Постанова

від 30.01.2018 по справі 820/5742/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 р. № 820/5742/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача (ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області) - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свідків ОСОБА_5 міста Харкова" до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6, Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру від 22 червня 2017 року № РВ-6300870882017;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських дивізій, 23-б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:08:001:0008 з "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" ( код КВЦПЗ 02.01.) на "Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" ( код КВЦПЗ 03.04.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим та таким, що суперечить дійсним обставинам, оскільки державний кадастровий реєстратор неправильно тлумачивши положення Земельного кодексу України, ототожнив поняття зміна цільового призначення земельної ділянки та зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель , у свою чергу, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, має місце саме зміна виду використання земельної ділянки без зміни цільового використання землі та чинним законодавством передбачена можливість самостійного визначення власником виду використання земель в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, враховуючи, що дана земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з урахуванням містобудівної документації та документації з землеустрою.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, з огляду на доводи, викладені у відзиві на позов та, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 08.04.2015 року у справі № 6-32цс15, зазначив, що зміна виду цільового призначення ( використання) земельної ділянки житлової та громадської забудови, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про її передачу у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої дії, що полягає у складанні або перепогодженні проекту відведення земельної ділянки з уповноваженими органами.

У свою чергу позивач, у відповіді на відзив, про що також наголошували у судовому засіданні представники позивача, зауважив, що відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області помилково стверджує, що будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та будівництво та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій є видами цільового призначення земельних ділянок, а не видом використання земельної ділянки , оскільки мають різні коди (02.01 та 03.04) відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, що також підтверджується відомостями Державного земельного кадастру, які містяться на офіційному ВЕБ ресурсі - Публічна кадастрова карта , оскільки такі доводи ґрунтуються на довільному та, як наслідок, помилковому тлумаченні положень діючого законодавства в частині поняття цільове призначення земельної ділянки та відомості про цільове призначення земельної ділянки, що містяться у Державному земельному кадастрі, відображаються на Публічній кадастровій карті лише частково. Крім того, представники позивача наголошували, що вказаний відповідач, цитуючи положення п. 118 та 121 Порядку № 1051, стверджував при цьому, що позивачем не було подано документів, які передбачені п. 121 Порядку, проте зазначеним підтверджується саме позиція позивача про те, що у разі зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) її власнику достатньо подати Державному кадастровому реєстратору лише заяву за формою, встановленою Порядком № 1051. Щодо посилань зазначеного відповідача на правову позицію, висловлену у постанові судової палати у цивільних та адміністративних справах Верховного суду України від 8 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, представники позивача акцентували увагу суду, що така не може бути застосована до обставин цієї справи, оскільки вона стосується лише земель сільськогосподарського призначення, щодо яких положення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України містять виключення із загального правила про самостійне визначення власником або користувачем земельної ділянки виду її використання в межах певної категорії земель.

Представником відповідача - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області за наслідками подання позовною стороною відповіді на відзив, подано заперечення на позов, в яких висловлено позицію, яка є аналогічною тієї, яка викладена у відзиві.

Відповідач - Державний кадастровий реєстратор відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 та представник Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути дану справу без участі зазначених відповідачів.

Заслухавши думку представників позивача та представника відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області , дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 2 жовтня 2014 року позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області із письмовим запитом щодо можливості будівництва культової будівлі на земельній ділянці за адресою: Харківська область, місто Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських Дивізій, 23-б, кадастровий номер: 6310138500:08:001:0008, яку він мав намір придбати для цієї мети ( а.с.20).

22 жовтня 2014 року листом № 4099/0/27-14 вказане Управління містобудування і архітектури, розглянувши заяву позивача, повідомило, що будівництво культової будівлі за означеною адресою не суперечить містобудівній документації ( а.с.21).

17 грудня 2014 року позивач на підставі договору купівлі-продажу № 1552 придбав у власність зазначену земельну ділянку, право власності Позивача було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 ( а.с.22-27).

Відповідно до ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру № НВ-6301488062014 від 13 грудня 2014 року, категорія земель зазначеної земельної ділянки на момент її придбання - Землі житлової та громадської забудови , вид використання земельної ділянки - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.28).

В подальшому, 15 жовтня 2015 року Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області видало позивачу містобудівні умови і обмеження забудови зазначеної земельної ділянки під культову будівлю ( а.с. 34-37).

6 квітня 2016 року Департамент ДАБІ у Харківській області зареєстрував Декларацію позивача про початок виконання будівельних робіт № ХК 083160962334 ( а.с.38-41).

По закінченню будівництва, 09.06.2017 Інспекція ДАБК м. Харків зареєструвала Декларацію позивача про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації №143171601099, тим самим ввівши збудовану позивачем культову будівлю Свідків ОСОБА_5 в експлуатацію ( а.с.42-47).

8 червня 2017 року позивач звернувся до Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області із Заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в якій просив внести до Державного земельного кадастру зміни до відомостей щодо виду використання земельної ділянки в межах категорії землі житлової та громадської забудови , а саме: з 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на 03.04 - для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій ( а.с. 48-49).

Вказана заява була подана Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області разом з супровідним листом, в якому обґрунтовувалось, що для внесення зазначених змін до відомостей Державного земельного кадастру проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не вимагається (а.с. 50-51).

Державним кадастровим реєстратором відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 22 червня 2017 року було прийнято рішення № РВ-6300870882017 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ( а.с.52-53).

Підстава відмови обумовлена невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру . У рішенні вказано, що, згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопаду 2010 р. за № 1011/18306) 02.01. - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) є видом цільового призначення земель. Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення .

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до суду за його оскарженням, оскільки вважав, що державний реєстратор дійшов хибних висновків внаслідок неправильного тлумачення положень Земельного кодексу України, які полягають в ототожненні понять зміна цільового призначення земельної ділянки та зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель .

По суті позовних вимог суд зазначає, що такі врегульовані Земельним кодексом України, Законом України "Про Державний земельний кадастр", та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі по тексту - Порядок № 1051).

Так, статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій, однією з яких є землі житлової та громадської забудови . Саме до цієї категорії належить спірна земельна ділянка.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно ч.3 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

За змістом ч.5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

На виконання пункту "г" статті 15 та статті 19 Земельного кодексу України, пункту "ґ" статті 14 Закону України "Про землеустрій", підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 19.03.2008 № 224, та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі ? КВЦПЗ).

Так, зазначеною Класифікацією до секції В "Землі житлової та громадської забудови" віднесено за кодом 02 землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), куди увійшли землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - код 02.01, а також, - за кодом 03 землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування), куди увійшли землі для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій - код 03.04.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру нормативно закріплені в Законі України "Про Державний земельний кадастр" ( надалі - Закон).

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 20 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює, що внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону, серед основних вимог щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру законодавцем віднесено внесення відомостей про цільове призначення земельних ділянок, які включають в себе дві складові, а саме: п. "а" зазначеної частини - щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; п. "б" зазначеної частини - щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Статтею 25 Закону визначено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону, для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Згідно ч.5 та 6 ст. 26 Закону, державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

ОСОБА_8 у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру унормовані Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_7 України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Відповідно до пункту 116 Порядку № 1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання) ( п. 118 Порядку № 1051).

Пунктом 121 Порядку № 1051 встановлено, що для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є:1) розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; 2) звернення із заявою неналежної особи;3) невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 пункту 111 цього Порядку ( п. 122 Порядку № 1051).

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 67 Порядку № 1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Піддаючи системному аналізу встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями суд зазначає, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов зміна цільового призначення , про яку йдеться в абзаці 2 частини 1 та частині 3 статті 20 ЗК України - це зміна категорії землі, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії земель в іншу та саме така зміна має відбуватися шляхом розроблення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, рішення про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності, приймає не її власник, а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Власник наділений лише правом ініціювати це питання перед відповідним органом влади.

Водночас, для зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), тобто у разі, коли категорія землі (її основне цільове призначення), не змінюється, частиною 5 статті 20 ЗК України передбачений інший порядок, а саме: види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Крім того, суд зазначає, що вказана норма була введена в дію Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю " № 1702-VI від 05.11.2009.

У пояснювальній записці до проекту вказаного Закону зазначено, що вказані нововведення мали на меті припинення практики створення землевласникам та землекористувачам штучних перешкод у здійсненні на земельній ділянці господарської діяльності, у зв'язку з чим, запропоновано ввести правило, за яким визначення напрямів використання земельної ділянки в межах категорії земель є вільним (крім земель сільськогосподарського використання та земель оборони).

Таким чином, відповідно до Земельного кодексу України напрям використання земельної ділянки містить у собі дві складові: 1) категорія земель (основне цільове призначення), 2) вид використання земельної ділянки (в межах певної категорії земель).

При цьому, Земельним кодексом України чітко встановлено, що зміна категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки приватної власності та зміна виду її використання (в межах однієї категорії) відбуваються за різними процедурами: зміна основного цільового призначення (категорії) земельної ділянки здійснюється рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за проектом землеустрою щодо її відведення, який має бути погоджений у встановленому законом порядку та затверджений відповідним органом; зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється рішенням власника такої ділянки, яке він приймає самостійно, без розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без його подальшого погодження і затвердження.

У свою чергу, ч.5 статті 20 ЗК України чітко встановлює, що будь-які напрямки використання земельної ділянки, що не виходять за межі однієї категорії земель, є не різними цільовими призначеннями, а різними видами використання в межах одного основного цільового призначення, водночас за проектами землеустрою та за рішенням відповідного органу здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної у ч. 1 ст. 19 ЗК України, в іншу. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України застосовуються при зміні цільового призначення земельної ділянки (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання погоджень органів влади тощо).

Таким чином, зміна відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, яку просив здійснити Позивач (зміна коду КВЦПЗ з 02.01 на 03.04), у розумінні статті 20 ЗК України, не є зміною її цільового призначення, а є зміною виду її використання, яке відбувається в межах однієї категорії земель та у відповідності до містобудівної документації, що підтверджено уповноваженим органом містобудування і архітектури, ? без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Посилання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Харківській області, що будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та будівництво та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій є видами цільового призначення земельних ділянок, а не видом використання земельної ділянки, оскільки мають різні коди (02.01 та 03.04) відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, та з огляду на відомості Державного земельного кадастру, які містяться на офіційному ВЕБ ресурсі - Публічна кадастрова карта суд відхиляє, оскільки в даному випадку зазначеним відповідачем довільно тлумачаться відповідні поняття, а посилання на КВЦПЗ, у свою чергу, є безпідставним через відсутність у ньому визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки". У свою чергу, обидва коди віднесені до однієї секції В "Землі житлової та громадської забудови", а самою правовою природою КВЦПЗ виключено можливість визначення нею будь-яких прав позивача, водночас, відомості про цільове призначення земельної ділянки, що містяться у Державному земельному кадастрі, відображаються на Публічній кадастровій карті лише частково.

Доводи ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Харківській області про правомірність відмови, що викладена у спірному рішенні через неподання позивачем документів, які передбачені Порядком № 1051 з посиланням на його п. 118, 121 суд відхиляє, оскільки вказаними нормами чітко визначено, що у разі зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) її власнику достатньо подати Державному кадастровому реєстратору лише заяву за формою, встановленою Порядком № 1051.

Акценти зазначеного відповідача на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 08.04.2015 року у справі № 6-32цс15, в контексті того, що зміна виду цільового призначення ( використання) земельної ділянки житлової та громадської забудови, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про її передачу у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої дії, що полягає у складанні або перепогодженні проекту відведення земельної ділянки з уповноваженими органами, суд вважає необґрунтованими, оскільки викладені в ній обставини не є подібними до даних спірних правовідносин та стосуються лише земель сільськогосподарського призначення, щодо яких положення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України містять виключення із загального правила про самостійне визначення власником або користувачем земельної ділянки виду її використання в межах певної категорії земель, у свою чергу, за фактичними обставинами цієї справи, позивач звернувся із заявою про зміну виду використання земельної ділянки в межах іншої категорії земель - землі житлової та громадської забудови , а порядок здійснення такої зміни прямо врегульований частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України - вона здійснюється власником самостійно, без отримання будь-яких дозволів чи погоджень з боку органів влади.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглядом справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірне рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру від 22 червня 2017 року № РВ-6300870882017 не підпадає під визначені критерії, а тому, позов у цій частині, є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо решти вимог, а саме: про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських дивізій, 23-б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:08:001:0008 з "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" ( код КВЦПЗ 02.01.) на "Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" ( код КВЦПЗ 03.04.) суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету ОСОБА_7 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_7 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що питання щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських дивізій, 23-б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:08:001:0008 з "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" ( код КВЦПЗ 02.01.) на "Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" ( код КВЦПЗ 03.04.), є саме дискреційними повноваженнями ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, оскільки вказаний орган самостійно приймає рішення про внесення відомостей ( змін до них) до ДЗК або відповідно - про відмову, аналізуючи подані документи, відповідно до норм Земельного кодексу України.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Враховуючи викладене, у задоволенні зазначеної позовної вимоги суд відмовляє, проте, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог та зобов'язує Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських дивізій, 23-б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:08:001:0008 з "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" ( код КВЦПЗ 02.01.) на "Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" ( код КВЦПЗ 03.04.), з урахуванням висновків суду по даній справі.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Релігійної організації "Релігійна громада Свідків ОСОБА_5 міста Харкова"( код ЄДРПОУ 25866278, вул. Основ'янська, 103, м. Харків, 61004) до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 ( вул. Квітки- Основ'яненка,7, м. Харків, 61003), Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ( вул. Квітки- Основ'яненка,7, м. Харків, 61003), ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, майдан Свободи, 1-й під., 6,7 пов., б.5, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_6 про відмову у внесенні відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру від 22 червня 2017 року № РВ-6300870882017.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м. Харкові ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, вулиця Харківських дивізій, 23-б, кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:08:001:0008 з "для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" ( код КВЦПЗ 02.01.) на "Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій" ( код КВЦПЗ 03.04.), з урахуванням висновків суду по даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, майдан Свободи, 1-й під., 6,7 пов., б.5, м.Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Релігійної організації "Релігійна громада Свідків ОСОБА_5 міста Харкова"( код ЄДРПОУ 25866278, вул. Основ'янська, 103, м. Харків, 61004) у розмірі 1600,00 грн. ( одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2018 року.

Суддя Заічко О.В.