Ухвала

від 05.02.2018 по справі 2-359/07

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-359/07

Номер провадження 2-п/559/1/2018

У Х В А Л А

05 лютого 2018 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Ходак С.К.,

секретаря судового засідання Федчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно заяву командира військової частини А3186 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 04.04.2007 року в цивільній справі (№2-359/07) за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3186 м.Луцьк (правонаступник військової частини А4077) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення , -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2007 по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3186 м.Луцьк (правонаступник військової частини А4077) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення винесено заочне рішення. Даним рішенням позов ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто з військової частини А3186 м.Луцьк Волинської області грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення на користь ОСОБА_1 в сумі 1736 грн. 67 коп.; стягнуто з військової частини А3186 м.Луцьк Волинської області 51 грн. Державного мита в дохід держави та стягнуто з військової частини А3186 м.Луцьк Волинської області на користь державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 30 грн.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, щорішення суду є необґрунтованим з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Повістки про виклик до суду в судове засіданні до військової частини А3186 не надходили, у зв'язку з чим, був позбавлений можливості подати свої заперечення на позовні вимоги. Окрім того, зазначає, що спір у даній справі має ознаки публічно-правового характеру, однак розглянутий в порядку цивільного судочинства. . Тому заочне рішення просить скасувати. Разом із заявою про скасування заочного рішення, відповідачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Як на підставу пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення посилається на те, що рішення до військової частини А3186 не надсилалося, а отримано було лише 13.11.2017 після запиту..

В судове засідання заявник не явився, будучи належним чином повідомлений.

ОСОБА_1 в судове засідання не явився, про час, дату та місце повідомлявся належним чином.

Відповідно до стаття 287ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які належним чином повідомлені, судове засіданні проводиться на підставі наявних доказів у справі, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає нормі ч.2 ст.247 ЦПК України .

Дослідивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, та докази, надані заявником, суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає.

Розглянувши заяву, оцінюючи наведені відповідачем причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, підстави скасування заочного рішення на які посилається відповідач, суд приходить до висновку, що слід відмовити в поновленні строку на подання такої заяви та залишити її без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з засад цивільного судочинства, згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (п. 36). На це право на суд , в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі Салонтаджі-Дробняк проти Сербії (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства , (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосовувані державою обмеження в доступі особи до національного суду не повинні звужувати чи зменшувати залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або такою мірою, що буде нівельована сама суть права. Більше того, встановлене державою обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети і якщо не буде забезпечено пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 вересня 1994 року у справі Фаєд проти Сполученого Королівства (п. 65), рішення від 18 лютого 1999 р. у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини (п. 59), рішення від 10 травня 2001 р. у справі Т.Р. та К.М. проти Сполученого Королівства (п. 98), рішення від 10 травня 2001 р. у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (п. 93), рішення від 12 липня 2001 р. у справі ОСОБА_5 Ганс-Адам II проти Німеччині (п. 45).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Практично ті самі положення закріплені в чинній на даний час редакції ЦПК України . Зокрема, згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 284 ЦПК України , заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду, копія позовної заяви разом з додатками, ухвала від 08.02.2017 про відкриття провадження та призначення попереднього судового засідання на 20.02.2017, судова повістка, направлялися рекомендованим поштовим відправленням та були вручені відповідачу 13.02.2007 (а.с.17), однак представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Копія ухвали від 20.02.2017 про призначення справи до судового розгляду на 16.03.2007 та судова повістка направлялися рекомендованим поштовим відправленням та були вручені відповідачу 09.03.2007 (а.с.21), однак представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, справу слуханням було відкладено на 04.04.2007. Судова повістка про з'явлення до суду в судове засідання на 04.04.2007 направлялася рекомендованим поштовим відправленням та була вручена відповідачу 30.03.2007 (а.с.24), однак представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

04.04.2007 справу було розглянуто та винесено заочне рішення.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення (а.с.30), заочне рішення суду отримано відповідачем 17.04.2007.

Вказане свідчить про те, що будь-які твердження відповідача про необізнаність з розглядом справи є неспроможними, адже не лише про зміст позовних вимог, але й про хід судового розгляду відповідач достеменно знав, оскільки отримував копію заяви з додатками, ухвали суду, судові повістки та рішення, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

ЄСПЛ у справі Христов проти України (п. п. 33, 34) вкотре повторив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

З огляду на вищевикладене, строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, а саме, десять років з часу отримання відповідачем судового рішення (17.04.2007), на думку суду пропущено без поважних причин, суд не вбачає підстав для його поновлення. Підстав для скасування заочного рішення немає, оскільки, в такому випадку існуватиме порушення принципу юридичної визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду, що також буде неспівмірним між інтересами позивача і необхідністю провести екстраординарну процедуру перегляду судового рішення.

Відповідач натомість, не позбавлений можливості оскаржити дане рішення в загальному порядку.

Таким чином, у зв'язку з відмовою в поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, таку заяву належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 287 ЦПК України , суд,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви командира військової частини А3186 в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 04.04.2007 року в цивільній справі (№2-359/07) за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3186 м.Луцьк (правонаступник військової частини А4077) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення .

Заяву командира військової частини А3186 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 04.04.2007 року в цивільній справі (№2-359/07) за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3186 м.Луцьк (правонаступник військової частини А4077) про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 05.02.2018 року.

Суддя: