Рішення

від 16.01.2018 по справі 826/11738/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2018 року № 826/11738/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Технології до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Технології (далі - позивач, ТОВ Агро-Технології ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2017 №0004251402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було придбано сільськогосподарську техніку, що підтверджується відповідними первинними документами. На його думку, відповідач безпідставно дійшов висновку, що дана операція не мала реального характеру, посилаючись на те, що контрагент позивача не придбавав таку техніку. Позивач вказав а те, що надав відповідачу вантажно-митну декларацію, яка підтверджує імпорт придбаної позивачем техніки на територію України та зазначив, що відповідач не у повному обсязі дослідив документи, надані позивачем до перевірки.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що під час перевірки встановлено, що контрагент позивача не придбавав сільськогосподарську техніку, яка в подальшому була нібито реалізована позивачу, що свідчить про відсутність реального характеру такої господарської операції.

В судовому засіданні 21.12.2017 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, у зв'язку із чим, суд, на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Агро-Технології з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт №196/26-15-14-02-02/32767975 від 29.05.2017, згідно висновків якого відповідач встановив, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 44.2, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 941 667 грн. за період 2016 рік.

Позивач на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України надав заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких відповідач листом від 27.06.2017 №18427/10/26-15-14-02-02 повідомив про залишення висновків акта без змін.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2017 №0004251402 форми П , яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 941 667 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 №18978/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 29.06.2017 №0004251402 протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ Агро-Технології (Покупець) уклало із приватним підприємством Підсобне господарство ім. Зубковського (Продавець) договір від 20.02.2015 №20-02/15 АТГ, предметом якого є придбання сільськогосподарської техніки, а саме: сівалка точного висіву KINZE моделі 36, 16-рядкова в кількості 1 штука (далі - сівалка) на загальну суму 2 330 000,00 грн.

На виконання даного договору ПП Підсобне господарство ім. Зубковського продало позивачу сівалку серійний номер 627108, що підтверджується видатковою накладною №1 від 10.04.2015 та актом прийому передачі від 10.04.2015, копії яких наявні в матеріалах справи.

ПП Підсобне господарство ім. Зубковського виписало на адресу позивача податкові накладні від 20.02.2015, від 08.04.2015 та від 10.04.2015.

При цьому в податковій накладній від 20.02.2015 була допущена помилка при написанні коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а саме помилково вказано 8435100000 замість правильного 8432301900 . Дана помилка була виправлена розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 20.02.2015 №1.

Розрахунки за договором від 20.02.2015 №20-02/15 АТГ здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач в ході перевірки здійснив аналіз бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та встановив, що ПП Підсобне господарство ім. Зубковського за період з 01.01.2013 по 30.04.2015 не придбавало сівалки з кодом УКТ ЗЕД 8435100000 або 8432301900, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що господарські відносини між даним підприємством та позивачем не мали реального характеру.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, з огляду на наступне.

З матерів справи вбачається, що сівалка з серійним номером 627108 імпортована товариством з обмеженою відповідальністю Аграрна індустріальна Компанія , що підтверджується вантажною митною декларацією №100270000/2013/219248, код товару 8432301900.

ТОВ Аграрна індустріальна Компанія виписало на адресу ПП Підсобне господарство ім. Зубковського податкові накладні від 18.09.2012, від 17.10.2012, від 08.11.2012 та від 09.11.2012, згідно яких останнім придбано сівалку KINZE 3600, 16р, без добрив. Код товару з УКТ ЗЕД у податкових накладних вказано 8432301900 .

Отже, податкові накладні про придбання ПП Підсобне господарство ім. Зубковського сівалки були виписані у 2012 році, а тому доводи відповідача про те, що дане підприємство за період з 01.01.2013 по 30.04.2015 не придбавало сівалки з кодом УКТ ЗЕД 8435100000 або 8432301900 не спростовують факту придбання сівалки, яка в подальшому була продана позивачу.

Інших доказів, які б вказували на відсутність реального характеру господарської операції з придбання позивачем у ПП Підсобне господарство ім. Зубковського сівалки, відповідач суду не надав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або фінансової звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням податків та зборів.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини 3 статті 9 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, у податковому обліку витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Також облік показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, в т.ч. витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, здійснюється на підставі регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що на виконання договору, укладених позивачем із ПП Підсобне господарство ім. Зубковського оформлені видаткова та податкові накладні, акт приймання-передачі.

Крім того, ТОВ Агро-Технології зазначило, що продало сівалку товариству з обмеженою відповідальністю Добродія трейд , на підтвердження чого надало копії договору від 18.02.2015 №898/К, специфікації, видаткової накладної, податкових накладних, платіжних доручень, а також товарно-транспортної накладної.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договору купівлі-продажу сівалки, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та ПП Підсобне господарство ім. Зубковського не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, складені в ході здійснення взаємовідносин із зазначеним контрагентом у відповідності з порядком, встановленими положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та ПП Підсобне господарство ім. Зубковського документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем валових витрат за результатами господарських відносин із ПП Підсобне господарство ім. Зубковського у спірному періоді, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Технології задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.06.2017 №0004251402.

3. Стягнути судові витрати в сумі 29125,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Технології (код ЄДРПОУ 32767975) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов