Постанова

від 16.02.2018 по справі 902/196/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Справа № 902/196/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П. , суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від органу прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №031428 від 19 січня 2015 року); ОСОБА_2 (посвідчення №045020 від 29 листопада 2016 року); ОСОБА_3

від третьої особи: не з'явився

від відповідача 1: ОСОБА_4 (довіреність №б/н від 11 грудня 2017 року)

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 1 - Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року у справі №902/196/16

за позовом Керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі - Державного агентства рибного господарства України (позивач 1), Державного підприємства Укрриба (позивач 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю Бершадський риборозплідник

до Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області (відповідач 1)

до Бершадської районної державної адміністрації в особі відділу з питань надання адміністративних послуг (відповідач 2)

про визнання незаконними та скасування рішень та зобов'язання Великокиріївської сільської ради повернути ДП Укрриба об'єкти нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області (головуючий суддя Матвійчук В.В., суддя Банасько О.О., суддя Нешик О.С.) від 16 листопада 2017 року у справі №902/196/16 було задоволено позов Керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі - Державного агентства рибного господарства України (надалі - позивач 1), Державного підприємства "Укрриба" (надалі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" (надалі - третя особа) до Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області (надалі - відповідач 1) та до Бершадської районної державної адміністрації в особі відділу з питань надання адміністративних послуг (надалі - відповідач 2) про визнання незаконними та скасування рішень та зобов'язання Великокиріївської сільської ради повернути ДП "Укрриба" об'єкти нерухомого майна. Визнано незаконним та скасовано рішення Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області №б/н від 07 травня 2014 року "Про затвердження звіту по експертній грошовій оцінці комплексу будівель та споруд, які знаходяться по вул. Шевченка, 38 д, с.Велика Киріївка» . Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13940521 від 20 червня 2014 року. Зобов'язано Великокиріївську сільську раду Бершадського району Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 75, корп. "а", с.Велика Киріївка, Бершадський район, Вінницька область, 24455, код ЄДРПОУ 04329518) повернути Державному підприємству "Укрриба" (вул. Тергенєвська, буд. 82 А, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 25592421) об'єкти нерухомого майна залишковою вартістю 268 383,81 грн. станом на 20 червня 2014 року, а саме: гідроспоруди, що формують водопостачальний став № 1 площею 36,5 га в складі: контурної дамби, шлюз-регулятора, водовипуску; гідроспоруди, що формують вирощувальний став № 2 площею 16,5 га в складі: контурної дамби, роздільної дамби, одного водонапуску, двох водовипусків; гідроспоруди, що формують зимувальні стави № 1-6, кожний з яких має контурну та розподільну дамби, водовипуск та водонапуск; гідроспоруди, що формують вирощувальний став № 3 площею 14,0 га в складі контурної дамби, розподільної дамби, одного водовипуску, одного водонапуску; гідроспоруди, що формують вирощувальний став № 4 площею 16,5 га в складі контурної дамби, розподільної дамби, двох водовипусків, двох водонапусків. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Укрриба" (вул. Тергенєвська, буд. 82 А, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 25592421) до Державного бюджету 1194 (одну тисячу сто дев'яносто чотири) грн.78 коп. судового збору. Присуджено до стягнення з Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області (вул. Шевченка, буд. 75, корп. "а", с. Велика Киріївка, Бершадський район, Вінницька область, 24455, код ЄДРПОУ 04329518) на користь Державного підприємства "Укрриба" (вул. Тергенєвська, буд. 82 А, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 25592421) 7976 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 54 коп. - витрат зі сплати судового збору та 18166 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 50 коп. - витрат на оплату судової експертизи.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що незважаючи на недотримання установленої законом процедури визнання безхазяйного нерухомого майна (комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул. Шевченка, 38д, с.Велика Киріївка) головою Великокиріївської сільської ради 20 червня 2014 року подано до Реєстраційної служби Бершадського району Вінницької області заяву про реєстрацію права приватної, замість комунальної власності на зазначене нерухоме майно за Великокиріївською сільською радою. Зважаючи на те, що право власності на комплекс будівель та споруд у с. Велика Киріївка по вул. Шевченка, 38 Д Великокиріївській сільській раді перейшло внаслідок її незаконного рішення від 07 травня 2014 року "Про затвердження звіту по експертній грошовій оцінці комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул. Шевченка, 38 Д, с. Велика Киріївка", на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13940521 від 20 червня 2014 року воно підлягає відновленню до того стану, який існував до порушення у спосіб їх скасування.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 1 - Великокиріївська сільська рада звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області згідно листа №05-05/1198 від 14 травня 2012 року жодним чином не ідентифіковано, які саме гідроспоруди державної власності знаходяться на території с. Велика Киріївка, оскільки предметом спору являються п'ять гідроспоруд, з відповідними ознаками - площі, нумерації та складових частин. Територіальною громадою з огляду на тривале використання відповідних водойм та гідроспоруд - жителями с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області було вирішено передати останні до комунальної власності. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області листом №05-05/1674 від 19 червня 2014 року повідомило, що відомості про майно зазначене у запиті від органів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру об'єктів державної власності не надавались. Судом першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної інженерно-технічної експертизи було відмовлено та встановлено, що на території с. Велика Киріївка знаходяться об'єкти нерухомого майна (гідроспоруди) про які заявлено прокурором в позовній заяві. Інших об'єктів на зазначеній території не виявлено. Вказана обставина визнається і сторонами у справі, що відображено у протоколі судового засідання від 09 жовтня 2017 року, при чому з технічної фіксації судового засідання вбачається, що представником відповідача було зазначено, що вказана інформація йому не відома, отже, вказана обставина стороною відповідача не визнавалась, що судом враховано не було. Крім того, на думку відповідача позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав за відсутністю належних та допустимих доказів, що підтверджують його право власності на майно, що є предметом позову. Також, апелянт звертає увагу не неможливість виконання рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року щодо повернення без зазначення адреси Державному підприємству "Укрриба" об'єкти нерухомого майна, оскільки у комунальній власності перебувають будівлі і споруди за конкретною адресою вул. Шевченка, 38в, с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області.

Крім того, в додаткових підставах поданої Великокиріївською сільською радою апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року по справі №902/196/16 апелянт зазначає, що прокурор не надав суду у підтвердження підстав для здійснення представництва доказів виконання ним свого обов'язку (а не права) щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про це відповідного суб'єкта владних повноважень, що є самостійною складовою обґрунтування прокурором підстав для здійснення такого представництва. Як вбачається зі змісту позовної заяви прокурор подає позовну заяву в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба", при цьому, не зазначає про відсутність у таких органів повноважень щодо звернення до господарського суду, що виключає можливість набуття прокурором статусу позивача. Разом з тим, ДП "Укрриба" як і Державне агентство рибного господарства України, - не є органами державної влади, яким законом надано повноваження органів виконавчої влади здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо повернення майна у державну власність. А тому, належним позивачем у таких правовідносинах є виключно Фонд державного майна України, який є орган державної влади і який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Також апелянт звертає увагу, що виходячи із додатку №1 до Акту, договору схову №5 та акту прийому-передачі до договору схову №5 до складу відповідного майна, яке було закріплено за ДСРП "Киріївський рибцех", і яке було предметом передачі - була виключно 1 гідроспоруда. На даний час є дійсним та не скасовувалось або не визнавалось недійсним в судовому порядку Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 23301470 від 20 червня 2014 року, що є правовстановлюючим документом, згідно якого Великокиріївська сільська рада є власником відповідного майна, форма власності якого - комунальна, при цьому відповідне рішення Великокиріївської сільської ради №б/н від 07 травня 2014 року та відповідне рішення державного реєстратора - не є правовстановлюючими документами. Про існування такого правовстановлюючого документа достеменно відомо як прокурору, так і позивача, а тому без вирішення питання про його чинність - неможливо у будь-який спосіб зобов'язати власника поза його волею передати відповідне майно іншій особі, в силу чого, за даних обставин, обраний спосіб захисту прокурором, який повністю задоволений судом, не повністю відповідає як встановленим судом обставинам, так і характеру спірних правовідносин.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2017 року у справі №902/196/16 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області та призначено дату судового засідання на 24 січня 2018 року.

12 січня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника відповідача 1 - Великокиріївської сільської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з проханням доручити проведення відеоконференції господарському суду Вінницької області.

Листом №902/196/16/194/18 від 15 січня 2018 року Великокиріївську сільську раду було повідомлено про те, що у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Мамченко Ю.А. з 02 січня 2018 року по 22 січня 2018 року клопотання буде розглянуто після фактичного виходу на роботу головуючої судді.

Від позивача 2 - Державного підприємства "Укрриба" надійшов відзив №11-09/7 від 16 січня 2018 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. При цьому, зазначає, що не зважаючи на те, що спірні гідротехнічні споруди є державною власністю, про що відповідач неодноразово повідомлявся підприємством та СТОВ "Бершадський риборозплідник", Великокиріївська сільська рада розпочала незаконну процедуру передачі державного майна до комунальної власності. Господарським судом Вінницької області вірно встановлено порушення процедури визнання безхазяйного нерухомого майна та незаконність дій державного реєстратора.

22 січня 2018 року до Рівненського апеляційного господарського суду від відповідача 2 - Відділу з питань надання адміністративних послуг Бершадської районної державної адміністрації надійшло клопотання №01-08/23 від 17 січня 2018 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з проханням доручити її проведення Бершадському районному суду Вінницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі №902/196/16 розгляд апеляційної скарги відповідача 1 - Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року у справі №902/196/16 було відкладено на "07" лютого 2018 року; судове засідання у справі №902/196/16 призначене в режимі відеоконференції; доручено господарському суду Вінницької області (21018, м.Вінниця, вулиця Пирогова, 29) та Бершадському районному суду Вінницької області (24400, м.Бершадь, вул.Шевченка, 4) проведення судового засідання по справі №902/196/16 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 07 лютого 2018 року у справі №902/196/16 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16 лютого 2018 року, судове засідання призначене в режимі відеоконференції.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача 1 повністю підтримав вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі. Представники від прокуратури проти апеляційної скарги заперечили.

Представники позивачів, відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" наказами Міністерства рибного господарства України №120 від 31 липня 1995 року "Про створення Вінницького обласного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства" та №159 від 19 вересня 1995 року "Про внесення змін до наказів Мінрибгоспу України від 31 липня 1995 року №120 та від 31 липня 1995 року №123" на базі господарств "Вінницярибгосп" створено Вінницьке обласне державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство "Вінницярибгосп" з правом юридичної особи, в яке, у тому числі, увійшла Бершадська рибо-меліоративна станція /т.1, а.с.17/.

Згідно наказу Вінницького обласного виробничого об'єднання "Вінницярибгосп" №82 від 25 червня 1996 року "Про створення Вінницького обласного державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства" затверджено структуру Вінницького обласного державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства, до складу якого включено на правах структурного підрозділу, зокрема, Киріївський рибцех /т.1, а.с.18-19/.

Відповідно до інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області під час приватизації Державного підприємства Вінницярибгосп не увійшли до статутного фонду, створеного СВАТ "Вінницярибгосп", але залишились на його балансі як об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема, гідроспоруди - дамби, що обліковувались за Киріївським виробничим рибцехом вартістю на момент приватизації: первісною 721890,49 грн., залишковою - 554160,11 грн..

Інформація про гідроспоруди державної власності, які не увійшли до статутного капіталу СВАТ "Вінницярибгосп", в тому числі і по Киріівському виробничому рибцеху, внесена регіональним відділенням до Реєстру об'єктів державної власності, що в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, (реєстровий номер 25592421.32АЕЖАД154) - складової частини Єдиного реєстру об'єктів державної власності /т.1, а.с.113/.

Згідно пункту 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України №126/752 від 06 травня 2003 року "Про передачу гідротехнічних споруд" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики гідротехнічні споруди, включаючи рибоводні ставкові споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку до наказу.

У додатку до вказаного наказу визначено Перелік господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс Державного підприємства "Укрриба" щодо Вінницької області господарським товариством до статутного фонду якого не увійшла частина майна під час приватизації зазначено СВАТ "Вінницярибгосп". Також абзацом 2 пункту 2 вказаного наказу визначено необхідність забезпечити приймання-передачу майна на баланс Державного підприємства "Укрриба" /т.1, а.с.28-29/.

Згідно наказу Державного комітету рибного господарства України №238 від 27 грудня 2002 року створено ДП "Укрриба", яке засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України, яке у подальшому реорганізовано на підставі Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" №1085/2010 від 09 грудня 2010 року у Державне агентство рибного господарства України.

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України №205 від 29 липня 2003 року, на виконання пункту 11 "Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21 вересня 1998 року "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" та зазначеного вище спільного наказу Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України за №126/752, затверджено Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Вінннцярибгосп", яким передано на баланс ДП "Укрриба" Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України на праві повного господарського відання гідротехнічні споруди, в тому числі й ті, що розташовані в с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області /т.1, а.с.30-41/.

04 липня 2012 року між ДП "Укрриба" та СТОВ "Бершадський риборозплідник" укладено договір зберігання державного майна №45/12 згідно з предметом якого ДП "Укрриба" як Поклажодавець передає, а СТОВ "Бершадський риборозплідник" як Зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з Актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі Поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06 травня 2003 року №126/752. Об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди: греблі, дамби, інше майно, що перебуває в державній власності зазначене майно розташоване за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с. Велика Киріївка, с.Устя. Строк дії договору визначено з 04 липня 2012 року по 04 липня 2022 року /т.1, а.с.42-45/.

03 травня 2012 року Великокиріївська сільська рада звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з запитом № 4-4-143 про надання інформації щодо знаходження на території с. Велика Киріївка на землях водного фонду державного майна /т.1, а.с.76-77/.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області листом №05-05/1198 від 14 травня 2012 року повідомило, що на території с.Велика Киріївка знаходяться гідроспоруди державної власності, які не увійшли до статутного капіталу СВАТ "Вінницярибгосп", та за актом приймання-передачі від 29 липня 2003 року були передані на баланс ДП "Укрриба" /т.1, а.с. 78/.

В січні 2014 року на розгляд виконавчого комітету Великокиріївської сільської ради винесено питання про присвоєння адрес гідроспорудам та рішенням виконавчого комітету Великокиріївської сільської ради №4 від 10 січня 2014 року присвоєно нерухомому майну, що розташоване на території Великокирівської сільської ради слідуючі адреси:

водокачці, дамбі з одним водоскидом шлюзового типу та з одним водовипуском, що знаходиться біля ставка №1 - вул. Шевченка, 38б, с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області;

дамбі з шістьма водовипусками та шістьма водовпусками, що знаходиться біля ставка №2 - вул. Шевченка, 38в, с.Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області;

дамбі з одним водовипуском та одним водовпуском, що знаходиться біля ставка №3 - вул. Шевченка, 38г, с.Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області;

водокачці - вул. Гагаріна, 16 б, с.Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області. /т.1, а.с.200/.

Рішенням Великокиріївської сільської ради 6 скликання №20 від 15 квітня 2014 року "Про об'єднання поштової адреси комплексу будівель та споруд, що знаходяться на території Великокиріївської сільської ради" присвоєно комплексу будівель та споруд єдину поштову адресу - вул. Шевченка, 38Д.

19 травня 2014 року Великокиріївська сільська рада звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з запитом №02-15-102 про надання інформаційної довідки про те, чи дійсно комплекс будівель та споруд, що знаходиться по вул. Шевченка, 38Д в с.Велика Киріївка відносяться до об'єктів державної власності /т.1, а.с.79/.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області листом №05-05/1674 від 19 червня 2014 року повідомило, що відомості про майно зазначене у запиті від органів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру об'єктів державної власності не надавались /т.1, а.с.80/.

07 травня 2014 року Великокиріївською сільською радою 35 сесії 6 скликання прийнято рішення про: затвердження звіту по експертній грошовій оцінці комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул. Шевченка, 38д, с. Велика Киріївка, Бершадського району, Вінницької області; оприбуткування комплексу будівель та споруд на позабалансовому рахунку сільської ради; доручення сільському голові ОСОБА_6 розмістити оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул. Шевченка, 38д, с.Велика Киріївка) у районній газеті "Бершадський край" та провести його реєстрацію в Реєстраційній службі управління юстиції у Вінницькій області.

З метою встановлення ідентифікації, складу та наявності майна, його фактичної вартості, про повернення якого заявлено прокурором ухвалою господарського суду Вінницької області від 16 травня 2016 року у справі було призначено судову будівельно-технічну та оціночну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №1473-1475/16-21 від 26 квітня 2017 року встановлено наявність гідроспоруд розташованих по вул. Шевченка, 38Д в с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, а саме: гідроспоруди, що формують водопостачальник став №1 площею 36,5 га.. В складі: контурної дамби, шлюз-регулятора, водовипуску; гідроспоруди, що формують вирощувальний став №2 площею 16,5 га. у складі: контурної дамби, роздільної дамби, одного водонапуску, двох водовипусків; гідроспоруди, що формують зимувальні стави №1-6, кожний з яких має контурну та розподільні дамби, водовипуск та водонапск; гідроспоруди, що формують вирощувальний став №3 площею 14,0 га. в складі контурної дамби, розподільної дамби, одного водовипуску, одного водонапуску; гідроспоруди, що формують вирощувальний став №4 площею 16,5 га. в складі контурної дамби, розподільної дамби, двох водовипусків, двох водонапусків.

Також експертом встановлено, що об'єкти дослідження відносяться до споруд та інженерних споруд і відповідно є об'єктами нерухомого майна у відповідності до статті 181 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та х обмежень".

На підставі проведеного дослідження, враховуючи положення нормативно-правових актів в галузі будівництва та надані на експертизу матеріали, при прямому порівнянні ідентифікаційних ознак, які характеризують дані об'єкти нерухомого майна (гідроспоруди), експертом встановлено часткову тотожність (спільність) основних показників об'єктів дослідження встановлених під час обстеження в с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області з даними наведеними у документації, а саме:

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень /т.1, а.с.54-55/ - юридична адреса;

у Акті приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Вінницярибгосп" від 29 липня 2003 року /т.1, а.с.130-140/ - назва об'єкта;

у Інвентаризаційній справі БТІ на об'єкти нерухомого майна (та технічному паспорті БТІ на майновий комплекс) /т.1, а.с.54-73/ - юридична адреса і назва об'єкта.

На підставі проведеного дослідження експертом встановлено тотожність основних ідентифікаційних показників дослідження визначених під час обстеження в с. Велика Киріївка з даними переліку об'єктів, наведених у прохальній частині позовної заяви.

Що стосується об'єктів наведених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, у Акті приймання-передачі від 29 липня 2003 року, та у Інвентаризаційній справі БТІ, то встановити чи є дані об'єкти тими самими, які зафіксовані під час проведення натурного обстеження, експерту не є можливим.

На підставі проведених розрахунків експертом встановлена вірогідна ринкова вартість гідроспоруд розташованих по вул. Шевченка, 38Д в с. Велика Киріївка, яка на підставі отриманих додаткових документів, в цінах сформованих станом на березень 2016 року могла складати 348036 грн. /т.2, а.с.79-92/.

Відповідач 1 - Великориріївська сільська рада, не погоджуючись з висновками експерта, посилаючись на неповноту відповідей на питання поставлені судом та невідповідність фактичним даним, подала до суду першої інстанції заяву (вх. № 06-52/7616/17 від 31 липня 2017 року) про призначення повторної інженерно-технічної експертизи, розгляд якої судом було відкладено до надання експертом пояснень щодо висновку.

Розглянувши зазначену заяву, місцевим судом правомірно встановлено, що на території с.Велика Киріївка знаходяться об'єкти нерухомого майна (гідроспоруди) про які заявлено прокурором в позовній заяві. Інших об'єктів на зазначеній території не виявлено. Вказана обставина визнається і сторонами у справі, що відображено у протоколі судового засідання від 09 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції), відповідно до якої обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням наведеного, підстави для призначення повторної експертизи відсутні.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно до положень частини 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 2 вищенаведеної статті зазначається, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено об'єкти комунальної власності. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Стаття 41 Конституції України та стаття 321 Цивільного кодексу України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 01 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Припинення права власності можливо у разі припинення права власності з добровільної волі власника (в тому числі знищення майна) або у разі примусового припинення права власності.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Із змісту статей 316, 321 Цивільного кодексу України випливає, що правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Тобто припинення права власності на таке майно пов'язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру. З моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на це майно.

Як встановлено судами, відомості про спірне майно внесено в установленому законом порядку до Реєстру об'єктів державної власності, що в процесі приватизації не увійшли до статутних фондів господарських товариств.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частиною 4 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Частиною 3 статті 73 Господарського кодексу України визначено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до частини 2 статті 134 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання.

Статтею 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності .

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Враховуючи викладені норми права, місцевий суд дійшов правильного висновку, що з моменту підписання акту приймання-передачі від 29 липня 2003 року право повного господарського відання на гідроспоруди перейшло до ДП "Укрриба".

Водночас, Великокиріївською сільською радою 07 травня 2014 року прийнято рішення про оприбуткування комплексу будівель та споруд на позабалансовому рахунку сільської ради, визнаючи дане майно безхазяйним, що відображено у протоколі проведення громадських слухань від 24 квітня 2016 року /т.1, а.с.165-168/.

Статтею 335 Цивільного кодексу України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Незважаючи на недотримання установленої законом процедури визнання безхазяйного нерухомого майна (комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул. Шевченка, 38д, с. Велика Киріївка) головою Великокиріївської сільської ради 20 червня 2014 року подано до Реєстраційної служби Бершадського району Вінницької області заяву про реєстрацію права приватної, замість комунальної власності на зазначене нерухоме майно за Великокиріївською сільською радою.

На підтвердження прав власності на спірні гідроспоруди, крім вказаного вище рішення, до заяви додано також довідку, видану виконкомом сільської ради №02-15-120 від 19 червня 2014 року, згідно якої комплекс будівель та споруд за адресою вул. Шевченка, 38Д, рахується на позабалансовому рахунку.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності та їх обмежень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За вказаним законом державна реєстрація прав проводиться органом державної реєстрації прав.

Частина 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції від 13 травня 2014 року, визначає підстави проведення державної реєстрації прав, а перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 868.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", містить перелік повноважень державного реєстратора під час реєстрації прав. Так, згідно вказаної статті, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Крім того, згідно частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, законодавець саме на державного реєстратора, як на суб'єкта владних повноважень, поклав право приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав, на підставі поданих документів для проведення державної реєстрації прав.

З викладених норм права вбачається, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав.

Тобто, на реєстраційну службу, в силу вимог закону, був покладений обов'язок дослідження документів відповідача на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Як встановлено судами обох інстанцій, Реєстраційною службою Бершадського району Вінницької області за результатами поданої заяви, 20 червня 2014 року зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд - гідротехнічні споруди) за Великокиріївською сільською радою, видано свідоцтво про право власності (індексний номер 23301470) про що здійснено запис про право власності №6088239 та проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 13940521 від 20 червня 2014 року).

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що державним реєстратором не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, оскільки заяву подано про реєстрацію приватної власності, а зареєстровано фактично право комунальної власності.

Таким чином, реєстратором зареєстровано права, які не було заявлено, а тому згідно статті 24 вказаного закону якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Верховний Суд України у листі від 01 квітня 2014 року "Аналіз практики застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України" вказав на те, що порушенням цивільного право є, зокрема протиправне позбавлення права власності чи його обмеження (стаття 321 Цивільного кодексу України) та безпідставне заволодіння особою майном іншої особи-власника (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що право власності на комплекс будівель та споруд у с. Велика Киріївка по вул. Шевченка, 38 Д підлягає відновленню до того стану, який існував до порушення у спосіб скасування незаконного рішення від 07 травня 2014 року "Про затвердження звіту по експертній грошовій оцінці комплексу будівель та споруд, що знаходяться по вул.Шевченка, 38 Д, с.Велика Киріївка".

Таким чином, доводи відповідача 1, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених статтею 277 ГПК України, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2017 року у справі №902/196/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/196/16 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.