Рішення

від 31.01.2018 по справі 320/4732/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 31.01.2018

Справа № 320/4732/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 січня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Редько О.В., при секретарі - Колесніковій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комета-Сервис та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди завданої працівниками,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комета-Сервис та ФОП ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з даним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачами по справі були укладені трудові договори, згідно яких останні були прийнятті на роботу на посаду продавця продовольчих товарів в крамницю Гастроном ЧИК . Також з вищевказаними продавцями було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їм матеріальних цінностей.

06.04.2015 року було проведено переоблік товаро-матеріальних цінностей, в результаті якого було виявлено загальну недостачу на суму 121830,66 грн.

Посилаючись на вищевикладене позивачі просили суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 121830,66 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Від представника позивачів надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, клопотання та заяви відсутні. Не заперечує проти вирішення справи у заочному порядку.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату,час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується їх особистим підписом у розписці про одержання повістки.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України визначає що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України , працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ст. 131 КЗпП України ).

За змістом ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків;7) шкоди завдано не при виконанні трудових обовязків.

Згідно зі ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 135-2 КЗпП України визначено, що при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, колинеможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади). Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Частиною 3, 4 статті 233 КЗпП України встановлено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.

З роз'яснень, викладених у п. 3, 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками вбачається, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130 , 135-3 , 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП ), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений.

Згідно Переліку посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держакомпраці і соціальних питань Ради Міністрів СРСР № 447/24 від 28 грудня 1977 року, з подальшими змінами і доповненнями і який є чинним, відповідачі належать до категорії працівників, з якими згідно ст. 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір.

При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

У пункті 11 цієї постанови Пленуму роз'яснено, що суди повинні мати на увазі, що відповідно до п. 5 ст. 134 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Пунктом 16 згаданої постанови Пленуму роз'яснено, що розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і меж матеріальної відповідальності. Солідарна матеріальна відповідальність застосовується лише за умови, якщо судом встановлено, що шкода підприємству, установі, організації заподіяна спільними умисними діями кількох працівників або працівника та інших осіб.

10 січня 2006 року між ТОВ Комета -Сервис та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про спільну діяльність. Згідно даного договору ТОВ Комета -Сервис та ФОП ОСОБА_1 здійснюють спільну підприємницьку діяльність по продажу продовольчих товарів в приміщенні магазину Гастронм Чик за адресою м. Мелітополь вул. Шмідта 66.

01.01.2010 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений трудовий договір згідно до якого працівник повинна виконувати роботу продавця продовольчих товарів в крамниці Гастроном Чик , крім того цієї ж дати між сторонами був укладений договір про повну індивідуально-матеріальну відповідальність , згідно до якого ОСОБА_3 брала на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їй матеріальних цінностей.

01.04.2011 року згідно до розпорядження директора ТОВ Комета -Сервис № 5 від 01.04.2011 року на посаду продавця відділу лікеро-горільчаних та тютюнових виробів магазину Гастроном Чик була прийнята ОСОБА_5.

04.04.2011 року між працівником та роботодавцем був укладений договір про повну індивідуально-матеріальну відповідальність , згідно до якого ОСОБА_5 брала на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їй матеріальних цінностей.

07.10.2013 року згідно до розпорядження директора ТОВ Комета -Сервис № 17 від 07.10.2013 року на посаду продавця відділу лікеро-горільчаних та тютюнових виробів магазину Гастроном Чик була прийнята ОСОБА_2.

09.10.2013 року між працівником та роботодавцем був укладений договір про повну індивідуально-матеріальну відповідальність , згідно до якого ОСОБА_2 брала на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їй матеріальних цінностей.

01.04.2015 року згідно до розпорядження директора ТОВ Комета -Сервис № 20 від 01.04.2015 року на посаду продавця відділу лікеро-горільчаних та тютюнових виробів магазину Гастроном Чик була прийнята ОСОБА_4.

05.04.2015 року між працівником та роботодавцем був укладений договір про повну індивідуально-матеріальну відповідальність , згідно до якого ОСОБА_4 брала на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених їй матеріальних цінностей.

Відповідачі працювали в приміщенні магазину Гастроном-Чик за адресою м. Мелітополь вул. Шмідта 66 в дві зміни. Перша зміна працівників : ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , друга зміна ОСОБА_2, ОСОБА_4

06 квітня 2015 року під час передачі зміни від продавців ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до продавців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 був проведений переоблік товаро-матеріальних цінностей. Даний переоблік проводився комісією у складі : директор ТОВ Комета -Сервис ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_1 , незалежний бухгалтер ОСОБА_7 та працівники ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4,

В результаті проведеного переобліку товаро-матеріальних цінностей була виявлена загальна недостача на суму 121 830,66 грн (сто двадцять одну тисячу вісімсот тридцять грн., шістдесят шість копійок), що підтверджується актом переобліку товаро-матеріальних цінностей./а.с.17-18/

Також в матеріалах справи наявна письмове пояснення ОСОБА_4, згідно якого остання з жовтня 2014 року по березень включно взяла з каси 20000,00 грн. та зобов'язувалася повернути на протязі місяця./а.с.23/

Враховуючи що переоблік відбувався на зміні та за присутності відповідачів, про що вони власноручно підписалась на кожній сторінці акту переобліку та підтвердили наявність зазначеної у ньому недостачі, дає суду підстави вважати що своїми діями відповідачі нанесли матеріальну шкоду позивачам в розмірі 121830,66 грн., а тому відповідачі несуть відповідальність за свої дії в повному розмірі в порядку визначеному КЗпП України .

З наведеного, суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 121830,66 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 15 , 16 , 22 , 23ЦК України , ст. ст. 130 , 132 , 134 , 233 , 234 Кодексу законів про працю України , та керуючись ст.ст. 4 , 12 , 13 , 76-81 , 141 , 263-265 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комета-Сервис та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди завданої працівниками - задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП не відомий), проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2) проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП невідомий, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комета-Сервис ЄДРПОУ 23793747, м. Мелітополь вул. Шмідта 66 та фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_3, АДРЕСА_1 грошові кошти в розмірі 121830,66 грн. (сто двадцять одну тисячу вісімсот тридцять гривень 66 коп.) в якості відшкодування майнової шкоди.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП не відомий), проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2) проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП невідомий, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комета-Сервис ЄДРПОУ 23793747, м. Мелітополь вул. Шмідта 66 та фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_3, АДРЕСА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1827,45 грн .

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_8