Постанова

від 25.01.2018 по справі 916/3370/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3370/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Лисенко В.А.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

Секретар судового засідання: Полінецька В.С.

За участю представників учасників справи:

від прокуратури - Стоянов О.Г., за посвідченням;

від позивача-2 - Ярошенко Г.Ю., за довіреністю;

від відповідача-1 - Данилов К.О., за довіреністю;

від відповідача-2 - Чернов М.Г., за довіреністю;

Інші представники учасників справи в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2017 року

по справі № 916/3370/16

за позовом Заступника прокурора Одеської області

в інтересах держави в особі:

1. Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до відповідачів:

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД

за участю третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокуратура) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Авангардівська сільрада), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастр) з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВ ФДМ України по Одеській) та Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД (далі - ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД ), в якому просив:

- визнати удаваним правочин оренди нерухомого майна, яким приховано Договір оренди земельної ділянки від 08.06.2010р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД , загальною площею 15 640, 00 кв. м., яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, та перебуває на балансі Державного підприємства Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві та визнати його недійсним;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД повернути вказану земельну ділянку на користь Державного підприємства Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві .

Позовні вимоги мотивовані фактом порушення відповідачами законодавства при укладанні Договору оренди нерухомого майна. Укладанням спірного Договору сторонами фактично було укладено договір оренди земельної ділянки, з огляду на відсутність на такій земельній ділянці об'єктів нерухомості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08 грудня 2016 року порушено провадження у справі та залучено Державне підприємство Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві (далі - ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві ) до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У відзиві на позов відділення Фонду держмайна просило суд відмовити у задоволенні позову Прокуратури. Фонд держмайна зазначає, що для взяття в оренду майданчика ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД надало пакет документів, зокрема, довідку балансоутримувача від 01.03.2010р. № 10 про балансову вартість майданчика для вирощування сільськогосподарських культур, лист-згоду від 02.03.2010р. № 7 щодо передачі в оренду майданчика для вирощування сільськогосподарських культур загальною площею 27 320 кв.м, лист Міністерства аграрної політики України від 12.03.2010р. № 37-11-1-15/3585, згідно якого надало дозвіл на передачу в оренду (на конкурсній основі) державного нерухомого майна.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє, рішенням Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2017 року по справі № 916/3370/16 (суддя Демешин О.А.) відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором у встановленому законом порядку не було доведено факту порушення прав і законних інтересів Авангардівської сільради та ГУ Держгеокадастру в Одеській області укладенням оспорюваного Договору, що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушеного права та неможливість його захисту у судовому порядку.

Крім того, місцевий суд з посилкою на постанову Вищого господарського суду України від 27 квітня 2016 року по справі № 916/4371/14 дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного Договору удаваним, та, як наслідок, для задоволення позову про визнання його недійсним з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини щодо оренди землі.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2017 року по справі № 916/3370/16 та прийняти нове про задоволення позову повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що за Договором добровільного страхування, який укладений 13.05.2014р. ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД з ПАТ Страхове товариство ІЛЛІЧІВСЬКЕ , предметом якого є земельні ділянки загальною площею 27 320, 00 кв.м., а не спеціалізована споруда, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур.

Крім того, апелянт зазначає, що матеріали справи містять висновок № 19-05/15 судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2015р., проведеної в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 2401410380000011, відповідно до якого майданчик для вирощування сільськогосподарських культур загальною 27 320, 00 кв.м., розміщений за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Ангарська, 1, не є об'єктом нерухомості, а об'єкт оцінки є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

При цьому, Прокуратура зауважує, матеріали справи містять інформацію від КП Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації , яке з 2004 року до 01.01.2013р. проводило реєстрацію прав на нерухоме майно, та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, створеного з 01.01.2013р., з яких вбачається відсутність на спірних земельних ділянках взагалі будь-яких об'єктів нерухомого майна.

Між тим, апелянт вважає, що розпорядження (передача) Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД порушило права власника цих земель - ГУ Держгеокадастру в Одеській області, якому Земельним кодексом України надано виключне право на передачу цих земель у власність або у користування для всіх потреб.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

При новому розгляді справи відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., апеляційну скаргу Заступник прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2017 року по справі № 916/3370/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2017 року продовжено апеляційний розгляд справи по суті, а також роз'яснено учасникам справи про їх право протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Заяви та клопотання учасниками справи не заявлялись.

Представники Авангардівської сільради (позивача-1) та ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві (третьої особи ) у судове засідання, яке призначене на 25 січня 2018 року, не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Оскільки ні позивач-1, ні третя особа не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, явка представників удачників справи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю уповноважених представників Авангардівської сільради (позивача-1) та ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві (третьої особи ).

На підставі ст.ст. 240, 283 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухавши пояснення представників учасників справи , дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судовою колегією встановлено, що 08 червня 2010 року між РВ ФДМ України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у відповідності до п. п. 1.1, 1.2, 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: спеціалізовану споруду, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур, загальною площею 27 320, 00 кв.м., розміщений за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, що перебуває на балансі ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена оціночною фірмою ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА у формі ТОВ, на 02.03.2010р. і становить 77 000 грн. Майно передається в оренду з метою: для розміщення офісного приміщення, для торгівлі непродовольчими товарами, для вирощування кормових, фруктових та декоративних рослин в контейнерах та теплицях, а також створення розсадника. Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передавання майна.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

На виконання умов Договору, 08 червня 2010 року між РВ ФДМ України по Одеській області, ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД та ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі останнього, у відповідності до п. 1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно.

Підписанням Договорів від 26.12.2011р., 11.01.2014р., 22.06.2015р., 11.05.2016р. про внесення змін до Договору оренди від 08.06.2010р. (обліковий номер договору № 209840910117) відповідачі, зокрема, змінювали розмір орендної плати за користування державним нерухомим майном та його ринкову вартість, площу об'єкта оренди (до 15 640, 00 кв.м.), продовжували термін дії Договору до 08.04.2016р. та до 08.03.2019р.

Звертаючись до Господарського суду з позовом, прокурор зазначав, що Договір оренди нерухомого майна від 08.06.2010р. є удаваний та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме - Договір оренди земельної ділянки.

ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві на праві постійного користування належать земельні ділянки площею 1, 564 га та площею 1, 168 га, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельними ділянками від 12.06.2008р. серії ЯЯ № 205793 та від 12.06.2008р. серії ЯЯ № 205792.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

15 лютого 2008 року інженером відділу землеустрою та геодезії ТОВ Департамент сприяння законності, ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві та начальником Відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області було підписано акт приймання-передачі на зберігання межових знаків земельних ділянок, переданих ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві , з якого вбачається, що загальна площа земельних ділянок у погоджених межах складає 15, 2359 га.

До матеріалів справи долучено висновок № 19-05/15 судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2015р. по досудовому розслідуванні № 4201410380000011, відповідно до якого судовим експертом було зроблено наступний висновок: майданчик для вирощування сільськогосподарських культур, загальною площею 27 320, 00 кв.м., розміщений за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, не є об'єктом нерухомості; об'єкт оцінки є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

Прокурор стверджує, що передання в оренду ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД саме земельної ділянки підтверджується укладанням 13.05.2014р. між відповідачем та приватним акціонерним товариством Страхове товариство ІЛЛІЧІВСЬКЕ договору добровільного страхування орендованого майна, з якого вбачається, що ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД було застраховано нежитлове приміщення загальною площею 32,0 кв. м. та земельну ділянку площею 27 320, 00 кв.м. Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.11.2016р. вбачається, що на земельній ділянці (пошук за кадастровим номером) відсутні відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень.

З посиланням на вище перераховані документи, які наявні в матеріалах справи, а також на акт огляду основних та оборотних засобів ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві від 15.01.2014р., прокурор стверджує про відсутність на балансі третьої особи нерухомого майна у вигляді спеціалізованого майданчику для вирощування сільськогосподарських культур, що, за переконанням прокурора, свідчить про удаваність Договору оренди нерухомого майна від 08.06.2010р. та передання РВ ФДМ України по Одеській області та ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД земельної ділянки площею 15 640, 00 кв.м. з порушенням приписів Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Порушення прав Авангардівської сільради, за переконанням прокурора, укладається у передачі в оренду земельних ділянок неуповноваженим органом державної влади з недотриманням чинного законодавства, що призводить до ненадходження до бюджету селищної ради грошових коштів за користування ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД земельною ділянкою, оскільки положеннями Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень місцевих бюджетів належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності.

Звернення до суду в інтересах ГУ Держгеокадастру в Одеській області прокурор обґрунтовує наступним. Оскільки ГУ Держгеокадастру в Одеській області здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Одеської області, які належать державі на праві власності, приймаючи до уваги належність ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві на праві постійного користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка віднесена чинним законодавством до земель державної власності, та, враховуючи, невжиття як з боку ГУ Держгеокадастру в Одеській області так і з боку Авангардівської сільради жодних заходів щодо повернення ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві земельної ділянки, то існує необхідність звернення до суду із відповідним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через не доведення Прокуратурою факту порушення прав і законних інтересів Авангардівської сільради та ГУ Держгеокадастру в Одеській області укладенням оспорюваного Договору, що, в свою чергу, свідчить про відсутність порушеного права та неможливість його захисту у судовому порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.

Судовою колегією встановлено, що в даному випадку предметом спору, який виник між сторонами, є вимога позивача про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.06.2010р.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п. 2 вказаної постанови).

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Відтак, звертаючись з відповідним позовом, позивач повинен довести, що спірний правочин укладено саме з метою приховання іншого правочину, і в результаті його вчинення не наступило інших правових наслідків.

У відповідності до постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладення оспорюваного договору) встановлено, що договором оренди землі є … договір, за якими орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк … .

За приписами ст. 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж: та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності передбачено, що у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Вищевказані земельні ділянки відповідно до державних актів знаходяться у постійному користуванні державного підприємства, ці земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 72 Закону України Про державний бюджет України на 2010 рік , ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , керуючись Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна , між Регіональним відділенням та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД укладено спірний Договір оренди державного нерухомого майна. Об'єкт оренди - майданчик, знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні Державного підприємства Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві на підставі державних актів, копії яких містяться в матеріалах справи.

За змістом ст.ст. 326, 327 ЦК України зазначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Положеннями ч. 1 ст. 78, ч.ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, у зв'язку зі знаходженням у ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві на праві постійного користування земельної ділянки площею 1, 564 га, майданчик для вирощування сільськогосподарських культур, який було передано в користування на підставі спірного Договору оренди державного майна від 08.06.2010р. та земельна ділянка, на якій він розташований, належить до державної власності.

З огляду на зазначене, місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводи Прокуратури щодо ненадходження до бюджету Авангардівської сільради коштів, до надходжень якого в силу приписів п. 29 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України належать доходи від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є районні, міські ради, об'єднані територіальні громади, оскільки, як було встановлено судовою колегією, земельна ділянка, на якій розташований об'єкт оренди та який переданий у користування ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД , перебуває у державній власності, а чинними законодавчими актами не передбачено надходжень до місцевого бюджету від орендної плати за користування суб'єктами господарювання земельними ділянками державної власності.

Між тим, положеннями п. п. 4.1, 4.3 Статуту ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві , затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України № 9 від 14.03.2005р. передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Відповідно до пп. 68 п.4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України № 500/2011 від 23.04.2011р., Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за землекористуванням державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, розробляє для державних сільськогосподарських підприємств обов'язкові до виконання єдині стандарти, норми та процедури землекористування.

За приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (в редакції згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012р. № 5245-VI).

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України).

При цьому, слід зазначити, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області було створено на підставі Постанови Кабінету Міністрів Про утворення територіальних органів державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 5 від 14.01.2015р., а відомості про ГУ Держгеокадастру в Одеській області було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань 24.04.2015р., тобто після укладання спірного правочину.

З огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, на підтвердження припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві , та приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що законодавчими актами не передбачено права державного органу розпоряджатися земельною ділянкою, тобто надавати її у власність або користування фізичним або юридичним особам, у випадку перебування такої земельної ділянки у користуванні іншої юридичної особи.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно визнав відсутність порушених прав ГУ Держгеокадастру в Одеській області, яке було створено 24.04.2015р., через укладання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.06.2010р.

Положеннями ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 Земельного кодексу України).

Більш того, відповідно ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги Прокуратури в частині зобов'язання ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД повернути на користь ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві земельну ділянку загальною площею 15 640, 00 кв. м., яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 1, через те, що положеннями чинного ГПК України не передбачено права на звернення до суду з позовними вимогами в інтересах особи, яка не має статусу позивача, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову, поданого в її інтересах.

Крім цього, питання щодо укладання Договору оренди державного нерухомого майна або Договору оренди земельної ділянки в даному випадку вже було предметом судового розгляду (справа № 916/4374/14) за позовом Прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві , Головного управління Держземагентства в Одеській області до РВ ФДМ України по Одеській області та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД про:

- визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між відповідачами 08.06.2010р., стосовно спеціалізованої споруди, майданчику для вирощування сільськогосподарських культур, площею 27 320, 00 кв.м. за кадастровими номерами 5123755200:02:001:0494 та 5123755200:02:001:0495, зі змінами, внесеними Договорами від 26.12.2011р. та 11.01.2014р.;

- зобов'язання ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД повернути ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:001:0494 площею 1, 168 га та земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:001:0495 площею 1, 564 га, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення та надані ДП Одеське обласне підприємство по племінній справі з тваринництві для науково-дослідних цілей, що розташовані в межах сел. Авангард Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 27.04.2016р. справі № 916/4374/14 зазначено: натомість, як встановлено судом, згідно наявних у справі доказів вбачається, що відповідно до вимог ст. 72 Закону України Про державний бюджет України на 2010 рік , ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна , між РВ ФДМ України по Одеській області та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД укладено саме Договір оренди державного нерухомого майна… .

Отже, спірний Договір від 08.06.2010р. вже був предметом дослідження по справі № 916/4371/14 саме з приводу мети його укладання: як Договору оренди державного нерухомого майна або як Договору оренди земельної ділянки.

Висновок з цього питання викладено у постанові Вищого господарського суду України в якій встановлено, що між РВ ФДМ України по Одеській області та ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД укладено саме Договір оренди державного нерухомого майна, а не земельної ділянки.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище, статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Отже, судом попередньої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання Прокуратури на те, що насправді між сторонами було вчинено правочин з оренди земельної ділянки, який був прихований іншим правочином (а саме правочином про оренду нерухомого майна), оскільки зазначене спростовуються вищевказаними обставинами, встановленими Вищим господарським судом України по справі № 916/4371/14, які виключають на цей час можливість суду дійти до іншого висновку по цій справі та не надають правових підстав для застосовування при вирішенні спору законодавчих норм, що регулюють питання оренди землі. У тому числі норм, що регулюють необхідність попереднього вилучення земельної ділянки у державного підприємства у якого вона перебуває в постійному користуванні, оскільки сторонами не надано доказів, що спірна земельна ділянка, на момент укладання між відповідачами по справі Договору оренди нерухомого майна від 08.06.2010р., входила до цілісного майнового комплексу і передавалась в оренду ТОВ ЗЕЛЕНИЙ ГОРОД у складі ЦМК.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного Договору удаваним, та, як наслідок, для задоволення позову про визнання його недійсним з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини щодо оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Прокуратури є необґрунтованими, у зв'язку із чим задоволенню не підлягають.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, фактично повторюють його доводи викладені у позові і яким місцевий суд дав належну оцінку, на переконання колегії суддів не доводять помилковість прийнятого місцевим господарським судом рішення, а тому не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд всебічно та повно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам і правильно застосувавши норми матеріального права обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог і правові підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

У зв'язку з таким, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 270, 275 п. 1 ч. 1, 276, 281, 282, 283, 284, 287 п. 2 ч. 3 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступник прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2017 року по справі № 916/3370/16 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 29.01.2018р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк