Рішення

від 05.02.2018 по справі 906/1130/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2018 р. Справа № 906/1130/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

при секретарі: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Лук'янчук Ю.М. (адвокат, договір від 23.05.16)

від відповідача: Михніцький Г.Ю. (довіреність від 12.01.18)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Малого підприємства " Стандарт"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про визнання припиненою іпотеку №1187 від 01.03.07. припинення обтяження нерухомого майна

Позивачем пред'явлено позов про визнання припиненою іпотеку за іпотечним договором №1187 від 01.03.2007р., який укладений між публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та малим підприємством "Стандарт", та про припинення обтяження нерухомого майна переданого банку за іпотечним договором.

Позов грунтується на тому, що позивач виконав зобов'язання по договору відновлювальної кредитної лінії №283/1-108 від 01.03.07, виконання зобов'язань по якому забезпечене укладеним між сторонами договором іпотеки №1187 від 01.03.07, предметом якого було належне позивачу нерухоме майно.

У відзиві від 11.01.18 на позовну заяву (а.с.47) відповідач позов не визнав посилаючись на те, що позивачем не у повному обсязі виконано договірні зобов'язання, жодних причин для припинення іпотеки наразі немає, оскільки станом на 28.12.17 у відповідача перед позивачем існує заборгованість по сплаті процентів, комісії, пені, інфляційних нарахувань, яка виникла внаслідок неналежного виконання позивачем договору відновлювальної кредитної лінії №283/1-108 від 01.03.07.

У відповіді від 29.01.18 на відзив позивач посилається на сплив строку позовної давності на звернення банку до суду з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором, а отже припиняється зобов'язання боржника (а.с.107).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") в особі начальника Коростенського відділення Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (далі банк/відповідач) та Малим підприємством "Стандарт" (далі підприємство/позивач) договору відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.07р. (далі кредитний договір), банк надав підприємству у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 650000,00 грн. зі сплатою 18% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28.02.2012.

В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та підприємством укладено іпотечний договір від 01.03.2007, відповідно до якого в іпотеку банку передано належне підприємству майно.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.13 у справі №906/1177/13 стягнуто з Малого підприємства "Стандарт" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 644524,19 грн. основного боргу за кредитним договором, 214194,77 грн. заборгованості по відсоткам та 13108,34 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, всього - 871827,30 грн. В рішенні суду зазначено, що вказана заборгованість утворилась станом на день розгляду справи. На примусове виконання рішення суду видано наказ від 20.11.13.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 у справі №906/359/15 звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог банку за кредитним договором у загальній сумі 871827,30 грн. В рішенні зазначено, що заборгованість, яка стягується, виникла станом на 31.10.2013, тобто на день постановлення рішення у справі №906/1177/13, тобто сума, яка присуджена рішенням у справі №906/359/15 є тим же боргом, який визначений у справі №906/1177/13. На примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області видано наказ №906/359/15 від 08.12.2015.

Постановою державного виконавця від 06.09.17 виконавче провадження №41284421 закінчено у зв'язку з виконанням наказу №906/1177/13 від 20.11.2013 в повному обсязі згідно платіжного доручення №1684 від 04.09.17, за яким підприємство перерахувало кошти банку в розмірі визначеному судовим рішенням.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.11.17 по справі №906/359/15 визнано наказ №906/359/15 від 08.12.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором таким, що не підлягає виконанню. В ухвалі суд прийшов до висновку про повне погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.2007, тому зобов'язання підприємства перед банком по сплаті коштів визначених вищевказаним рішенням суду від 03.11.2015 припинилось. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що підприємство виконало рішення суду у справах №906/1177/13 та №906/359/15 сплативши банку суму, яка визначена у цих рішеннях, що підтверджується вищевказаною постановою державного виконавця.

Таким чином підприємством 04.09.2017 виконано зобов'язання за кредитним договором в частині сплати основного боргу, та відсотків, які нараховані станом на 31.10.2013. Разом з тим до суду не представлено доказів виконання підприємством зобов'язань в частині сплати відсотків за користування кредитом в період з 31.10.2013 по 04.09.2017.

Пункти 1.1 та 1.4 Іпотечного договору передбачають, що цим договором забезпечується виконання усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі зобов'язань щодо повернення суми кредиті, процентів за користування кредитом, суми можливої неустойки. Відповідно до пункту 2.4 Кредитного договору зобов'язання підприємства за кредитним договором включають в себе, в тому числі, сплату процентів за користування кредитом.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання, тобто зобов'язання забезпеченого іпотекою.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов'язання підприємства перед банком за кредитним договором, та встановлено наявність зобов'язань за цим договором по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 31.10.2013, отже підстави для припинення іпотеки відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.123,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.02.18

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3 - сторонам (рек)