Ухвала

від 07.02.2018 по справі 805/3228/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду

07 лютого 2018 р. Справа №805/3228/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Добропілля

до відповідача: Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

за участю

позивача - ОСОБА_1 - особисто,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довірен.,

від відповідача: ОСОБА_3 - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Добропілля, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єнаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Позивач у позовній заяві від 08 вересня 2017 року та у заяві про уточнення позовних вимог від 15 листопада 2017 року просив суд поновити строк на оскарження податкових повідомлень - рішень від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що про проведення документальної перевірки та винесення спірних податкових повідомлень - рішень останньому стало відомо під час проведення процедури зняття з реєстрації приватного підприємця, оскільки жодних повідомлень та листів з податкової інспекції не отримував. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до податкової інспекції з проханням надати акт документальної перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення. Позивач звертає увагу. що акт перевірки та податкові повідомлення - рішення були отримані лише 01 вересня 2017 року.

Позивач та представник позивача у судовому засідання просили суд поновити пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача у наданих до суду запереченням на позовну заяву зазначав, що причини пропуску строків звернення до суду ФОП ОСОБА_1 є неповажними та необґрунтованими, оскільки акт перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивачу, визначену відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення доадміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент звернення до суду) для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

З матеріалів справи встановлено, що 14 січня 2014 року Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємодії з ТОВ НВП Про - 4 за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та ТОВ Укрбудівниця за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт № 4/17/НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 104-116).

З матеріалів справи вбачається, що відповідний акт перевірки був направлений на адресу позивача, а саме за адресою: 85000, АДРЕСА_1, однак зазначене поштове відправлення від 18 лютого 2014 року повернуто на адресу відповідача з відміткою за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с. 117).

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5973 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1493,25 грн. (т. 1 а.с. 240) та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3419,27 грн. (т. 1 а.с. 121).

Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені на адресу позивача з рекомендованим листом з повідомленням, а саме за адресою: 85000, АДРЕСА_1, однак поштове відправлення повернуто на адресу відповідача з відміткою за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с.118).

Позивач у судовому засідання зазначив, що так відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 85000, АДРЕСА_1, але з березня 2013 року фактично місцезнаходження підприємства позивача 69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5, про що також було повідомлено відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що він мешкає за адресою: 69600, АДРЕСА_2, що підтверджується договором оренди житла від 24 березня 2013 року.

Так, судом встановлено, що представникам відповідача було відомо про те, що позивач знаходиться за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5, оскільки з акту перевірки вбачається, що представниками податкової інспекції у акті перевірки зазначається, що фактичне місцезнаходження позивача є м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5.

Представник відповідача надав суду пояснення відповідно до яких зазначив, що акт перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення були направлені на фактичне місце проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1, крім того, зазначена адреса місце проживання позивача визначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач знав, що позивач змінив місце проживання, оскільки у акті перевірки зазначалось, що фактичне місце знаходження позивача: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 5.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач з листами б/н від 06 березня 2017 року, від 29 березня 2017 року, від 04 квітня 2017 року звертався до Добропільської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про надання інформації стосовно наявної у ФОП ОСОБА_1 податкової заборгованості по всім платежам за період з 01 січня 2012 року по дату отримання запитів, а також просив надати копію акту перевірки від 14 січня 2014 року № 4/17/НОМЕР_3, а також копію спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідачем надано позивача відповіді на зазначені вище звернення позивача № 2469/13 від 20 березня 2017 року, № 3390/05-07-13-13-3 від 24 квітня 2017 року, Ґ№ 3911/10/05-07-17-12-7 від 23 травня 2017 року, відповідно до яких відповідач зазначав про наявність у позивача заборгованості зі сплати податків та обов'язкових платежів, крім того зазначав, що контролюючим органом була проведена 14 січня 2014 року перевірка ФОП ОСОБА_1, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а також за результатами перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення.

Однак, копію акту перевірки від 14 січня 2014 року № 4/17/НОМЕР_3 та податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 направлені на адресу позивача не були.

04 липня 2017 року позивачем на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області направлено лист № 3, відповідно до якого позивач просив суд зобов'язати керівництво Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області надати акт перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що позивачем акт перевірки від 14 січня 2014 року № 4/17/НОМЕР_3 та податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 були отримані 01 вересня 2017 року.

З огляну на вищевикладене суд зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом з поважних причин, оскільки позивач не отримував акт перевірки та спірні податкові повідомлення - рішення.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, з пунктом 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі Балацький проти України , неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.

Відповідно до пунктів 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У рішеннях по справі МірагальЕсколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, з урахуванням приписів статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права, а також норм частини 1 статті 6, суд вважає, що пропуск позивачем встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду з даним позовом не може слугувати перешкодою для надання судового захисту порушеним правам позивача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про поновлення Приватному підприємцю ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Приватного підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду Приватному підприємцю ОСОБА_1 з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, проголошена вступна та регулятивна частини ухвали у судовому засідання 07 лютого 2018 року, в присутності позивача, представників позивача та відповідача.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.