Ухвала

від 30.01.2018 по справі 310/5852/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5852/13-ц

8/310/2/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря Бевз О.А.,

представника відповідача ОСОБА_1,

прокурора Святенького М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду від 17.01.2017 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до Законом України №2147-УІІІ від 03.10.2017 року були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017 року.

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

Суд розглядає заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, що діють на час її розгляду.

У грудні 2017 року відповідач ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_1, звернулася до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

В заяві зазначає, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року у справі №310/5852/13-ц, яке залишено в силі апеляційним судом Запорізької області, було задоволено позов прокурора, визнано недійсним п.п.5.57 п.5 рішення Бердянської міської ради 79-ї сесії 5-го скликання від 25 лютого 2010 року №41 Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 913495 від 07. 09. 2010 року на земельну ділянку площею 0,0619 га, виданий на ім'я ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва по вул. Сибірякова, 29-г у м. Бердянську Запорізької області вартістю 32454,17 грн. кадастровий номер 2310400000:08:007:0348; витребувано з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку вартістю 32454,17 грн. площею 0,0619 га кадастровий номер 2310400000:08:007:0348, яка розташована по вул. Сибірякова, 29-г в м. Бердянську та передано її територіальній громаді м. Бердянська.

Під час розгляду цієї справи в суді їй не були відомі обставини, які мають вагоме значення для вирішення справи, а саме обставини обізнаності позивача про існування порушення Бердянською міською радою вимог Водного кодексу з 20 квітня 2010 року, а не з травня 2013 року за матеріалами справи.

Так, 24 листопада 2017 року від сусіда ОСОБА_4 вона дізналася, що 06 листопада 2017 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було винесено рішення у справі №310/5835/13-ц. Під час розгляду цієї справи було встановлено, що рішення Бердянської міської ради 79-ї сесії 5-го скликання від 25 лютого 2010 року №41 Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було прийнято з порушенням вимог закону і про зазначене позивачу було достовірно відомо 20.04.2010 року, оскільки про порушення закону при прийнятті оспорюваного рішення позивач був повідомлений Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області. Крім того, про обізнаність прокурора про порушення діючого законодавства при прийнятті оспорюваного рішення свідчить і протест Бердянського міжрайонного прокурора від 19.05.2010 року, в якому зазначено, що п.5.59 рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року №41 є незаконним, суперечить вимогам Земельного кодексу та іншим нормативно-правовим актам та підлягає скасуванню.

Про зміст повідомлення Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, яке було адресовано прокуратурі Запорізької області і отримано прокуратурою 20.04.2010 року, на час розгляду її справи їй не було відомо. Про наявність такого листа вона дізналася 27 листопада 2017 року.

Посилаючись на викладені обставини, які вона вважає нововиявленими, просить суд переглянути і скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 заяву ОСОБА_2 підтримала, просить її задовольнити. Суду додатково пояснила, що під час розгляду справи №310/5852/13-ц прокурор не надав суду повідомлення Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, яке було адресовано прокуратурі Запорізької області і отримано нею 20.04.2010 року. Вказане повідомлення підтверджує той факт, що прокурору 20.04.2010р. стало відомо про те, що рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року №41 було прийнято з порушенням вимог Водного і Земельного кодексів України, про що зазначено у пунктах 1 і 4 цього повідомлення. Вказане свідчить про те, що прокурор звернувся до суду з цим позовом з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Просить заяву задовольнити.

Представник позивача - прокурор Святенький М.Г. проти задоволення заяви заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що про наявність цього листа Держкомзему відповідачу було відомо на час розгляду справи в суді. До матеріалів справи був наданий протест прокурора від 19.05.2010 року, який був внесений Бердянській міській раді саме за наслідками розгляду повідомлення Держкомзему від 15.04.2010р. Він не вважає, що вказані відповідачем обставини є нововиявленими, а тому просить відмовити у задоволенні заяв про перегляд судового рішення за нововиявленми обставинами.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані суду докази і матеріали цивільної справи, суд встановив таке.

Справа за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки знаходилася на розгляді в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області з 07 червня 2013 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2015 року були скасовані рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2014 року, яким частково були задоволені позовні вимоги прокурора у цій справі, і ухвала апеляційного суду Запорізької області від 03 березня 2015 року про залишення рішення Бердянського міськрайонного суду без змін. Справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 січня 2017 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області ухвалено рішення, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року залишено без змін. Судом було задоволено позов прокурора: визнано недійсним п.п.5.57 п.5 рішення Бердянської міської ради 79-ї сесії 5-го скликання від 25 лютого 2010 року №41 Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 913495 від 07. 09. 2010 року на земельну ділянку площею 0,0619 га, виданий на ім'я ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва по вул. Сибірякова, 29-г у м. Бердянську Запорізької області вартістю 32454,17 грн. кадастровий номер 2310400000:08:007:0348; витребувано з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку вартістю 32454,17 грн. площею 0,0619 га кадастровий номер 2310400000:08:007:0348, яка розташована по вул. Сибірякова, 29-г в м. Бердянську та передано її територіальній громаді м. Бердянська.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року і ухвала апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року залишені без змін.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинам відповідач посилається на те, що на час розгляду справи їй не було відомо про зміст повідомлення Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, яке було адресовано прокуратурі Запорізької області і отримано нею 20.04.2010 року. Вказане повідомлення підтверджує той факт, що прокурору 20.04.2010р. стало відомо про те, що рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року №41 було прийнято з порушенням вимог Водного і Земельного кодексів України, а не у травні 2013 року, як вказував прокурор у позовній заяві.

Судом був досліджений лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15.04.2010 року (а.с.62-75 т.4) і встановлено таке:

-в п.1 листа Держкомзем повідомив прокурора про те, що Бердянською міською радою було прийнято рішення №11 від 10.12.2004 року, яким було доповнено п.1 рішення міської ради від 26.04.2000р. №44 Про затвердження концепції приватизації земель м. Бердянська , яким встановлено уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах міста Бердянська сорокаметрову прибережну захисну смугу… Дане рішення прийнято з порушенням вимог п.3 статті 60 Земельного кодексу України, якою визначені розмір і межі прибережної захисної смуги.;

-в п.4 листа повідомлялося зокрема про те, що рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року №41, в тому числі в частині спірної земельної ділянки відповідача, було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки затверджені цим рішенням проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян були розроблені з порушенням вимог ст. 36 Земельного кодексу України, ДБН 360-92 Планування і забудови міських і сільських поселень , ст.ст. 17,21 ЗУ Про основи містобудування , ст. 26 ЗУ Про планування і забудову територій , оскільки проекти відведення земельних ділянок були виконані без дотримання цих законодавчих актів.

За наслідкам проведеної прокурором перевірки фактів, викладених в цьому листі, прокурором 15.05.2010 року був принесений протест Бердянському міському голові (а.с.58-61 т.4).

Судом встановлено, що відповідачі неодноразово подавали заяви про застосування позовної давності до вимог позивача, посилаючись в них зокрема на лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області і на протест прокурора від 19.05.2010рр. №15/564 (а.с.204-207 т.2, 216-218 т.2). Так, наприклад, в заяві представника відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності від 23.11.2015р. вона посилається саме на ці два документа, вказуючи при цьому їх реквізити (а.с.218 т.2).

Крім цього, протест прокурора міститься також в матеріалах справи (а.с.206-207 т.2). Посилання на ці два документи також є в усіх апеляційних і касаційних скаргах представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (а.с.154,210 т.3).

Тобто твердження відповідача про те, що їй не було відомо про лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15.04.2010р., який був отриманий прокуратурою Запорізької області 20.04.2010 року, спростовуються матеріалами справи. Так, у справі наявні заява про застосування позовної давності в якій відповідач посилається на цей лист і протест прокурора від 19.05.2010р. Крім того у своїх апеляційній і касаційній скаргах відповідач також посилався на вказаний лист і протест прокурора.

З огляду на те, що представник відповідача неодноразово в заявах, скаргах посилався саме на лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15.04.2010р. свідчить про те, що відповідач знав про його наявність і про його зміст. Клопотань про витребування цього письмового доказу відповідач не подавав. Відсутність цього листа в матеріалах справи не може бути підставою для перегляду рішення суду за ново виявленими обставинами.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що всі викладені відповідачем в заяві обставини були предметом перевірки в ході розгляду справи, а тому не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України. Усі пояснення представника відповідача зводяться до переоцінки доказів у справі.

За положеннями частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 цієї статті визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до частини 5 статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існують на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи: вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов"язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" №4 від 30.03.2012р. передбачено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини 3, частини 4 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 423-429, 261, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду від 17.01.2017 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 02.02.2018 року.

СуддяОСОБА_5