Ухвала

від 13.02.2018 по справі 914/3023/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 914/3023/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС-Україна"

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2017

(головуючий - Бакуліна С.В., судді - Поляк О.І., Ходаківська І.П.)

у справі № 914/3023/14 Господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Окап"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім-Па"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТС-Україна" (далі - ТОВ "ІТС-Україна") звернулось до Верховного Суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2017 у справі №914/3023/14 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), заяви про перегляд Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У заяві про перегляд судових рішень зі справи №914/3023/14 ТОВ "ІТС-Україна" просить постанову Вищого господарського суду України від 03.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2016.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та невідповідністю постанови Вищого господарського суду України викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування норм статті 190 Цивільного кодексу України, статей 66 та 139 Господарського кодексу України.

За змістом пунктів 1,3 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та у випадку невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На підтвердження зазначених підстав для подання заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2017 у справі №914/3023/14 ТОВ "ІТС-Україна" до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі №910/14341/13, від 07.06.2016 у справі №910/10168/13, від 28.04.2015 у справі №17/08/5026/1840/2011, від 01.04.2015 у справі №9/293, від 28.01.2015 у справі №922/5195/13, від 18.09.2007 у справі №2-6834/2006, а також копії постанов Верхового Суду України від 13.05.2015 у справі №3-68гс15 та від 18.11.2014 у справі №3-182гс14.

ТОВ "ІТС-Україна" зазначає, що під час вирішення спору Вищим господарським судом України у зазначених справах по-різному застосовано статтю 190 Цивільного кодексу України та статті 66, 139 Господарського кодексу України.

У справі №914/3023/14, у якій подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову ТОВ "ІТС-Україна" про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що директор ТОВ "ІТС-Україна" Пащетник А.М. був наділений повноваженнями щодо укладення договорів з відчуження майна на суму, що становить менше п'ятдесяти відсотків майна товариства без рішення загальних зборів учасників товариства. Відповідно до п.5.1. Статуту ТОВ "ІТС-Україна" майно товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства. Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено висновок №1781 судово-економічної експертизи від 30.09.2016 з зазначенням, що він зроблений лише з врахуванням оборотних і необоротних активів підприємства без врахування пасиву підприємства (його зобов'язань). Дані твердження суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать п.5.1. Статуту ТОВ "ІТС-Україна". Відтак, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується здійснення директором ТОВ "ІТС-Україна" продажу основних засобів ТОВ "ІТС-Україна", вартість яких перевищує 50 відсотків вартості майна товариства. Тобто станом на час укладення спірних договорів, визнання недійсними яких було предметом спору у цій справі, у директора ТОВ "ІТС-Україна" були наявні повноваження щодо їх укладення без рішення загальних зборів засновників товариства.

У наведених ТОВ "ІТС-Україна" постановах Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, які додані заявником до заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України у справі №914/3023/14, предметами спору є: стягнення вартості частини майна товариства, пропорційно частці учасника у статутному капіталі, у зв'язку з виходом такого учасника зі складу засновників (учасників) товариства. Тобто предмети спору у зазначених постановах Вищого господарського суду України та у справі, про перегляд якої ТОВ "ІТС-Україна" подано заяву, є різними, у зв'язку з чим обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Верховний Суд вважає, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у зазначених вище постановах Вищого господарського суду України та Верховного Суду України не є подібними.

Порівняння змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України та Верховного Суду України не дає підстав для висновку про тотожність встановлених фактичних обставин та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права чи невідповідності постанови суду касаційної інстанції висновкам Верховного Суду України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Відтак, відсутніми є підстави для відкриття Верховним Судом провадження у справі №914/3023/14 на підставі ст.111 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Частиною 3 ст. 111 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя зі складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Керуючись ст.ст. 234, 235, підпунктом 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), ст.ст. 111 14 , 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи №914/3023/14 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Окап" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Ім-Па".

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко