Постанова

від 05.02.2018 по справі 446/1953/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1953/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/783/4798/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю апелянта - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3, позивача - ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та редакції Кам'янка - Бузької газети "Життя і слово" про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

04 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та редакції Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" в якому, з врахуванням заяви про зменшення та збільшення позовних вимог (а.с. 215-218, 230-231), просив суд: визнати недостовірною інформацію, викладену в статті "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", опубліковану в газеті "Життя і слово" № 40 (2851) за 21 жовтня 2016 року; зобов'язати ОСОБА_2 та редакцію Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" спростувати недостовірну інформацію викладену в статті газети "Життя і слово" № 40 (2851) за 21 жовтня 2016 року шляхом написання нової статті зі спростуванням недостовірної інформації в цьому ж друкованому виданні: абз. 2 "При тому, виділення земельної ділянки відбулося без наявних майнових обтяжень, потай, без відома членів ТМР"; абз. 3 "Тобто, це саме той час, за який можна знайти нове місце і забиратися з усіма речами"; абз. 4 "Але за ширмою нікому незрозумілої аргументації - простий і цілком прагматичний розрахунок, коли на передодні звітно-виборчої конференції нас знову будуть шантажувати, тепер вже пролонгацією договору оренди і можна не сумніватись, що ця пропозиція не буде довгостроковою"; абз. 5 "Комісія районної ради була лаконічно одностайною - ознаки злочину є"; абз. 6 "Другим надзвичайно пекучим, принаймні для ОСОБА_4, було питання про можливі зловживання під час освоєння коштів від полювання на копитних, сезонів 2011-2013 років по обходу № 7 Новоставського низового колективу… Є суттєва різниця, значить хтось, по дорозі від лісу до каси, банально крав!"; абз. 7 "Але напругу ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР. Нічого спільного з нормами права чи мисливським законодавством таке волюнтаристське рішення немає. А аргументація самого пана ОСОБА_4 - лише гра на публіку і посилання на норми Закону, яких реально не існує. Про моральну шкоду годі й говорити, бо іншої назви, як підла помста, такі дії пана ОСОБА_4 не мають."; абз. 8 "Останньою краплею стало чергове ігнорування рішення колегіального органу ТМР "Крижень" - ради Товариства, в компетенції якої проводити цінову політику щодо встановлення вартості на полювання на копитного звіра сезону 2017-2018 років. Протизаконність і зловживання службовим становищем, встановлення непомірних для простого мисливця цін на полювання не вкладається в жодні моральні рамки!"; абз. 11 "Все інше, що будуть вам пропонувати до оплати - є незаконним! Мало того, введення фактичної оплати за відстріляного звіра з врахуванням ваги м'яса, знову повертає нас до корупційної складової, коли від начальника буде залежати, скільки вам треба буде заплатити, а питання про те, що з того доробку потрапить в касу Товариства, може так і залишитися риторичним. … і не опускатися до рівня бидла, за яке вже 25 років намагаються нас мати на рівні держави, а тепер, на превеликий жаль, ще й до середовища нашого Товариства." Стягнути з відповідачів на користь позивача 60 000,00 грн. моральної шкоди, а саме зі ОСОБА_2 50 000,00 грн., а з редакції Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликався на те, що 21.10.2016 року в газеті "Життя і слово" вийшла стаття під авторством ОСОБА_2, в якій той виклав неправдиву інформацію та відверті образи в його сторону з метою очорнити його перед жителями міста, принизити його честь, гідність та знищити ділову репутацію. Вказує, що він очолює громадську організацію Кам'янка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок "Крижень", а ОСОБА_2 опублікував статтю для того, щоб будь-яким способом усунути його з посади голови товариства, а самому очолити цю громадську організацію. Стверджує, що висловлювання про факти крадіжки з каси грошей є безпідставні, так як жодної кримінальної справи чи вироку суду з цього приводу немає. Окрім того зазначає, що він є власником земельної ділянки, яку він передав в оренду товариству, а окремі члени товариства наполягають, щоб він її подарував товариству. ОСОБА_2 розгніваний щодо закриття для полювання лісового масиву № 7, однак таке закриття відбулось у зв'язку з вимогами, які були у приписі Державної екологічної інспекції, задля збільшення чисельності мисливської фауни та покращення екологічного стану. Вважає, що порушує його права і вислів в останньому абзаці щодо "не опускатися до рівня бидла". Тому, просить суд визнати таку інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію і просить у зв'язку із цим відшкодувати завдану йому моральну шкоду, яку оцінює на рівні 60 тис. грн.

Рішенням Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та редакції Кам'янка - Бузької газети "Життя і слово" про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію розміщену на сторінці 8 газети "Життя і слово" № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_2, а саме інформації: "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.".

Зобов'язано Комунальне підприємство редакцію Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" (ЄДРПОУ 02474050) спростувати недостовірну інформацію розміщену на сторінці 8 газети "Життя і слово" № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_2, а саме інформації: "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.", шляхом оприлюднення в найближчому номері газети "Життя і слово" резолютивної частини цього рішення суду.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та Комунального підприємства редакції Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" на користь ОСОБА_4 500,00 грн. (п'ятсот гривень), як відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року оскаржив ОСОБА_2

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що не погоджується з рішенням суду в частині того, що в абзаці 7 статті міститься інформація, яка є недостовірною та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 Так, громадська організація Кам'янка - Бузьке районне товариство мисливців та рибалок ТМР Крижень зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31 березня 2005 року. Рішенням звітно-виборчої конференції ТМР Крижень , оформленим протоколом № 43 від 02 серпня 2015 року затверджено Статут громадської організації ТМР Крижень в новій редакції. Зазначені зміни до Статуту взято до відома Кам'янка - Бузьким районним управлінням юстиції Львівської області згідно наказу № 35 від 17 листопада 2015 року. Він - апелянт є членом ТМР Крижень та заступником голови товариства. Протягом двох років в ТМР Крижень наявний конфлікт між головою товариства ОСОБА_4 та більшістю членів товариства.

Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що Приписом Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства № 115/04 від 04 березня 2016 року голові ТМР Крижень ОСОБА_4 приписано в єгерському обході № 7 провести заходи щодо збільшення чисельності мисливської фауни, покращення екологічного стану мисливських угідь до 04 травня 2016 року. З наказу № 22 від 06 квітня 2016 року випливає, що в лісовому масиві єгерського обходу № 7 Зіболківського лісництва, площею 938 га та Кам'янка - Бузького Галсільліс , площею 503 га створено відтворюючу ділянку. В наказі № 22 про заборону полювання в наказі нічого не вказано. На думку апелянта, видавши наказ про створення відтворюючої ділянки у лісовому масиві єгерського обходу № 7 позивач фактично закрив лісовий масив для полювання та заборонив полювання в ньому, що суперечить приписам ЗУ Про мисливське господарство та полювання . Окрім того, позивачем не дотримано встановленого чинним законодавством порядку створення відтворюваних ділянок. Звертає увагу також й на те, що на момент проведення засідання Ради ТМР Крижень 17 квітня 2016 року, членам Ради, в тому числі і йому - апелянту, членам Товариства не було відомо про видання ОСОБА_4 наказу від 06 квітня 2016 року. ОСОБА_4 брав участь в засіданні Ради ТМР Крижень та запропонував мінімум на два роки заборонити полювання на кабана. Він - апелянт запропонував здійснити ряд заходів з метою виконання припису за яких проголосували більшість членів товариства. При цьому, ОСОБА_4 не повідомив членів Товариства про прийнятий наказ, чим ввів їх в оману, та при голосуванні членів Ради Товариства за заходи, які необхідно вжити для виконання припису № 115/04 не висловив жодних заперечень та не голосував проти прийняття такого рішення. Члени Товариства діяли згідно вимог Статуту громадської організації виносячи питання про заходи виконання припису № 115/04. Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то на думку апелянта, судом не встановлено факту заподіяння позивачу моральних страждань, якими конкретними діями такі заподіяні, причинно-наслідкового зв'язку між поширенням інформації та завдання позивачу моральної шкоди.

Просить рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 Постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відтак апеляційним судом його законність та обґрунтованість у цій частині не перевіряється.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та редакції Кам'янка - Бузької газети "Життя і слово" про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди виходив з того,що позивач, як голова товариства, приймаючи рішення про створення відтворюючої ділянки в частині мисливського угіддя, виконував вимоги припису компетентного державного органу в межах своєї компетенції, а його рішення відповідає вимогам закону, ніким не скасовано та не оскаржено тому, аналізуючи зміст абзацу 7 спірної статті, дійшов до переконання, що в такій частині міститься інформація, яка є неправдивою та порушує права позивача. Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2016 року в черговому випуску газети "Життя і слово" на сторінці 8 вийшла стаття під назвою "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_2 (а.с. 8 т. 1).

В абзаці 7 даної статті вказано "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно , закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР."

Приписом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016 року № 115/40 голові Кам'янка-Бузького районного ТМР "Крижень" ОСОБА_4 приписано, зокрема, в єгерському обході № 7 провести заходи щодо збільшення чисельності мисливської фауни, покращення екологічного стану мисливських угідь в строк до 04.05.2016 року (а.с. 21-22 т. 1).

Згідно припису № 115/40 від 04.03.2016 року , Закону України "Про мисливське господарство та полювання", 06.04.2016 року ОСОБА_4, як голова ТМР "Крижень", видав наказ № 22 "Про створення відтворюючої ділянки", яким лісовий масив єгерського обходу № 7 Зіболківського лісництва площею 938 га. та Кам'янка-Бузького "Галсільліс" площею 503 га. - створити відтворюючу ділянку (а.с. 23 т. 1 ).

Відповідно до п. 5.8. нової редакції Статуту громадської організації Кам'янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень" Рада Товариства здійснює керівництво його діяльністю у період між конференціями чи загальними зборами.

Згідно п. 5.9. нової редакції Статуту громадської організації Кам'янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень" голова товариства здійснює дії від імені товариства; без доручення репрезентує товариство в зовнішніх стосунках, представляє товариство в офіційних стосунках з державними органами, громадськими об'єднаннями та іншими юридичними особами (а.с. 58 т. 1).

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником громадської організації "Кам'янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень" є ОСОБА_4 (а.с. 138-140 т. 1 ).

Відповідно до п. к) Положення "Про Раду ТМР "Крижень", затвердженого рішенням Ради ТМР "Крижень" № 2 від 05 березня 2016 року, Рада Товариства організовує використання та впорядкування мисливських угідь: приймає рішення про створення та встановлює межі мисливських угідь; приймає рішення про проведення таксації мисливської фауни; приймає рішення про тимчасову заборону чи обмеження полювання в окремих мисливських угіддях (а.с. 64-66 т. 1).

Статтею 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).

Згідно протоколу засідання Ради ТМР Крижень від 17 квітня 2016 року Радою ТМР Крижень було прийняте рішення про заходи, які необхідно вжити для виконання припису № 115/04 Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016 року (а.с. 72-74 т. 1).

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Статтею 269 ЦК України визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту.

Види особистих немайнових прав, перелік яких не є вичерпним, визначений статтею 270 ЦК України.

Одними із таких прав є право на повагу до гідності та честі особи та право на недоторканість ділової репутації.

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ст. 299 ЦК України).

Стаття 32 Конституції України визначає, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

За змістом ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з вимогами ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - Постанова) роз'яснено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В п. 19 Постанови також зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Аналіз законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого є обов'язковою з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року та рішення (правові висновки) якого підлягають застосуванню судами України при ухваленні судових рішень, надають можливість зробити колегії суддів висновок, що при розгляді справ за вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації важливим є визначення: чи є відомості, на негативності яких наполягає позивач інформацією (фактами) або оціночними судженнями відповідача - розповсюджувача вказаної інформації, висловленими ним на реалізацію своїх власних поглядів та ідей, оскільки Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оцінних суджень доведенню не підлягає .

За своїм характером оспорювана інформація є фактичним твердженням, у зв'язку з чим може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до п. 5.8. нової редакції Статуту громадської організації Кам'янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень" та п. к) чинного Положення "Про Раду ТМР "Крижень", затвердженого рішенням Ради ТМР "Крижень" № 2 від 05 березня 2016 року, Рада Товариства організовує використання та впорядкування мисливських угідь: приймає рішення про створення та встановлює межі мисливських угідь; приймає рішення про проведення таксації мисливської фауни; приймає рішення про тимчасову заборону чи обмеження полювання в окремих мисливських угіддях у відповідності до ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

На підставі викладеного, судова колегія прийшла до переконання, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_4 приймаючи рішення (наказ № 22 "Про створення відтворюючої ділянки" від 06 квітня 2016 року) діяв у відповідності до вимог статуту та згідно повноважень його як керівника.

В той же час, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що наказ № 22 "Про створення відтворюючої ділянки" від 06 квітня 2016 року, виданий головою ТМР "Крижень" ОСОБА_4 не скасований, не оскаржений, а рішення про заходи, які необхідно вжити для виконання припису № 115/04 Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016 року було прийняте на засіданні Ради ТМР Крижень лише 17 квітня 2016 року .

Оцінюючи вжитий автором термін "самочинно" необхідно зазначити, що у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Уклад і голов. ред. В27 В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. - 1440 с. ) міститься визначення терміну самочинно , що означає той, який робиться самовільно, незаконно (с. 1102).

Фраза самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно в оскаржуваному контексті є цілісною, виокремити окремі слова з такої не є можливим, так як вони доповнюють зміст одне одного, оскаржувана інформація в цілому є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. І оскільки наказ № 22 "Про створення відтворюючої ділянки" від 06 квітня 2016 року є чинним, колегія суддів приходить до висновку, що висловлюватись у друкованому засобі масової інформації про його незаконність у відповідача не було підстав, а відтак позов в частині визнання недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформації, розміщеної на сторінці 8 газети "Життя і слово" № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_2, а саме: "Але напругу ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР." підлягає до задоволення з мотивів викладених вище.

У п. 24 даної Постанови також роз'яснено, що, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то

у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Колегія суддів приходить до висновку, що розповсюдження недостовірної інформації порушує особисті немайнові права позивача, а тому така інформація підлягає спростуванню.

На підставі викладеного підлягає до задоволення і позовна вимога, щодо зобов'язання Комунального підприємства редакції Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення суду в найближчому номері газети "Життя і слово".

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз'яснень, даних в пунктах № 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб і відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків; відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору;розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже до відомостей, що принижують честь і гідність особи і можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди, належать така інформація або факти, які перед громадськістю чи окремими громадянами принижують честь і гідність особи, з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття, принципів людської моралі, за умови, що ці відомості не відповідають дійсності чи неправильно викладені.

На підставі вкладеного, колегія суддів приходить до переконання, що при визначенні розміру компенсації моральної шкоди в сумі 500,00 грн., суд першої інстанції вірновиходив з засад розумності, виваженості та справедливості, при цьому правильно зазначивши, що сам факт поширенням недостовірної інформації свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачу, а отже така повинна бути відшкодована.

За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно положень п. 2 ст. 376 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню;порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення частково порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недостовірною і спростування інформації з ухваленням в цій частині нового рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, редакції Кам'янка - Бузької газети "Життя і слово" в цій частині слід задовольнити, однак з інших підстав ніж це викладно у рішенні суду першої інстанції.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 07 червня 2017 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недостовірною і спростування інформації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, редакції Кам'янка - Бузької газети "Життя і слово" в такій частині вимог задовольнити. Визнати недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію розміщену на сторінці 8 газети "Життя і слово" № 40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам'янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_2, а саме інформацію: "Але напругу ситуації додало те, коли ОСОБА_4 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході № 7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР." та зобов'язати Комунальне підприємство редакцію Кам'янка-Бузької газети "Життя і слово" (ЄДРПОУ 02474050) спростувати цю недостовірну інформацію шляхом оприлюднення в найближчому номері газети "Життя і слово" резолютивної частини рішення суду.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення складено 15 лютого 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.