Рішення

від 18.06.2010 по справі 2-286/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кременчуцький районний суд Полтавської області

м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

при секретарі Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми завдатку та відшкодування матеріальної шкоди, -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення суми завдатку та відшкодування матеріальної шкоди.

В позові вказав, що на початку жовтня 2005 року з ОСОБА_2 домовився, що купить в неї будинок №35 по вул. Київській в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області за 39 000 доларів США. 7 жовтня 2005 року на підтвердження виконання свого зобов'язання купити будинок передав відповідачу завдаток в сумі 3 000 доларів США, про що була складена відповідна розписка. Відповідач зобов'язалась підготувати документи для продажу будинку в строк до 10 листопада 2005 року. Одночасно з цим йому було дозволено розпочинати ремонт вказаного будинку. Були укладені угоди на проведення ремонтних робіт і протягом місяця проводився ремонт в будинку. Після 10 листопада 2005 року відповідач відмовилась продавати будинок, внаслідок чого були спричинені збитки. Так, згідно локального кошторису вартість ремонтних робіт разом з будівельними матеріалами складає 19895 грн. Роботи виконані на 8346 грн., будівельних матеріалів придбано на 7699,40 грн., а всього витрачено 16045,40 грн. Крім того, закуплені і повністю сплачені метало пластикові вікна на суму 3398,91 доларів СІЛА, що в еквіваленті на гривні становить 17164,50 грн. Також були замовлені шкафи-купе, на загальну суму 12695 грн., за які була внесена передоплата в сумі 1269,50 грн. Дані шафи виготовлялись лише за замірами під дане приміщення, для іншого приміщення вони не придатні по розміру, загальний розмір витрат на ремонт будинку в сукупності складає 34479,40 грн. Крім того, за шафи-купе потрібно ще сплатити 11425,50 грн. На неодноразові пропозиції продати будинок або повернути завдаток і вкладені в ремонт гроші відповідач не реагує.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, просив визнати укладеним, дійсним та таким, що не потребує наступного нотаріального посвідчення та державної реєстрації договір купівлі-продажу нерухомого майна від 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ст.220 ЦК України, обґрунтовуючи це тим, що розписка від 07.10.2005 року містить істотні умови договору купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 35 та угоди про завдаток. З її змісту видно, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично у простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу вищеназваного будинку, оскільки ця розписка містить усі істотні умови такого договору, а саме: ціну будинку - 39000 дол. США та строки оформлення необхідних документів щодо передачі ОСОБА_1 даного будинку на праві власності - 10.11.2005 року. Також, згідно з даною розпискою обов'язок щодо оформлення зазначених документів (в т.ч. нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація) покладається на відповідача. Відповідачем будинок був фактично переданий позивачу, де він розпочав ремонтні роботи. Але відповідач від свого обов'язку щодо оформлення документів ухилилась, але сторони при цьому вже вчинили дії, спрямовані на виконання цього договору, тобто, відповідач фактично передала позивачу будинок, а позивач в порядку завдатку сплатив відповідачу 3000 доларів США.

В подальшому ОСОБА_1 знову збільшив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість завдатку у подвійному розмірі та вартість робіт і будівельних матеріалів у розмірі 91800 гривень 90 копійок та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечували, пояснивши що у домоволодінні № 35 по вул. Київській в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області відповідач мешкає з двома неповнолітніми дітьми. В зв'язку з тяжким матеріальним становищем у 2005 році вона вирішила продати вказаний будинок та придбати квартиру з таким розрахунком, щоб залишкові кошти після продажу витрачати на життя. Для цього вона вписалася в квартиру старшої доньки за адресою: АДРЕСА_1, однак залишалася мешкати в домоволодінні. У жовтні 2005 року до неї звернувся позивач по справі з пропозицією придбання її будинку. 9 жовтня 2005 року вона отримала від ОСОБА_1 аванс у розмірі 3000 доларів США на що нею було надано розписку, де вона зазначила адресу своєї прописки. Для оформлення необхідних документів вона звернулася до МЕТІ де було пройдено всі необхідні процедури. Дата виготовлення документів була встановлена 18 листопада 2005 року про що маються підтверджуючі квитанції. Таким чином, вони домовилися з позивачем оформите договір купівлі-продажу у нотаріуса 18 листопада 2005 року. 01 листопада позивач без її згоди розпочав проводити в будинку ремонтні роботи: були завезені будівельні матеріали, зрізані лічильники електроенергії, демонтовано електропроводку, в будинку з'являтися ремонтні бригади з якими позивач вів переговори по питанню реконструкції будинку. Увесь цей час вона ночувала на своїх речах, сторожуючи будівельні матеріали. Нею було виконано всі умови про які вони домовлялися, однак 18 листопада 2005 року ОСОБА_1 повідомив їй, що грошей у нього немає і він просить її зачекати 1,5-2 місяця при цьому її розписка залишається у нього Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав їй ніяких гарантій на те, що збирався з нею розрахуватися, так як постійно відстрочував розрахунок, вона запропонувала йому віддати суму авансу у розмірі 3000 доларів США та вивезти будівельні матеріали з будинку. Однак у відповідь на це почула погрози на її адресу та її старшої доньки, яка була присутня при розмові. Після цього позивач разом з ОСОБА_5, який був допитаний в судовому засіданні, почав завозити до будинку будівельні матеріали, в будинку почали з'являтися будівельні бригади. Враховуючі те, що остаточного рішення щодо купівлі будинку позивач так і не надав, ОСОБА_2 попросила ОСОБА_5 вивезти всі будівельні матеріали на що він погодився та надав їй розписку, яка мається в матеріалах справи. Як пояснив сам ОСОБА_5 позивач по справі ОСОБА_1 В,В. запропонував йому зробити ремонт в будинку, який він збирався купувати. Після чого вони завезли будівельні матеріали. Почали робити електропроводку, готувати стелі, знімати старі шпалери на другому поверху. Однак потім роботи були припинені в зв'язку з тим, що позивач по справі повідомив йому, що не готові документи на будинок. Ніяких угод на ремонтні роботи не укладалося.

Вказані факти підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка пояснила, що позивач по справі ОСОБА_1 дійсно домовлявся з її матір'ю ОСОБА_2 про продаж домоволодіння, авансом їм була надана сума 3000 доларів США про що мається відповідна розписка. Однак, коли підійшов час виготовлення документів, необхідних для Продажу, відповідач повідомив мати, що коштів у нього не має і він просить зачекати з продажем. Крім того, просив її-умовити мати, не продавати нікому будинок та зачекати. Коли вона відмовилася від цієї пропозиції він почав погрожувати як їй, так і матері, говорив, що угода все рівно буде укладена, однак на цей час у нього не має коштів. Від продажу будинку вона не відмовлялася та виконувала свої зобов'язання належним чином, і твердження позивача не відповідають дійсності. Щодо зміни позовних вимог визнати укладеним, дійсним та таким, що не потребує наступного нотаріального посвідчення та державній реєстрації договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то договір купівлі-продажу будинку не укладався. Позивач відмовився від купівлі вказаного домоволодіння. Завдаток являється одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання та ним не може забезпечуватися виконання попереднього договору або іншого, який сторони планують укласти в майбутньому, тому якщо сторони домовилися укласти договір, але відповідним чином його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі являються авансовими і повинні бути звернуті в тому ж розмірі, в якому вони надавалися і не можуть вважатися завдатком. Основними критеріями відмінності завдатку як одного із засобів забезпечення виконання зобов'язань від авансу. як одної з форм розрахунків є: забезпечення завдатком тільки дійсного, тобто укладеного сторонами, того чи іншого грошового зобов'язання; обов'язкове дотримання сторонами встановленої законом форми укладення договору, який забезпечений завдатком; винне ухилення одної із сторін від виконання ^ укладеного з дотримання встановленої законом форми договору, котрий забезпечений завдатком. Відсутність одного з трьох вищенаведених критеріїв відмінності передані однією стороною другій стороні грошові суми або нерухоме майно у рахунок належних за договором платежів є не завдатком, а авансом. Крім того, частиною 2 ст. 533 Цивільного Кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Вимогами частини 2 ст. 533 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший, порядок її визначення не встановлений договором або законом або іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, сума, що підлягає сплаті у рахунок отриманого авансу від ОСОБА_1 повинна визначатися за офіційним курсом долара на день платежу, а саме станом на 9 жовтня 2005 року. Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 на його користь вартості завдатку у подвійному розмірі виходячи з курсу долара станом на сьогоднішній день є безпідставними і не підлягають задоволенню. Крім того, пунктом 4 ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що відшкодування збитків та моральної шкоди може відбуватися у випадках, коли це передбачено договором або законом. Стосовно вимог позивача, щодо відшкодування понесених витрат, які він нібито поніс в зв'язку з ремонтними роботами не підлягають задоволенню, в зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу між сторонами яке укладався та згоди відповідача на ремонт не було. В судовому засіданні позивачем не було надано жодного письмового доказу, належним чином оформленого, який підтверджував би суму витрат, понесених ним в зв'язку з виконанням будівельних робіт та будівельних матеріалів. Враховуючі вищенаведене позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку та відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що вимоги позивача є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Визнали позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача авансу у розмірі 3000 доларів США за офіційним курсом на день платежу, тобто на 7 жовтня 2005 року. Інші позовні вимоги просили суд залишити без задоволення.

Заслухавши думку представника позивача, відповідача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_2 мешкала у домоволодінні №35 по вул. Київській в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області. В 2005 році вирішила продати вказаний будинок та придбати квартиру з таким розрахунком, щоб залишкові кошти після продажу витрачати на життя. Для цього вона писалася в квартиру старшої доньки за адресою: АДРЕСА_1, залишившись мешкати в домоволодінні. В жовтні 2005 року до неї звернувся позивач по справі з пропозицією придбання будинку. 9 жовтня 2005 року вона отримала від ОСОБА_1 3000 доларів США на що нею було надано розписку, в якій зазначено, що відповідач мала виготовити документи для продажу до 10.11.2005 року. Для оформлення необхідних документів вона звернулася до МБТІ і виготовила технічну документацію 18 листопада 2005 року. 01 листопада позивач розпочав проводити в будинку ремонтні роботи: були завезені будівельні матеріали, зрізані лічильники електроенергії, демонтовано електропроводку, в будинку з'являтися ремонтні бригади з якими позивач вів переговори по питанню реконструкції будинку. Весь цей час відповідач перебувала в будинку, сторожуючи будівельні матеріали.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. В задоволенні позовної вимоги щодо визнання укладеним, дійсним та таким, що не потребує наступного нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна від 2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ст.220 ЦК України слід відмовити, оскільки в розумінні цієї норми вона не може поширюватись на договори купівлі-продажу, що крім нотаріального посвідчення потребують і державної реєстрації.

Завдаток являється одним з видів забезпечення виконання основного зобов'язання та ним є може забезпечуватися виконання попереднього договору або іншого договору, який сторони планують укласти в майбутньому, тому якщо сторони домовились укласти договір, але відповідним чином його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансовими і повинні бути повернуті в тому ж розмірі, в якому вони надавались і не можуть вважатися завдатком.

Враховуючи обставини справи, а також той факт, що сторони домовились укласти договір купівлі-продажу будинку, але не оформили його відповідним чином, суд приходить до висновку, що передані 3000 доларів США грошові кошти не можуть вважатися завдатком, а є авансовим платежем та повинні бути повернуті позивачу в тому ж розмірі, в якому вони були ним сплачені.

Частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Вимогами частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з розписки про отримання грошей вони передані 07.10.2005 року. Станом на: цей день Національним банком України встановлено наступний курс гривні щодо долара США 100 доларів США = 505,00 гривень. За таких обставин суд вважає за необхідне обчислити суму авансу у гривневому еквіваленті, який підлягає поверненню позивачу станом на 07.10.2005 року (3000x5,05=15150).

Пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків та моральної шкоди може відбуватися у випадках, коли це передбаченого договором або законом Тому вимоги позивача щодо відшкодування збитків, заподіяних йому внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд вважає такими, що суперечать вимогам чинного цивільного законодавства України та не підлягають задоволенню, оскільки, як достовірно встановлено в судовому засіданні, договір купівлі-продажу між сторонами фактично не укладався тому на відповідача не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню збитків за договором якого фактично не існує.

Крім того, слід стягнути з відповідача на користь позивача суми сплачені при поданні позовної заяви судового збору відповідно до задоволеної частини позову в сумі 151,50 грн. та на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 533, 546, 548, 570, 611 ЦК України, ст.ст. 11, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмірі 15150 гривень. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору в розмірі 151 грн. 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя О.О. Колотієвський