Рішення

від 24.01.2018 по справі 574/1381/15-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1381/15-ц

Провадження № 2/574/41/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

при секретарі Лігерко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Буринь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс , ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Макфест , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування заявлених позовних вимог зазначивши, що 19.09.2007 року між ним (ОСОБА_1М.) та ЗАТ "Тас-Інвестбанк" укладено кредитний договір № 984-Ф, за умовами якого позивач одержав кредит у розмірі 700 000 доларів США із строком повернення кредиту, починаючи з жовтня 2008 року відповідно до графіку погашення кредиту з датою повного повернення до 18 вересня 2018 року. Одночасно, на забезпечення виконання зобов'язань позичальником, Сторонами укладено іпотечний договір № 984-Ф/ІП-2 від 19.09.2007 року. Предметом іпотеки стали: земельна ділянка площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, розташована за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева, 4; нежитлове приміщення магазину "Універмаг" літера "А-3", загальною площею 1541,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева, буд. 4.

У подальшому, правонаступником ЗАТ "Тас-Інвестбанк" за вказаним кредитним договором виступило ЗАТ "Сведбанк Інвест", яке реорганізовано шляхом приєднання до ПАТ "Сведбанк".

28.11.2012 року ПАТ Сведбанк за договором факторингу відступило право грошової вимоги до своїх боржників товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", до якого перейшло право грошової вимоги і до позивача.

Також, 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк" і ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами. До нового іпотекодержателя переходять всі права і обов'язки від первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" у зобов'язаннях, які виникли на підставі іпотечних договорів, в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (п.п. 1.1., 1.3. Договору про відступлення).

Отже, після 28.11.2012 року іпотекодержателем нерухомого майна стало ТОВ "ФК "Вектор Плюс".

26.11.2015 року о 20 годині 37 хвилин ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" за договорами купівлі - продажу відчужила належне позивачу та членам його сім ї майно на користь ТОВ "Макфест"

Вказані договори купівлі-продажу посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_3 Вона ж внесла відповідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважає, що дані договори укладені між відповідачами з порушенням вимог законодавства України, яке виразилось в порушенні процедури, яка прописана в ст.ст. 35, 38 Закону України "Про іпотеку", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 року, що порушує права та законні інтереси позивача, а тому він просить:

- визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 26.11.2015 р. № 1147, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Макфест", договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 26.11.2015 року № 1145, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Макфест";

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 26519560 від 26.11.2015 року про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на земельну ділянку площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, та рішення № 26519327 від 26.11.2015 року про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1541,1 кв. м.;

- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування її рішення № 26519560 від 26.11.2015 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046 та рішення № 26519327 від 26.11.2015 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1541,1 кв. м., що знаходяться за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева будинок 4,

- стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заві, та доповнив, що укладанням спірних правочинів відповідачі протиправно позбавили позивача його власності; ТОВ Факторингова компанія ВекторПлюс порушило вимоги ст. 35,38 Закону України Про Іпотеку . Укладання договорів було вчинено всупереч ухвалі Буринського районного суду Сумської області від 18.11.2015 року про забезпечення позову

Представники відповідача ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс - ОСОБА_5, ОСОБА_6 - позов не визнали і пояснили, що позиція сторони позивача про неотримання повідомлень про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, адресованих ОСОБА_1 та ОСОБА_7, є неправдивою і ґрунтується на припущеннях. Такі повідомлення дійсно направлялись позивачу та його дружині, розписки про отримання поштових відправлень повернулись на адресу ТОВ ФК Вектор Плюс і були надані нотаріусу при укладенні договорів купівлі-продажу в числі інших документів, необхідних для посвідчення вказаної угоди. При укладенні угоди купівлі-продажу спірного нерухомого майна ніякого поспіху чи яких-небудь неправомірних дій, на який посилається представник позивача, не вчинялось. Відповідно до ст.38 Закону України Про іпотеку наслідком порушення процедури укладення договорів купівлі-продажу майна, переданого в іпотеку, є відшкодування завданих збитків, а не визнання недійсними правочинів, а тому, в цій частині позов задоволенню не підлягає. На даний момент зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_8 не виконано, а тому, відчуження майна відбулося на відповідній правовій підставі.

Представник відповідача ТОВ МАКФЕСТ , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, які мстяться у матеріалах справи, тричі - 16.11.2017 року, 13.12.2017 року, 23.01.2018 року ( т.3 а.с. 236, 239, 252, 253, 279 ) до судового засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладання слухання справи суду не надав. За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Нотаріус ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсунуті (т.3 а.с. 181)

Суд, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, вислухавши думку осіб, що беруть участь по справі, встановив наступне:

19.09.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "Тас-Інвестбанк" був укладений кредитний договір № 984-Ф за умовами якого позивач одержав кредит у розмірі 700 000 доларів США, із строком повернення кредиту, починаючи з жовтня 2008 року відповідно до графіку погашення кредиту з датою повного повернення до 18 вересня 2018 року. Одночасно, на забезпечення виконання зобов'язань позичальником, Сторонами укладено іпотечний договір № 984-Ф/ІП-2 від 19.09.2007 року. Предметом іпотеки стали: земельна ділянка площею 0,1748 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, розташована за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева, 4; нежитлове приміщення магазину "Універмаг" літера "А-3", загальною площею 1541,1 кв.м., що знаходиться за цією ж адресою.

У подальшому правонаступником ЗАТ "Тас-Інвестбанк" за кредитним договором виступило ЗАТ "Сведбанк Інвест", яке згодом реорганізовано шляхом приєднання до ПАТ "Сведбанк".

28.11.2012 року ПАТ Сведбанк за договором факторингу відступило право грошової вимоги до своїх боржників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", до якого перейшло право грошової вимоги і до позивача.

Також, 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк" і ТОВ "Факторинговою компанією "Вектор Плюс" було укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно якого разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами. До нового іпотекодержателя переходять всі права і обов'язки від первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" у зобов'язаннях, які виникли на підставі іпотечних договорів, в обсязі і на умовах що існують на момент набрання чинності цим договором (п.п. 1.1., 1.3. Договору про відступлення).

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 28.08.2012 року справа № 1802/783/2012 затверджено мирову угоду між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 згідно якої за ОСОБА_7 визнано право власності на 2/3 частини нежитлового приміщення, загальною площею 1541,1 кв. м., та земельної ділянки площею 0,1748 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, що знаходяться за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева будинок 4, за ОСОБА_1 визнано 1/3 частину вказаного майна ( т.1 а.с. 43 )

26.11.2015 року о 20 годині 37 хвилин ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" за договорами купівлі-продажу відчужила належне сім'ї позивача майно на користь ТОВ "Макфест" (ЄДРПОУ 39904082, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 4 Б).

Вказані договори купівлі-продажу посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_3. Вона ж внесла відповідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вищезазначене підтверджується поясненнями сторін, копією іпотечного договору №984-Ф/ІП-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 19.09.2007 року за р.№5194, копією договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 28.11.2012 року за р.№6970, копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 27.11.2015 року.

Але дані договори укладені між відповідачами з порушенням вимог законодавства України, що порушує права та законні інтереси власників з наступних підстав.

У провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа №574/737/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс про визнання іпотеки припиненою.

18.11.2015 року головуючим суддею Міщенком В.М. була винесена ухвала про забезпечення позову, згідно якої ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс заборонено:

- вчиняти будь-які дії щодо набуття права власності на предмет іпотеки: спірну земельну ділянку та спірне нежитлове приміщення;

- вчинювати дії щодо продажу вищевказаного предмета іпотеки будь-якій особі та укладання договору купівлі продажу;

- передавати(відступати) будь-яким іншим особам право вимоги за іпотечним договором від 19.09.2007 року та договором про відступлення права за іпотечними договорами від 28.11.2012 року ( т 3 а.с. 281 )

Вказана ухвала була отримана уповноваженою особою ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс 24.11.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення із штрихкодовим ідентифікатором 0465505166640, (яка була досліджена у судовому засіданні та міститься у матеріалах справи 574/737/15-ц т.1 а.с. 150) і що також не заперечували представники відповідача.

Однак не дивлячись на заборону на вчинення будь-яких дій по зміні власника спірного нерухомого майна, яка викладена в ухвалі суду від 18.11.2015 року, відповідач ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс прийняв рішення про його продаж і уклав спірні договори купівлі-продажу.

Верховним Судом України, зокрема, у правовому висновку у справі №6-1361цс17 від 27.09.2017 р. Верховний суд України зазначив: забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд е ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходи забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України у редакції,що діяла станом на 26.11.2015 року). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не є підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо .

Крім того, у відповідності до п.9 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недотримання даних вимог під час укладання правочину, тягне за собою його недійсність, відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпорядження майном належать власникові майна.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Суд вважає, що прийняття ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс рішення про продаж спірного майна і укладання договорів купівлі-продажу попри заборону, яка міститься в ухвалі Буринського районного суду Сумської області від 18.11.2015 року про забезпечення позову, у повній мірі суперечить вимогам ст. 203 ЦК України і є підставою, передбаченою ст. 215 ЦК України, для визнати даних правочинів недійсними.

У зв'язку з викладеним суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про визнання недійсними правочинів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника, як на підставу для задоволення позову, на факт порушення відповідачами вимог ст.ст. 35, 38 Закону України "Про іпотеку" , з наступних підстав.

За положенням ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно із ст. 38 Закону України Про іпотеку , якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи інтересів

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основний зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопад 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Тобто підстави визнання недійсним правочину передбачені ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Визнаючи угоду недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, суди у рішенні мають встановити, якому саме закону чи іншому нормативному акту оспорена угода не відповідає.

У зв'язку із викладеним, суд набуває висновку, що недотримання ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс вимог ст. ст. 35, 38 Закону України Про іпотеку під час укладання оспорюваних правочинів, не є підставою, прямо визначеною законом, для визнання договорів недійсними .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 26 названого Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як встановлено судом, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2015 року приймала приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, отже відповідно до положень ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріус є державним реєстратором та наділений правом здійснювати його функції, зокрема, приймати рішення про державну реєстрацію права власності. Тому на останнього поширюються норми ст. 26 вказаного закону .

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність визнання правочинів недійсними, то рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ Макфест на підставі цих правочинів підлягають скасуванню з поновленням реєстрації права власності за фактичним власником, оскільки в даному випадку реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно.

В зв'язку з тим, що судом прийнято рішення про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, суд вважає, що позивач безпідставно висунув вимоги про те, щоб суд зобов'язав приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (записи) про скасування її рішення № 26519560 від 26.11.2015 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, що знаходиться за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева, 4,

а також про скасування її рішення № 26519327 від 26.11.2015 року та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Макфест" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1541,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область місто Буринь площа Першотравнева будинок 4, оскільки вони дублюють рішення суду, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідач ОСОБА_3 підлягає звільненню від цивільної відповідальності на підставі ст.18,24, 25, 52 ЦК України та роз'яснень, наданих у п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

З відповідачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі7370 гривень 20 копійок, розмір яких підтверджено письмовими доказами ( т 1 а.с.1, 34; провадження про забезпечення доказів 2-з/574/5/2017 а.с. 1)

Керуючись ст. ст. 5, 7, 10, 12, 13, 81, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст.152,153 ЦПК України у редакції, що діяла станом на 26.11.2015 року, ст.41 Конституції України, ст.ст.13, 203, 215 , 317 ЦК України, Законом України Про іпотеку , Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ,-

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Буринь, площа Першотравнева за номером чотири, укладений між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" ( 04073, м.Київ, проспект Московський ,28А, ЄДРПОУ 38004195) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Макфест" (04073, м.Київ, вул.Коцюбинського, 4Б, ЄДРПОУ 39904082), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3М.( 01054, вул.Дмитрієвська, 33-35 літ.Я), 26 листопада 2015 року за р.№1147.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення загальною площею 1541,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Буринь, площа Першотравнева , будинок 4, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс"(ЄДРПОУ 38004195) та ТОВ "Макфест" (ЄДРПОУ 39904082), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3М 26 листопада 2015 року за р.№ 1145.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Макфест" на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1692 га, кадастровий номер: 5920910100:00:016:0046, що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Буринь, площа Першотравнева за номером чотири, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого вказаним приватним нотаріусом 26.11.2015 року за р.№1147, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на підставі ухвали Буринського районного суду Сумської області від 28.08.2012 року;

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Макфест" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1541,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Сумська область, місто Буринь, площа Першотравнева, будинок 4, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого вказаним приватним нотаріусом 26.11.2015 року за р.№1145, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (36043,м.Полтава, вул.Головка 14/11,вк. 169) на підставі ухвали Буринського районного суду Сумської області від 28.08.2012 року.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ВекторПлюс та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Макфест на користь ОСОБА_1 7370 (сім тисяч триста сімдесят) гривень 20 копійок повернення судового збору в дольовому порядку - по 3685 гривень 10 копійок з кожного.

Звільнити ОСОБА_3 від цивільної відповідальності

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: /підпис/

з оригіналом згідно

суддя