Рішення

від 26.01.2018 по справі 812/1103/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2018 року

Сєвєродонецьк

Справа № 812/1103/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря – Лященка А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» (далі за текстом — Позивач, КП «Житлосервіс «Евріка») до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом — Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просить визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позову посилається на таке.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 25.08.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до позивача штраф у розмірі 425919,33 грн. за період з 21.02.2014 до 06.03.2015 та нарахована пеня у розмірі 24318,87 грн., всього на загальну суму 70238,25 грн.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 30.08.2016 № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до позивача штраф у розмірі 186128,44 грн за період з 21.01.2015 до 24.06.2016 та нарахована пеня у розмірі 109369,61 грн, всього на загальну суму 295498,05 грн.

З Рішеннями Позивач не згоден з наступних підстав. Відповідно до положень Розділу VІІІ ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669 (далі за текстом – ОСОБА_2 № 1669) платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - ОСОБА_2 № 2464), на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1, за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

КП «Житлосервіс «Евріка» зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внаслідок чого Позивач звільнений від штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_1 № 2464, а Рішення відповідача підлягають скасуванню.

Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 8.07.2010р. (із змінами та доповненнями), далі - ОСОБА_2 № 2464.

Згідно ст.ст. 1, 12 ОСОБА_1 № 2464 органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Звертаємо увагу суду, що частиною 12 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, позивач зобов‘язаний був до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок.

Стосовно застосування штрафних санкцій, ДПІ у м. Сєвєродонецьку повідомляє, що частиною 11 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові

санкції, передбачені цим ОСОБА_1, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015 року - 10 відсотків, зміни внесені згідно із ОСОБА_1 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового' державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28,12.2014 р. N 77-VIII).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

Пунктом 1 розділу УІІ Інструкції визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із ОСОБА_1 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до ОСОБА_1.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу УІІ Інструкції передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_1 № 2464 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції повідомляємо, що зазначена норма була визначена пунктом 9-3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України № 1669-VІІ від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі ОСОБА_2 № 1669). Зокрема, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені ОСОБА_1 № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов‘язків платників єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком. зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не застосовуються.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_1 № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція було затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Зазначене розпорядження набрало чинності 05.11.2014 року після оприлюднення у офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2014 року №213.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053.

Слід зазначити, що на теперішній час відповідно до ст. З Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» встановлено, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532);

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 91, ст. 2614).

Крім того, вважаємо за необхідне зазначити, що відповідно до статті 10 ОСОБА_1 № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов‘язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зазначене також підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду від 30.03.2016р. № К/800/29249/15 щодо розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску- касаційну скаргу залишено без задоволення. В вище вказаному рішення судом наголошено, що підставою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій необхідна наявність сертифікату що посвідчує настання форс-мажорних обставин Торгово- промислової палати та заява від платника до ДПІ.

Позивач не надавав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ні заяви про звільнення від відповідальності, пені та штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, ні сертифікату Торгово-промислової палати України.

Вважає, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 ОСОБА_1 України № 2464.

В силу пункту 9.3 Розділу VIII якого, Позивач може бути звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури, - надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме - є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ч.14. ст. 25 ОСОБА_1 № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим ОСОБА_1, посадова особа органу, доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим ОСОБА_1, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платнику зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно ч.4 ст. 25 ОСОБА_2 № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних дніє з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На підставі вищевикладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

15 грудня 2017 року набрав чинності ОСОБА_2 України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

По справі вчинені такі процесуальні дії:

Ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, від 14 листопада 2016 року, від 05 грудня 2016 року, від 29 березня 2017 року, від 08 червня 2017 року, від 11 жовтня 2017 року зупинялось провадження у справі (том 1 арк. спр. 50-51, 60, 66, 114, 129, том 2 арк. спр. 17).

Ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, від 05 грудня 2016 року, від 26 грудня 2016 року, від 08 червня 2017 року, від 20 червня 2017 року, від 08 листопада 2017 року поновлювалось провадження у справі (том 1 арк. спр. 58, 64, 71 а, 126, 140, том 2 арк. спр. 22).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року дану адміністративну справу залишено без розгляду (том 1 арк. спр. 73).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасовано ухвалу суду від 26 грудня 2016 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (том 2 арк. спр. 100-101).

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Борзаниці С. В. від 20 березня 2017 року справу прийнято до свого провадження (том 1 арк. спр. 107).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без розгляду (том 1 арк. спр. 143-144).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №812/1103/16 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (том 1 арк. спр. 164-165).

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Борзаниці С. В. від 08 серпня 2017 року справу прийнято до свого провадження (том 1 арк. спр. 171).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без розгляду (том 1 арк. спр. 178-180).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі №812/1103/16 задоволено повністю. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі №812/1103/16 скасовано. Справу №812/1103/16 за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про оскарження рішень суб’єкта владних повноважень направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (том 1 арк. спр. 203-204).

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Борзаниці С. В. від 29 вересня 2017 року справу прийнято до свого провадження (том 2 арк. спр. 2).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року виправлено описку в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (том 1 арк. спр. 216).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без розгляду (том 2 арк. спр. 27-30).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлосервіс "Евріка" – задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 р. у справі № 812/1103/16 – скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 2 арк. спр. 66-67).

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду Борзаниці С. В. від 02 січня 2018 року справу прийнято до свого провадження (том 2 арк. спр. 71-72).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 25.08.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП «Житлосервіс «Евріка» було нараховано штраф у розмірі 425919,33 грн. за період з 21.02.2014 до 06.03.2015 та нарахована пеня у розмірі 24318,87 грн., а всього у сумі 70238,25 грн. (том 1 арк. спр. 35-37).

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 30.08.2016 № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП «Житлосервіс «Евріка» було нараховано штраф у розмірі 186128,44 грн за період з 21.01.2015 до 24.06.2016 та нарахована пеня у розмірі 109369,61 грн, а всього у сумі 295498,05 грн. (том 1 арк. спр. 32-34).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КП «Житлосервіс «Евріка», ідентифікаційний код 33503222, зареєстровано в установленому законом порядку як юридична особа за адресою: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, будинок 115 та взято на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку в якості платника єдиного внеску за номером 33503222 (том 1 арк. спр. 39-42).

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_3 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України.

Рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Преамбулою ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_1 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_1 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_1.

Дія цього ОСОБА_1 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_1.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_1:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_1;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_2 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення:

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов’язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У зв’язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_3 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_1.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами ОСОБА_1 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_1 2464, а повинен надати повний та об’єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку єдиного внеску, що перебуває в матеріалах справи, загальна сума, що виникла у позивача, становить 365736,30 грн. При цьому, з урахуванням наведених вище доводів, суд вважає, що за період з 14.04.2014 по 30.11.2015 відповідач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки цей період є часом проведення антитерористичної операції.

Разом з тим, суд вважає правомірним нарахування відповідачем суму штрафної санкції в сумі 3911,88 грн. та пені в сумі 3,91 грн. за період до 14.04.2014, оскільки в даний період часу були відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску. Тому зазначена вимога відповідача в цій частині є законною, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Застосування при даних спірних правовідносинах ст. 10 ОСОБА_1 № 1669 в частині необхідності обов’язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань відповідно до положень ОСОБА_1 № 2464 є неможливим з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обов’язку платника єдиного внеску щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 має посилання на ОСОБА_2 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, міста Луганськ та Сєвєродонецьк Луганської області включені у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_1 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов’язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_1 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_1 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_1 № 2464.

Посилання представника Відповідача на пункт 9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов’язків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_1 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464.

Також відсутня необхідність подання заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов’язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій, виходячи з положень наступних правових норм.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_1, про що безпосередньо зазначено в самих оскаржуваних рішеннях. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_1 за невиконання (несвоєчасне виконання) обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: визнання протиправним та скасування Рішення 25.08.2016 № НОМЕР_1 в частині застосування штрафу за період з 14.04.2014 до 06.03.2015 та нарахування пені в сумі 66322,46 грн та визнання протиправним та скасування Рішення 30.08.2016 № НОМЕР_2 в частині застосування штрафу за період з 21.01.2015 до 24.06.2016 та нарахування пені в сумі 295498,05 грн.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі 5810,47 грн (том 1 арк. спр. 1 а).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, належать до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – ДПІ у м. Сєвєродонецьку пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: в сумі 5485,09 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 25.08.2016 № НОМЕР_1 про застосування до Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в частині застосування штрафу у розмірі 42007,50 грн. за період з 14.04.2014 до 06.03.2015 та нарахування пені у розмірі 24314,96 грн., всього на загальну суму 66322,46 грн. (шістдесят шість тисяч триста двадцять дві гривні 46 коп.).

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 30.08.2016 № НОМЕР_2 про застосування до Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в частині застосування штрафу у розмірі 186128,44 грн за період з 21.01.2015 до 24.06.2016 та нарахування пені у розмірі 109369,61 грн, всього на загальну суму 295498,05 грн. (двісті дев’яносто п’ять тисяч чотириста дев’яносто вісім гривень 05 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39890583, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Евріка» (ідентифікацій код 33503222, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, будинок 115) сплачений судовий збір у розмірі 5485,09 грн. (п’ять тисяч чотириста вісімдесят п’ять гривень 09 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 31 січня 2018 року.

Суддя                              

                               ОСОБА_4