Постанова

від 29.01.2018 по справі 924/560/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Справа № 924/560/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Філіпова Т.Л. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самтекс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2017 року у справі №924/560/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Димбовський В.В., суддя Гладюк Ю.В., суддя Смаровоз М.В., повний текст рішення складено 11.12.2017 року)

за позовом приватного підприємства "Ефе Текстиль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Самтекс"

про витребування індивідуально-визначеного майна: промислова автоматична швейна машина з електроприводом потужністю 380 Вт, 50 Герц без програмного управління марки Rosso, модель 025 SMAPT, заводський номер 9907092, рік випуску 2000, вартістю 10396 грн. в еквіваленті 400 доларів США; панель промислова, яка призначена для розподілення електричних окружностей в складі: перемикачі, автоматичні запобіжники і автоматичні пускачі в кількості 1 шт., вартістю 5198 грн. в еквіваленті 200 доларів США; промислова машина для намотування і розмотування пряжі на бобіни, марки Maksan, модель SMS, 2000 року випуску, вартістю 3118,8 грн. в еквіваленті 120 доларів США; електрична апаратура для захисту електричних окружностей, стабілізатор промисловий, для трьохфазної напруги і контролю коливань від 270-450 В, силою струму 3-90 А, 2000 року випуску, марки Servo-Matik, вартістю 3118,8 грн. в еквіваленті 120 доларів США; двигун змінного струму трьохфазний, промисловий, марки Gamak, напругою 380 В, потужністю 5,5 кВт, заводський номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, вартістю 5198 грн. в еквіваленті 200 доларів США; ємність для повітря, металева без механічних і теплотехнічних пристроїв, ємністю 1500 л, 1999 року випуску, вартістю 3898,5 грн. в еквіваленті 150 доларів США

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.12.2017 року у справі №924/560/17 позов приватного підприємства "Ефе Текстиль" задоволено. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Самтекс" на користь приватного підприємства "Ефе Текстиль" індивідуально-визначене майно: промислову автоматичну швейну машину з електроприводом потужністю 380 Вт, 50 Герц без програмного управління марки Rosso, модель 025 SMAPT, заводський номер 9907092, рік випуску 2000, вартістю 10396 грн. в еквіваленті 400 доларів США; панель промислову, яка призначена для розподілення електричних окружностей в складі: перемикачі, автоматичні запобіжники і автоматичні пускачі в кількості 1 шт., вартістю 5198 грн. в еквіваленті 200 доларів США; промислову машину для намотування і розмотування пряжі на бобіни, марки Maksan, модель SMS, 2000 року випуску, вартістю 3118,80 грн. в еквіваленті 120 доларів США; електричну апаратуру для захисту електричних окружностей, стабілізатор промисловий, для трьохфазної напруги і контролю коливань від 270-450 В, силою струму 3-90 А, 2000 року випуску, марки Servo-Matik, вартістю 3118,80 грн. в еквіваленті 120 доларів США; двигун змінного струму трьохфазний, промисловий, марки Gamak, напругою 380 В, потужністю 5,5 кВт, заводський номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, вартістю 5198 грн. в еквіваленті 200 доларів США; ємність для повітря, металева без механічних і теплотехнічних пристроїв, ємністю 1500 л, 1999 року випуску, вартістю 3898,5 грн. в еквіваленті 150 доларів США.

В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, зокрема, що відповідач фактично визнав знаходження у нього спірного майна. При цьому, законність знаходження такого майна (як то договір купівлі-продажу, оренди, користування) відповідачем не доведено. З посиланням на ст. ст. 387, 1212 ЦК України місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказане у позові майно знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави, а тому підлягає поверненню законному володільцю (неволодіючому власнику) - позивачу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Самтекс", звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2017 року у справі №924/560/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про визнання представником відповідача отримання майна, яке є предметом даного спору, від ПП "Ефе Текстиль", що призвело до прийняття помилкового рішення у справі.

Позивачем надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, зокрема, що рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2017 року у справі №924/560/17 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Haki tekstil ve Corap" (продавець) та ПП "Ефе Текстиль" (покупець/позивач) укладено контракт №01 від 01.07.2014р., згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати та поставити на адресу покупця в'язальне обладнання, в кількості та асортименті згідно інвойсу (а.с.6).

На виконання вказаного контракту позивачу було передало майно, в тому числі:

1) промислову автоматичну швейну машину з електроприводом потужністю 380 В, 50 Герц без програмного управління марки Rosso, модель 025 SМАРТ, заводський номер 9907092, рік випуску 2000 1 шт., вартістю 400,00 Доларів США;

2) панель промислова розподільна, напругою 380 В, призначена для розподілу електричних кіл в складі: перемикачі, автоматичні запобіжники і автоматичні пускачі в кількості 1 шт. вартістю 200,00 доларів США;

3) промислова машина для намотування і розмотування пряжі на бобіни, марки Maksan, модель SMS, 2000р випуску в кількості 1 шт. вартістю 120,00 доларів США;

4) електрична апаратура для захисту електричних кіл, стабілізатор промисловий, для трьох фазної напруги і контролю коливань від 270-450 В, силою струму від 3-90 ампер, 2000 року випуску, марки Servo-Matik вартістю 120,00 доларів США;

5) двигун змінного струму трифазний, промисловий, марки Gamak, напругою 380 потужністю 5,5 кВт, заводський номер НОМЕР_1, 2000 року випуску в кількості 1 шт. вартістю 200,00 доларів США;

6) ємність для повітря, металева без механічних і теплотехнічних пристроїв, ємністю 1500л, 1999 року випуску в кількості 1 шт. вартістю 150,00 доларів США.

Передача вказаного майна підтверджується інвойсом (рахунок-фактурою) №002790 від 08.07.2014р., упаковочним листом №1 від 08.07.2014р., вантажними митними деклараціями форми МД-2, експертним висновком Хмельницької торгово-промислової палати №В-30 від 22.07.2014р. (а. с. 8-17).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про неправомірне задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо витребування вказаного майна з володіння відповідача - ТОВ "Самтекс", колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, одним із способів захисту права власності є вимога власника про витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним , тобто віндикаційний позов.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Предметом віндикаційного позову може бути лише індивідуально-визначена річ. Речі, означені родовими ознаками, а також гроші та цінні папери на пред'явника (ст. 389 ЦК України) не можуть бути предметом віндикації. На момент віндикації річ повинна фізично існувати.

Отже, об'єктом віндикаційного позову може бути лише індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном , незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

До предмету доказування в даному спорі входять обставини, зокрема, щодо наявності у позивача права на пред'явлення позову про витребування майна, чи перебуває спірне майно у володінні відповідача без відповідної правової підстави , чи наявне спірне майно на час розгляду спору, чи є воно індивідуально визначеним.

При розгляді віндикаційного позову позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача , відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Враховуючи вищенаведене, а також докази наявні в матеріалах справи (контракт №01 від 01.07.2014р., інвойс №002790 від 08.07.2014р., вантажні митні декларації форми МД-2, експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №В-30 від 22.07.2014р., а. с. 6-17) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було належним чином підтверджено право власності на майно, витребування якого є предметом спору.

При цьому, оцінюючи докази надані позивачем на підтвердження знаходження спірного майна у відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Наявні в матеріалах справи копії висновку про проведену перевірку Зарічанського ВП ХВП ГУ НП у Хмельницькій області від 28.05.2016 року (а. с. 20) та письмових пояснень фізичної особи Чігла Сиддик, наданого в ході вказаної перевірки (а. с. 21), колегія суддів оцінює критично, оскільки такі докази не підтверджують факту приймання-передачі шести одиниць індивідуально визначеного майна (що є предметом спору) саме ТОВ "Самтекс" та ПП "Ефе Текстиль". Зазначені документи є неналежними доказами не лише за суб'єктивним складом учасників даного спору (ТОВ "Самтекс" та ПП "Ефе Текстиль"), а й за предметом спору (шість одиниць індивідуально визначеного рухомого майна), оскільки зі змісту вказаних пояснень та висновку не вбачається можливості ідентифікувати обладнання, яке є предметом даного спору.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення представника позивача, надані в суді апеляційної інстанції про те, що спірне майно було передано позивачем наприкінці 2014 року, від імені якого діяв ОСОБА_2, як керівник юридичної особи, відповідачу від імені якого діяв Чігла Сиддик, як керівник, оскільки Чігла Сиддик став керівником відповідача лише 16.08.2016 року (а. с. 40).

Акт приймання-передачі майна від 12.08.2016 року (а.с. 23), наданий позивачем як доказ наявності у відповідача спірного майна, також оцінюється судом апеляційної інстанції критично, оскільки зазначене в ньому рухоме майно є відмінним та не збігається з жодним з визначених в заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 102) спірних предметів рухомого майна.

Вказаний в накладній №1 від 19.02.2016 року (а.с. 84) перелік в'язальних станків, за які згідно платіжного доручення №126 (а.с.85) відповідачем було проведено оплату позивачеві їх вартість в сумі 10000 грн., також є відмінним від переліку індивідуально визначеного рухомого майна зазначеного в позовній заяві, у зв'язку з чим такі докази є неналежними доказами в підтвердження позовних вимог.

Оцінюючи копію електронної копії накладної №2 від 17.09.2016 року (а.с.94) колегія суддів приймає до уваги те, що і відповідач, і позивач вказали на відсутність оригіналу такого документу в обох сторін.

ОСОБА_1 того, представник позивача в суді апеляційної інстанції додатково заперечив факт видачі такої накладної, а тому наявна в матеріалах справи копія електронної копії накладної №2 від 17.09.2016 року (а.с.94) на підставі абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України не береться судом до уваги як доказ, у зв'язку з відсутністю її оригіналу.

Наявна в справі угода від 22.09.2016 року (а.с. 46-47) укладена між ОСОБА_2 та Чігла Сиддик, щодо відсутності взаємних боргових зобов'язань між ними, також не може бути прийнята до уваги судом, як належний доказ наявності між учасниками даного спору (юридичними особами) правовідносин щодо приймання-передачі спірного майна, оскільки вона укладена між двома фізичними особами, стосується зобов'язань за торгівельними відносинами таких фізичних осіб та не містить будь-якої інформації щодо переліку спірного майна.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про визнання відповідачем утримання (володіння) спірного майна, колегія суддів зазначає, що з письмових пояснень наданих представником ТОВ "Самтекс" місцевому господарському суду, вбачається, що відповідач не заперечував лише щодо фактичного приймання-передачі іншого рухомого майна частина з якого була повернута позивачу за актом приймання-передачі від 12.08.2016 року (а.с. 23), а інша частина була придбана відповідачем на підставі накладної №1 та платіжного доручення №126 від 22.06.2016 року (а. с. 84-85), і таке майно не є тотожним спірному майну у даній справі.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції фактично виходив лише з визнання відповідачем факту знаходження у нього спірного майна, однак як вбачається з додаткових пояснень до відзиву на позовну заяву (а. с. 93) та відзиву на позовну заяву (а. с. 120-121) відповідач лише зазначає, що за спірне майно було проведено оплату між фізичними особами (ОСОБА_2 та Чигла Сиддиком), однак наведене не може свідчити про наявність спірного майна у володінні відповідача - юридичної особи ТОВ "Самтекс". Таким чином, в жодному відзиві на позовну заяву та письмових додаткових пояснення відповідача не було визнано те, що спірне рухоме майно знаходиться саме у володінні відповідача - ТОВ "Самтекс".

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази в підтвердження факту знаходження спірного майна у відповідача, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Таким чином, наведене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо витребування індивідуально визначеного рухомого майна з володіння відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 145 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року у справі №924/560/17.

Керуючись ст. ст. 145, 269, 270, 273, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самтекс" задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.12.2017 року у справі №924/560/17 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову приватного підприємства "Ефе Текстиль" - відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства "Ефе Текстиль" (м. Хмельницькй, пров. Бандери, 6, ідент. код 39222156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Самтекс" (м. Хмельницький, проспект Миру, 59, ідент. код 39897065) 1760 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.

6. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року у справі №924/560/17.

7. Справу №924/560/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 01.02.2018 року

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.