Ухвала

від 14.02.2018 по справі 907/824/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" лютого 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/824/17

Суддя господарського суду Йосипчук О.С., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом приватного підприємства «Трієра» , с. Невицьке Ужгородського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Перлина» , м. Свалява

про стягнення 359903,41грн.

При секретарі судового засідання - старшому судовому розпоряднику ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, предст. за дог. № ВЮВ-1 від 30.12.17р.;

Від відповідача - ОСОБА_3, предст. за дог. від 11.12.2017р.

В підготовчому засіданні оголошувались перерви з 25.01.18р. до 09.02.18р. та до 14.02.18р. відповідно до ст. 183 ГПК УКраїни

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Перлина» про стягнення 359903,41 грн. Підставою позову є факт невиконання відповідачем, як орендарем, зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 279200 грн. за користування обладнанням, які виникли з Договору №12 оренди обладнання з подальшим викупом від 01 липня 2016 року. Окрім того, підприємством - позивачем заявлено вимогу про стягнення 38769,45 грн. втрат від інфляції та 8468,02 грн. трьох відсотків річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 33465,94 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 30.10.2016 року по 05.07.2017 року, яка обумовлена сторонами у пункті 5.3. згаданого Договору.

В ході проведення підготовчого провадження позивач збільшив позовні вимоги, внаслідок чого такі складають 368482,10грн., в т. ч. 279000грн. основного боргу, 33465,94грн. пені, 45351,66грн. втрат від інфляції та 10464,50грн. трьох відсотків річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Пояснив, що за умовами укладеного між сторонами Договору на нього, як на орендаря, покладено обов'язок сплачувати орендну плату за отримане від позивача обладнання у тому обсязі, який обумовлений договором оренди. Перелік такого обладнання, яке становить предметом договору оренди визначений сторонами у п. 1. 1 Договору і ним є екструдер ЕВ-350.00.00.000 з бункером, живильником, подільником бр. (2 шт.).

Із урахуванням викладеного, Відповідач стверджує, що предмет оренди за договором йому не було передано в повному обсязі, і, відповідно не могло використовуватись за своїм призначенням. За таких обставин, вважає, що орендні правовідносини не відбулись, а обов'язок сплачувати оренду у нього - не настав.

Доказом недопоставки обладнання вважає запис у Акті про приймання обладнання від 01.08.16р., де вказано про передачу лише екструдера, який, за його твердженням, є лише частиною предмета оренди - технологічної лінії по виготовленню паливних брикетів.

Саме тому, відповідач через судове експертне дослідження, намагається підтвердити факт недопоставки предмета оренди, що виключає розпочаток перебігу оплатного використання об'єкта оренди та унеможливлює використання переданого у оренду обладнання за цільовим призначенням, як самостійної ланки технологічного процесу для виготовлення паливних брикетів з дерев'яних відходів.

Просить доручити проведення експертизи Державному підприємству Закарпатський експертно-технічний центр Держпраці . При цьому, наголошує , що паспорт на означене обладнання у відповідача відсутній, так як такий не був переданий позивачем.

У свою чергу, позивач заперечує проти пизначення судової експертизи з огляду на те, що поставлені відповідачем питання для дослідження стосуються спроможності до експлуатації поставленого у оренду обладнання, придаьність якого підтверджено документально на момент передачі (Акт приймання-передачі), а на сьогодні встановити експертним дослідженням факту, який мав місце у минулому не видається можливим і не може бути об'єктивно достовірним. Позивач стверджує, що згідно документального підтвердження, переданий відповідачу екструдер ЕВ-350.00.00.000 придатний до експлуатації.

Із урахуванням пояснень сторін спору, суд констатує наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В силу свого процесуального положення, відповідач намагається у судовій справі довести можливими засобами факт передачі обладнання у неповній комплектації, що виключає можливість самостійної експлуатації того що передано по акту для виготовлення паливних брикетів з дерев'яних відходів. Саме це і являється способом використання предмета оренди, який зазначений у п.1.1. договору оренди №12.

Згідно п.1.1. договору рпренди №12 предметом оренди є Екструдер ЕВ-350.00.00.000 з бункером, живильником і подільником. Водночас, згідно Акту від 01.08.2016р., відповідачу передано Екструдер ЕВ-350.00.00.000.

Із урахуванням викладеного, у сторін спору є різне бачення того, чи включає в себе Екструдер ЕВ-350.00.00.000 також і бункер, живильник і подільник, як невід'ємні частини единого (обладнання), які передані по акту прийому-передачі від 01.08.2016р., чи/або вони являються окремими (самостійними) елементами технологічної лінії для виродництва паливних брикетів з дерев'яних відходів, що складається із самостійних елементів: - Екструдер ЕВ-350.00.00.000, бункер, живильник та подільник.

Тому, зважаючи на заперечення відповідачем факту належної передачі обладнання у тому обсязі, який обумовлено договором, беручи до уваги наявність суперечностей у змісті п.1.1. договору оренди та Акту приймання-передачі обладнання, які носять спеціальний, технічний характер, судо доходить висновку що усунути ці суперечності у засіданні суду без залучення спеціалістів є неможливим.

Суд приймає до уваги спосіб захисту відповідача, який доводить наявність обставин, якими спростовує твердження позивача з огляду на принцим змагальності, та, відповідно до п.п.4 п.4 ст.13 ГПК України надає необхідну можливість у реалізації стороною спору своїх правомочностей.

Суд зауважує, що теннічні відомості про те, що становить предметом оренди у спірній ситуації є неможливо без надання експертних висновків на момент вирішення клопотання відповідача.

З огляду на викладене, та зважаючи на принцип пропорційності (ст.15 ГПК України), заслуговує на увагу і заперечення позивача про необхідність експертного дослідження факту спроможності переданого у оренду обладнання до експлуатації у період оренди в минулому.

Тому, запропоновані відповідачем питання судом частково змінені з огляду на предмет спору та доцільність встановлення саме факту функціонування переданого обладнання , а не його теперішній технічний стан.

І, власне тому, неоднозначність змісту Акту про приймання обладнання, та у зв"язку з тим, що з'ясування цієї обставини має значення для встановлення факту існування між сторонами орендних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи являються бункер, живильник і подільник (2 шт.) невід'ємними елементами Екструдера ЕВ-350.00.00.000?;

- Чи можлива експлуатація у виробництві паливних брикетів з дерев'яних відходів Екструдер ЕВ-350.00.00.000 без бункера, живильника і подільника?;

- Яке додаткове обладнання необхідне для використання Екструдера ЕВ-350.00.00.000 з метою виготовлення паливних брикетів з дерев'яних відходів?

Проведення експертизи суд доручає Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54).

Попередню оплату експертизи суд покладає на відповідача, однак після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах відповідно до ст. 129 ГПК України.

Для проведення досліджень судом пропонуються документи, наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи провадження у справі належить зупинити на підставі ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Главою 6, ст. ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача задовольнити..

2. Призначити у справі інженерно-технічну судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:

- Чи являються бункер, живильник і подільник (2 шт.) невід'ємними елементами Екструдера ЕВ-350.00.00.000?;

- Чи можлива експлуатація у виробництві паливних брикетів Екструдер ЕВ-350.00.00.000 без бункера, живильника і подільника?;

- Яке додаткове обладнання необхідне для використання Екструдера ЕВ-350.00.00.000 з метою виготовлення паливних брикетів з дерев'яних відходів?

3. Проведення інженерно-технічної судової експертизи доручити Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54).

4. Зобов'язати відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Південна Перлина (89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Менделєєва, 1, корп.6, код 34320135) провести авансування сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи; кінцевий розподіл витрат здійснити судом в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

5. Попередити експерта про передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову від виконання покладеного судом обов'язку.

6. Зупинити провадження у справі до одержання судом висновку експерта.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Йосипчук О.С.