Ухвала

від 31.01.2018 по справі 352/1976/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1976/17

Провадження 2/352/426/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого -судді Гургули В.Б.

секретаря Костюк О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 сільської ради від 30.11.2016 року Про розгляд заяв та визнання неправомірним бездіяльності ОСОБА_2 сільської ради та зобов'язання вчинити дії по розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 сільської ради від 30.11.2016 року Про розгляд заяв та визнання неправомірним бездіяльності ОСОБА_2 сільської ради та зобов'язання вчинити дії по розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає до закриття, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства відповідно до правових позицій викладених колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у постанові від 14.02.2012 року.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» ).

Статтею 80 ЗК встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, -на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини перша, друга статті 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах «а» , «б» , «в» , «г» і «к» статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими.

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_3 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Суд, вважає, що сільська рада у справі, яка розглядається, є суб'єктом адміністративних правовідносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, сільська рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі відповідач- сільська рада є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються з пунктом «в» статті 5 Земельного кодексу України, згідно з яким земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Сільська рада як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що даний позов слід розглядати у порядку адміністративного судочинства, а провадження у даній цивільній справі слід закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 255, ст.ст. 258-260, ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним рішення ОСОБА_2 сільської ради від 30.11.2016 року Про розгляд заяв та визнання неправомірним бездіяльності ОСОБА_2 сільської ради та зобов'язання вчинити дії по розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІ "Перехідні положення" ЦПК, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.Б. Гургула