Рішення

від 20.09.2018 по справі 352/1976/17

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1976/17

Провадження № 2/352/620/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання неправомірною бездіяльності ради та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання неправомірною бездіяльності ради та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 26.10. 2000 року виконавчим комітетом Підпечерівської сільської ради він є власником будинковолодіння в АДРЕСА_1, яке розташовано на земельній ділянці площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі від 26.10.2000 року його право власності на майно зареєстровано в реєстрах речових прав. В 2016 році він звернувся до проектної організації із заявою для виготовлення проектної документації (технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі йому у власність площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Після виготовлення даної документації, 29.11.2016 році він звернувся до Підпечерівської сільської ради із заявою про її затвердження. Рішенням земельно-узгодженої комісії сільської ради від 29.11.2016 року вирішено питання передати на розгляд сесії Підпечерівської сільської ради. Згідно рішення сесії Підпечерівської сільської ради від 30.11.2016 року сесією ради його заяву було вирішено не задовольняти та рекомендовано врегулювання земельного спору із суміжним землекористувачем ОСОБА_2, звернутися до суду. В подальшому листами від 22.12.2016р., 17.01.2017р. відповідач знову рекомендував звернутися до суду для врегулювання спору, а не приймав рішення про погодження чи відмову в погодженні технічної документації. 10.04.2017 року він знову звернувся з листом до сільської ради про погодження технічної документації без згоди суміжного землекористувача. Листом від 01.06.2017р. та 25.09.2017р. сільський голова відмовила в розгляді даного питання. Листом від 09.10.2017р., без розгляду даного питання на сесії та без прийняття сесією сільської ради відповідного рішення, сільський голова відмовила в розгляді його заяви посилаючись на те, що рішенням Підпечерівської сільської ради від 30.11.2016р. дане питання розглядалося і повторно було рекомендовано звернутися до суду. Вважає дії відповідача при прийнятті рішення від 30.11.2016р. незаконними, а дії сільського голови Довженко Я.Д. протиправними та такими, що порушують його право власності на земельну ділянку, оскільки відповідно до чинного законодавства регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Позивач в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі, позов підтримуює, просив його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до свідоцтва про право власності на будинковолодіння, виданого 26 жовтня 2000 року виконавчим комітетом Підпечерівської сільської ради, є власником будинковолодіння в АДРЕСА_1 та згідно реєстраційного напису на правовстановлюючому документі від 26.10.2000 року право власності на майно зареєстровано в реєстрах речових прав. Його домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В 2016 році він звернувся до проектної організації із заявою для виготовлення проектної документації (технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі йому у власність площею 0,15 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Після виготовлення технічної документації, 29.11.2016 році, він звернувся до Підпечерівської сільської ради із заявою про її затвердження. Рішенням земельно-узгодженої комісії сільської ради від 29.11.2016 року вирішено питання передати на розгляд сесії Підпечерівської сільської ради. Згідно рішення сесії Підпечерівської сільської ради від 30.11.2016 року сесією ради його заяву було вирішено не задовольняти та рекомендовано для врегулювання земельного спору із суміжним землекористувачем ОСОБА_2, звернутися до суду. Листами від 22.12.2016р., 17.01.2017р. відповідач повторно рекомендував звернутися до суду для врегулювання спору, не приймаючи жодних рішень по його заявах. 10.042017 року позивач повторно звернувся з листом до відповідача про погодження технічної документації без згоди суміжного землекористувача. Листом від 01.06.2017р. сільський голова відмовила в розгляді даного питання. 25.09.2017р. він знову ж звернувся до відповідача із заявою про погодження технічної документації. Листом від 09.10.2017р., без розгляду даного питання на сесії та без прийняття сесією сільської ради відповідного рішення, сільський голова відмовила в розгляді моєї заяви посилаючись на те, що рішенням Підпечерівської сільської ради від 30.11.2016р. дане питання розглядалося і повторно було рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно статті 14 Конституції України громадянам України гарантується право власності на землю.

Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом .

Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття громадянами права власності на землю. Однією з підстав (підпункти "б" і "в" п. 1) набуття права власності є безоплатно передача із земель державної або комунальної власності.

Передача земельних ділянок у власність або надання в оренду здійснюється на підставі рішення органів, уповноважених відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпоряджатись цими землями, за заявою громадянина, зацікавленого у приватизації або наданні в оренду земельної ділянки.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, які не передані у приватну власність та на яких не розміщенні державні підприємства, що підлягають приватизації, належить органам місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів а , б , в , г ст.12 ЗК України до повноважень сільських селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл селищ міст належить розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель.

Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад належать вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, яке розглядається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадянин має право на безоплатне отримання в приватну власність в сільських населених пунктах для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку площею не більше 0,25 га.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями частини шостої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частиною 7 вказаної статті ЗК встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята статті 118 ЗК).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.

У подальшому були внесені зміни до цієї статті, які направлені на спрощення процедури відведення земельних ділянок у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

Відтак, резюмується висновок, що надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

З урахуванням вимог закону позивач подав до Підпечерівської сільської ради технічну документацію із землеустрою разом з відповідною заявою, однак рішення по ній не прийнято у встановлені для цього строк. Крім того, рішення ради від 30.11.2016р. щодо звернення до суду не є рішенням про погодження або затвердження чи відмову в погоджені або затверджені технічної документації, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, всупереч вище наведеному порядку встановленому Законом, головою сільської ради листом відмовлено останньому в погодженні технічної документації.

Згідно ч.1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю.

Захист прав громадянина на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.152 ЗК України).

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.59 ч.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними у судовому порядку.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 14, 19, 22 Конституції України, ст.12, 40, 81, 116, 118, 121, 152 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 3, 15, 118-120 ЦК України та керуючись ст.263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області щодо не розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою стосовно складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати Підпечерівську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та погодити техдокументацію.

Визнати незаконним та скасувати рішення Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 30 листопада 2016 року Про розгляд заяви ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Підпечерівська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, місце знаходження с. Підпечери, вул. С.Стрільців, будинок № 2 Тисменицький район, Iвано-Франківська область, поштовий індекс 77441, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04356314.

Повний текст судового рішення складено 20 вересня 2018 року.

Головуючий Р.Р.Струтинський