Рішення

від 30.01.2018 по справі 927/221/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2018 року

справа № 927/221/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "АЙТІСІ ЮКРЕЙН",

2-й провулок Кривоноса, буд.3, м. Чернігів, Чернігівська область, Україна, 14020

до SC “SLINVINCER” SRL, str. M. Sadoveanu, 22ap. 169, Chisinau, Republic of Moldova

про стягнення 4103,39 дол. США, що еквівалентно 111469,04 грн.

без виклику сторін у справі

в с т а н о в и в:

          Приватне підприємство "АЙТІСІ ЮКРЕЙН" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача - SC “SLINVINCER” SRL, 4103,39 дол. США, що еквівалентно 111469 грн. 04 коп., за поставлений товар за укладеним сторонами у справі контрактом №0108/16 від 01.08.2016.

Господарським судом Чернігівської області відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, ратифікованої Україною 10.11.1994, здійснено направлення судового доручення до Міністерства юстиції України (через територіальний орган - сектор судової роботи та міжнародного співробітництва Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області) з метою звернення до компетентної установи - Міністерства Юстиції Республіки Молдова про вручення відповідачу ухвали суду від 22.08.2017 у справі №957/221/17.

12.10.2017 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшов лист №01.1-35/19606-10/7/182 від 10.10.2017 з підтвердженням про вручення судових документів відповідачу (SC “SLINVINCER” SRL) на території Республіки Молдова.

Ухвалою Господарського суду Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2018 у справі №927/221/17 поновлено провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2016 між сторонами у справі укладений контракт №0108/16 (далі за текстом - контракт) (а.с. 19-22), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого продавець (позивач у справі) зобов'язався продати та поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити пиломатеріали обрізні з родів сосна звичайна, походження України (далі за текстом – товар), в асортименті, кількості та цінах, вказаних у специфікаціях до контракту, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 контракту визначено, що товар поставляється на умовах DАР – м. Кишенів, Республіка Молдова (Інкотермс -2010) або на інших умовах, погоджених сторонами у специфікації до контракту.

Право власності на товар та всі його ризики, пов'язані з його транспортуванням та доставкою переходять від продавця до покупця з моменту митного оформлення товару на експорт відповідно до п. 3.1 контракту (п. 3.2 контракту).

Відповідно до п. 4.1 контракту ціни на товар за кожну поставлену партію передбачаються специфікаціями до контракту.

Розрахунок за товар здійснюється у доларах США (п. 4.2 контракту).

Пунктом 5.2 контракту сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється покупцем у спосіб, вказаний у додатку до контракту.

Сторонами укладено додатки до контракту №1 від 01.08.2016, №2 від 01.09.2016, №3 від 30.09.2016. У кожному із додатків сторони визначили асортимент продукції, умови оплати – на підставі рахунку фактури, а пунктом 3 визначили, що умовою оплати є відстрочка платежу 7 днів з моменту оформлення продавцем експортної митної декларації (а.с. 23-25).

Пунктом 11.5 контракту встановлено, що строк дії контракту починає діяти з моменту підписання та діє до 31.12.2017, а в частині зобов'язань щодо сплати за поставлений товар – до повного виконання цих зобов'язань сторонами.

На виконання умов контракту позивачем поставлено відповідачеві товар згідно :

- інвойсу №1 від 06.09.2016 та митної декларації № 102110001/2016/100991 від 19.09.2016 на суму 2656,89 дол. США;

- інвойсу №2 від 08.09.2016 та митної декларації № 102110001/2016/100998 від 19.09.2016 на суму 3965,90 дол. США;

- інвойсу №3 від 05.10.2016 та митної декларації № 102110001/2016/101252 від 20.10.2016 на суму 3759 дол. США;

- інвойсу №4 від 12.10.2016 та митної декларації № 102110001/2016/101310 від 28.10.2016 на суму 3750,52 дол. США. (а.с.26-36). Загальна суму поставленого товару складала 14132,31 дол. США.

Факт поставки товару відповідачем у справі не спростований. Зазначені інвойси та митні декларації надані позивачем до матеріалів справи.

Відповідач у порушення умов контракту та додатків до нього оплату за товар здійснив частково у сумі 10028,92 дол. США, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача) (а.с. 37-39). Решта вартості товару сплачена не була, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 4103,39 дол. США, що складає еквівалент 111469 грн. 04 коп. за курсом НБУ.

Заборгованість у розмірі 4103,39 дол. США, що складає еквівалент 111469 грн. 04 коп., заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою відносини сторін є правовідносинами за договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що обумовлений контрактом та додатками до нього товар поставлений позивачем відповідачеві на суму 4103,39 дол. США.

          Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 14132,31 США., решту вартості поставленого товару у визначений умовами контракту та п. 3 додаткових угод до нього строк відповідач не сплатив, сума заборгованості склала 4103,39 дол. США, (еквівалент 111469 грн. 04 коп. за курсом НБУ), що відповідачем у справі не спростовано.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 4103,39 дол. США, (еквівалент 111469 грн. 04 коп. за курсом НБУ) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з SC “SLINVINCER” SRL, str. M. Sadoveanu, 22ap. 169, Chisinau, Republic of Moldova, IBANMD46AG000000022511924460 Beneficiary bank B.C "MOLDOVA-AGROINDBANK" SA SWIFT/BICA: AGRNMD2X, Fil. "Chisinau nr.2: " Chisinau MOLDOVA Correspondent bank, Bank of New York, New York USA, Acc.: Nr. 890-0223-103, SWIFT: IRVTUS3N, на користь Приватного підприємства "АЙТІСІ ЮКРЕЙН" (PRIVATE FIRME “ITC UKRAINE"), 2-й провулок Кривоноса, буд. 3, м. Чернігів, Чернігівська область, Україна, 14020, код 34567601, борг у сумі сумі 4103,39 дол. США, (еквівалент 111469 грн. 04 коп. за курсом НБУ), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1672 грн. 00 коп. грн. 00 коп.

           Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

           Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Дата складення та підписання повного рішення – 02.02.2018.

Суддя М.О. Демидова