Рішення

від 29.01.2018 по справі 922/3277/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р.Справа № 922/3277/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каррент", м. Харків про стягнення 296051,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 230 від 29.12.2017 р.);

відповідача - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги № 24/17 від 26.10.2017 р.).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Західенерго (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каррент", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 296051,81 грн., з яких:

205200,00 грн. - сума попередньої оплати, що підлягає поверненню;

10260,00 грн. - штрафу за прострочення поставки товару;

205,20 грн. - неустойки за прострочення поставки товару;

41040,00 грн. - штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору;

38858,63 грн. - відсотки за користування попередньою оплатою;

410,40 грн. - інфляційні за прострочення повернення передоплати;

77,58 грн. - річні за прострочення повернення передоплати.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару за укладеним між сторонами договором про закупівлю товару № 1022-ЗЭ-ЛаТЭС від 30.11.2016 р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2017 р. визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Мамалуй О.О.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2017 р.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з призначенням судді Мамалуя О.О. суддею Верховного Суду України призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/3277/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2017 р. визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Байбак О.І.

В судовому засіданні 23.11.2017 р. суддя Байбак О.І. прийняв справу до свого провадження.

В процесі розгляду справи в судових засіданнях 23.11.2017 р. та 12.12.2017 р. оголошувалась перерва.

В зв'язку з набранням чинності Господарського процесуального кодексу в новій редакції, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2017 р. справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду справи по суті на 09.01.2018 р.

В судовому засіданні 29.01.2018 р. було оголошено перерву до 29.01.2018 р. за відповідним клопотанням представника відповідача.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзиви на позовну заяву (вх. № 41418 від 12.12.2018 р. та вх. № 473 від 09.01.2018 р.) в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову про стягнення 41040 грн. у зв'язку з тим, що відповідач в односторонньому порядку не відмовлявся від договору про закупівлю товару № 1022-ЗЭ-ЛаТЭС від 30.11.2016 р., на чому наполягає позивач в заявленому позові.

На судове засідання 09.01.2018 р. прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 30.11.2016р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір №1022-3Э-ЛаТЭС, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити товар, код ДК 016-2010:27.20.2 Акумулятори електричні 64V ТНС-450АН (64В, 450Ач) виробництва Elhim iskra , Болгарія в кількості 2 штук на загальну суму 205200 грн. (в т.ч. ПДВ)

Згідно з п. 1.3. договору, вантажоодержувачем товару є ДТЕК Ладижинська ТЕС (відокремлений підрозділ ПАТ ДТЕК Західенерго ) що розташований за адресою: 24321, Винницька обл., м. Ладижин, вул. Наконечного, 173.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки по цьому Договору проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку:

- 50 % вартості Товару (партії Товару), що становить 102 600,00 грн. у тому числі ПДВ 17100,00 грн. здійснюється у формі передоплати, на підставі рахунку, виставленого до оплати Постачальником.

- оплата решти 50 % від вартості Товару (партії Товару), що становить 102 600,00 грн. у тому числі ПДВ 117100,00 грн. здійснюється по факту готовності до відвантаження Товару (партії Товару) Покупцю, на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.

Згідно з п. 5.1 договору, строк поставки Товару - протягом 30 календарних днів з дати здійснення Покупцем передоплати за Товар.

Відповідно до п. 5.5.договору, товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних.

Згідно з п. 7.2. договору, у разі поставки Товару з порушенням строку, передбаченого у цьому договорі, Постачальник перед Покупцем несе наступну відповідальність:

- у разі прострочення поставки Товару в межах 10 (десяти) календарних днів Постачальник, на письмову вимогу Покупця, сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від суми цього договору;

- у разі прострочення поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, на письмову вимогу Покупця, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,1% від суми цього договору;

Відповідно до п. 7.7. договору, за односторонню відмову Постачальника від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору, Постачальника несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцять) % відсотків від суми цього Договору.

Відповідно до п .п. 7.14., 7.15 договору, у випадку одержання передоплати та невиконання своїх зобов'язань Постачальником по поставці Товару, передбачених цим договором або у разі відмови Покупцем від поставки Товару з вини Постачальника, або у разі розірвання/закінчення строку дії цього Договору Постачальник зобов'язується повернути передоплату Покупцю по його першій письмовій вимозі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня направлення письмової вимоги Покупцем. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого як передоплата і відсотків за користування сумою передоплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період з дати здійснення попередньої оплати до дати повернення попередньої оплати за Товар.

Пунктом 7.15. договору також передбачено, що за прострочення повернення передоплати понад строк, встановлений пунктом 7.14. цього Договору, Постачальник, крім сплати відсотків які продовжують сплачуватися до моменту фактичного повернення передоплати, зобов'язаний повернути Покупцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити річні у розмірі 0,2% від неповерненої суми.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлювався з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками, і діє до 31.03.2017 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, 06.12.2016 р. відповідач виставив позивачу до сплати рахунок на оплату товару на суму 205200,00 грн. з ПДВ., що становить 50% від вартості товару.

Позивач платіжним дорученням від 15.12.2016 р. № НОМЕР_1 перерахував на рахунок Відповідача 102600,00 грн., тобто 50% від вартості товару.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 5.1. договору, відповідач повинен був виконати зобов'язання по поставці Товару до 15.01.2017р.

Листом № 20/12-16 від 30.12.2016р. відповідач повідомив позивача, що тепловозні акумуляторні батареї 64V ТНС-450АН (64В, 450Ач) у кількості 2-х комплектів готові до відвантаження зі складу підприємства, а також запропонував позивачу сплатити залишок вартості товару у сумі 102600,00 грн. у відповідності до п. 4.1 договору.

Позивач платіжним дорученням від 19.01.2017 р. № НОМЕР_2 перерахував на рахунок Відповідача 102600,00 грн., тобто сплатив решту вартості товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до нього з претензією № 22-1540 від 16.06.2017 р. в якій вимагав на протязі 30 днів з моменту отримання цієї претензії повернути передоплату та сплатити штрафні санкції передбачені умовами договору.

Однак, зазначені вимоги відповідачем були залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі в якому позивач просить суд стягнути з відповідача:

205200,00 грн. - сума попередньої оплати, що підлягає поверненню;

10260,00 грн. - штрафу за прострочення поставки товару;

205,20 грн. - неустойки за прострочення поставки товару;

41040,00 грн. - штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору;

38858,63 грн. - відсотки за користування попередньою оплатою;

410,40 грн. - інфляційні за прострочення повернення передоплати;

77,58 грн. - річні за прострочення повернення передоплати.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 626-627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару підтверджується матеріалами справи та останнім жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахуванням вказаних положень закону, надає право позивачу вимагати від відповідача повернення отриманої передоплати.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 205200,00 грн. суми попередньої оплати, що підлягає поверненню.

Разом з тим враховуючи, що умовами договору (п. п. 7.14.-7.15.) передбачено обов'язок відповідача сплатити відсотки за час користування сумою попередньої оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період з дати здійснення попередньої оплати до дати повернення попередньої оплати за Товар, вимоги позивача про стягнення таких відсотків є також правомірними.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок (а. с. 22), відсотки нараховано позивачем за період з 15.12.2016 р. по 20.09.2017 р.

Перевіривши відповідний розрахунок, суд констатує його часткову арифметичну невірність. Здійснивши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 38851,17 грн. відсотків а час користування сумою попередньої оплати. В решті позову про стягнення таких відсотків слід відмовити в зв'язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з поставки товару підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано.

Яке вже було зазначено вище, пунктом 7.15. укладеного між сторонами договору передбачено, що за прострочення повернення передоплати понад строк, встановлений пунктом 7.14. цього Договору, Постачальник, крім сплати відсотків які продовжують сплачуватися до моменту фактичного повернення передоплати, зобов'язаний повернути Покупцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити річні у розмірі 0,2% від неповерненої суми.

З огляду на встановлений законом принцип свободи договору, та враховуючи той факт, що відповідач не виконав вимог позивача щодо повернення передоплати, висловлених в претензії № 22-1540 від 16.06.2017 р., зазначене надає позивачу право на нарахування на суму передоплати інфляційних та річних в порядку, визначеному п. 7.15 договору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 410,40 грн. інфляційних за прострочення повернення передоплати та 77,58 грн. річних за прострочення повернення передоплати є законними та обґрунтованими, а позов в відповідній частині також підлягає задоволенню.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 7.2. договору, у разі прострочення поставки Товару в межах 10 (десяти) календарних днів Постачальник, на письмову вимогу Покупця, сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від суми цього договору; у разі прострочення поставки Товару понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник, на письмову вимогу Покупця, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,1% від суми цього договору.

Матеріалами даної справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару в передбачений договором строк.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10260,00 грн. штрафу за прострочення поставки товару та 205,20 грн. неустойки за прострочення поставки товару є також законними та обґрунтованими. Вказане також зумовлює необхідність задоволення позову в цій частині.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. п. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 7.7. договору, за односторонню відмову Постачальника від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору, Постачальника несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцять) % відсотків від суми цього Договору.

Як вже було зазначено вище, за умовами п. 5.1. договору, відповідач мав поставити позивачу товар протягом 30 календарних днів з дати здійснення позивачем передоплати за Товар. Таку переоплату позивач здійснив до 15.12.2016 р. Таким чином, товар мав бути поставлений відповідачем до 15.01.2017 р.

Крім того, пунктом 11.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлювався з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками, і діє до 31.03.2017 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язані ні до 15.01.2017 р., ні до закінчення строку дії договору, тобто до 31.03.2017 р. Більше того, таку поставку відповідач не здійснив і понині.

Більше того, відповідач проігнорував законні вимоги позивача, висловлені зокрема в претензії № 22-1540 від 16.06.2017 р., щодо повернення передоплати в строки, визначені 7.14. договору.

Таким чином, відповідач власними конклюдентними діями (бездіяльністю) щодо не поставки товару позивачу та не повертаючи останньому передоплату отриману в рамках договору фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору.

За таких обставин, відповідач на підставі п. 7.7. договору зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 20 (двадцять) % відсотків від суми цього Договору, що становить 41040 грн.

Вказане також зумовлює прийняття судом рішення про стягнення зазначеного штрафу з відповідача на користь позивача.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 4440,67 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каррент" (адреса: 61002 м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 21/23; код ЄДРПОУ 39718829) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (адреса: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код ЄДРПОУ: 23269555):

205200,00 грн. попередньої оплати, що підлягає поверненню;

10260,00 грн. штрафу за прострочення поставки товару;

205,20 грн. неустойки за прострочення поставки товару;

41040,00 грн. штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з договору;

38851,17 грн. відсотків за користування попередньою оплатою;

410,40 грн. інфляційних за прострочення повернення передоплати;

77,58 грн. річних за прострочення повернення передоплати.

4440,67 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_3