Постанова

від 01.02.2018 по справі 367/6388/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 367/6388/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Карабаз Н.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Троян Н.М., Федотова І.В.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю:

прокурора Шиленко М.В.

представника відповідача Залужняка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2017 року у справі за позовом прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 18.02.2016 №541-8-УІІ Про розробку детального плану території забудови кварталу АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 15.09.2016 року №1290-21-УІІ Про затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та, крім цього, при вирішенні справи судом не було надано оцінку всім обставинам та доказам, на які позивач посилався в адміністративному позові.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, а також відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

18.02.2016 року Ірпінською міською радою було прийнято рішення №541-8-УІІ Про розробку детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (далі - рішення №541-8-УІІ).

Відповідно до п. 1 цього рішення Ірпінська міська рада вирішила розробити детальний план території житлової та громадської забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4.

Пунктом 2 рішення визначено виконавчий комітет Ірпінської міської ради замовником розробки детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4.

Фінансування робіт вирішено здійснити за рахунок ОСОБА_3 (п.3 рішення №541-8-УІІ).

Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну депутатську комісію з питань архітектури та капітального будівництва (п. 4 рішення №541-8-УІІ).

В подальшому Ірпінською міською радою було прийнято рішення №1290-21-VII від 15.09.2016 Про затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (далі - рішення № 1290-21-VII).

Згідно з п.1 вказаного рішення вирішено затвердити № 1290-21-VII детальний план території житлової та громадської забудови кварталу міста Ірпінь площею 15,43 га, обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4.

Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійні депутатські комісії з питань архітектури та капітального будівництва та із земельних відносин, лісових та природоохоронних питань (п. 2 рішення № 1290-21-VII).

Посилаючись на ту обставину, що вказані рішення прийняті Ірпінською міською радою з порушенням законодавства, прокурор - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом про їх скасування.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, прокурор зазначає, що прийняття Ірпінською міською радою оскаржуваних рішень порушує чинні вимоги містобудівного законодавства в частині процедури розробки та затвердження детальних планів на відповідній території, чим порушує встановлені принципи врахування державних і регіональних інтересів при затвердженні детальних планів за межами населених пунктів, що є прямим порушенням інтересів держави.

Прокурор також зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній орган, до повноважень якого відноситься здійснення контролю за затвердженням міською радою детального плату території, у зв'язку з чим змушений звертатися до суду в інтересах держави із самостійним позовом в порядку ст. 60 КАС України.

Підставами для скасування спірних рішень відповідача позивач зазначив ту обставину, що земельні ділянки, які знаходяться в межах затвердженого плану території, розташовані за межами м. Ірпінь, а тому у відповідача відсутні повноваження щодо вирішення питання про затвердження детального плану цієї території.

Крім цього, прокурор вказує, що вказані земельні ділянки мають цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а тому віднесення їх згідно з оскаржуваним рішенням до території житлової та громадської забудови є незаконним.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірні земельні ділянки знаходяться в адміністративних межах м. Ірпінь, а тому прийняття оскаржуваних рішень відноситься до повноважень відповідача.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Положеннями ст. 19 цього Закону передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Статтею 12 Закону України Про основи містобудування передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Таким чином, з метою встановлення наявності чи відсутності в Ірпінською міської ради повноважень на затвердження детального плану території необхідним є визначення, в межах чи за межами міста Ірпінь знаходиться територія, обмежена АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у листі заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області Управління Держгеокадастру у м. Ірпені Київської області від 12.08.2016 року зазначено, що відповідно до наявних в Управлінні документів та картографічних матеріалів запитувані земельні ділянки розташовані в межах Ірпінської міської ради та за межами населеного пункту м. Ірпінь.

Судом встановлено, що детальний план території забудови кварталу м. Ірпінь, обмеженого АДРЕСА_1, пров. Озерний, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 включає територію орієнтовною площею 13 га, в межах якої розташовані земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, які на праві приватної власності ОСОБА_3.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 26.09.2011 року ним надана згода на розділ земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_7), за заявою його дружини, на шість земельних ділянок.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності (розподіл) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 від 13.10.2011 року земельні ділянки знаходяться у власності ОСОБА_5, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3, остання є власником земельної ділянки площею 18,4260 га, яка розташована Київська область, Ірпінська міська рада для ведення підсобного сільського господарства, яка в подальшому розділена на шість земельних ділянок відповідно до кадастрових номерів (НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6).

Державним класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96 місту обласного підпорядкування Київської області Ірпінь присвоєно код 3210900000.

Згідно з Тимчасовими методичними вказівками щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, схваленими Протоколом НТР Держкомзему України від 26.01.1998 р. № 1 визначено, що компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті є кадастровим кварталом.

У зв'язку з прийняттям Постанови ВРУ від 18.12.1990 р. № 563-12 Про земельну реформу була проведена інвентаризація земель та складена Індексна кадастрова карта м. Ірпінь Київської області.

Відповідно до даної індексної карти (КОАТУУ 3210900000) всі землі, які зазначені в індексній карті, знаходяться на території населеного пункту м. Ірпінь.

Таким чином саме кадастровий номер підтверджує факт реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі із інформацією про її власника, цільове призначення землі, межі.

Відповідно ст. 1 ч. 1 п. 11 Закону України Про державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки має чотирьохрівневу ієрархічну структуру, в якій перші десять знаків - це код одиниці адміністративно-територіального устрою України, наступні два - це номер кадастрової зони, наступні три - номер кадастрового кварталу в межах відповідної кадастрової зони, а останніх чотири знаки - порядковий номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (позиційна структура кадастрового номера має наступний вид: ХХХХХХХХХХ:ХХ:ХХХ:ХХХХ).

Перші десять цифр, кадастрових номерів всіх земельних ділянок, щодо яких рішенням Ірпінської міської ради затверджено детальний план території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 є саме - 3210900000, що означає розташування таких земельних ділянок саме в межах адміністративно-територіальної одиниці - міста обласного підпорядкування Київської області Ірпінь.

Земельним ділянкам, що знаходяться в підпорядкуванні Києво-Святошинської районної державної адміністрації, присвоєно код 3222400000.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що спірні земельні ділянки знаходяться на території безпосередньо міста Ірпеня і не відносяться до земель Києво-Святошинського району, або будь-якого іншого суміжного населеного пункту, є законним та обґрунтованим.

Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність повноважень у відповідача на затвердження детального плану території, оскільки такі повноваження встановлено ст. 12 Закону України Про основи містобудування та ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо того, що цільове призначення спірних земельних ділянок, що знаходяться в межах детального плану території - для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Оскаржуваними рішеннями затверджено детальний план території щодо житлової та громадської забудови.

Статтею 18 Земельного кодексу України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення визначені як окрема категорія земель.

Землі житлової та громадської забудови є окремою категорією земель за цільовим призначенням, правовий режим використання яких визначено ст.ст. 38 та 39 Земельного кодексу.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Таким чином, правовий режим використання земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого сільського господарства та для житлової і громадської забудови є різним.

Станом на дату прийняття оскаржуваних рішень п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України запроваджено мораторій на зміну цільового призначення та відчуження сільськогосподарських земельних ділянок до 1 січня 2019 року.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваними рішеннями не змінено цільове призначення земельних ділянок із сільськогосподарського на землі житлової та громадської забудови.

Така зміна, як і реалізація детального плану стане можливою після зняття мораторію.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством та про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді Н.М. Троян І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2018