Рішення

від 05.02.2018 по справі 916/1827/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1827/17

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/1827/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Красюка Ігоря Івановича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакреоме"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання правочину недійсним

за участю представників :

від позивача: Вергелес Ю.О., довіреність б/н від 27.12.2017р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: ПАТ "Фінростбанк" звернулося до ТОВ "Лакреоме" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області визнати недійсним правочин з погашення 03.07.2014р. заборгованості в розмірі 1 527 616,41 грн. за кредитним договором №51-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу депозиту) укладеного 26.12.2012р. між АТ"Фінростбанк" та ТОВ "Лакреоме", вчинений ПАТ "Фінростбанк" в односторонньому порядку на підставі меморіальних ордерів від 03.07.2014р. №50-6, №50-7, №50-8 та №50-9.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що односторонній правочин щодо погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, який вчинений Банком на підставі меморіальних ордерів, не відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України, оскільки станом на 03.07.2014р. у відповідача не існувало порушень за кредитним договором (простроченої заборгованості за тілом кредиту або процентами тощо), що свідчить про порушення вимог ч.2 ст.590 ЦК України, якою встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Також у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було зареєстровано відповідних відомостей щодо звернення стягнення на предмет обтяження, що свідчить про порушення вимог ч.3 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якою встановлено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Окрім того, договір застави банківського вкладу не містить обсягу інформації достатнього для належного виконання договірного списання грошей з рахунку платника, що свідчить про порушення вимог ст.26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Ухвалою від 06.09.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.

У письмових поясненнях за вх.№20842 від 28.09.2017р. позивач посилається на те, що 15.11.2013р. відбулася зміна забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та замість майнових прав на грошові кошти, що залучені Банком за договором вкладу №125-Д у заставу АТ "Фінростбанк" передано ОСОБА_3 всі належні йому грошові кошти за договором на строковий вклад №2169-д "Листопад VIP" з щомісячною сплатою процентів від 15.11.2013р. що підтверджується договором №51-Z-1 від 15.11.2013р.

У письмових поясненнях за вх.№20844/17 від 28.09.2017р. позивач посилається на те, що односторонні дії позивача здійснені 03.07.2014р., які оформлені меморіальними ордерами щодо списання грошових коштів належних ОСОБА_3 за договором про строковий вклад №2169-д від 15.11.2013р. в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором є право чином за наслідками якого ОСОБА_3 втратив своє право на грошові кошти розміщені за договором про строковий вклад №2169-Д від 15.11.2013р., а також припинився обов'язок відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Ухвалою від 28.09.2017р. строк вирішення спору у справі №916/1827/17 продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.10.2017р., для розгляду справи №916/1827/17 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Малярчук І.А.

Ухвалою від 17.10.2017р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Малярчук І.А.

У письмових поясненнях за вх.№24216/17 від 15.11.2017р. позивач посилається на те, що позивач вчиненням в односторонньому порядку правочину про звернення стягнення на предмет застави - депозит в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором, при відсутності порушень зобов'язання за кредитним договором, надав перевагу вимогам кредитора ОСОБА_3 щодо виплати грошових коштів за депозитним договором та перерахування їх в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до п.4 ч.2 та ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку є нікчемними. У п.2.3 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).

18.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Малярчук І.А. з 10.01.2018р. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату суду №15 від 15.01.2018р. справу №916/1827/17 призначено до повторного автоматичного розподілу. Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, справу №916/1827/17 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В.

Ухвалою від 15.01.2018р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 05.02.2018р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26.12.2012р. між ПАТ "Фінростбанк" (Банк, позивач) і ТОВ "Лакреоме" (Позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №51-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу депозиту), згідно з яким на умовах визначених цим договором Банк надає Позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 2 030 000 грн. строком користування з 26.12.2012р. по 25.12.2013р. зі сплатою 21% річних (п.1.1.).

Видача кредиту передбаченого п.1.1. цього договору здійснюється частинами, шляхом надання Позичальнику траншів, після розгляду Банком заявок Позичальника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії) (п.1.3.).

Повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в термін до 25.12.2013р. (п.1.5.).

Відповідно до умов п.2.2. договору кредит, наданий за цим договором, забезпечується заставою майнових прав на грошві кошти, що залучені Банком по договору про строковий вклад №125-Д "Різдвяний" з щомісячною сплатою процентів від 10.01.2012р. укладеного з ОСОБА_6, згідно окремо складеного договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.5. Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а в випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок НОМЕР_1 в АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п.1.1. договору. День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується.

Відповідно до п.п.4.1.-4.3. договору Банк зобов'язується:

- відкрити Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_2 в АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762 для видачі кредиту (п.4.1.);

- відкрити Позичальнику рахунок НОМЕР_1 в АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762 для обліку нарахованих процентів за користування кредитом (п.4.2.);

- видати кожний узгоджений транш за кредитною лінією у відповідності з акцептованими заявами Позичальника на отримання грошових коштів після розгляду їх Банком шляхом перерахування суми (частини) кредиту з позичкового рахунку Позичальника на відповідні реквізити згідно заявки Позичальника або перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3 в АТ "Фінростбанк", код банку 328599, код ЄДРПОУ 14366762.

Згідно з умовами п.6.6. договору Банк має право в односторонньому порядку списувати на відповідні рахунки Банку з рахунків Позичальника, що відриті та можуть бути відкриті в АТ "Фінростбанк" суми в погашення заборгованості за цим договором за кредитом, процентами, іншими платежами.

Згідно з умовами п.6.7. договору Банк має право вимагати від Позичальника достроково повернення суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення та /або звернутися в суд у випадках:

- погіршення платоспроможності Позичальника;

- затримання сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам більше тридцяти календарних днів від встановленого цим договором терміну їх сплати;

- порушення Позичальником термінів повернення кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором;

- порушення Позичальником будь-яких умов цього договору чи умов договору, що складений відповідно до п.2.2. цього договору;

- документально зафіксованої Банком відсутності предмету застави;

- незгоди Позичальника із новим розміром процентної ставки у відповідності до п.9.2. договору.

Відповідно до п.6.8. при настанні випадків, вказаних у п.п.6.7. цього договору Банк маж право направити Позичальнику письмове повідомлення про порушення з попередженням про застосування санкцій, указаних у п.6.9. договору.

У п.6.9. договору встановлено, що Банк має право після спливу 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Позичальнику повідомлення та за умови не синеня Позичальником порушення, на 31 день термін повернення кредиту визнається таким, що настав а Позичальник зобов'язується достроково повернути суму кредиту, спалити проценти, інші платежі, що передбачені умовами договору.

Відповідно до умов п.10.1. для забезпечення своєчасного вкидання своїх зобов'язань за цим договором Позичальник доручає Банку у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, самостійно здійснювати договірне списання відповідних сум коштів з депозитного рахунку НОМЕР_4 відкритого в АТ "Фінростбанк", код Банку 328599 код ЄДРПОУ 14366762, що відкритий за договором банківського вкладу (депозиту) №125 від 10.01.2012р. та з будь-яких інших рахунків Позичальника, відкритих в АТ "Фінростбанк" на відповідний рахунок Банку у разі виникнення у Позичальника заборгованості за умовами даного договору без надання додаткових документів.

25.12.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, умовами якої зокрема продовжений термін користування та повернення кредиту до 23.12.2014р.

Також судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору Банк, на підставі відповідної заяви Позичальника від 26.12.2012р. за вх.№305, видав Позичальнику кредит в розмірі 2026393,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №656 від 26.12.2012р.

Окрім того судом встановлено, що 10.01.2012р. між ПАТ "Фінростбанк" (Банк) і ОСОБА_3 (Вкладник) укладений договір про строковий вклад №125-Д з щомісячною сплатою відсотків "Різдвяний", згідно з яким Вкладник передає Банку, а Банк приймає в депозит грошові коди на умовах визначених цим договором. Сума вкладу складається з суми первинного внеску за цим договором, яка становить 2 000 000 грн. Вклад розміщується на строк 67 з 10.01.2012р. по 17.03.2012р. (дата повернення включно). Відсотки на суму первинного внеску нараховуються з розрахунку 18 відсотків річних.

Згідно з п.1.9. договору для виконання умов цього договору Банк відриває Вкладникові депозитний рахунок НОМЕР_5 в Київське регіональне відділення АТ "Фінростбанк", на якому обліковується сума вкладу.

У п.2.1.5. договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що у разі передачі Банку у заставу Вкладу/прав на вклад за договором Банк має право задовольнити свої вимоги забезпечені заставою шляхом договірного списання з депозитного рахунку вкладника, зазначеного у п.1.9. цього договору.

10.01.2012р. на депозитний рахунок НОМЕР_5 надійшов вклад ОСОБА_3 розмірі 2 000 000 грн., про що свідчить виписка ПАТ "Фінростбанк" з особового рахунку з 10.01.2012р. по 08.01.2013р.

19.03.2012р. між Банком і Вкладником укладено додаткову угоду до договору про строковий вклад, умовами якої продовжений строк розміщення депозиту на 365 днів з 18.03.2012р. по 18.03.2013р. та продовжений строк дії договору до 18.03.2013р.

30.10.2012р. між Банком і Вкладником укладено додаткову угоду до договору про строковий вклад, умовами якої сторони домовилися доповнити договір п.1.12. наступного змісту: "У разі передання вкладу під заставу (обтяження) Вкладник передає вклад в управління Банку без права його дострокового вилучення на весь строк дії кредитного договору, який забезпечений цією заставою та надає Банку право безперечного контролю та доступу до вкладу у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором на наступний день після настання такої події. На строк перебування вкладу під заставою банку, положення цього договору щодо прав Вкладника на дострокове отримання вкладу не діють. При зверненні стягнення на вклад, що знаходиться під заставою у валюті, що не відповідає валюті заборгованості за кредитним договором, Вкладник надає Банку право здійснити перерахунок всієї суми вкладу та процентів, нарахованих та несплачених за фактичний період перебування коштів на депозитному рахунку в іншу валюту за курсом НГБУ, що діє на дату такого перерахунку."

26.12.2012р. між Банком і Вкладником укладено додаткову угоду до договору про строковий вклад, умовами якої продовжений строк розміщення депозиту на 366 днів з 26.12.2012р. по 27.12.2013р. та продовжений строк дії договору до 27.12.2013р.

Також 26.12.2012р. між ПАТ "Фінростбанк" (Заставодержатель) і ОСОБА_3 (Заставодавець) укладений договір застави банківського вкладу (депозиту) (у національній або іноземній валюті) №51-Z, яким забезпечується виконання зобов'язань ТОВ "Лакреоме" (Позичальник), що виникають з кредитного договору №51-КЛ/КРВ від 26.12.2012р. та будь-яких додаткових угод до нього, укладених між Заставодержателем і Позичальником щодо повернення Заставодержателю кредиту в сумі 2 030 000 грн.; сплати Заставодержателю процентів за весь період користування кредитом у розмірі 21 % річних, що нараховані по методу "факт/360"/"факт/факт" згідно із затвердженими Національним банком України Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України; сплати Заставодержателю пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день, у випадках, передбачених Кредитним договором, за весь період прострочення; відшкодування Заставодержателю збитків, заподіяних порушенням Заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором.

За рахунок предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи (але не обмежуючись ними) суму кредиту, суму процентів, пені, інші платежі, що встановлені умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, а також витрат на звернення стягнення на предмет застави та витрати, пов'язані з його реалізацією (конвертацією) (п.1.3. договору).

Згідно з п.2.2.7. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором у випадках:

- порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору;

- порушення Заставодавцем правил про заміну предмету застави, що встановлені цим договором;

- пред'явлення до Заставодавця третіми особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на предмет застави;

- якщо інша ніж Заставодержатель особа набула права стягнення на предмет застави;

- вчинення Заставодавцем або будь-якою іншою особою дій, направлених на зменшення розміру предмета застави або його припинення;

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі, договорі банківського вкладу або в цьому договорі.

Відповідно до п.4.3. договору звернення стягнення на предмет застави провадиться на підставі рішення суду або в позасудовому порядку або в іншій спосіб, встановлений чинним законодавством України, за вибором Заставодержателя.

У п.4.4. договору встановлено, що для звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом переказу Заставодержателю відповідної грошової суми сторони передбачили умови договірного списання в договорі банківського вкладу.

15.12.2013р. між Заставодержателем і Заставодавцем укладено додаткову угоду про розірвання договору застави банківського вкладу (депозиту) (у національній або іноземній валюті) №51-Z від 26.12.2012р., згідно з якою після підписання сторонами цієї угоди договір №51-Z від 26.12.2012р. застави банківського вкладу (депозиту) (у національній або іноземній валюті) припиняє свою дію. Дана угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Підписуючи цю угоду сторони тим самим свідчать про відсутність претензій один до одного по виконанню умов договору №51-Z від 26.12.2012р. застави банківського вкладу (депозиту) (у національній або іноземній валюті).

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) №425503669 від 15.11.2013р. з державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 13444427 щодо обтяження рухомого майна грошових коштів на підставі договору застави банківського вкладу (депозиту) №№51- Z від 26.12.2012р.

Окрім того, судом встановлено, що 15.11.2013р. між ПАТ "Фінростбанк" (Заставодержатель) і ОСОБА_3 (Заставодавець) укладений договір застави банківського вкладу (депозиту) (у національній валюті або іноземній валюті) №51-Z-1 та 25.12.2013р. укладено додаткову угоду №1 до цього договору, згідно з якими цим договором забезпечується виконання зобов'язань ТОВ "Лакреоме" (Боржник), що виникають з кредитного договору №-КЛ/КРВ від 26.12.2012р. та будь-яких додаткових угод до нього, укладених між Заставодержателем та Боржником, щодо:

- повернення Заставодержателем кредиту в сумі 2 030 000 грн. в строк до 23.12.2014р.;

- сплати Заставодержателю процентів за весь період користування кредитом в розмірі 21% річних, що нараховані по методу "факт/360"/"факт/факт" згідно із затвердженими Національним банком України Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України;

- сплати Заставодержателю пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день, у випадках, передбачених Кредитним договором, за весь період прострочення;

- відшкодування Заставодержателю збитків, заподіяних порушенням Заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п.1.2. договору в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Заставодавець передає в заставу за цим договором всі належні йому грошові кошти за договором про строковий вклад №2169-Д "Листопад VIP" щомісячною сплатою процентів від 15.11.2013р., укладеному між сторонами, відповідно до умов якого на рахунок НОМЕР_6 в АТ "Фінростбанк", код банку 328599, зарахована грошова сума (вклад) в розмірі 1 500 000 грн. на строк до 24.12.2014р. під 15 процентів річних.

Відповідно до п.1.4. договору за узгодженням сторін вартість предмету застави складає 1 500 000 грн. при цьому сторони дійшли згоди, що при зверненні стягнення на предмет застави Заставодержатель не буде будь-яким чином обмежений вказаною вище вартістю предмету застави.

Згідно з п.1.5. договору по даному договору Заставодержатель має право у разі порушення Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або Заставодавцем своїх зобов'язань за цим договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Згідно з п.2.2.7. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Боржника за кредитним договором у випадках:

- порушення Боржником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору;

- порушення Заставодавцем правил про заміну предмету застави, що встановлені цим договором;

- пред'явлення до Заставодавця третіми особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на предмет застави;

- якщо інша ніж Заставодержатель особа набула права стягнення на предмет застави;

- вчинення Заставодавцем або будь-якою іншою особою дій, направлених на зменшення розміру предмета застави або його припинення;

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі, договорі банківського вкладу або в цьому договорі.

Відповідно до п.4.3. договору звернення стягнення на предмет застави провадиться на підставі рішення суду або в позасудовому порядку або в іншій спосіб, встановлений чинним законодавством України, за вибором Заставодержателя.

У п.4.4. договору встановлено, що для звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом переказу Заставодержателю відповідної грошової суми сторони передбачили умови договірного списання в договорі банківського вкладу.

04.02.2013р. Позичальник повернув Банку частину кредиту в розмірі 26393,44 грн. та 12.11.2013р. Позичальник повернув Банку частину кредиту в розмірі 500 000 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку АТ "Фінростбанк" з 26.12.2012р. по 03.07.2014р.

Також вказана виписка з особового рахунку свідчить, що 03.07.2014р. Банку достроково повернуто кредит в розмірі 1 500 000 грн.

При цьому, повернення цього кредиту здійснено шляхом списання грошових коштів з вкладного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_6 на транзитний рахунок за кредитними операціями НОМЕР_7 та з транзитного рахунку на кредитний рахунок ТОВ "Лакреоме" НОМЕР_2, про що свідчать меморіальні ордери №506 від 03.07.2014р., №508 від 03.07.2014р.

Поряд з цим, наявна у справі виписка з особового рахунку з 26.12.2012р. по 03.07.2014р. свідчить, що 03.07.2014р. Банку достроково погашено заборгованість з оплати відсотків за користування кредитом, які нараховані з 18.06.2014р. по 03.07.2014р. включно в розмірі 27 616,41 грн.

При цьому, погашення цієї заборгованості з оплати відсотків здійснено шляхом списання грошових коштів з вкладного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_6 на транзитний рахунок за кредитними операціями НОМЕР_7 та з транзитного рахунку на кредитний рахунок ТОВ "Лакреоме" НОМЕР_1, про що свідчать меморіальні ордери №507 від 03.07.2014р.. №509 від 03.07.2014р.

Окрім того, на момент списання грошових коштів 03.07.2014р. постановою Правління НБУ від 12.06.2014р. 3350/БТ ПАТ "Фінростбанк" було віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів згідно з постановою Правління Національного банку України від 12.06.2014р. №350/БТ.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладі фізичних осіб від 16.10.2014р. №113 "Про початок процедури ліквідації АТ "Фінростбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Фінростбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 16.10.2014р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як вище встановлено господарським судом, на підставі кредитного договору, який укладений між Банком і відповідачем, у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу виданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Поряд з цим, на підставі договору строкового банківського вкладу, який укладений між позивачем і третьою особою, у позивача виникло зобов'язання виплачувати третій особі прийняту від неї грошову суму (вклад) та проценти на неї.

Водночас, на підставі договору застави банківського вкладу (депозиту), який також укладений між позивачем і третьою особою, у позивача виникло право у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, одержати задоволення за рахунок заставлених третьою особою грошових коштів.

Також судом встановлено, що 03.07.2014р. позивачем здійснено списання грошових коштів, які знаходилися на вкладному рахунку третьої особи та їх зарахування на рахунок відповідача, який відкритий для повернення кредиту та рахунок відповідача, який відкритий для обліку нарахованих процентів за користування кредитом, про що складені відповідні меморіальні ордери.

Відповідно до п.1.19-1 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з п.1.38 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - списання банком за рахунок клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому у договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Відповідно до пп.7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

У ст.26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб (п.26.1.). Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо) (п.26.2.). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком (п.26.3.).

Відповідно до п.1.35 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Отже, меморіальні ордери є документом, яким оформлюється проведення банківської операції щодо договірного списання коштів з рахунку платника на рахунок отримувача та, із врахуванням наявних правочинів, які укладені між позивачем, відповідачем та третьої особою, не можуть бути підставою для здійснення договірного списання грошових коштів позивачем.

За своєю правовою природою меморіальний ордер є лише документальним підтвердженням здійснення переказу коштів у вигляді договірного списання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.3 ст.202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З правового аналізу вищевикладеного виходить, що для визначення дії як правочину така дія має бути спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Водночас погашення заборгованості відповідача за кредитним договором не є такою дією, адже фактично здійснено на виконання умов кредитного договору та договору застави. Договірне списання коштів, яке оформлене меморіальними ордерами не спрямоване на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, адже здійснюється банком у порядку, який визначений сторонами у договорі, отже фактично є виконанням умов кредитного договору та договору застави. Таке списання не можна вважати одностороннім правочином, оскільки воно не є вольовою дією і не створює обов'язків для інших осіб, а лише виконує умови раніше укладених договорів (правочинів).

Отже у розумінні цивільного законодавства погашення 03.07.2014р. заборгованості в розмірі 1 527 616,41 грн. за кредитним договором №51-КЛ/КРВ з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу депозиту) укладеного 26.12.2012р. між АТ"Фінростбанк" та ТОВ "Лакреоме", вчинений ПАТ "Фінростбанк", не є одностороннім правочином, а тому положення закону щодо визнання правочину недійсним не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Господарський суд також вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.15 УК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Господарський суд виходить з того, що позивач серед іншого має довести наявність у нього суб'єктивного права, про порушення якого він заявляє у позові. Проте позивачем не доведено суду порушення його прав під час здійснення ним самим на виконання умов кредитного договору та договору застави договірного списання коштів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги що меморіальні ордери не є підставою для договірного списання коштів, а погашення заборгованості за кредитним договором само по собі не є одностороннім правочином, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Красюка Ігоря Івановича у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 13 лютого 2018р.

Головуючий Г.Є. Смелянець

Суддя Л.В. Степанова

Суддя Н.В. Рога