Ухвала

від 03.05.2018 по справі 310/5852/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/5852/13 Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко А.І.

Пр. №22ц/778/1547/18-2 Головуючий суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі головуючого судді - доповідача Гончар М.С. ,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року про задоволення заяви Бердянської місцевої прокуратури про виправлення помилок у виконавчому листі №310/5852/13-ц, виданому Бердянським міськрайонним судом 17.01.2017

у справі за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: Реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконним та скасування п. 5, 5.57 рішення Бердянської міської ради №41 від 25.02.2010, про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису та повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння та передачу її територіальній громаді м. Бердянська

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року (т. 4 а.с. 16-17) внесено виправлення у виконавчий лист №310/5852/13-ц, виданий Бердянським міськрайонним судом 17.01.2017.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, 09.03.2018 року (конверт т. 5 а.с. 131) ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відправила поштою до суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка містить заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження останньої (т. 5 а.с. 119-122).

В силу вимог п. 11 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга у цій справі була відправлена до суду першої інстанції 09.03.2018 року (конверт т. 5 а.с. 131) та по ній не було відкрито апеляційне провадження на момент набрання чинності вищезазначеною редакцією ЦПК України (15.12.2017 року).

Відповідно до п. 13 ч. 1 перехідних положень ЦПК України в новій редакції судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу , набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тому, відповідно до ст. 294 ч. 2 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент подачі апеляційної скарги) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржується ухвала суду першої інстанції постановлена 21.08.2017 року , без участі ОСОБА_2

20.10.2017 року ОСОБА_2 отримала копію повного тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні (т. 4 а.с. 22).

Вручення копії ухвали суду першої інстанції особі, яка бере участь у справі, вважається врученням цієї ухвали представникові останньої також.

Звідси, 5-денний строк для апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали суду першої інстанції для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почав збігати саме з 21.10.2017 року.

При вищевикладених обставинах, апеляційну скаргу ОСОБА_2 було відправлено до апеляційного суду через суд першої інстанції лише 09.03.2018 року (конверт т. 5 а.с. 131), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження , передбаченого ст. 294 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно.

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 разом із вищезазначеною апеляційною скаргою подала заяву про поновлення строку , яка обґрунтована тим, що скаржник не отримувала поштою кореспонденцію з суду та не розписувалася за її отримання тобто, ОСОБА_2 не отримувала оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вперше текст ухвали був отриманий представником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 тільки 22.02.2018 року.

Також, згідно із поштовим повідомленням за штрих-кодовим ідентифікатором 7111208702434 (т. 4 а.с. 22) вручення оскаржуваної ухвали відбулося 19 .10.2017 року , що не збігається із вказаною датою отримання адресатом - 20 .10.2017 року.

Крім того, вчинення на поштовому повідомленні підпису та написання прізвища Верцман від особи не ОСОБА_2 не збігається з підписом відповідача.

Отже, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 вважає, що вищезазначене поштове повідомлення не свідчить про отримання ОСОБА_2 оскаржуваної ухвали суду від 21.08.2017 року.

Оскільки, ст. 357 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 березня 2018 року (т. 5 а.с. 138-139) зазначена апеляційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 була залишена без руху, скаржнику надано строк

- десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у цій справі в межах строку, встановленого судом.

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції було попереджено, що у разі неусунення вищезазначених недоліків її вищезазначеної апеляційної скарги у встановлений строк, будуть застосовані відповідні правові наслідки.

02.05.2018 року від ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у встановлений судом строк надійшла поштою апеляційному суду заява про поновлення строку (т.5 а.с. 170-173) на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі із зазначенням начеб - то інших поважних причин для його поновлення.

Заява обґрунтована тим що, вищезазначена апеляційна скарга була подана ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у передбачені законодавством строки, вперше текст ухвали був отриманий представником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 тільки 22.02.2018 року.

Відповідач ОСОБА_2 під час всього розгляду справи діяла через свого представника - ОСОБА_3

Жодної судової повістки про судове засідання провадження 6/310/221/17 у справі № 310/5852/13-ц на адресу ОСОБА_3, як учасника справи та представника ОСОБА_2 судом першої інстанції не надсилалось, чим порушувались вимоги ст. 74 ЦПК України в редакції, що діяла до 14.12.2017 року включно.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі від 21.08.2017 року на адресу представника ОСОБА_2 - учасника справи ОСОБА_3 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області не надсилалась. Так, в матеріалах справи відсутні докази її надсилання.

Крім того, відсутнє об'єктивне підтвердження того, що в поштовому повідомленні за штрих-кодовим ідентифікатором 7111208702434 (т. 4 а.с. 22) на ім'я ОСОБА_2 міститься саме ухвала суду від 21.08.2018 року, а не, наприклад ухвала про призначення справи до розгляду від 14.08.2017 року.

При цьому, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 не спростовано належними, допустимими доказами у цій справі факт отримання особисто представником ОСОБА_2 копії повного тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій справі саме: 20.10.2017 року (поштове повідомлення т. 4 а.с. 22) , не надано до зазначеної заяви про поновлення строку відповідних доказів дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 21 серпня 2017 року, тому вищезазначені ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали суду першої інстанції у цій справі, також слід визнати неповажними.

Оскільки, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили , лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

За приписами ст. 126 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В силу вимог ст. 127 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вищевказані ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення останньої з апеляційною скаргою у цій справі до апеляційного суду у передбачений законом строк.

Згідно із ст. 2 ч. 3 п. 2,4,5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність.

У відповідності до ст. 12 ч. 1,2,3,4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З часу отримання повного тексту оскаржуваної ухвали 20.10.2017 року ОСОБА_2 мала реальну можливість визначитись зі своїми правами та в межах визначеного законом строку подати апеляційну скаргу.

Проте, апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 було направлено поштою апеляційному суду лише 09.03.2018 року (конверт т. 5 а.с. 131).

В силу вимог ст. 358 ч. 1 п. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.

При вищевикладених обставинах, вказані ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 в заяві від 02.05.2018 року інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у цій справі слід також визнати неповажними, у задоволенні заяви ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а також слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у цій справі.

Керуючись ст. ст. 357 ч. 6, 358 ч. 4, 381 ч. 2 ЦПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у цій справі відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року про задоволення заяви Бердянської місцевої прокуратури про виправлення помилок у виконавчому листі №310/5852/13-ц, виданому Бердянським міськрайонним судом 17.01.2017 у цій справі відмовити.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 03 травня 2018 року.

Головуючий суддя - доповідач М.С. Гончар