Ухвала
25 січня 2019 року
м. Київ
справа № 2-359/07
провадження № 61-814ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року
за заявою військової частини НОМЕР_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04 квітня
2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 04 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення на користь ОСОБА_1 у сумі 1 736, 67 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
від 05 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні заяви командира військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання заяви
про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду
від 04 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2
про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Заяву командира військової частини НОМЕР_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 04 квітня 2007 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення залишено без задоволення.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
27 грудня 2018 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду
від 14 листопада 2018 року і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
У відповідності до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи,
у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 1 736, 67 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762, 00 грн * 100 = 176 200, 00 грн).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,
які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження
у справі слід відмовити.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Варто звернути увагу заявника, що у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене
в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, у цьому разі строк
на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року за заявою військової частини НОМЕР_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду від 04 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1
про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Синельников
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2019 |
Оприлюднено | 16.09.2022 |
Номер документу | 79472352 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні