Постанова

від 06.02.2018 по справі 910/5103/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/5103/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.

учасники справи:

позивач - компанія Анімаккорд Лтд,

відповідач - дочірнє підприємство "Рітейл Центр",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меломан",

розглянув касаційну скаргу компанії Анімаккорд Лтд

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 (головуючий: Остапенко О.М., судді: Михальська Ю.Б., Верховець А.А.)

у справі № 910/5103/17

за позовом компанії Анімаккорд Лтд (далі - Компанія)

до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" (далі - Підприємство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меломан" (далі - Товариство),

про стягнення 64 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія Анімаккорд Лтд звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про стягнення 64 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на самостійні частини твору - персонажі "Маша" та "Мєдвєдь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2017 зі справи № 910/5103/17 до участі у справі залучено Товариство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2017 зі справи № 910/5103/17 позов задоволено повністю з посиланням на встановлені обставини щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача та наявність підстав для стягнення компенсації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з Підприємства 64 000,00 грн. компенсації; у скасованій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову. Рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Підприємства на користь Компанії 1600,00 грн. судового збору - залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано малозначимістю вчиненого Підприємством порушення майнових авторських прав позивача.

Компанія, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами Компанії, викладеними у касаційній скарзі, судом попередньої інстанції у вирішенні спору не враховано того, що:

- суд не може позбавити правовласника права на захист шляхом відмови у задоволенні позову про стягнення компенсації при встановленому факті порушення прав позивача, з посиланням на малозначимість порушення;

- законодавцем враховано можливу малозначимість порушення прав правовласника, тому і наділено суд правом встановити розмір компенсації, визначивши, що мінімальний розмір компенсації складає 10 мінімальних заробітних плат;

- незначний обсяг порушення авторських прав, хоча, безумовно і повинен враховуватися у визначенні адекватних заходів захисту, проте не є самодостатньою підставою для відмови у наданні цього захисту, оскільки зазначене не передбачено чинним законодавством, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, зазначаючи, зокрема про те, що:

- третьою особою здійснювалася поставка відповідачу розмальовок з іншим зображенням (а не із зображеннями персонажів "Маша" та "Мєдвєдь"), проте з тим самим штрих - кодом, який зазначений позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог;

- відповідач не мав умислу на реалізацію контрафактного товару з метою отримання прибутку;

- позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем у минулому порушень виключних авторських прав позивача на твір. Також позивачем не надано доказів або пояснень щодо можливості відновлення попереднього стану, який існував до реалізації відповідачем розмальовок та переліку необхідних для цього зусиль;

- розмір отриманого відповідачем доходу від продажу розмальовок (двох одиниць товару) не співрозмірний заявленій позивачем до стягнення сумі компенсації. При цьому сума отриманого відповідачем доходу не є тотожною сумі отриманого чистого прибутку від продажу двох одиниць товару, оскільки ціна одиниці товару складається принаймні з ціни, за якою даний товар постачається відповідачу, транспортних витрат тощо.

Розгляд касаційної скарги Компанії здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції з 03.10.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 10.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та Компанією Анімаккорд Лтд (набувач) укладено договір № ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки", далі - Договір), відповідно до умов якого правовласник у порядку, передбаченому Договором, передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену Договором винагороду;

- згідно з пунктом 3 параграфу А Договору визначено, що поняття "Аудіовізуальні твори" означає (спільно) кольорові анімаційні серіали "Маша і Ведмідь" та "Машині казки" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами серій, Керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів "Маша і Ведмідь" та "Машині казки", елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі графічні зображення, персонажі, музика та фонограми незалежно від того, чи перераховані вказані об'єкти безпосередньо у додатках до Договору;

- відповідно до пункту 1.3 Договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі, виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено, під арештом та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду;

- згідно з пунктом 1.7.1 Договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром за всіма діючими ліцензійними договорами (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцензійними договорами;

- у відповідності до пункту 4.1 Договору одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки", графічне зображення, персонажі, музику та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до Договору;

- відповідно до пункту 7.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права;

- згідно з додатком № 1 до Договору сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів - серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки" та права, які підлягають відчуженню згідно Договору;

- Компанією і товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" підписані акти приймання-передачі до Договору, а саме: від 01.01.2015 № 1, від 30.04.2015 № 3 та від 01.07.2015 № 4, згідно з якими Компанія прийняла права на серії анімаційних серіалів "Маша і Мєдвєдь" і "Машині казки";

- згідно з пунктом 4 акта передачі прав від 01.01.2015 № 1 до Договору одночасно з передачею права на аудіовізуальні твори "Маша і Мєдвєдь" та "Машині казки", які перелічені у пунктах 2 та 3, правовласник передав набувачу у повному обсязі виключні права на всі юридично значимі елементи та об'єкти аудіовізуального твору, що охороняються, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, Керівництво по стилю, робочі матеріали, назва(и) анімаційних серіалів аудіовізуальних творів та їх окремих серій, перерахованих у пунктах 2 та 3, графічне зображення, персонажі, музику та фонограми, незалежно від того, чи названі вказані елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до Договору.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 08.04.2016 та 21.02.2017 в належному відповідачу магазині "Фуршет", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1а, зафіксовано факт здійснення продажу (розповсюдження) товару - "Розмальовка", на якому зображено персонажі "Маша" та "Мєдвєдь" з аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь". Даний факт підтверджується: фіскальними чеками від 08.04.2016 № 131 та від 21.02.2017 № 261, фотографіями товару і відеозаписами придбання товару;

- зазначений товар поставлявся відповідачу третьою особою;

- відповідачем не надано доказів наявності у нього права на використання наведених об'єктів авторського права.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 64 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на персонажі "Маша" та "Мєдвєдь" з аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".

Зображення персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" названого мультиплікаційного серіалу є частиною Твору, яка може використовуватися самостійно, а тому розглядається судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Принцип вичерпання прав стосується лише оригіналу чи примірників творів, правомірно введених у цивільних обіг. Розповсюдження ж контрафактних примірників творів у будь-якому разі є порушенням виключних майнових прав на твір, незалежно від того, створено цей примірник самим порушником чи придбано у третіх осіб (для подальшого використання у комерційних цілях).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Маша і Мєдвєдь", суд апеляційної інстанції виходив з малозначимості вчиненого Підприємством порушення майнових авторських прав позивача, зазначивши, при цьому, що заявлена позивачем сума є явно неспіврозмірною збиткам, понесених позивачем, або отриманому відповідачем доходу, а стягнення її у меншій сумі, ніж це визначено статтею 52 Закону, не передбачено.

Проте судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Оскільки апеляційним судом не було встановлено обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем зазначених вимог чинного законодавства, то суд, відповідно, не мав і правових підстав дійти висновку про те, що право позивача не підлягає захисту.

У цьому ж зв'язку, як слушно зазначила у касаційній скарзі Компанія, суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги, що незначний обсяг порушення авторських прав, хоч, безумовно, і повинен враховуватися у визначенні адекватних заходів захисту, все ж таки не є самодостатньою підставою для відмови у наданні цього захисту, оскільки це безпосередньо не передбачено чинним законодавством, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності.

Посилаючись на малозначимість порушення, вчиненого відповідачем, та розмір отриманого ним доходу, суд апеляційної інстанції не врахував, що наведені позивачем обставини, якими останній підтверджував існування самого тільки факту порушення авторських прав, відповідно до статей 15, 50 Закону не давали підстав вважати, що лише цією реалізацією порушення прав і обмежувалося.

У той же час будь-яких висновків щодо дійсного обсягу порушення, яке в даному випадку, можливо, мало місце, судом зроблено так і не було.

Місцевий господарський суд, у свою чергу, задовольняючи позов у повному обсязі, виходив з того, що відповідачем було вчинено два окремих порушення авторських прав позивача - 08.04.2016 та 21.02.2017, та, відповідно визначено компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне окреме порушення.

Водночас місцевим господарським судом не надано оцінки тій обставині, що протягом певного періоду часу відповідач здійснював продаж товару ("Розмальовка") з використанням зображення персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь". Тобто не враховано того, що об'єктивною стороною вчиненого відповідачем порушення є продаж товару з використанням зображень персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" протягом певного періоду часу.

З огляду на наведене для правильного вирішення спору у даній справі попереднім судовим інстанціям на підставі ретельної оцінки усіх поданих сторонами доказів належало:

- достеменно встановити, чи мало місце декілька самостійних порушень майнових авторських прав позивача на зображення персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" з боку відповідача або єдине триваюче порушення протягом певного періоду часу;

- з'ясувати, чи звертався позивач до відповідача з приводу припинення порушення його прав між здійсненням фіксацій порушення шляхом придбання товару (якщо не звертався, встановити причини наведеного; якщо звертався, то які дії мали місце з боку відповідача);

- встановити, чи існують підстави для притягнення відповідача до юридичної відповідальності та, відповідно, для стягнення з нього компенсації у заявленому позивачем розмірі.

Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотні складові предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 4 7 ГПК України (в редакції до 03.10.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому судам необхідно мати на увазі, що обставини, які пов'язані з товарним асортиментом, тривалістю вчинення порушення є такими, що характеризують порушення та мають враховуватися судом у визначенні суми компенсації у встановлених Законом межах. Кількість порушень з боку відповідача прав позивача не може залежати лише від кількості фіксацій фактів придбання окремих примірників відповідного товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу компанії Анімаккорд Лтд задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 зі справи № 910/5103/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко