Ухвала

від 26.01.2018 по справі 812/1103/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 січня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1103/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

при секретарі - Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житлосервіс "Евріка" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства "Житлосервіс "Евріка" (далі за текстом - Позивач, КП "Житлосервіс "Евріка") до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.08.2016 № 0008811302 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС У Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.08.2016 № 0009041302 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС У Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем у позовній заяві нічого не зазначено. Щодо строків звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом представник позивача поясняв, що строк звернення до адміністративного суду з позовом не пропущений, оскільки згідно Податкового кодексу України строк звернення до адміністративного суду з позовом складає 1095 днів, а не 10 днів.

Представник відповідача в запереченнях проти позову зазначив, що згідно ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 (далі Закон № 2464) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення- рішення 01.09.2016, що підтверджується підписом позивача у вказаних рішеннях відповідно до ст. 25 Закону № 2464 повинен був подати позовну заяву протягом 10 днів з дня отримання остаточного рішення від ДФС. Крім того, ч. 1 ст. 99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. З чого виходить, що позивач порушив строк для подання адміністративного позову до суду (а.с.27-31).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 01.09.2016 Позивачем особисто були отримані рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 25.08.2016 № 0008811302 та рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 30.08.2016 № 0009041302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП "Житлосервіс "Евріка" (а.с.32,35).

Відповідно до ч.14. ст. 25 Закону № 2464 посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, останнім днем оскарження рішень Відповідача було 11.09.2016, який припав на вихідний день - неділю, у зв'язку з чим останній день перенесено на 12.09.2016.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про обізнаність позивача про своє порушене право станом на 01.09.2016, тобто на час вручення оскаржуваних рішень Відповідача, при цьому до адміністративного суду позивач звернувся лише 14.09.2016.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного станом на момент подання позову 14.09.2016), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Доказів досудового вирішення спору, рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, позивачем не надано.

Згідно листа ПАТ "Укрпошта" від 21.04.2017 №260 встановлено, що 14.09.2016 рекомендований лист з рекомендованим повідомленням за №9341600555795, адресований Луганському окружному адміністративному суду на адресу: просп. Космонавтів, буд.18, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93411, надійшов до відділення поштового зв'язку Сєверодонецьк-11. Згідно п. 92 "Правил надання послуг поштового зв'язку" цього ж дня вищезазначене поштове відправлення було передано в доставку за адресою: просп. Космонавтів, буд.18, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93411 та вручено підчас доставки листоношею уповноваженій особі Корчі В.М. 14.09.2016року, згідно договору на доставку пошти (а.с.138).

Таким чином, звернувшись до суду з адміністративним позовом 14 вересня 2016 року, позивачем пропущений десятиденний строк звернення до адміністративного суду.

Поважності причини пропуску строку за межами десятиденного строку позивачем не наведено.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного станом на момент подання позову 14.09.2016) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 ухвала Луганського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 08 листопада 2017 року у справі № 812/1103/16 скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу від 08 листопада 2017 року, колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.09.2016 Позивачем особисто були отримані рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 25.08.2016 № 0008811302 та рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 30.08.2016 № 0009041302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП "Житлосервіс "Евріка" (а.с.32,35).

Апеляційний суд зазначив, що апелянт в доводах апеляційної скарги послався на те, що згідно ст.56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду на підставі ст. 99 КАС України, послався на ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, яка визначає, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На підставі цієї норми суд першої інстанції дійшов до висновку, що для платника податків в даному випадку встановлюється десятиденний строк звернення до суду.

Проте колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 14 вересня 2016 року, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції знехтував вимогами ч. 5 ст. 227 КАС України, які встановлюють: висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Колегія суддів звернула увагу на те, що суд першої інстанції 5 жовтня 2016 року відкрив провадження у справі без будь-яких зауважень і у відповідності до приписів ч. 2 ст. 107 КАС України.

З висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в ухвалі від 13.12.2017, суд першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних законодавчо визначених положень.

Абзацом дев'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464 прямо визначено, що "У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки".

Таким чином, змістом абз. дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464 безпосередньо передбачено, що передумовою надіслання органом доходів і зборів в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки, є саме перелік таких обставини - "якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги".

Конструкція вказаного абзацу не дає можливості множинного трактування строку, визначеного як "протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги" стосовно суб'єкта, який повинен застосувати такий строк. Десятиденний строк стосується виключно платника єдиного внеску, в даному випадку - Позивача по справі.

Суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не наділений правом трактувати норми права. В даному випадку суди повинні застосовувати норму права, зокрема, - абзац дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464, яка при даних спірних правовідносинах в частині десятиденного строку стосується виключно платника єдиного внеску.

Суд першої інстанції, детально проаналізувавши зміст абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464, не погоджується з висновком апеляційної інстанції стосовно того, що десятиденний строк встановлюється для органу доходів і зборів для надсилання до державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки, оскільки такий висновок спростовується змістом самого абзацу.

Скасовуючи ухвалу від 08 листопада 2017 року, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянта стосовно того, що положення ст.56.18 Податкового кодексу України повинні застосовуватися в частині необхідності урахування строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Суд першої інстанції не погоджується з таким висновком апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статей 56 та 102 Податкового кодексу України стосовно строків звернення до суду при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами Закону № 2464.

При даних спірних правовідносинах щодо строку звернення до адміністративного суду повинні застосовувати положення ч. 1 ст. 99 КАС України, яка містить положення про встановлення такого строку як нормами КАС України, так і іншими законами.

Оскільки спірні правовідносини стосуються сплати єдиного внеску, норми Закону № 2464 в даному випадку є спеціальними порівняно з нормами КАС України, які стосовно спірних правовідносин є загальними.

Якщо б норми Закону № 2464 не містили положень щодо строку оскарження в судовому порядку, які складають "протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги", до спірних правовідносин повинні були застосовуватися норми КАС України в частині строку звернення до адміністративного суду.

Однак з урахуванням наявності абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464, який містить положення щодо строку судового оскарження, відповідно до змісту ч. 1 ст. 99 КАС України до спірних правовідносин повинні застосовуватися саме положення Закону № 2464 як спеціального закону.

У зв'язку з чим відсутні законодавчо встановлені підстави вважати, що позивач 14 вересня 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом в межах строку звернення до адміністративного суду.

Висновок апеляційного суду стосовно того, що суд першої інстанції знехтував вимогами ч. 5 ст. 227 КАС України, не відповідають фактичним обставинам, оскільки кожного разу після скасування ухвали висновки і мотиви апеляційно суду обов'язково детально аналізувалися та зазначалися в ухвалах суду першої інстанції.

При цьому судом першої інстанції враховувася Лист Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12, згідно якого передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Саме в розрізі положень ст. 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи на підставі наданих та витребуваних доказів й робився висновок судом першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та спростовувалися висновки і мотиви апеляційно суду.

Посилання колегії суддів на те, що суд першої інстанції 5 жовтня 2016 року відкрив провадження у справі без будь-яких зауважень і у відповідності до приписів ч. 2 ст. 107 КАС України як підставу для розгляду справи по суті також є безпідставним, оскільки відповідно до положень ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи, що і було виконано судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено звернення КП "Житлосервіс "Евріка" до суду з позовом 12.09.2016 не відповідають фактичним обставинам, оскільки жодним документом адміністративної справи № 812/1103/16 не підтверджується факт звернення позивача з позовом до адміністративного суду 12.09.2016.

Натомість, зі змісту листа за підписом директора ЛД ПАТ "Укрпошта" прямо вбачається, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням за № 9341600555795, рекомендований Луганському окружному адміністративному суду, надійшов до відділення поштового зв'язку Сєвєродонецьк-11 саме 14.09.2016 та того ж дня був отриманий вповноваженою особою суду (а.с.138).

Згідно оригіналу конверту, яким був надісланий адміністративний позов, рекомендоване повідомлення має № 9341600555795, що відповідає номеру, вказаному у листі за підписом директора ЛД ПАТ "Укрпошта" (а.с.12). Вказані обставини дають підстави стверджувати, що інформація ЛД ПАТ "Укрпошта" про направлення рекомендованого листа стосується саме позову КП "Житлосервіс "Евріка".

Згідно штампу вхідної кореспонденції Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов КП "Житлосервіс "Евріка" був зареєстрований саме 14.09.2016 (а.с.2), що також відповідає інформації ЛД ПАТ "Укрпошта" щодо отримання уповноваженою особою суду рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням за № 9341600555795.

Таким чином, відсутні будь-які протиріччя та розбіжності, які б могли свідчити про різне трактування дати звернення позивача з адміністративним позовом до суду, аніж 14.09.2016.

Будь-які матеріали адміністративної справи № 812/1103/16, які б свідчили про можливе звернення КП "Житлосервіс "Евріка" до адміністративного суду 12.09.2016, відсутні.

Як наслідок, враховуючи викладені роз'яснення у Листі ВАСУ № 232379/12/13-12, застосовуючи положення частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи, суд першої інстанції встановив обставини відсутності будь-яких доказів на підтвердження звернення позивача до адміністративного суду 12.09.2016. Натомість, судом першої інстанції належними доказами, зазначеними вище за текстом, встановлені обставини звернення позивача до адміністративного суду саме 14.09.2016.

Статтею 3 КАС України в новій редакції визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 4 ст. 123 КАС України (в новій редакції) визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, вказана норма надає суду право аналізу матеріалів справи та можливість встановлення інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними без врахування позиції позивача щодо пропуску чи непропуску строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, реалізуючи положення ч. 4 ст.123 КАС України, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що позивач дійсно пропустив строк звернення до адміністративного суду, останній день якого припадав на 12.09.2016. Також встановлено, що позивач звернувся із даним позовом 14.09.2016, пропустивши лише один день.

У зв'язку з чим суд першої інтанції враховує наявність законодавчо встановеного скороченого строку звернення до суду для оскарження рішень про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, враховує найкоротший строк пропуску позивачем звернення до суду, що не свідчить про факт зловживання позивачем своїм правом на судовий захист та вказує на його добросовісний намір скористатися таким правом, та визнає поважною зазначену причину пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Виконуючи ухвалу апеляційного суду в частині продовження розгляду справи, суд першої інстанції детально вивчив матеріали справи та норми КАС України та дійшов висновку про можливість поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 5, 8, 122, 123, 241, 242, 248, 250, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити Комунальному підприємству "Житлосервіс "Евріка" пропущений строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 25.08.2016 № 0008811302 про застосування до Комунального підприємства Житлосервіс Евріка штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в частині застосування штрафу у розмірі 425919,33 грн. за період з 21.02.2014 до 06.03.2015 та нарахована пеня у розмірі 24318,87 грн., всього на загальну суму 70238,25 грн., визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 30.08.2016 № 0009041302 про застосування до Комунального підприємства Житлосервіс Евріка штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в частині застосування штрафу у розмірі 186128,44 грн за період з 21.01.2015 до 24.06.2016 та нарахування пені у розмірі 109369,61 грн, всього на загальну суму 295498,05 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 31 січня 2018 року.

Суддя С.В. Борзаниця