Постанова

від 14.02.2018 по справі 906/762/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Справа № 906/762/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мамченко Ю.А. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" (м.Коростень, Житомирська область)

до Приватного підприємства "Тотал-Трейд" (м.Коростень, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "АЗС-1" (м.Коростень, Житомирська область)

про стягнення 85645,36 грн. та зобов'язання переукласти договір оренди земельних ділянок

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Тотал-Трейд" (м.Коростень, Житомирська область)

до Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" (м.Коростень, Житомирська область)

про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання права власності на земельні ділянки

за участю представників (за первісним позовом)

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01/1721 від 26.09.2017р.);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 20.01.2017р.), ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 29.09.2017р.) - в режимі відеоконференції з Коростенським міськрайонним судом Житомирської області;

третьої особи - не з"явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 задоволено частково первісний позов ПАТ "Коростенський завод "Янтар" до ПП "Тотал-Трейд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "АЗС-1", про стягнення 85645,36 грн. та зобов'язання переукласти договір оренди земельних ділянок. Стягнуто з Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар": 85645,36грн. - шкоди (упущеної вигоди), 1600,00грн. - судового збору. В частині зобов'язання переукласти договір оренди земельних ділянок відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПП "Тотал-Трейд" до ПАТ "Коростенський завод "Янтар" про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання права власності на земельні ділянки - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Тотал-Трейд" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.1, арк.справи 214-216).

В скарзі апелянт звертає увагу, що суд дійшов висновку про те, що в діях ПП Тотал-Трейд наявні усі елементи складу цивільного правопорушення. Однак, скаржник вважає такий висновок помилковим, оскільки ПП Тотал-Трейд неодноразово зверталось як до ПАТ Коростенський завод Янтар , так і до органу місцевого самоврядування (письмові докази про це додані до матеріалів справи) з метою врегулювання питання користування/отримання у власність земельних ділянок під нерухомістю та для її обслуговування. Факт не укладення до цього часу відповідних договорів не може бути підставою для стягнення шкоди, так як в діях ПП Тотал-Трейд відсутня вина. При відсутності хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення відсутні і підстави для стягнення шкоди.

Крім цього зазначає, що суд невірно витлумачив та невірно навів у своєму рішенні доводи ПП Тотал-Трейд . Так, в додаткових письмових поясненнях від 22.11.2017р. ПП Тотал-Трейл зазначило, що Постановою Пленуму ВГСУ передбачено стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284. Вказаним нормативний актом свої вимоги обґрунтовує і сам позивач. Разом з тим, відповідно до п.2 постанови розмір збитків вправі визначати не сам стягувач, а відповідна комісія, створена Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. За таких обставин у позивача не тільки не виникло право на стягнення шкоди, а й визначений ним розмір обрахований не у спосіб та в порядку, передбаченим чинним законодавством, а тому є неналежним доказом у даній справі . Отже, ПП Тотал-Трейд вважало, що застосування цього Порядку є невірним, хоч на нього посилався позивач. Натомість суд в рішенні вказав, що відповідач посилався на необхідність застосування цього Порядку: відповідач (ПП Тотал-Трейд ) посилався на необхідність застосування Порядку №284 і це є безпідставним, оскільки цей Порядок застосовується при відшкодуванні збитків власникам землі, заподіяних вилученням (викупом) земельних ділянок .

Також апелянт зазначає, що позивач не довів підстави для стягнення шкоди та їх розмір. Суд помилково вважав правомірним договір оренди землі, укладений між ПАТ Янтар та ТОВ АЗС-1 від 01.07.2011р. №01/7, адже цей договір, як і наступний між ПАТ Янтар та ПП Тотал-Трейд від 01.01.2015р., не породжували для сторін ні прав, ні обов'язків, оскільки не пройшли державну реєстрацію. З приводу договору від 01.01.2015р. є судове рішення у справі №906/1277/16, яке має преюдиційне значення.

Зважаючи на те, що договір оренди землі між ПАТ Янтар та ТОВ АЗС-1 від 01.07.2011р. №01/7 не пройшов державної реєстрації і, відповідно, не міг породжувати ні прав, ні обов'язків, після придбання нерухомого майна до ПП Тотал-Трейд перейшло право не оренди, а власності на землю від попереднього власника, адже власником земельних ділянок був ПАТ Янтар , оскільки ПП Тотал-Трейд просив задоволити вимоги про визнання права власності на земельні частки в м.Коростені по вул.Грушевського, 132-а та вул.Житомирська, 1 з відповідними кадастровими номерами, вимога про скасування державної реєстрації про право власності на них попереднього власника - ПАТ Янтар є похідними і взаємопов'язаними з визнанням права власності на них ПП Тотал-Трейд .

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 в частині стягнення з ПП Тотал-Трейд на користь ПАТ Коростенський завод Янтар 85645,36 грн. шкоди, 1600,00 грн. судового збору, та в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПП Тотал-Трейд до ПАТ Коростенський завод Янтар про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, визнання права власності на земельні ділянки, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ Коростеньський завод Янтар про стягнення з ПП Тотал-Трейд 85645,36 грн. шкоди, 1600,00 судового збору та задоволення позову ПП Тотал-Трейд до ПАТ Коростенський завод Янтар про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки.

04.01.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ПАТ Коростенський завод Янтар надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.1, арк.справи 221).

У відзиві зазначає, що відповідач не надав доказів, на яких ґрунтується його апеляційна скарга та не вказав норми матеріального чи процесуального права, які на його думку були порушені.

Вважає, що у своїй зустрічній позовній заяві ПП Тотал-Трейд керується не законодавством, а своїми припущеннями. Під час розгляду справи судом першої інстанції жодних доказів, які вказують на їх право власності, подано не було.

На підставі викладеного просить суд залишити рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Огороднік К.М.): поновлено строк на подання апеляційної скарги Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17, розгляд скарги призначено на "31" січня 2018 року о 14:30 год. в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Згідно із розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. №01-03/95, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі - ОСОБА_4 у період з 29 січня 2018 р. по 02 лютого 2018 р. включно, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/762/17.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018р., визначено колегію суддів у справі №906/762/17: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А.

Ухвалою від 30.01.2018р. колегією суддів у новому складі прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 до свого провадження.

Ухвалою від 31.01.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "14" лютого 2018 р. об 14:00год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Ухвалою від 06.02.2018р. задоволено клопотання голови правління ПАТ "Коростенський завод "Янтар" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено забезпечення проведення відеоконференції Коростенському міськрайонному суду Житомирської області (11500, м.Коростень, вул.Сосновського, 38).

Ухвалою від 07.02.2018р. задоволено клопотання представника Приватного підприємства "Тотал-Трейд" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено забезпечення проведення відеоконференції господарському суду Житомирської області (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2018р. представники сторін підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги та заперечень на неї.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

З Державного акту на право власності на землю від 07.06.2000р. серії ЖТ №013736 вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар" (правонаступник АТЗТ "Коростенський завод "Янтар") є власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 13,0334га за адресою: м.Коростень, вул.Житомирська, 1 (арк.справи 142, 143).

З Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 91169733) (арк.справи 9, 10) вбачається, що в зв'язку з поділом даної земельної ділянки 20.06.2013р. була утворена земельна ділянка площею 0,0252 га кадастровий номер 1810700000:02:021:0441, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 102523618107, розташована за адресою: м.Коростень, вул.Житомирська,1,

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 91003181) вбачається, що 03.07.2017р. була утворена земельна ділянка площею 0,04 га кадастровий номер 1810700000:02:021:0551, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1291805018107, розташована за адресою: м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а.

На вказаних земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна - магазини "Завітай" (м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська, 1), що перебували у власності ПАТ "Коростенський завод "Янтар".

Згідно договорів купівлі-продажу від 30.09.2003р. та 01.10.2003р. ПАТ "Янтар" продало ТОВ "АЗС-1" магазини "Завітай" (м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська, 1) (арк.справи 80, 81).

Земельні ділянки, на яких розміщені магазини, перебували у ТОВ "АЗС-1" в строковому платному користуванні згідно договору оренди землі №01/7 від 01.07.2011р. (арк.справи 182, 183).

19.04.2012р. ТОВ "АЗС-1" продало магазини "Завітай" (м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська, 1) Приватному підприємству "Тотал-Трейд" згідно договорів купівлі-продажу (арк.справи 39-41).

У пункті 1.1 цих договорів зазначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0660 га, якій присвоєно кадастровий номер 1810700000:02:021:0352, та знаходиться в строковій платній оренді продавця (ТОВ підприємство "АЗС-1") згідно договору оренди землі, укладеного між ПАТ "Янтар" та ТОВ підприємство "АЗС-1" від 01.07.2011р. за №01/7.

01.01.2015р. між ПАТ "Коростенський завод "Янтар" (орендодавець) та Приватним підприємством "Тотал-Трейд" (орендар) укладено договір оренди землі №01/15, за умовами якого земельну ділянку площею 0,066га передано в оренду ПП "Тотал-Трейд" для розміщення магазинів "Завітай" (м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська,1) (арк.справи 11, 12).

Згідно п.3.1 договору, останній укладено на один рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять своєї відмови від нього, термін дії автоматично продовжується на один рік.

В 2016 році, в зв'язку з відмовою орендаря вносити орендну плату, ПАТ "Янтар" звертався в суд з позовом до ПП "Тотал-Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 10331,37 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16.05.2017р., в задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, дійшов висновку, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Оскільки сторонами не проведено державну реєстрацію прав, ПП "Тотал-Трейд" не набуло прав орендаря за договором оренди землі від 01.01.2015р. №01/15, а тому він не породжує для сторін прав та обов'язків та не тягне вчинення наслідків його виконання у вигляді сплати орендної плати.

ПАТ "Коростенський завод "Янтар" стверджує, що ПП "Тотал-Трейд", продовжуючи безоплатне користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, завдало ПАТ "Коростенський завод "Янтар" збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 85645,36грн., які просило господарський суд Житомирської області стягнути на свою користь та зобов'язати ПП "Тотал-Трейд" переукласти договір оренди земельних ділянок.

В свою чергу, ПП "Тотал-Трейд", в зустрічній позовній заяві до ПАТ Коростенський завод "Янтар", зазначало що згідно ст.120 Земельного кодексу України особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Аналогічна норма, була закріплена в ст.30 ЗК Української РСР (1991р.), яка в імперативній формі передбачала автоматичний перехід права власності на земельну ділянку, у разі переходу права власності на будівлі споруду, яка діяла 30.09.2003р. в момент укладення договору купівлі-продажу вищезгаданих об'єктів нерухомості між ПАТ "Янтар" та ТОВ "АЗС-1". Зважаючи на вищезазначені норми чинного законодавства, право власності на спірні земельні ділянки перейшли до позивача за зустрічним позовом. ПП "Тотал-Трейд" просило суд скасувати право власності та державної реєстрації відповідача на земельні ділянки площею 0,0252 га і 0,044 га, та визнати за Приватним підприємством "Тотал-Трейд" права власності на спірні земельні ділянки.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як встановлено ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Упущену вигоду ПАТ "Коростенський завод "Янтар" обгрунтовувало безоплатним користуванням ПП "Тотал-Трейд" земельною ділянкою, яка є його власністю.

Згідно ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент відчуження позивачем об'єктів нерухомості (магазинів)), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Як встановлено ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент відчуження магазинів підприємством "АЗС-1" приватному підприємству "Тотал-Трейд") у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, ТОВ "Тотал-Трейд", набувши право власності на об'єкти нерухомості (магазини), належним чином не оформило правовідносин щодо користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно, у ТОВ "Тотал-Трейд" виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку, отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Тотал-Трейд" користується земельною ділянкою без законних підстав.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на зазначені норми, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

ПАТ "Коростенський завод "Янтар", звертаючись до господарського суду з позовом, як на правову підставу своїх вимог послалося на положення статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків зауважило, що внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без відповідного оформлення, позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) наведено позивачем у позовній заяві, для якого позивач використав середнє значення річної орендної ставки в центральній частині міста Коростеня для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка, згідно повідомлень виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області станом на 01.01.2015р. складала - 60,29грн./м.кв., станом на 01.01.2016р. - 60,83грн./м.кв., станом на 01.05.2017р. - 61,81грн./м.кв. (арк.справи 20-23), з врахуванням сплачених відповідачем коштів.

Колегія суддів вважає зазначений розрахунок вірним, зазначену в ньому суму неодержаних доходів (упущеної вигоди), такою, що дійсно могла бути отриманою в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Отже, фактичне використання земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати, який він міг би отримати в разі своєчасного укладення договору оренди землі, з огляду на що господарським судом Житомирської області правомірно задоволено позов в частині стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 85645,36грн.

Щодо вимог позивача про зобов'язання переукласти договір оренди земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України), та є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ст.640 Цивільного кодексу України).

Стаття 641 Цивільного кодексу України передбачає, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, відповідно до ст.642 Цивільного кодексу України, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 179 Господарського кодексу України зокрема визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами, оформлює договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті, тобто шляхом підпису його та скріплення печаткою та повертає один примірник договору другій стороні, або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у 20-ти денний строк, після одержання проекту договору.

Колегія суддів погоджується з висновком, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ухиляється від укладення договору саме в редакції позивача, адже станом на момент звернення з даним позовом до господарського суду Житомирської області, позивачем не було подано належні та допустимі докази про направлення відповідачу проекту відповідного договору оренди як передбачено зазначеними вище нормами.

Також, як вірно відмітив місцевий господарський суд, обраний позивачем спосіб захисту про переукладення договору оренди не узгоджується із способами, передбаченими статтями 16 ЦК України та 20 ГК України.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог ПП "Тотал-Трейд", колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено ст.377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 19.04.2012р.) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вже було зазначено, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частиною 3 статті 8 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Пунктом 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

Пунктом 2.12 Постанови передбачено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Отже, враховуючи вищевказані положення Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у зв'язку із придбанням ПП "Тотал-Трейд" у квітні 2012 року нерухомого майна, а саме, приміщень магазинів "Завітай" та "Вікторія", які розміщені на земельній ділянці, що перебувала у користуванні третьої особи (ТОВ "АЗС-1") на підставі договору оренди №01/17 від 01.07.2011р., укладеного із ПАТ "Янтар", як власником земельної ділянки, до ПП "Тотал-Трейд", як набувача вказаного нерухомого майна, перейшло право користування земельною ділянкою.

За викладених обставин, позовні вимоги ПП "Тотал-Трейд" про визнання права власності на земельну ділянку не ґрунтуються на нормах закону і задоволенню не підлягають.

Місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову в частині скасування права власності та державної реєстрації ПАТ "Коростенський завод Янтар" на земельну ділянку площею 0,0252га, кадастровий номер 1810700000:02:021:0441, що розташована за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Житомирська, 1, та на земельну ділянку площею 0,044га, кадастровий номер 1810700000:02:021:0551, що розташована за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 132-а, оскільки зазначені вимоги позивач за зустрічним позовом також обґрунтовував нормами ст.120 Земельного кодексу України, вважаючи себе власником спірних земельних ділянок.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, господарський суд Житомирської області дійшов правомірного висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення збитків у сумі 85645,36грн. та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тотал-Трейд" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.2017р. у справі №906/762/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.02.2018р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.