Рішення

від 20.12.2013 по справі 1522/13812/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/9633/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Жус І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер 7» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер 7» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та стягнення грошових сум, за участю третьої особи: ОСОБА_4,

встановила:

13 червня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Юпітер 7 (далі - ТОВ «Юпітер 7» ), у подальшому уточнивши його, та ставив питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 14 листопада 2011 року між ТОВ Юпітер 7 та ОСОБА_5, щодо купівлі-продажу складських приміщень (нежилих будівель), загальною площею 471, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 та стягнення з ТОВ «Юпітер 7» на користь ОСОБА_5 (65009, АДРЕСА_1) грошових коштів у розмірі 2710718,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 листопада 2011 року ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна із ТОВ Юпітер-7 , відповідно до якого ТОВ Юпітер 7 було продано, а ОСОБА_5 придбано нерухоме майно, а саме: складські приміщення (нежилі будівлі), загальною площею 471,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3.

Також зазначив, що згідно п. 2 зазначеного вище договору купівлі-продажу від 14.11.2011 року, за погодженням сторін продаж складських приміщень (нежилих будівель) вчинено за 2710718,00 гривень, що, згідно курсу НБУ на день укладення цього договору, еквівалентно 340000,00 доларів США, які повністю були сплачені позивачем на користь ТОВ Юпітер 7 до підписання цього договору.

Позивач також зазначив, що згідно п.3 договору купівлі-продажу від 14.11.2011 року ТОВ Юпітер 7 проставленням підпису та печатки під цим договором підтверджує факт повного розрахунку за продані складські приміщення (нежилі будівлі) та факт одержання від позивача ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 2 710 718,00 гривень та відсутність по відношенню до нього будь-яких претензій фінансового характеру.

Ціна складських приміщень (нежилих будівель) товариство відповідно до п.4 договору купівлі-продажу від 14.11.2011 року вважає вигідною, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких обставин та повністю відповідає ринковій вартості.

У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_5 та ТОВ Юпітер 7 таким чином при підписанні договору купівлі-продажу від 14.11.2011 року домовились щодо всіх істотних умов купівлі-продажу складських приміщень (нежилих будівель), загальною площею 471,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, що підтверджується умовами, викладеними в самому договорі купівлі-продажу від 14.11.2011 року та підписами й печатками сторін.

Посилаючись на те, що оскільки з боку позивача відбулося повне виконання договору купівлі-продажу від 14.11.2011 року, тобто були виконані всі обов'язки, прийняті на нього, як на сторону покупця, зокрема, було проведено повний розрахунок за придбане нерухоме майно, але ТОВ Юпітер 7 з моменту підписання вищевказаного договору купівлі-продажу й до цього часу ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору та прийнятих зобов'язань по передачі позивачу у власність придбаного нерухомого майна, просив його вимоги задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Юпітер 7» позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що перша сторінка спірного договору купівлі-продажу представленого до суду, ніким не підписана, на ній відсутні печатки сторін. Відповідно до банківських та бухгалтерських документів, на рахунки ТОВ «Юпітер 7» ніколи не надходили грошові кошти у розмірі 2710718,00 грн., що є предметом спору.

Разом з тим, представник відповідача ТОВ «Юпітер 7» не заперечував щодо ймовірності підписання даного договору ОСОБА_6 як фізичною особою, та проставлення печатки на договорі купівлі-продажу від 14 листопада 2011 року.

В суді першої інстанції справа розглянута у відсутність третьої особи - ОСОБА_4

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволенні у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Юпітер 7» ставить питання про скасування зазначеного судового рішення, із ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 14 листопада 2011 року ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна із ТОВ Юпітер-7 , відповідно до якого ТОВ Юпітер 7 було продано, а ОСОБА_5 придбано нерухоме майно, а саме: складські приміщення (нежилі будівлі), загальною площею 471,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3. При цьому, згідно п. 2 зазначеного вище договору купівлі-продажу, за погодженням сторін продаж складських приміщень (нежилих будівель) вчинено за 2710718,00 гривень, що за курсом НБУ на день укладення цього договору, еквівалентно 340000,00 доларів США, які повністю були сплачені позивачем на користь ТОВ Юпітер 7 до підписання цього договору.

З цих підстав та у відповідності до ст. 220 ЦК України суд визнав за позивачем ОСОБА_5 право власності на зазначені нежитлові будівлі та стягнув з ТОВ Юпітер 7 борг у сумі 2710718 грн.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

У відповідності до бухгалтерських та банківських документів грошові кошти, які є предметом спору, у сумі 2 710 718.00 грн. на рахунки ТОВ Юпітер 7 ніколи не надходили.

До суду апеляційної інстанції представник позивача надав колегії суддів копію приходно-касового ордеру № 2 від 14 листопада 2011 року, в якості доказу сплати позивачем ОСОБА_5 в касу ТОВ Юпітер 7 2 710 718 грн. (а.с.311).

Для перевірки даних доводів позивача, а також за клопотанням заявника апеляційної скарги, колегією суддів були оглянуті оригінали журналів реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, а також прибуткових і видаткових касових ордерів, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 315-322).

Із зазначених документів вбачається, що 14 листопада 2011 року до каси або на рахунок ТОВ Юпітер 7 будь-які грошові кошти не надходили. Крім того, згідно довідки директора ТОВ Юпітер 7 кошти у сумі 2 710 718.00 грн. до каси товариства ніколи не надходили, прибуткового касового ордеру за № 2 від 14 листопада 2011 року не існує, а тому вищезазначені доводи позивача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи (а.с.314).

Крім викладеного колегія суддів зазначає, що перша сторінка договору купівлі-продажу, представленого до суду, ніким не підписана на ній відсутні печатки, а тому ці умови договору ніким не затверджувалися.

Матеріали справи не містять доказів того, що директором ТОВ Юпітер 7 здійснювалися будь-які дії по підготовці до продажу майна підприємства, не замовлявся витяг з КП ОМБТІ та РОН на відчуження майна товариства.

Зазначені обставини свідчать про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2011 року не укладався, а тому не може породжувати буд-яких зобов'язань.

У відповідності до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів чинного законодавства, у тому числі ст. 82 ГК України, ст. 154 ЦК України установчим документом товариства є статут.

Пунктом 10.7.8 Статуту ТОВ Юпітер 7 , затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 5 від 24.02.2011 року прийняття рішень про відчуження будь-яких основних засобів Товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства, а не директора.

У відповідності до п. 11.3. Статуту ТОВ Юпітер 7 , у разі вчинення директором дій, що виходять за межі його компетенції, вони не породжують правових наслідків для Товариства.

Таким чином, враховуючи той факт, що загальні збори учасників не приймали рішення про продаж складських приміщень загальною площею 471,2 кв.м., на момент укладення договору купівлі-продажу від 14 листопаду 2011року у директора ТОВ Юпітер 7 не було необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, при якому у сторін відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині, а волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі.

Крім того, вищевказані складські приміщення не вибували з володіння відповідача, акт прийому-передачі не складався, що фактично свідчить про відсутність у позивача необхідності та наміру досягти передбачених договором наслідків.

Згідно з ч. 3. ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. При цьому, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

У відповідності до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання та ідентифікаційні номери фізичних осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З наведених норм вбачається, що обмеження повноважень керівника юридичної особи щодо представництва цієї юридичної особи є відомостями, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру. Якщо ці відомості не внесені до реєстру, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою (крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості - наприклад, якщо третій особі надавався статут підприємства), і в такому випадку ці обмеження повноважень не мають юридичної сили у відносинах із третіми особами.

В Єдиному державному реєстрі, який є відкритим та доступним для третіх осіб, на момент укладення Договору купівлі-продажу складських приміщень загальною площею 471,2 кв.м., містились дані про наявність обмеження щодо представництва юридичної особи - згідно із Статутом ТОВ Юпітер 7 .

Зазначені обставини свідчать про те, що директор ТОВ Юпітер 7 ОСОБА_6 не був наділений повноваженнями укладати договір купівлі-продажу нерухомого майна зазначеного товариств.

Як вбачається із договору позики, який був оформлений нотаріально 07.10.2011 року, ОСОБА_6 отримав в борг від позивача ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 2 710 718 грн. як фізична особа, а тому ТОВ Юпітер 7 не має ніякого відношення до даних правовідносин між фізичними особами та не може відповідати за особистими боргами свого колишнього директора (а.с.181).

Таким чином, із оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд в подвійному розмірі задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5, оскільки окрім того, що стягнув на користь останнього з ТОВ Юпітер 7 борг у сумі 2710718 грн., та ще й визнав за ОСОБА_5 право власності на складські приміщення на зазначену суму.

Крім того, в своєму рішенні суд послався на ст. 220 ЦК України, згідно якої, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однак, з таким висновком суду погодитись також не можна, виходячи за наступного.

Із вищевказаного договору купівлі-продажу спірного будинку вбачається, що предметом договору є складські приміщення (нежилі будівлі), загальною площею 471,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, тобто нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права не нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі споруди тощо) виникають з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, правило ч. 2 ст. 220 ЦК України, на яке послався суд першої інстанції в своєму рішенні, не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому такий правочин є нікчемним.

Такі правові позиції викладені в п. 8 та п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судова колегія зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалене судове рішення є незаконним і необґрунтованим, доводи заявника апеляційної скарги його повністю спростовують, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Крім викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву представника ТОВ Юпітер 7 від 28.11.2013 року (а.с.272) та скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2012 року у вигляді заборони фізичним та юридичним особам вчиняти певні дії спрямовані на відчуження будь-яким способом майнового комплексу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю Юпітер-7 , код ЄДРПОУ 35695909, а саме складських приміщень (нежилу будову) загальною площею 471, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога 3, та які складаються з: сторожі - визначеною літерою А за планом земельної ділянки, складу - літера Б , складу - літера В , навісу - літера Г , навісу - літера Д , огорожі - № 1-3, мостіння - I-II, які розташовані на земельній ділянці площею 1,0000 га (а.с.36).

При цьому колегія судів виходить із вимог, передбачених ч. 6 ст. 154 ЦПК України, за змістом якої якщо у задоволенні позову відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер 7» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 жовтня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер 7» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та стягнення грошових коштів, за участю третьої особи: ОСОБА_4, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2012 року у вигляді заборони фізичним та юридичним особам вчиняти певні дії спрямовані на відчуження будь-яким способом майнового комплексу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю Юпітер-7 , код ЄДРПОУ 35695909, а саме складських приміщень (нежилу будову) загальною площею 471, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога 3, та які складаються з: сторожі - визначеною літерою А за планом земельної ділянки, складу - літера Б , складу - літера В , навісу - літера Г , навісу - літера Д , огорожі - № 1-3, мостіння - I-II. Нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці площею 1,0000 га.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_7

ОСОБА_2