Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/14675/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/14675/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача ОСОБА_2 ордер довіреність № КВ713462230118

від відповідача Миклик М.І. ордер довіреність № КВ312844 від 15.01.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 по справі №910/14675/17 (суддя Чебикіна С.А.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників відповідача, які відбулись 08.06.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача, який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" не було повідомлено про проведення 08.06.2016 загальних зборів та тим, що спірні рішення 08.06.2016 прийнято загальними зборами за відсутності кворуму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 по справі №910/14675/17 позов задоволено.

Визнано недійсними, з моменту прийняття, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар", які оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" від 08.06.2016 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" на користь ОСОБА_4 1 600,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні рішення прийняті на зборах є неправомочними, в зв'язку з відсутністю кворуму (на загальних зборах були присутні учасники товариства, що володіють в сукупності 55% голосів, а відповідно до п. 8.8. Статуту товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення є правомочними та прийняті за наявністю необхідного кворуму, оскільки позивач станом на дату їх прийняття не сплатив в повному обсязі свою частку до статутного капіталу товариства. Крім того, суд безпідставно відкрив провадження по даній справі, оскільки позивач не зазначив що його права та інтереси порушено. При цьому, апелянт зазначає, що позивачем невірно сформульовано вимоги позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" прийнято до провадження та призначено до розгляду 23.01.2018.

15 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від ТОВ Науково-дослідний центр "Квазар" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

В судовому засіданні 23.01.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 відкладено розгляд справи до 12.02.2018.

31 січня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12 лютого 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 12.02.2018 оголошено перерву до 13.02.2018.

В судове засідання 13.02.2018 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

08 червня 2016 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар", на яких прийнято наступні рішення:

1)Діяльність директора товариства ОСОБА_5 в товаристві визнано неефективною.

2)Звільнено з посади директора товариства ОСОБА_5 з 08.06.2016, в зв'язку з невиконанням належним чином обов'язків керівника товариства, веденням неефективної та недоцільної господарської діяльності товариства, що призводить до відсутності доходу товариства та недосягнення основної мети діяльності товариства, а також нез'явленням на поточні загальні збори учасників товариства, не надання звіту учасникам товариства та не надання бухгалтерської документації щодо поточної діяльності товариства.

3)Призначити на посаду директора товариства ОСОБА_6 на постійній основі з 09 червня 2016 року.

4)Внести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме відомостей про зміну керівника товариства та призначити відповідальною особою ОСОБА_6 для проведення державної реєстрації змін.

На зазначених зборах присутні учасники товариства: ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Відповідно до п. 5.1. статуту товариства учасниками товариства є ОСОБА_4 - 45% статутного капіталу; ОСОБА_6 - 10% статутного капіталу; ОСОБА_7 - 45% статутного капіталу.

Пунктом 8.4. Статуту передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути направлено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Крім того, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні рішення прийнято загальними зборами за відсутності кворуму та без повідомлення позивача.

Відповідно до ст.23 Закону України Про господарські товариства управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Згідно зі ст.145 Цивільного кодексу України та ст.58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів, у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасників господарських товариств закріплені у ст.116 Цивільного кодексу України, згідно із якою учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Аналогічний перелік прав учасників господарського товариства наведений у ст.10 Закону України Про господарські товариства

Відповідно до пунктів 17 - 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів, в зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як зазначалось вище учасниками товариства є ОСОБА_4 - 45% статутного капіталу, ОСОБА_6 - 10% статутного капіталу, ОСОБА_7 - 45% статутного капіталу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 не був присутнім на загальних зборах учасників товариства, які оформлені протоколом від 08.06.2016.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що спірні рішення прийняті на зборах є неправомочними в зв'язку з відсутністю кворуму, оскільки відповідно до п. 8.8. статуту товариства загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів

Крім того, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів, в установленому статутом порядку, є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України Про господарські товариства (Постанова ВСУ від 02.09.2014р. по справі № 3-39гс14, Постанова ВСУ від 26.10.2016 р. справа № 3-1179гс16).

Як вбачається з матеріалів справи, про проведення загальних зборів учасників позивача повідомлено шляхом надсилання 27.04.2016 повідомлення про скликання загальних зборів, що підтверджується копією повідомлення, описом вкладення у цінний лист та чеком Укрпошти, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначене повідомлення направлено на адресу позивача за місцем реєстрації.

Таким чином, позивача було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів.

Посилання апелянта на невнесення позивачем частки в статутний капітал, в зв'язку з чим його частка змінилася, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду не наступне.

Відповідно до п. 2.29. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин законодавство не передбачає обмеження кількості голосів учасників ТОВ або ТДВ лише оплаченими частками у статутному капіталі товариства. Відповідно до частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники ТОВ або ТДВ мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Розмір часток кожного з учасників товариства визначається у статуті товариства.

Законодавець врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками ТОВ, обмеживши його одним роком з дня державної реєстрації ТОВ (абзац перший частини третьої статті 144 ЦК України, частина перша статті 52 Закону України "Про господарські товариства").

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства", якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Таким чином, господарський суд, визначаючи повноважність загальних зборів, не має законних підстав для неврахування голосів учасників, які не сплатили або неповністю сплатили вартість своїх часток протягом одного року з дня державної реєстрації товариства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що порушення спірним рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства полягає в тому, що позивач не будучи присутнім на загальних зборах був позбавлений права в управлінні товариством, в порядку визначеному установчими зборами.

Крім того, колегією суддів визнано безпідставними доводи апелянта, що позивачем невірно сформульовано вимоги позовної заяви з огляду на наступне

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), господарським судам підвідомчі спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно з частиною 5 статті 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить: Визнати недійсними, з моменту прийняття, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" (03141, АДРЕСА_1; код 00242985), які оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" від 08.06.2016 року.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України (в редакції до 15.12.2017), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав;визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога відповідає способу захисту прав, в розумінні статті 20 ГК України.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр "Квазар" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 по справі №910/14675/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/14675/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.02.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна