушень законодавства у сфері містобудування, правомірно складено відповідні приписи, протоколи та оскаржувані постанови.

Присутні у відповідному судовому засіданні представники сторін заявили письмове клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Листом Бориспільської місцевої прокуратури від 02.07.2016 р. №34-9040-вих-16, адресованим директору Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, повідомлено, що Бориспільською місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження, відомості про яке 23.12.2015 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015110000000608 за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу та зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби службовими особами ТОВ МК , за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2016 р. надано дозвіл Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва чотирьох багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:004:0012, розташованій за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 2-в, замовник - ТОВ МК .

Належним чином завірену копію вказаної ухвали для виконання було спрямовано до Департаменту 15.02.2016 р. та отримано 17.02.2016 р.

У листі Бориспільської місцевої прокуратури також зазначено, що органом досудового розслідування 04.07.2016 р. заплановано проведення огляду вказаної земельної ділянки та розташованого на ній об'єкту будівництва. Окрім того, зауважено, що зважаючи на недопущення представниками ТОВ МК до проведення перевірки інспектора будівельного нагляду, Бориспільська місцева прокуратура пропонує направити інспектора будівельного нагляду для проведення перевірки на виконання ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2016 р., яку б він міг розпочати та провести одночасно з оглядом земельної ділянки, проведення якого планується органом досудового розслідування.

На підставі вказаного листа, як з'ясовано судом, видано направлення для проведення позапланової перевірки від 02.07.2016 р. №49016/03.

Згодом головним інспектором будівельного нагляду, у присутності довіреної особи ТОВ МК , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ МК , назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м. Бориспіль Київської обл. .

За результатами перевірки 08.07.2016 р. складено акт перевірки, у якому зафіксовано виявлені у ході проведення перевірки порушення.

Зокрема, у ході перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ МК , відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (дата державної реєстрації 06.02.2015 р., номер запису про право власності 8725816, кадастровий номер 3210500000:06:004:0012), на момент проведення перевірки, без розробки та затвердження у встановленому законом порядку проектної документації, без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт та без забезпечення авторського та технічного нагляду виконуються роботи з будівництва групи багатоповерхових житлових будинків, а саме: побудовано чотири вісімнадцятиповерхові житлові будинки. Вказаними діями порушено ст. 26, ст. 31, п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність та вимоги Порядків здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єкту архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. №903.

Крім того, відповідно до вилучених Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області на об'єкті будівництва матеріалів, а саме: проекту виконання робіт на роботу баштових кранів прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 27.04.2015 р.; проект том 2 Архітектурні рішення прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 30.03.2015 р.; технологічна картка на мурування зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок ж/б 1, 2, 3, 4 затверджена головним інженером позивача від 25.12.2015 р.; проект том 3 Конструкції залізобетонні прийнято до виконання робіт позивачем відповідно до відмітки від 30.03.2015 р.; будівельний генплан затверджено головним інженером позивача 12.05.2015 р. та прийнято до виконання позивачем 13.05.2015 р. Встановлено, що будівельні роботи з будівництва вказаних багатоквартирних житлових будинків виконуються позивачем. Роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону. Також встановлено, що на об'єкті будівництва відсутня виконавча документація, чим генеральним підрядником - позивачем порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва . В порушення п. 3.3.3 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва позивачем не розроблено проект виконання робіт для визначення технології та організації будівництва на об'єкті.

В акті перевірки міститься запис про те, що довірена особа ТОВ МК Суліма Д.В. відмовився від підпису акту та отримання його примірника, у зв'язку з чим, примірник акту перевірки направлено ТОВ МК засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Також у матеріалах справи міститься копія доручення від 04.04.2016 р. №02/04, зі змісту якого вбачається, що Суліму Д.М. уповноважено представляти інтереси ТОВ МК .

У ході розгляду справи з'ясовано, що головним інспектором будівельного нагляду за результатами перевірки встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.

На підставі акту перевірки, 08.07.2016 р. позивачу видано припис №С-0807/8, яким, з метою усунення виявлених у ході перевірки порушень, вимагалося зупинити виконання будівельних робіт з будівництва групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Привокзальна, 2-в у м. Бориспіль Київської обл. з 13.07.2016 р. У той же день також видано припис №С-0807/9, яким, з метою усунення виявлених у ході перевірки порушень, вимагалося від позивача усунути виявлені порушення до 08.08.2016 р.

Також 08.07.2016 р. стосовно позивача складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№ 3-Л-3-0807/5, 3-Л-3-0807/6, 3-Л-3-0807/7.

22.07.2016 р. прийнято оскаржувані постанови, а саме:

- №3-2207/1-10/10-59/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 26100,00 грн.;

- №3-2207/5-10/10-63/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 1305000,00 грн.;

- №3-2207/6-10/10-64/2207/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у розмірі 65250,00 грн.

Примірники складених за результатами перевірки приписів, протоколів та постанов направлено позивачу засобами поштового зв'язку, що останнім не заперечувалося.

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом. На обґрунтування свої позиції зазначив про численні порушення порядку проведення перевірки, при цьому не зазначивши якісь конкретні порушення, а також зазначив про те, що головний інспектор будівельного нагляду не наділений повноваженнями щодо визначення категорії складності об'єкту будівництва. Будь-яких інших аргументів на підтвердження своєї позиції позивачем суду не наведено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону України Про архітектурну діяльність .

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з п. 1 якого, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом, норми якого спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, (далі - Порядок №553), п. 7 якого серед підстав для проведення позапланової перевірки визначено вимогу правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пп. 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядок №553).

Суд, проаналізувавши вимоги законодавства та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що перевірка проведена із дотриманням встановленої законодавством України процедури.

Посилання позивача на положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. №698, (далі - Порядок №698), в даному випадку суд вважає безпідставними, адже вказаним Порядком визначено основні аспекти здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а не контролю.

Так, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний нагляд, у свою чергу, це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (ч. 1 ст. 41-1 Закону).

Отже, як вбачається з викладеного, позивач не є об'єктом нагляду, а тому посилання на положення Порядку №698 є необгрунтованими.

Щодо визначеної категорії складності об'єкту будівництва суд зауважує таке.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку №557, категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Пунктом 6 Порядку №557 визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України Про об'єкти підвищеної небезпеки є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

У матеріалах справи міститься копія визначення категорії складності об'єкта будівництва, складеного головним інспектором будівельного нагляду, у якому чітко визначено причини віднесення об'єкту будівництва до V категорії складності (а.с. 92).

Зокрема, як вбачається зі змісту такого визначення, відповідно до інформації проекту том 2 Архітектурні рішення аркуш 1 житлові будинки №№ 1, 4 об'єкта будівництва ідентичні, кількість постійно перебуваючих осіб у будинку №№ 1, 4 становить 450 осіб (225+225).

Тобто, за кількістю осіб, які постійно перебувають на об'єкті будівництва, такий об'єкт відноситься до V категорії складності.

Згідно з п. 9 Порядку №557, контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється спеціально уповноваженими органами у сфері містобудування та архітектури.

Пунктом 7 Порядку №557 чітко визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Тобто, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до ІV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Однак, як встановлено у ході перевірки та не спростовано позивачем, останнім будівельні роботи виконувалися на об'єкті будівництва V категорії складності без відповідного дозволу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що виявлені у ході перевірки факти порушень також знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи. Доводи відповідача є неспростованими, позивачем до суду не надано пояснень та доказів на їх підтвердження щодо наявності у нього необхідних документів. Зокрема, позивачем не надано документів згідно з переліком, який міститься у п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009.

Також у ході розгляду справи позивачем не спростовано доводи відповідача про порушення п. 3.3.3 ДБН А.3.1-5-2009, згідно з яким, проект виконання робіт розробляють генеральні підрядні будівельно-монтажні організації, а на окремі види загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт - організації, що виконують ці роботи. На замовлення дирекції підприємства, що будується (замовника), генеральної проектної, генеральної підрядної або субпідрядної організації проект виконання робіт може розробляти проектна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна або інша організація, яка має ліцензію на цей вид проектування.

Суд зазначає, що згідно з договором від 04.11.2014 р. №1 на будівництво багатосекційного житлово-офісного комплексу по вул. Привокзальній, 2-в у м. Бориспіль Київської області, ТОВ МК передало позивачу частину прав замовника будівництва і доручило збудувати 1 і 2 будинки багатосекційного житлово-офісного комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими нежитловим приміщеннями. Позивач прийняв частину прав замовника будівництва і зобов'язався за власні та/або залучені кошти збудувати обумовлений об'єкт і разом із ТОВ МК ввести його в експлуатацію.

Таким чином, підсумовуючи усе викладене вище суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов є таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 р., розгляд справи здійснювався колегією суддів, а тому і рішення у даній справі прийнято колегією у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю БМК Тріада .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя Д.А. Костенко