Рішення

від 19.04.2007 по справі 30/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  30/142

19.04.07

За позовом   Управління міського майна Маріупольської міської ради

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв»

Про                розірвання договору оренди

                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача       Ракульцева С.О. - представник за довіреністю № б/н від 17.04.07.

Від відповідача   не з'явився

                                           ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління міського майна Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв»про розірвання Договору № 629д-О від 19.10.05., який укладений між позивачем та відповідачем на оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-Визволителів, 88,загальною площею 983,90 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.07. порушено провадження у справі № 30/142, розгляд справи було призначено на 19.04.0. о 15-30.

В призначеному судовому засіданні 19.04.07. представником позивача було підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.07. про порушення провадження  у справі № 30/142 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про часі  місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста,  -

                                                   ВСТАНОВИВ:

19.10.05. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв»(Орендар) було укладено Договір № 629-О на довгострокову оренду нежитлового приміщення (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.2) Орендодавець передав,  а Орендар прийняв  у срочне платне користування нежитлове приміщення загальною площею 983,9 кв. м, вбудоване в багатоквартирний будинок Літ. А-9, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-Визволителів, 88, на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: нежитлове приміщення № 130, підвал, для використання під склад крамниці.

У відповідності до п. 2.1 Договору, вступ Орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням наступає на підставі договору та свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлових приміщень міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Згідно п.п.  «і»п. 4.2 Договору Орендар зобов'язався  застрахувати орендоване приміщення, обладнання та інвентар від знищення та пошкодження після укладання договору оренди, на протязі одного місяця.

Крім того, у відповідності до п.п. «ї»п. 4.2 Договору, Орендар зобов'язався  укласти договори  з відповідними експлуатаційними організаціями та сплачувати витрати за комунальні послуги, а також нести відповідальність за даними зобов'язаннями перед експлуатаційними організаціями протягом оренди.

Але, як зазначає позивач, відповідачем в порушення діючого законодавства України та умов даного Договору, не було застраховано орендоване спірне приміщення та не було укладено договори з експлуатаційними організаціями.

Крім того, у відповідності до п. 5.2 Договору, за вказане приміщення Орендар сплачує орендну плату за перший місяць у розмірі 4889,98 грн. з розрахунку 4,97 грн. за 1 кв. м та перераховує її на розрахунковий рахунок Одержувача не пізніше 20 числа поточного місяця враховуючи індекс інфляції.

Відповідно до п. 5.3 Договору, сплата проваджується щомісячно.

Але за твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, ТОВ «Торгфінрезерв»не сплачував орендної плати за користування спірним майном з лютого 2006 року по серпень 2006 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, у даному випадку сплатити гроші. Цей обов'язок виникає з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, а саме з договору.         

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання це є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” страхування об'єкту оренди є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1. ст. 759 Цивільного  кодексу України встановлено, що за договором оренди наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 283 ч. Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно.

Ст. 2 ч. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає оренду як засноване на договоре строкове платне користування майном.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець  має  право відмовитися від договору найму і вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, за твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, ТОВ «Торгфінрезерв»на протязі дії Договору оренди грубо порушувались його умови.

У відповідності до п. 8.3 Договору, Договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадку невиконання обов'язків та з інших підстав, які передбачені законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України, сторона  договору,  яка вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово на адресу відповідача надсилались листи, а саме від 26.04.06., від 20.07.06. щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв» умов Договору та його розірвання, але зазначені листи були повернуті на адресу позивача без відповіді, з відміткою на конверті «за вказаною адресою адресат не знаходиться».

З огляду на наведене, вимога позивача щодо дострокового розірвання Договору № 629-О від 19.10.05. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем,  суду не надав.

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  Управління міського майна Маріупольської міської ради задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір № 629-О від 19.10.05. на довгострокову оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Воїнів-Визволителів, 88, загальною площею 983,90 кв. м, укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв»(04070, м. Київ, Боричів ТІК, 35, код ЄДРПОУ 33595177).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгфінрезерв»(04070, м. Київ, Боричів ТІК, 35, код ЄДРПОУ 33595177) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, 25, код ЄДРПОУ 23599040)  85 грн. 00 коп. -  витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                          Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 23.04.07.