Постанова

від 08.02.2018 по справі 804/6779/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2018 рокусправа № 804/6779/17

                                                                      головуючий суддя І інстанції – Жукова Є.О.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Іванова С.М.

           судді:                     Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 804/6779/17 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Дніпровська міська рада, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

           19 жовтня 2017 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило:

          визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо реалізації майна позивача (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги, 77, незаконними;

          визнати суму заборгованості, нарахованої відповідачем необґрунтованою;

          визнати зобов'язання позивача по сплаті орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), яка знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги, 77, від 19.08.2013 року припиненим з 01.01.2010 року.

          Разом із адміністративним позовом Товариством з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" було також подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просить заборонити Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснювати реалізацію нерухомого майна Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3", а саме: будівель та споруд, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2533 га (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. 20 річчя Перемоги, 77.

          Вказана заява обґрунтована тим, що у позивача відпала необхідність та право продовжувати користуватися більшою частиною орендованої земельної ділянки, згідно договору оренди земельної ділянки від 19.08.2003 р., у зв'язку зі зміною власників об'єктів нерухомого майна, розташованого на орендній земельній ділянці. При цьому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року у справі № 18/5005/12936/2011 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” до Дніпропетровської міської ради та розірвано договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009) від 19.08.2003 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (49000. м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75) та ВАТ “Електропівденмонтаж - 3” (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77); зобов'язано Дніпропетровську міську раду (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75) у місячний термін після набрання судовим рішенням законної сили прийняти орендовану земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, 77. Разом з тим, Дніпровська міська рада не виконує постанову Вищого господарського суду від 25.12.2012 р. у справі №18/5005/12936/2011 та відмовляється приймати земельну ділянку, якою Товариство з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" не користується. У зв'язку з тим, що за період розгляду судової справи зібралась відповідна сума боргу, Державною фіскальною службою в Дніпропетровській області було вчинено дії, спрямовані на здійснення реалізації описаного майна, що належить Товариству з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3", а саме: будівель та споруд, що знаходились за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20 річчя Перемоги, 77 на земельній ділянці площею 2,2533 га (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), яке було описано згідно акта №ША010194 від 23.12.2010 р.

          Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 804/6779/17 у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" про вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вчиняти дії щодо реалізації нерухомого майна Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3", а саме: будівель та споруд, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,2533 га (кадастровий номер 1210100000:09:089:0009), що розташована за адресою: м. Дніпро, вул.20 річчя Перемоги, 77 – відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 804/6779/17 та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на докази, які наводив позивач у поданій заяві. При цьому процес реалізації майна позивача може розпочатись у будь-який момент.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в і прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Інші учасники судового процесу, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх.

Заслухавши представників позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, в редакції станом на 19.10.2017 року, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За змістом частин третьої та четвертої статті 117 КАС України, в редакції станом на 19.10.2017 року, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що позивач, як і суд мають обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України. З цією метою обов'язковим є надання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення адміністративного позову.

          При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

          Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Електропівденмонтаж-3" не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, враховуючи, що за позивачем рахується податковий борг у сумі 411 142,45 грн., що підтверджено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року (справа № 2а/0470/6103/12) та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року (справа № 804/4008/16), які набрали законної сили, а будь-які інші докази на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача в матеріалах справи відсутні, що вірно було зазначено судом першої інстанції.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

          Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 804/6779/17 – залишити без змін.

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі у відповідності до приписів ст. ст. 328,329 КАС України.

          Повний текст постанови складено 08 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:                                                                                С.М. Іванов

           Суддя:                                                                                О.М. Панченко

           Суддя:                                                                                В.Є. Чередниченко