Рішення

від 05.02.2018 по справі 242/5626/17

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/5626/17

2а/242/37/18

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Селидове 05 лютого 2018 року

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючий - суддя Черков В.Г., при секретарі Кідрон О.Г., розглянувши у письмовому провадженні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє В.Меламед Юридичний офіс Ізраїль-Україна) ОСОБА_10 та/або інші, до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якої діє В.Меламед Юридичний офіс (Ізраїль - Україна) ОСОБА_10 та/або інші, 13.12.2017 р. звернулася до суду з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного управління ПФУ Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позову зазначила, що 19.05.1995 р. їй була призначена пенсія за віком, яка виплачувалася до виїзду за кордон.

29.11.2000 р. ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїля на постійне місце проживання.

Починаючи з 2000 р. і станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не отримує призначеної по закону пенсії.

ПФУ листом № 5545/О-11 від 15.05.2017 р. зазначив, що …управлінням, визначеним для розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, є Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області .

11.07.2017 р. представник ОСОБА_1, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подала безпосередньо до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області особисту заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану.

10.07.2017 р. було отримано відмову № 2265/02 від 30.05.2017 р. у поновлені пенсії ОСОБА_1, а 20.07.2017 р. відповідач своїм листом № 4541/02 від 20.07.2017 р. відповідач повторно відмовив в поновлені пенсії з тих причин, що ОСОБА_1 не була дотримана вимога щодо особистого звернення про поновлення пенсії; представники ОСОБА_1, які діють на підставі нотаріально посвідченої та апостильованої довіреності, не мають законних повноважень передати до УПФУ її особисту заяву про поновлення пенсії; що у ОСОБА_1 відсутня реєстрація на території України за місцем знаходження відповідача.

Просила зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 р. шляхом призначення її знову відповідно до норм ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності.

Представник позивача - ОСОБА_10 Юридичний офіс (Ізраїль-Україна) ОСОБА_10 та/або інші - у судове засіданні не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представників.

Представник відповідача - Селидівського об'єднаного управління ПФУ Донецької області - у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.48).

Зазначене не оспорюється відповідачем.

Так, згідно відзиву Селидівського об'єднаного управління ПФУ Донецької області вбачається, що відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заява про поновлення та виплату пенсії подається пенсіонером особисто. Відповідно до паспортних даних позивача, ОСОБА_1 зареєстрована у м.Макіївка, тобто, у розумінні ЗУ Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно з п.2 ст.7 ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інші соціальні виплати від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюються в порядку, визначеному КМУ.

07.11.2014 р. КМУ прийнято постанову № 595 Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей , якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Відповідно до п.8 Тимчасового порядку, фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальонобов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Вказаними підзаконними нормативно-правовими актами передбачені підстави для припинення фінансування з державного бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщення осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всіх соціальних виплат на контрольованій території виключно за фактичним місцем проживання (перебування).

Разом із тим, постановою КМУ від 05.11.2014 р. № 637 встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На даний час рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО на позивача не надходило, що позбавляє управління можливості та законних підстав для поновлення виплати пенсії, довідка внутрішньо переміщеної особи не надавалась.

Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначене суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 8 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно копії паспорту, є громадянкою України (а.с.30).

Позивачу 19.05.1995 року було призначено пенсію за віком, що не оспорюється відповідачем.

Позивачка не є внутрішньо переміщеною особою, оскільки 29.11.2000 року виїхала на постійне місце проживання до держави Ізраїль, у зв'язку з чим їй було припинено виплату пенсії в Україні.

11.07.2017 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом від 10.07.2017 року відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні вимоги про поновлення виплати пенсії посилаючись на те, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто. Також, було звернено увагу на те, що Постановою КМУ від 12.08.2015 р. № 615 Про внесення змін до постанови КМУ від 30.08.1999 р. № 1596 та від 05.11.2014 р. № 637 визначено, що для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення уповноваженим банком є АТ Ощадбанк .

З даними роз'ясненнями не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.92 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

З 1 квітня 2004 року набув чинності Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Оскільки міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалися, то припиняючи виплату пенсії позивачу у зв'язку з його переїздом на постійне місце проживання відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 від 07.10.2009, оспорюваними нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 07.10.2009 порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера.

Відсутність законодавчо встановленого механізму поновлення виплати пенсії, припиненої у зв'язку з виїздом громадянина України на постійне місце проживання за кордон, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлений статтею 46 Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46цього Закону

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Пічкур проти України , яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі Пічкур проти України , як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону.

Таким чином, з цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 21-180а15, де визначено, що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 виникли умови для поновлення виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Посилання представника відповідача на те, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Стаття 244 Цивільного кодексу України, визначає, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (стаття 238 Кодексу).

У відповідності до статті 240 Кодексу представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Відповідно до ст..55, 57, 59 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність . Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 20 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі укладеного з представниками договору, довіреністю уповноважила ОСОБА_10 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ В.Меламед юридичний офіс (Ізраїль-Україна) бути її представниками з усіма необхідними для того повноваженнями в судах будь-якої інстанції по всім категоріям справ, а при виникненні такої необхідності - також …, в органах Пенсійного фонду України,…по всім без винятку питанням, що стосуються реалізації (у т.ч. оформлення) та захисту її прав на соціальне і пенсійне забезпечення, зокрема, але не виключно - призначення, поновлення, нарахування, перерахування, отримання належних їй соціальних, пенсійних та будь-яких інших виплат, компенсацій, пільг, тощо, … Для цього представники вправі збирати та використовувати інформацію про неї та її персональні дані,…, робити від її імені заяви, в тому числі письмові, подавати від її імені всі без винятку документи, необхідні для оформлення її пенсійних та соціальних прав, здійснювати їх легалізацію, одержувати документи, довідки, посвідчення, витяги, підписувати документи, в тому числі заяви, звернення, картки тощо…, оформлювати та подавати всі документи, необхідні для отримання належного їй пенсійного, соціального забезпечення, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, пов'язані з цією довіреністю.(а.с.126-128).

На підставі зазначеної довіреності представники ОСОБА_1 звернулись до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічно влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вище викладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати позивачу пенсії за віком з огляду на те, що позивач, хоч і проживає постійно за кордоном, однак є громадянином України, а тому має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому КМУ. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

У судовому засіданні документально підтверджено сплату позивачем судового збору у розмірі 640,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Конституцією України, ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , статтями 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 295, п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий органом 0504 18.08.2000 р., мешкає: АДРЕСА_1, в інтересах якої діє В.Меламед Юридичний офіс Ізраїль-Україна) ОСОБА_10 та/або інші (юридична адреса: м.Запоріжжя, пр.-т Соборний, 160, оф.10.23) ЄДРПОУ 37172030), до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці,6, ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці,6, ЄДРПОУ 41247274) провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий органом 0504 18.08.2000 р., мешкає: АДРЕСА_1, з 07.10.2009 р. шляхом призначення її знову відповідно до норм ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Стягнути з Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці,6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий органом 0504 18.08.2000 р., мешкає: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми платежу за один місяць.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя