Постанова

від 15.05.2018 по справі 906/1130/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 906/1130/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого підприємства "Стандарт" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 05.02.18р. суддею Тимошенком О.М. у м.Житомирі, повний текст складено 12.02.18р. у справі № 906/1130/17

за позовом Малого підприємства "Стандарт"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про визнання припиненою іпотеку №1187 від 01.03.07. припинення обтяження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов до місцевого суду про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №1187 від 01.03.2007р., який укладений між публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та малим підприємством "Стандарт", та про припинення обтяження нерухомого майна переданого банку за іпотечним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач виконав зобов'язання по договору відновлювальної кредитної лінії №283/1-108 від 01.03.07 р., в забезпечення якого було укладено між сторонами договір іпотеки №1187 від 01.03.07 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.02.18р. у справі № 906/1130/17 відмовлено в задоволенні позову з тих підстав, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов'язання підприємства перед банком за кредитним договором, та встановлено наявність зобов'язань за цим же договором по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 31.10.2013 р., а тому підстави для припинення іпотеки відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує, що кредитні зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії №283/1-108 від 01.03.07, в забезпечення виконання якого був укладений договір іпотеки №1187 від 01.03.07 р., припинились з підстав закінчення терміну дії договору та стягнення заборгованості відповідачем в повному обсязі відповідно до судового рішення. Оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 3, ст. 17 ЗУ "Про іпотеку", остання припиняється у разі припинення зобов'язання забезпеченого іпотекою. З часу прийняття господарським судом рішення у справі № 906/1177/13 від 31.10.2013 р., банк не звертався ні до позивача, ні до суду з вимогою про стягнення будь-якої додаткової заборгованості, а тому посилання останнього на наявність зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом з 31.10.2013 р. по 04.09.2017 р. є безпідставним. Також вважає, що з моменту останнього звернення Банку з позовом про стягнення кредитних коштів до суду минуло більше трьох років, строк позовної давності щодо вимог банку сплив, оскільки сплив строк позовної давності за основним зобов'язанням позичальника. За наведених обставин існування іпотечного обтяження відносно належного позивачу майна без належних підстав, є порушенням його прав власності.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги .

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що МП "Стандарт" не виконало в повному обсязі договірні зобов'язання, оскільки заборгованість станом на 28.17.17 р. складається із прострочки, яка виникла після 31 жовтня 2013 року, а саме: проценти на залишок боргу про кредиту до дати повного його погашення; пеня на прострочену заборгованість; інфляційні та 3% річних у порядку ст. 625 ЦК України. Із наведених у відзиві підстав зазначає, що іпотека по даний час забезпечує виконання зобов'язання по кредитному договору та є чинною, а підстави для її скасування відсутні. З огляду на вищезазначене вважає, що заборгованість по Кредитному договору не є погашеною. Зазначає, що строк позовної давності не є пропущеним, оскільки банк звертався з позовними заявами щодо заборгованості по кредитному договору в серпні 2013 року та у 2015 році (справа №906/359/15), що відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України перериває перебіг строку позовної давності та він починається заново.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") в особі начальника Коростенського відділення Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (далі банк/відповідач) та Малим підприємством "Стандарт" (далі підприємство/позивач) договору відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.07р. (далі кредитний договір), банк надав підприємству у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 650000,00 грн. зі сплатою 18% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28.02.2012.

В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та підприємством укладено іпотечний договір від 01.03.2007 р., відповідно до якого в іпотеку банку передано належне підприємству майно.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.13 р. у справі №906/1177/13 стягнуто з Малого підприємства "Стандарт" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 644524,19 грн. основного боргу за кредитним договором, 214194,77 грн. заборгованості по відсоткам та 13108,34 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, всього - 871827,30 грн. В рішенні суду зазначено, що вказана заборгованість утворилась станом на день розгляду справи. На примусове виконання рішення суду видано наказ від 20.11.13 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 р. у справі №906/359/15 звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог банку за кредитним договором у загальній сумі 871827,30 грн. В рішенні зазначено, що заборгованість, яка стягується, виникла станом на 31.10.2013 р., тобто на день постановлення рішення у справі №906/1177/13, а тому сума, яка присуджена рішенням у справі №906/359/15 є тим же боргом, який визначений у справі №906/1177/13. На примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області видано наказ №906/359/15 від 08.12.2015 р.

Постановою державного виконавця від 06.09.17 р. виконавче провадження №41284421 закінчено у зв'язку з виконанням наказу №906/1177/13 від 20.11.2013 р. в повному обсязі згідно платіжного доручення №1684 від 04.09.17 р., за яким підприємство перерахувало кошти банку в розмірі визначеному судовим рішенням.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.11.17 р. по справі №906/359/15 визнано наказ №906/359/15 від 08.12.2015 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором таким, що не підлягає виконанню. В ухвалі суд прийшов до висновку про повне погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.2007 р., тому зобов'язання підприємства перед банком по сплаті коштів визначених вищевказаним рішенням суду від 03.11.2015 р. припинилось. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що підприємство виконало рішення суду у справах №906/1177/13 та №906/359/15 сплативши банку суму, яка визначена у цих рішеннях, що підтверджується вищевказаною постановою державного виконавця.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції дійшов до висновку, що підприємством було виконано зобов'язання за кредитним договором в частині сплати основного боргу, та відсотків, які нараховані станом на 31.10.2013 р., проте не виконані зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитом в період з 31.10.2013 р. по 04.09.2017 р., а тому відсутні підстави для припинення іпотеки.

Мотивуючи своє рішення місцевий суд посилався на пункти 1.1 та 1.4 Іпотечного договору та статтю 17 Закону України "Про іпотеку".

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з умов укладеного між АКБ "Укрсоцбанк" та МП "Стандарт" договору відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.2007 р., позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом в сумі 650000,00 грн. зі сплатою 18% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28.02.2012 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2013 р. у справі № 906/1177/13 встановлено факт невиконання МП "Стандарт" зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії стосовно повернення отриманих кредитних коштів у визначений договором строк, внаслідок чого були задоволені вимоги банку про стягнення з останнього заборгованості, яка станом на день розгляду справи становила 644524,19 грн. заборгованості за кредитом, 214194,77 грн. заборгованості по відсоткам та 13108,34 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов'язання вважаються припиненими.

Обставини відносно припинення зобов'язань підприємства перед банком по сплаті коштів визначених вищевказаним рішенням суду від 03.11.2015 р. в зв'язку із повним погашенням заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 283/1-108 від 01.03.2007 р., встановлені судом у справі №906/359/15.

За положеннями статті 1 Закону України Про іпотеку , частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень статті 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що МП"Стандарт" виконало рішення суду у справі №906/1177/13 сплативши банку суму, яка визначена у цьому рішенні, інших доказів про існування заборгованості підприємства перед банком матеріали справи не містять.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв'язку із цим основного зобов'язання іпотека припиняється.

Доказів щодо подання позовної заяви чи існування рішення за таким позовом, щодо неналежного виконання чи не виконання умов договору іпотеки зі сторони позивача апеляційному суду не надані.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат, згідно якого витрати по сплаті судового збору за розгляд спору в судах першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу малого підприємства "Стандарт" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 05.02.18р. у справі № 906/1130/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором який укладений 01.03.2007 № 1187 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (10051, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) та Малим підприємством "Стандарт" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 35, код 22050470), посвідчений приватним нотаріусом Коростенсьокого міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі №1187, а саме:

- нежиле приміщення магазин, загальною площею 145,3 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Гастело, 16 в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3213 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 12 травня 2006 року за реєстраційним № 14074777 в книзі № 95, номер запису 6210;

- нежиле приміщення магазин загальною площею 204,8 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Білокоровецьке шосе, 27-а в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3205 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 11 травня 2006 року за реєстраційним № 2352610 в книзі № 91, номер запису 6598;

- нежиле приміщення магазин загальною площею 197,8 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Набережна, 32-а в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3215 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 12 травня 2006 року за реєстраційним № 14066524 в книзі № 3, номер запису 361.

Припинити обтяження наступного нерухомого майна за іпотечним договором який укладений 01.03.2007 № 1187 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (10051, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) та Малим підприємством "Стандарт" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 35, код 22050470), посвідчений приватним нотаріусом Коростенсьокого міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі №1187 шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- нежиле приміщення магазин, загальною площею 145,3 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Гастело, 16 в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3213 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 12 травня 2006 року за реєстраційним № 14074777 в книзі № 95, номер запису 6210;

- нежиле приміщення магазин загальною площею 204,8 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Білокоровецьке шосе, 27-а в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3205 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 11 травня 2006 року за реєстраційним № 2352610 в книзі № 91, номер запису 6598;

- нежиле приміщення магазин загальною площею 197,8 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Набережна, 32-а в м. Коростені Житомирської області, що належить Малому підприємству "Стандарт" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 3215 від 21.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, право власності на яке зареєстровано в державному Комунальному підприємстві "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" 12 травня 2006 року за реєстраційним № 14066524 в книзі № 3, номер запису 361."

3. Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (10051, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) на користь Малого підприємства "Стандарт" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 35, код 22050470) 3200,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4800,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Житомирської області видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.

Повний текст постанови складений "31" травня 2018 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Саврій В.А.