УХВАЛА
08 жовтня 2018 року
Київ
справа №826/11738/17
адміністративне провадження №К/9901/62420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №826/11738/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Технології до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
УСТАНОВИВ:
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018.
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Технології звернулося до Окружного адміністратівного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд м Києва рішенням від 16.01.2018 адміністративний позов Товариства задовольнив повністю.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.04.2018 апеляційну скаргу залишив без руху з підстави несплати судового збору та надав строк на усунення недоліків. У встановлений судом строк скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції ухвалою від 24.04.2018 повернув апеляцийну скаргу.
24.07.2018 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.08.2018 залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з необхідністю подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку разом із відповідними доказами на їх підтвердження, а також із необхідністю сплати судового збору. Водночас вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, що тільки на даний момент юрист, який супроводжує дану справу, мав можливість долучити оригінал довіреності представника Головного управління ДФС у місті Києві, суд апеляційної інстанції визнав неповажними.
На виконання вимог вказаної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду Головне управління ДФС у Київській області подало клопотання про усунення недоліків апляційної скарги, в обґрунтування якого зазначило, що уповноваженим підрозділом ГУ ДФС у м. Києві було вчинено ряд дій на виконання вимог ухвали, зокрема, направлено доповідну записку на керівника податкового органу про необхідність сплати судового збору. Однак на даний час в ГУ ДФС у м. Києві існують певні труднощі із фінансуванням у сфері справляння судового збору. Відповідно, у відповідача не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у строки, встановлені ухвалою суду від 03.08.2018.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2018 відмовив Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження, не визнавши поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені останнім у клопотанні від 24.07.2018, та у зв'язку з несплатою судового збору, оскільки організація фінансування суб'єкта владних повноважень не є поважною причиною пропуску такого строку.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю фінансування.
За змістом частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження Головному управлінню ДФС у м. Києві, враховуючи наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Колегія суддів, враховуючи зміст вищенаведених норм КАС України, зауважує, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги, та підтверджені належними доказами.
Між тим, відсутність фінансування Головного управління ДФС у м. Києві, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, а так само відсутність штатного юриста для передачі оригіналу документа про сплату судового збору до суду не повинно впливати на можливість неухильного виконання останньою вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження.
Враховуючи вищезазнаачене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з частиною другою статі 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.
Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 810/1104/16 від 02.10.2018.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Керуючись статею 333 Кодексу адміністративного судочинства , Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №826/11738/17.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді Т.М.Шипуліна
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2018 |
Оприлюднено | 12.10.2018 |
Номер документу | 77044947 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні