Рішення

від 22.03.2007 по справі 30/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  30/95

22.03.07

За позовом   Товариства  з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»

До                  Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового  обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)

Про                розірвання договору оренди та виселення

                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача       Ринковий В.І. –представник за довіреністю № 7/06 від 27.02.07.

Від відповідача   не з'явився

                                           ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»до Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс»про:

- розірвання договору оренди адміністративного будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві від 20.04.98., укладений між відповідачем та  Українським науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування населення;

- виселення відповідача з адміністративного будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.07. порушено провадження у справі № 30/95, розгляд справи було призначено на 13.03.07. о 11-45.

У судовому засіданні 13.03.07. представником позивача було надано суду документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі            № 30/95.

Представник відповідача в судове засідання 13.03.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі            № 30/95 від 06.03.07. не виконав, про  час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.07. розгляд справи № 30/95 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 22.03.07. о 15-15.

В призначеному судовому засіданні 22.03.07. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»просить суд:

- розірвати договір оренди адміністративного будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві від 20.04.98., укладений між Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс» та  Українським науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування населення;

- виселити Український союз об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс»  з адміністративного будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві, площею 7314 кв. м та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр».

Представник відповідача в судове засідання 22.03.07. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.07. у справі № 30/95 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста,  -

                                                   ВСТАНОВИВ:

20.04.98. між Українським науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування та Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) було укладено договір оренди адміністративного будинку         № б/н, відповідно до якого відповідач прийняв в орендне користування адміністративний будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22 загальною площею 7314 кв. м.

Термін дії зазначеного договору був встановлений сторонами з 20.04.1998. до 20.04.2023. (п. 10.1. договору).

Наказом Фонду державного майна України № 2093 від 24.11.03. "Щодо участі Фонду державного майна України у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" було підтримано пропозицію Українського науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту побутового обслуговування, погоджену Кабінетом Міністрів України № 55309 від 10.11.03., про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" за участю Фонду державного майна України та підприємства "Техно-інформ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (м. Одеса).

Фонд державного майна України виступив засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" в інтересах Українського науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту побутового обслуговування.

Згідно акту приймання-передачі майна від 28.11.03. до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" Український науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут побутового обслуговування передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" прийняло у власність адміністративний будинок з підвалом загальною площею 7314 кв. м., розташований у м. Києві по вул. Воровського, 22.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  та ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Таким чином, наявними у справі матеріалами встановлено, що позивач є належним орендодавцем спірного майна у відповідності до закону.

Частиною 1. ст. 759 Цивільного  кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 283 ч. Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно.

Ст. 2 ч. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає оренду як засноване на договоре строкове платне користування майном.

Пунктом 1.1. Розділу І спірного договору встановлено, що Орендодавець, передає, а Орендар приймає в платне користування адміністративний будинок в      м. Києві по вул. Воровського, 22.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.2. Розділу ІІІ спірного договору оренди передбачено, що сплата орендної плати проводиться не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

За твердженням позивача, з моменту переходу до ТОВ “Техно-центр” прав та обов'язків орендодавця за договором оренди від 20.04.98.  Укрсоюзсервіс не здійснив жодного платежу на виконання п.3.2. договору оренди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, у даному випадку сплатити гроші. Цей обов'язок виникає з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, а саме з договору.         

Статтею 193 Господарського кодексу України (ч. 1) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Як вбачається із матеріалів справи, позивач своїми листами від 19.12.03. № 6 та від 18.03.04. № 3/02-1 повідомляв свої банківські реквізити та вимагав провести оплату орендної плати. Крім того, листом від 18.03.04. позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди та вимагав повернути орендовані приміщення. Однак як стверджує вимоги позивача відповідач не виконав.

Відповідно до довідки позивача від 22.02.07. № 11 з моменту переходу до ТОВ “Техно-центр” прав та обов'язків Орендодавця за договором оренди від 20.04.98. відповідач - Український союз об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс»порушує умови спірного договору  у частині сплати орендної плати за орендоване майно.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 9.1. Розділу ІХ спірного договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, договір є відплатним якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Положеннями спірного договору встановлено, що будинок, який є власністю ТОВ “Техно-центр” було передано Укрсоюзсервіс у платне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як встановлено матеріалами справи позивач, як правонаступник Орендодавця, у силу ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України за договором оренди від 20.04.98. розраховував отримувати плату за використання Укрсоюзсервісом, належного ТОВ “Техно-центр” на праві власності нежилого будинку.  

Нездійснення оплати за орендоване майно протягом значного періоду часу є істотним порушенням умов договору оренди, а саме пунктів  1.1 та 3.2. спірного договору.

Умовами п. 10.4 договору оренди від 20.04.98. передбачено, що договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

В силу приписів ст. 188 Господарського кодексу України позивачем 23.01.07. на адресу відповідача було направлено листа від 22.01.07. № 4 про розірвання договору оренди від 20.04.98. та повернення ТОВ «Техно-Центр»нежилого будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві.

Як вбачається із матеріалів справи, вказаний лист, згідно поштового повідомлення, був отриманий відповідачем 31.01.07., але  в установлений строк, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь на пропозицію позивача не надав.

Враховуючи те, що орендар не виконує свого основного обов'язку орендаря, а саме, орендну плату своєчасно і в повному обсязі не вносить, є підстави для розірвання договору з ініціативи наймодавця.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем,  не надав.

З огляду на наведене, вимога позивача щодо дострокового розірвання договору оренди адміністративного будинку № б/н від 20.04.98., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22, загальною площею 7314 кв. м., обґрунтована та підлягає задоволенню.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями немає, то вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути незаконно займане приміщення та виселення Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення «Укрсоюзсервіс» з нежилих приміщень в адміністративному будинку по вул. Воровського, 22, підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що позивачем –ТОВ «Техно-Центр»при подачі позовної заяви було сплачено державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України, а саме товариством сплачено 190, 00 грн., зайвосплачена сума в розмірі 105,00 грн., відповідно до ст. 8 Декрету кабінету Міністрів України «Про державне мито»підлягає поверненню позивачу.

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 651, 759, 762, 770 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 283 та 291 Господарського кодексу України,  32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Центр»задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди адміністративного будинку площею 7314 кв. м. по вул. Воровського, 22 в м. Києві № б/н від 20.04.98., укладений між Українським науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом побутового обслуговування та Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс).

3.          Виселити Український союз об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) (01054,         м. Київ, вул. Воровського, 22, код ЄДРПОУ 00017437) з адміністративного будинку, що знаходиться в м. Києві по вул. Воровського, 22, загальною площею 7314 кв. м., повернувши зазначений адміністративний будинок Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" (65000, м. Одеса, пров. Сабанський, 2, код  ЄДРПОУ 32751347).

4.          Стягнути з Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) (01054,         м. Київ, вул. Воровського, 22, код ЄДРПОУ 00017437)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" (65000, м. Одеса, пров. Сабанський, 2, код  ЄДРПОУ 32751347) 85 грн. 00 коп. -  витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Повернути на підставі даного рішення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр" (65000, м. Одеса, пров. Сабанський, 2, код  ЄДРПОУ 32751347) зайвосплачене державне мито в сумі 105 грн. 00 коп.

6.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                          Т.М. Ващенко