Ухвала

від 14.02.2018 по справі 755/18473/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18473/16-к

1кс/755/690/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2

розглянувши скаргу представника ТОВ «Сейм Інвест» - адвоката ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах у кримінального провадження № 12015100040013047 від 29.08.2015 року,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшла вищевказана скарга, яка мотивована тим, що слідчий під час досудового розслідування не виконав необхідних слідчих дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому передчасно виніс необґрунтовану постанову про відмову у задоволенні клопотання.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, клопотав про задоволення скарги у його відсутність.

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Пунктами 1 та 3 частини 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання вчинити певну дію.

Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання від 23.01.2018 року мотивована лише посиланням на положення ч.3 ст.93 КПК України, якою передбачено право сторін кримінального провадження здійснювати збирання доказів, при цьому слідчим не враховано положення ст.110 КПК України, якою передбачено, що при прийнятті процесуального рішення /постанови/ в мотивувальній частині, повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, їх обґрунтування.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню.

Щодо вимоги про встановлення слідчому, під час проведення досудового розслідування, строків здійснення процесуальної дії у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступного.

Частинами 1 та 6 статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Тому слідчий суддя вважає за необхідне встановити слідчому Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві процесуальний строк на проведення слідчої дії у межах загальних строків передбачених п.2 ч.1 ст.219 КПК України, а саме: двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Скаргу представника ТОВ «Сейм Інвест» - адвоката ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про відмову у задоволенні клопотання, у межах у кримінального провадження № 12015100040013047 від 29.08.2015 року - задовольнити.

Скасувати постанови слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 або процесуальних осіб, якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100040013047 про відмову в задоволенні заявленого клопотання від 23.01.2018 року, у межах кримінального провадження №12015100040013047 від 29.08.2015 року.

Зобов`язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 або процесуальних осіб, якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100040013047 допитати, в присутності представника потерпілого ТОВ «Сейм Інвест» - адвоката ОСОБА_3 , в як свідків посадових осіб ТОВ «Автоплюс Сервіс» /код ЄРДПОУ 34841238, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 9/ та ТОВ «Ореон-Трейд» /код ЄРДПОУ 38132931, адреса реєстрації: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 24, оф.3/ з приводу вибуття з власності ТОВ «Сейм Інвест» належного підприємству майна.

Встановити слідчому Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві або процесуальним особам, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100040013047 процесуальний строк - два місяці, для вчинення вказаної процесуальної дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: