Постанова

від 04.09.2020 по справі 310/5852/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 310/5852/13

провадження № 61-43514св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є., Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - керівник Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Бердянська міська рада Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кісь Лариси Сергіївни на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області в складі судді Прінь І. П. від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області в складі колегії суддів: Гончар М. С., Кримської О. М., Маловічко С. В. від 19 липня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_2 , звернулась із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач ОСОБА_2 посилалася на те, що на час розгляду справи їй не було відомо про зміст повідомлення Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, яке було адресовано прокуратурі Запорізької області і отримано нею 20 квітня 2010 року. Указане повідомлення підтверджує той факт, що прокурору стало відомо про те, що рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року № 41 було прийнято з порушенням вимог ВК України та ЗК України, а не у травні 2013 року, як вказував прокурор у позовній заяві.

Посилаючись на викладені обставини, які вона вважає нововиявленими, просила переглянути і скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 січня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора відмовити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що викладені відповідачем в заяві обставини були предметом перевірки в ході розгляду справи, а тому не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначив, що ухвала місцевого суду є такою, що ухвалена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати зазначені судові рішення та задовольнити її заяву.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду цієї справи ОСОБА_2 не були відомі обставини, які мають вагоме значення, а саме юридичний факт обізнаності позивача про існування порушення Бердянською міською радою при прийнятті рішення № 41 віл 25 лютого 2010 року вимог статті 60 ЗК України та вимог ВК України, та що ця обізнаність відбулася 20 квітня 2010 року та відповідно рішення Бердянського міськрайонного суду по справі № 310/5835/13-ц на час звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ще не набрало законної сили, щоб посилатися на нововиявлену обставину - юридичний факт, встановлений судом.

Узагальнені доводи відзиву по справі

У листопаді 2018 року Бердянська місцева прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що відсутність листа Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15 квітня 2010 року в матеріалах справи не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Зазначає, що представник відповідача неодноразово в заявах, скаргах посилався саме на лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15 квітня 2010 року свідчить про те, що відповідач знав про його наявність і про його зміст.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 310/5852/13-ц з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Кісь Лариси Сергіївни на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За положеннями частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2)встановлений вироком або ухвалою або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1)переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2)докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існують на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи: вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В обґрунтування своєї заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими ОСОБА_2 посилалася на те, що на час розгляду справи їй не було відомо про зміст повідомлення Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, яке було адресовано прокуратурі Запорізької області і отримано нею 20 квітня 2010 року стало відомо про те, що рішення Бердянської міської ради від 25 лютого 2010 року № 41 було прийнято з порушенням вимог ВК України і ЗК України, а не у травня 2013 року, як вказував прокурор у позовній заяві.

Судами було встановлено, що відповідач неодноразово подавав заяви про застосування позовної давності до вимог позивача у цій справі, посилаючись в них зокрема на лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області і на протест прокурора від 19 травня 2010 року № 15/564.

Тобто твердження відповідача про те, що їй не було відомо про лист Головного управління Держкомзему у Запорізькій області від 15 квітня 2010 року, який був отриманий прокуратурою Запорізької області 20 квітня 2010 року, спростовується матеріалами справи.

З огляду на встановлені вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що всі викладені відповідачем в заяві обставини були предметом перевірки в ході розгляду справи, а тому не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України. Усі пояснення відповідача зводяться до переоцінки доказів у справі.

Відповідно до частини 3, 4 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого рішення про те, що заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що нововиявленим юридичним фактом є факт встановлений 06 листопада 2017 року рішенням Бердянського міськрайонного суду по іншій справі № 310/5835/13-ц, яким суд встановив, що рішення сімдесят дев`ятої сесії Бердянської міської ради Запорізької області п`ятого скликання № 41 від 25 лютого 2010 року Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок було прийнято з порушенням вимог закону і про зазначене позивачу було достовірно відомо 20 квітня 2014 року, оскільки про порушення вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення позивач був повідомлений Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області, на правильність висновків судів попередніх інстанцій не впливають, оскільки зазначеною обставиною відповідач свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не мотивувала.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кісь Лариси Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун