Ухвала

від 29.01.2018 по справі 2/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2018 р. Справа№ 2/106

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд , с. Розвадів, Львівська область; на дії:Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Бережани, Тернопільська область; у справі:№2/106 стягувач:Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Львівське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , м. Львів; боржник:Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофуд , с. Розвадів, Львівська область;

За участю представників:

від боржника (скаржника): не з'явився;

від стягувача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 01.02.2017.);

від Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області: ОСОБА_2, начальник відділу (посвідчення ТЕ №1191)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд , с. Розвадів, Львівська область на дії Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Бережани, Тернопільська область у справі №2/106 за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Миколаївське відділення №6533, м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд , с. Розвадів про стягнення 3 543 078,05 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 19.01.2018 розгляд скарги було призначено до розгляду на 29.01.2018.

Боржник (скаржник) явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представники стягувача та Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області проти скарги заперечили, просили відмовити в задоволенні.

Боржник (скаржник) в скарзі зазначив, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2010 року у справі №2/106, державним виконавцем Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області було проведено опис та арешт нерухомого майна та в подальшому замовлено проведення оцінки арештованого майна. Листом за вих. №3-33/11322 від 27.12.2017 було повідомлено боржника, що згідно звіту про оцінку майна ринкова вартість майна станом на 30.11.2017 становить 2 165 000 грн. 00 коп. Боржник вважає, що при визначенні вартості (оцінки) майна боржника були допущені порушення вимог Закону України Про виконавче провадження та вимог законодавства про оцінку майна. Зокрема, при проведенні оцінки оцінювачем не було дотримано вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна в частині ознайомлення з об'єктом оцінки, особистого огляду об'єкта оцінки. З огляду на викладене, скаржник просив визнати дії державного виконавця Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області щодо визначення вартості та оцінки майна боржника неправомірними, визнати недійсним звіт про оцінку майна, зупинити дії державного виконавця щодо передачі на реалізацію та реалізацію майна боржника до набрання чинності ухвали суду за даною скаргою.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників стягувача та Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2010 року у справі №2/106 позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд на користь Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Миколаївське відділення №6533 заборгованість по договору невідновлюваної кредитної лінії №2073-7/177 від 29.04.2008 на суму 3 543 078 грн. 05 коп., в тому числі 3 200 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 339 487 грн. 94 коп. заборгованості по сплаті процентів, 4 298 грн. 11 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофуд а саме: нежитлова будівля, консервний цех позначений у поповерховому плані під літерою-А, загальною площею 3413,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Бережани, вулиця Лепких (Червоноармійська), 42Г згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районної нотаріального округу ОСОБА_3 6 травня 2008р. за реєстраційним №2270, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд в користь державного бюджету 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.12.2010 року у вказаній справі було видано накази про примусове виконання рішення.

02.06.2017 року головним державним виконавцем Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі (ВП №54057960).

В ході виконавчого провадження державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано нерухоме майно боржника, яке розташоване за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область.

19.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою проведення оцінки майна, а саме: нежитлових приміщень, що розташовані за адресою м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область.

18.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Гал-Світ (експертами ОСОБА_4 та ОСОБА_5) складено звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі літ. А , консервний цех, загальною площею 3 413,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 30.11.2017 становить 2 165 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Листом за вих. №3-33/11322 від 27.12.2017 головний державний виконавець Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області повідомив боржника та стягувача про визначення вартості майна оцінювачем та надіслав копію висновку.

Не погодившись із висновком, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофуд 16.01.2018 звернулося до Господарського суду Львівської області із скаргою на дії Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області.

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Для задоволення вимог стягувача, державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та проведено його опис.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження ).

У зв'язку з наведеним, державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для проведення оцінки майна, яким і було визначено вартість цього майна.

18.12.2017 експертами складено звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 30.11.2017 становить 2 165 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З огляду на викладене, дії державного виконавця щодо оцінки майна, здійснені в ході примусового виконання рішення господарського суду, підлягають оскарженню до суду в порядку, передбаченому розділом 6 ГПК України.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Абзацом 6 ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до п. 1 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440, Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 50 Національного стандарту №1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Згідно п. 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Як зазначено у звіті про оцінку майна від 18.12.2017, виконавець особисто проводив перевірку об'єкта оцінки (п. 6 підрозділу 1.5 розділу 1 звіту). У розділі 5 звіту зазначено, що оцінювачі особисто виконали інспекцію об'єкту, що був предметом цього звіту.

Проте, як встановлено судом, експерти під час здійснення оцінки майна не здійснювали особистий внутрішній огляд об'єкта оцінки. Наведене підтверджується актом державного виконавця віл 26.09.2017 року, у якому зазначено про неможливість доступу до описаного та арештованого майна для проведення обстеження експертом у зв'язку із забороною охоронця. Огляд проводився за межами огорожі.

Як зазначив стягувач у запереченні на скаргу, що хоча експерту не було забезпечено доступ для внутрішнього огляду об'єкта оцінки, цей об'єкт був оглянутий ним із-за меж огорожі. Також, в межах виконавчого провадження №48626659 оцінювачем ТзОВ Гал-Світ 11.04.2016 було проведено зовнішній і внутрішній огляд об'єкта оцінки з відповідною фотофіксацією огляду.

З наведеного вбачається, що оцінювачі готували висновок від 18.12.2017 без особистого внутрішнього огляду та фотофіксації станом на час проведення даної оцінки.

Відтак, не зважаючи на вибір експертом підходів, методів оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна повинно передувати ознайомлення з об'єктом оцінки, зокрема, шляхом доступу до нього.

Статтею 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх, викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, залучати в установленому порядку працівників поліції, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно 4 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З огляду на викладене, державний виконавець був наділений повноваженнями, які передбачають можливість забезпечення доступу експерта до об'єкта оцінки для внутрішнього огляду.

Однак, з матеріалів виконавчого провадження, пояснень представників стягувача та ДВС не вбачається, що державний виконавець скористався наданими йому правами щодо забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна, яке підлягало оцінці.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем порушено процедуру визначення вартості арештованого майна, адже повний та об'єктивний огляд майна, яке є предметом оцінки, можливий під час доступу оцінювача до цього майна.

Доводи стягувача, державного виконавця щодо ознайомлення експерта з об'єктом оцінки шляхом використання інформації, матеріалів та документів про технічний стан майна, які були отримані експертом при здійсненні попередньої оцінки та шляхом зовнішнього огляду, суд не вважає достатньо обґрунтованими з огляду на те, що попередня оцінка здійснювалась 18.04.2016 року, тобто, більше ніж за 1,5 роки до оформлення звіту, що оскаржується. За вказаний час внутрішній технічний стан майна міг суттєво змінитися, що в подальшому могло вплинути на визначення вартості такого майна.

Таким чином, стягувачем та державним виконавцем не спростовано належними та допустимими доказами, що інформація про майно, в тому числі фотоматеріали, яка використовувалась оцінювачем при здійсненні оцінки, є недостатньою для проведення достовірної та об'єктивної оцінки.

Слід також зазначити, що відповідно до висновку від 18.04.2016, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Гал-Світ , станом 11.04.2016 вартість майна становила 2 940 400 грн.

Натомість, згідно висновку від 18.12.2017, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Гал-Світ , станом на 30.11.2017 вартість майна становить 2 165 000 грн.

Як зазначив стягувач, на достовірність визначення вартості об'єкта оцінки вказує те, що об'єкт неодноразово пропонувався для продажу із послідовним зниженням ціни, проте, не був реалізований.

Однак, в разі неможливості реалізації майна Законом України Про виконавче провадження (ст. 61) передбачено відповідну процедуру зниження ціни та подальшого вирішення долі нереалізованого майна, а саме: не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону .

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Таким чином, значна різниця у вартості одного і того самого майна згідно висновку від 18.04.2016 та висновку від 18.12.2017, складеного однією і тією самою експертною установою (еспертом) додатково ставить під сумнів правильність оспорюваного висновку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання звіту недійсним є підставними, та підлягають до задоволення.

Щодо заявленої вимоги про зупинення передачі майна на реалізацію, то з огляду на визнання звіту від 18.12.2017 року про оцінку майна недійсним, відсутність в матеріалах справи доказів про передачу державним виконавцем майна на реалізацію, в її задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 18, 57, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 234, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофуд на дії Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області задоволити частково.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бережанського МР ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_6 щодо визначення вартості та оцінки майна боржника - нежитлової будівлі літ. А , консервний цех, загальною площею 3 413,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область.

3. Визнати недійсним звіт від 18.12.2017 року про оцінку майна - нежитлової будівлі літ. А , консервний цех, загальною площею 3 413,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область, складений Товариством з обмеженою відповідальністю Гал-Світ (експертами ОСОБА_4 та ОСОБА_5).

4. В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

5. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

6. Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали підписано 05.02.2018 року.

Суддя Мазовіта А.Б.