Постанова

від 08.06.2018 по справі 2/106

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 2/106

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2018

(головуючий - Давид Л.Л., судді: Гриців В.М., Кордюк Г.Т.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд"

на дії Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області

у справі № 2/106 Господарського суду Львівської області

за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" (Миколаївське відділення № 6533)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд"

про стягнення 3 543 078,05 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог скарги на дії органу ДВС

1.1. У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Бережанського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - ДВС), в якій просило визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області по визначенню вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна, що належить ТОВ "Агрофуд", а саме: нежитлової будівлі літ. "А", консервного цеху, загальною площею 3413,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 42г, що складений ТОВ "Гал-Світ" в особі Гохберга І.І., який має сертифікат, виданий 30.09.2016 за НОМЕР_1 Фондом державного майна України. Визнати протиправним звіт про оцінку майна, що належить ТОВ "Агрофуд", а саме: нежитлової будівлі літ. "А", консервного цеху, загальною площею 3413,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Тернопільська область , м. Бережани, вул. Лепких, 42г, що складений ТОВ "Гал-Світ" в особі Гохберга І.І., який має сертифікат, виданий 30.09.2016 за НОМЕР_1 Фондом державного майна України. Зупинити до набрання законної сили рішенням суду за даною скаргою на дії державного виконавця передачу на реалізацію та реалізацію (у випадку такої передачі) майна ТОВ "Агрофуд", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 42г за ціною визначеною, відповідно до висновку про вартість майна, що складений ТОВ "Гал-Світ".

1.2. Скарга мотивована тим, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2010 у справі №2/106, державним виконавцем було проведено опис та арешт нерухомого майна та в подальшому замовлено проведення оцінки арештованого майна. Листом ДВС від 27.12.2017 було повідомлено боржника, що згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість майна станом на 30.11.2017 становить 2 165 000,00 грн. Боржник вважає, що при визначенні вартості (оцінки) майна боржника були допущені порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та вимог законодавства про оцінку майна. Зокрема, при проведенні оцінки оцінювачем не було дотримано вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" в частині ознайомлення з об'єктом оцінки, особистого огляду об'єкта оцінки.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. 29 січня 2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Бережанського МР ВДВС ГТУЮ Тернопільської області щодо визначення вартості та оцінки майна боржника нежитлової будівлі літ. "А", консервний цех, загальною площею 3 413,4 м 2 , що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область. Визнано недійсним звіт від 18.12.2017 про оцінку майна нежитлової будівлі літ. "А", консервний цех, загальною площею 3 413,4 м 2 , що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область, складений ТОВ "Гал-Світ". В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

2.1.1. Ухвала мотивована тим, що державний виконавець наділений повноваженнями, які передбачають можливість забезпечення доступу експерта до об'єкта оцінки для внутрішнього огляду, що закріплено в Законі України "Про виконавче провадження". Однак, з матеріалів виконавчого провадження, пояснень представників стягувача та ДВС не вбачається, що державний виконавець скористався наданими йому правами щодо забезпечення доступу суб'єкта оціночної діяльності до майна, яке підлягало оцінці. Відтак, суд дійшов висновку, що державним виконавцем порушено процедуру визначення вартості арештованого майна, адже повний та об'єктивний огляд майна, яке є предметом оцінки, можливий під час доступу оцінювача до цього майна. Крім цього, значна різниця у вартості одного і того самого майна згідно з висновком від 18.04.2016 та висновком від 18.12.2017 складеного однією і тією самою експертною установою (експертом) додатково ставить під сумнів правильність оспорюваного висновку. Відповідно до цього, місцевим господарським судом доводи скаржника в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання звіту недійсним визнано обґрунтованими.

2.2. 10 квітні 2018 року постановою Львівського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 скасовано в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця Бережанського МР ВДВС щодо визначення вартості та оцінки майна боржника нежитлової будівлі літ. "А", консервний цех, загальною площею 3413,4 м 2 , розташованої за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільської області та визнання недійсним звіту від 18.12.2017 про оцінку майна боржника нежитлової будівлі літ. "А", консервний цех, загальною площею 3413,4 м 2 , розташованої за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільської області складений ТОВ "Гал-Світ". В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги. В решті ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

2.3. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з такого.

2.3.1. Норми Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не містять ні обов'язку у державного виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем, при проведенні оціночних процедур вимог вищезазначених Законів та Нацстандартів та не встановлюють відповідальність саме державного виконавця за їх недотримання оцінювачем, оскільки державний виконавець не наділений професійними знаннями для таких дій.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що оцінювач отримав від замовника документи технічної інвентаризації будівлі з технічними і будівельними характеристиками; зібрав і провів аналіз інформації про продаж та пропонування подібного нерухомого майна; визначив об'єкти порівняння і зіставив їх з об'єктом оцінки; особисто оглянув і провів фото фіксацію об'єкта оцінки з відстані, яка є достатньою для висновку про його характеристики.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оцінювачем дотримані всі вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 та Національного стандарту №2, щодо проведення оцінки майна.

3. Надходження справи до Верховного Суду

3.1. Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі №2/106 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2018. Вирішено здійснити розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Справу №2/106 витребувано з Господарського суду Львівської області справу №2/106.

Справа надійшла до Верховного Суду з Господарського суду Львівської області 06.06.2018.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 20 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2018, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 залишити в силі.

4.1.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми процесуального та матеріального права; не надано належної правової оцінки усім обставинам справи; не наведено жодного обґрунтування висновку про відсутність інформації щодо внутрішнього стану приміщень при здійсненні оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі; не враховано п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" та ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; не обґрунтовано, яким чином суд визначив, що відстань фотофіксації об'єкта є достатньою для висновку про його характеристики, не зазначив, якими нормативними актами закріплена допустимість даної відстані; не надано жодної правової оцінки факту порушення державним виконавцем ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 20 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012; не враховано та не надано жодної правової оцінки факту відсутності в звіті про оцінку майна обов'язкового переліку обмежень щодо застосування результатів оцінки, викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка, відповідних пояснень та обґрунтувань застережень і припущень щодо використання результатів оцінки у разі неможливості особистого огляду; не враховано відсутність факту ознайомлення з об'єктом оцінки оцінювача, який підписав звіт про оцінку майна.

4.2. 22 травня 2018 року Бережанський міжрайонний Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

24 травня 2018 року заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

4.3. Відзиви мотивовано такими аргументами.

4.3.1. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцеві не надано прав, згідно з якими він би міг ставити під сумнів висновок про вартість описаного майна, наданого експертом оціночної діяльності. Проте, таке право надано сторонам виконавчого провадження.

4.3.2. Експертом, було витребувано ряд правовстановлюючих документів на будівлю, процесуальні документи виконавчого провадження, фото, які були зроблені при описі будівлі для проведення оцінки майна. Дані документи долучені до матеріалів звіту про вартість майна.

4.3.3. Боржник не надав ні рецензії на звіт про оцінку майна, ні будь-яких інших доказів використання оцінювачем явно неправдивих вихідних даних для надання необ'єктивного висновку про вартість майна.

4.3.4. Норми Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не містять обов'язку державного виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем при проведенні оціночних процедур вимог законів та Національних стандартів №1 та №2 та не встановлюють відповідальність саме державного виконавця за їх недотримання оцінювачем, адже державний виконавець не наділений професійними знаннями для таких дій.

4.3.5. Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено обов'язок замовника оцінки забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Дана норма не містить визначення поняття "доступу до майна", і з неї не вбачається, що під таким доступом розуміється в обов'язковому порядку "особистий внутрішній огляд приміщень".

Оскільки оцінювач, провівши фотофіксацію об'єкта оцінки із-за меж огорожі, не повідомив державному виконавцю про неможливість виконання робіт по оцінці майна, відтак для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних та результатів огляду майна для проведення достовірної оцінки, а у державного виконавця не виникло зобов'язання забезпечити оцінювачу доступ для внутрішнього огляду приміщень.

З аналізу звіту про оцінку майна вбачається, що визначення вартості майна проведено із застосуванням порівняльного підходу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1 . Предметом розгляду є скарга боржника щодо визнання неправомірними дій головного державного виконавця Бережанського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо визначення вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна, що належить ТОВ "Агрофуд"; визнання протиправним звіту про оцінку майна, що належить ТОВ "Агрофуд", та зупинення до набрання законної сили рішенням суду за даною скаргою передачу на реалізацію та реалізацію (у випадку такої передачі) майна ТОВ "Агрофуд", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 42г за ціною визначеною відповідно до висновку про вартість майна, що складений ТОВ "Гал-Світ".

5.2.2. Рішення Господарським судом Львівської області у цій справі прийнято 25.11.2010.

Статтею 339 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Звертаючись зі скаргою, боржник зазначив про те, що неправомірність дій державного виконавця полягає в тому, що при визначенні вартості (оцінки) майна боржника були допущені порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та оцінювачем не було дотримано вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" в частині ознайомлення з об'єктом оцінки, особистого огляду об'єкта оцінки.

5.2.3. Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списані коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Господарськими судами встановлено, що державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та проведено його опис.

5.2.4. Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних , морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

19.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.

18.12.2017 експертом складено звіт про оцінку майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Бережани, вул. Лепких, 42Г, Тернопільська область. згідно з яким ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 30.11.2017 становить 2 165 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до абз. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Пунктом 1 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, встановлено, що Національний стандарт 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 50 Національного стандарту №1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Згідно з п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки ), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у звіті про оцінку майна від 18.12.2017 зазначено, що виконавець особисто проводив перевірку об'єкта оцінки (п. 6 підрозділу 1.5 розділу 1 звіту). У розділі 5 звіту зазначено, що оцінювачі особисто виконали інспекцію об'єкту, що був предметом цього звіту.

Однак, експерти під час здійснення оцінки майна не здійснювали особистий внутрішній огляд об'єкта оцінки, що підтверджується актом державного виконавця від 26.09.2017, у якому вказано про неможливість доступу до описаного та арештованого майна для проведення обстеження експертом у зв'язку із забороною охоронця. Огляд проводився за межами огорожі.

Водночас господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що хоча експерту не було забезпечено доступ для внутрішнього огляду об'єкта оцінки, цей об'єкт був оглянутий ним із-за меж огорожі. Також в межах виконавчого провадження №48626659, 11.04.2016 оцінювачем ТОВ "Гал-Світ", тобто оцінювачем цієї ж юридичної особи, що здійснювала і звіт від 30.11.2017, було проведено зовнішній і внутрішній огляд об'єкта оцінки з відповідною фотофіксацією огляду.

5.2.5. Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх , викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, залучати в установленому порядку працівників поліції, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках передбачених законом.

Водночас як правильно зауважено господарським судом апеляційної інстанції боржником не обґрунтовано яким чином відсутність оцінювача всередині приміщень на дату огляду вплинула на результати оцінки та в чому саме полягає протиправність дій державного виконавця, враховуючи той факт, що оцінювач при проведенні огляду майна, що оформлене протоколом державного виконавця від 26.09.2017, не ставив перед державним виконавцем такої вимоги.

Крім того, оцінювач провівши фотофіксацію об'єкта оцінки із-за меж огорожі, не повідомив державному виконавцю про неможливість виконання робіт по оцінці майна, тобто для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних та результатів огляду майна для проведення відповідної оцінки.

5.2.6. Як встановлено судом апеляційної інстанції, з аналізу звіту про оцінку майна вбачається, що визначення вартості майна проведено оцінювачем із застосуванням порівняльного підходу.

Пунктом 19 Національного стандарту №2, порівняльний підхід передбачає таку послідовність оціночних процедур: збирання і проведення аналізу інформації про продаж або пропонування подібного нерухомого майна та визначення об'єктів порівняння; вибір методу розрахунку вартості об'єкта оцінки з урахуванням обсягу та достовірності наявної інформації; зіставлення об'єкта оцінки з об'єктами порівняння з наступним коригуванням ціни продажу або ціни пропонування об'єктів порівняння; визначення вартості об'єкта оцінки шляхом величини коригуючи поправок до вартості об'єктів порівняння; узгодження отриманих результатів розрахунку. Інформація про продаж та пропонування подібного нерухомого майна повинна відповідати критеріям, визначеним у Національному стандарті №1.

Пунктом 8 Національного стандарту №2, вихідними даними про фізичні характеристики земельних поліпшень можуть бути: документи бюро технічної інвентаризації; проектно-кошторисна документація будівництва об'єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації цього об'єкта не виявлено розбіжностей між його фактичними характеристиками та такою документацією; документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що підтверджують фізичний (технічний) стан поліпшень, проведених спеціалізованими організаціями, які відповідно до законодавства мають право виконувати такі роботи.

У цьому зв'язку, оцінювач отримав від замовника документи технічної інвентаризації будівлі з технічними і будівельними характеристиками; зібрав і провів аналіз інформації про продаж та пропонування подібного нерухомого майна; визначив об'єкти порівняння і зіставив їх з об'єктом оцінки; особисто оглянув і провів фото фіксацію об'єкта оцінки з відстані, яка є достатньою для висновку про його характеристики.

5.2.7. Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги обставини, встановлені у справі судами попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає правильним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги боржника, оскільки відповідачем не доведено, що державним виконавцем чи оцінювачем порушено вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 та Національного стандарту №2, під час проведення оцінки майна.

5.2.8. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано оцінку доводам скаржника про те, що внутрішній технічний стан майна міг суттєво змінитись, що в подальшому могло б вплинути на визначення вартості такого майна. У цьому зв'язку судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що такі доводи боржника ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність таких змін.

5.2.9. Аргументи касаційної скарги зводяться до з'ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі. Проте касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні скарги боржника обґрунтованим, оскільки ним не доведено порушення державним виконавцем чи оцінювачем вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 та Національного стандарту №2, під час проведення оцінки майна. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" без задоволення, а постанови апеляційної інстанції, що оскаржується, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у справі №2/106 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко