Рішення

від 14.06.2007 по справі 12/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

14.06.2007                                                                                              Справа  № 12/93

За позовом приватного підприємства „Теплий Дім”, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Термодім”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 13 977,15 грн.

                                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –Крегер О. В., директор

Від відповідача –не викликався (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов приватного підприємства „Теплий Дім”,             м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Термодім”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 13 977,15 грн.

          Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

          Письмовою заявою поданою в судовому засіданні (вх. № 5546 від 14.06.2007 року) представник позивача повідомив про часткове погашення боргу відповідачем після порушення провадження у справі, через що уточнив позовні вимоги зменшивши їх з 33 177,15 грн. до 13 977,15 грн.

          Отже, судом розглядаються позовні вимоги в сумі 13 977,15 грн.

          На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є праововю перешкодою для розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 4356158 підтверджує вручення відповідачу 07.06.2007 року ухвали від 01.06.2007 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 13 977,15 грн.  –основного боргу щодо оплати за виконані, згідно договорів № 07/10П-2006, № 08/10П-2006, № 09/10П-2006 та № 10/10П-2006 від 25.10.2006 року, робочі проекти для локальних котелень, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          -   актами здачі - приймання проектної продукції від 10.05.2007 року;

          -   актами про призупинення проектних робіт від 31.01.2007 року;

          -   кошторисами на розробку робочих проектів;

     - випискою банківської установи про рух коштів між сторонами від 09.11.2006 року;

          -  рахунком № 30 від 26.10.2006 року;

        - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

         Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.  

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є виконання робочих проектів для локальних котелень (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних робочих проектів для локальних котелень є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 1.           Позов задоволити  повністю.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Термодім”                (м. Ужгород, вул. Старицького, 1; код 32637121) на користь приватного підприємства „Теплий Дім” (м. Ужгород, пр. Свободи, 43/13; код 31624593) суму  13 977,15 (тринадцять тисяч дев'ятисот сімдесят сім грн. 15 коп.) –основного боргу та 331,77 (триста тридцять одну грн. 77 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.