Рішення

від 07.02.2018 по справі 805/3228/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р. Справа№805/3228/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприєця ОСОБА_1 м. Добропілля

до відповідача: Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

за участю

позивача - ОСОБА_1 - особисто,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довірен.,

від відповідача: ОСОБА_3 - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Добропілля, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єнаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач посилається на те, що 14 січня 2014 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємця ОСОБА_1 з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ НВП Про - 4 за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та по взаємовідносинам з ТОВ Укрбудівниця за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт № 4/17/НОМЕР_3. На підставі акта відповідачем сформовані податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо нарахування ПДВ на суму 5973 грн., штрафних санкцій на суму 1493,25 грн., на загальну суму 7466,25 грн., та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3419,27 грн. Позивач вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, що підставою для визнання його протиправним і скасування.

Позивач зазначає, що підставою нарахування грошових зобов'язань та штрафу стало посилання відповідача на завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 5973 грн. внаслідок проведення господарських операцій по взаємодії у жовтні 2012 року з ТОВ НВП Про - 4 у розмірі 4559 грн. та у серпні 2013 року з ТОВ Укрбудівниця у розмірі 1414 грн. щодо поставки автозапчастин. Позивач звертає увагу суду на те, що мотивами неврахування відповідачем вищезазначених витрат в склад податкового кредиту по взаємодії з ТОВ НВП Про-4 , стало існування розбіжностей у задекларованих підприємствами за жовтень 2012 року податкових зобов'язань, які виникли після відображення у Автоматизованій системі співставлення Податковий блок акту ДПІ у Красногорівському районі м. Дніпропетровська від 23 січня 2013 року № 145/22.5-08/30585040 Про неможливість проведення зустрічної перевірки , оскільки податковою інспекцією встановлено відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів з контрагентами покупцями. В зв'язку з чим, підтвердити факт отримання автозапчастин ТОВ НВП Про - 4 від постачальників та подальшої їх реалізації покупців у тому числі у ФОП ОСОБА_1 не можливо. В зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про те, що угода про постачання автозапчастин ТОВ НВП Про - 4 ФОП ОСОБА_1 носить формальний характер і таким чином проведено донарахування сум податку на додану вартість в сумі 4559,02 грн. Щодо взаємодії з ТОВ Укрбудівниця відповідач в акті перевірки зазначив, що відповідно до Автоматизованої системи співставлення Податковий блок у задекларованих підприємствами за серпень 2013 року існують розбіжності, які виникли у зв'язку з відображенням у зазначеній системі акта ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08 листопада 2013 року № 1195/04-63-22-03/35381314, яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ Укрбудівниця за серпень 2013 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при продажу товарів. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки за фактом поставки і оплати зазначених товарів ОСОБА_1 отримував заповнені належним чином податкові накладні від ТОВ НВП ПРО-4 та ТОВ Укрбудівниця та їх свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, що були видані відповідними податковими органами і підтверджували право контрагентів на виписку податкових накладних. Крім того, позивач зазначає, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту відповідних витрат. Позивач також, звернув увагу суду на те, що ТОВ НВП ПРО-4 та ТОВ Укрбудівниця на час здійснення операцій з поставки автозапчастин були зареєстровані податковою службою як платники ПДВ, крім того зазначені підприємства не були ліквідовані та їх державна реєстрація не була скасована. В зв'язку з чим, позивач вважає податкове повідомлення № НОМЕР_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_2 позивач вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковим органом жодним чином не доведено відсутність фінансово - господарських відносин між ТОВ НВП ПРО-4 та ПП ОСОБА_1, а рішення відповідача ґрунтується лише на припущеннях перевіряючи.

Позивач та представник позивача у судовому засідання підтримали викладені обставини у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1, якою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з придбання автозапчастин у жовтні 2012 року у ТОВ НВП ПРО-4 на суму 27354,12 грн., у тому числі ПДВ 4559,02 грн., у серпні 2013 року у ТОВ Укрбудівниця на суму 8481,66 грн., у тому числі ПДВ 1413,61 грн. Відповідач зазначив, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єктів господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 71 Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що на підставі даних акту перевірки та після вручення акту платнику відповідачем були сформовані податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, які були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням. Відповідач посилається на те, що Добропільска ОДПІ діяла в межах та на підставі вимог законодавства України в межах та засобами, що передбачені чинним законодавством України та вважає, що податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_2 та № 000101170, сформовані ФОП ОСОБА_1, відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними, а позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 09 жовтня 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року за клопотання представника позивача провадження у справі зупинено до 06 листопада 2017 року.

06 листопада 2017 року представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно ухвалою від 06 листопада 2017 року суд зупинив провадження у справі до 27 листопада 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 14 грудня 2017 року за клопотанням представника позивача, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

14 грудня 2017 року провадження у справі зупинено до 24 січня 2018 року, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.

24 січня 2018 року розгляд справи відкладено на 07 лютого 2018 року, в зв'язку з необхідністю отримання додаткових документів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року Приватному підприємцю ОСОБА_1 поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.06.2003 року за № 22600170000018309, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, перебував на податковому обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. 02.02.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 22600060002023300 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ НВП Про-4 (податковий номер 30585040) за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року та ТОВ Укрбудівниця (податковий номер 35381314) за період з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року, за результатами перевірки складено акт від 14 січня 2014 року № 4/17/НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 104-116).

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

1. Перевіркою не встановлено факту реального здійсненні господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з придбання автозапчастин у жовтні 2012 року у ТОВ НВП Про - 4 на суму 27354,12 грн., у тому числі ПДВ 4559,02 грн., у серпні 2013 року у ТОВ Укрбудівниця на суму 8481,66 грн., у тому числі ПДВ 1413,61 грн.

2. Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з постачальниками ТОВ НВП Про - 4 в жовтні 2012 року та ТОВ Укрбудівниця в серпня 2013 року;

- в порушення п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині включення валових витрат сум по господарських операціях за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження валового доходу у жовтня 2012 року у сумі 22795,10 грн.;

- в порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення суми податкового кредиту у розмірі 5973 грн., у результаті включення сум ПДВ за правочином, який не міг спричинити реального настання наслідків, що призвело до завищення податку на додану вартість у сумі 5973 грн., в т.ч. у жовтні 2012 року на суму ПДВ - 4559 грн., у серпні 2013 року на суму ПДВ - 1414 грн.;

- п. 21.6.10, п. 21.6.12, п. 21.6.17 Переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, в частині придбання автозапчастин у жовтні 2012 року у ТОВ НВП Про - 4 та серпень 2013 року у ТОВ Укрбудівниця на загальну суму 35835,78 грн. без наявності сертифікатів якості або декларації відповідності.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки був направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, однак поштове відправлення повернуто на адресу відповідача з відміткою за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с. 117).

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5973 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 1493,25 грн. (т. 1 а.с. 240) та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3419,27 грн. (т. 1 а.с. 121).

Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені на адресу позивача з рекомендованим листом з повідомленням, однак поштове відправлення повернуто на адресу відповідача з відміткою за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с.118).

Як вбачається з акту перевірки відповідно до Автоматизованої системи співставлення Податковий блок у задекларованих підприємствами за жовтень 2012 року існує розбіжності, які виникли після відображення у зазначеній системі акта ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 23 січня 2013 року № 145/22.5-08/30585040 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП Про - 4 (код ЄДРПОУ 30585040) щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку (т. 2 а.с. 196-208).

Зазначеним актом ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС встановлено відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) з контрагентами постачальниками та контрагентами - покупцями за жовтень 2012 року, чим порушено ст. 185 Податкового кодексу України.

Операції між постачальниками та ТОВ НВП про-4 не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності.

З огляду на вище викладене, підтвердити факт отримання автозапчастин ТОВ НВП Про - 4 від постачальників та подальшої їх реалізації покупця, у тому числі ФОП ОСОБА_1 не можливо.

Викладене у акті свідчить про відсутність у ТОВ НВП Про - 4 адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам з постачальниками та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по передачі Товару покупцям. Останнє в свою чергу свідчить відсутність наміру у ТОВ НВП Про - 4 створення правових наслідків, тобто така угода носить формальний характер.

Діяльність ТОВ НВП Про - 4 була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вимоги переважно з контрагентами - посередниками, частина яких не виконувала своїх податкових зобов'язань та порушувала приписи господарського і цивільного законодавства.

Також, у акті перевірки зазначено, що відповідно Автоматизованої системи співставлення Податковий блок у задекларованих підприємствами за серпень 2013 року існує розбіжності, які виникли після відображення у відповідній системі акта ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 08 листопада 2013 року № 1195/04-63-22-03/35381314 Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудівниця (код ЄДРПОУ 35381314) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами за серпень 2013 року . Зазначеним актом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ Укрбудівниця за серпень 2013 року по взаємовідносинам з контрагентами у серпні 2013 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при продажі товарів, які підпадають під визначення с. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України.

При здійсненні перевірки документального підтвердження господарських відносин по ланцюгам постачання контрагентами - покупці - ТОВ Укрбудівниця - контрагенти - постачальники у серпні 2013 року встановлено, що ТОВ Укрбудівниця отримано від постачальників паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості , що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

В наслідок викладеного, формування ТОВ Укрбудівниця податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок зазначених накладних суперечить законодавству України, а також моральним засадам суспільства: правочин не вчинений за формою і порядком, встановленими законом; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та є спробою незаконного заволодіння майном держави за рахунок несплати податку на додану вартість.

З викладеного вище вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за жовтень 2012 року та серпень 2013 року встановлено його завищення всього у сумі 5973 грн., в тому числі у жовтні 2012 року на суму ПДВ 4559 грн., у серпні 2013 року на суму ПДВ - 1414 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит у жовтні 2012 року на суму ПДВ - 4559,02 грн. та у серпні 2013 року на суму ПДВ - 1413,61 грн., реальність якого не підтверджено, з обставин викладених у розділі 2.1 дійсного акту.

З урахуванням вищенаведеного податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 5973 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ - 4559 грн. та за серпень 2013 року - 1414 грн.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового період.

Приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство Про - 4 (далі по тексту - Постачальник) укладено договір № 1201/01/18 постачання товарів від 01 січня 2012 року (т. 1 а.с. 180-181).

Відповідно до п. 1.1 цього договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю запасні частини до автомобілів, іменовані в подальшому Товар , на умовах, визначених пунктом 2 цього договору, в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні на підставі заявок Покупця, узгоджені сторонами засобами факсового зв'язку, електронною поштою або в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити Товар на умовах визначених даним договором. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття покупцем Товару по видатковій накладній виданій Постачальником, які після підписання її сторонами має юридичну силу Сертифікату.

Сторони домовились, що весь Товар, отриманий Покупцем від Постачальника, вважається, якщо інше не визначено договором, отриманим на виконання умов цього договору (пункт 1.2 цього Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено умови поставки: EXW (ИНКОТЕРМС 2000): склад Поставщика.

За погодженням сторін можлива поставка Товару з допомогою транспортно - експедиційної компанії (п. 2.2 Договору № 1201/01/18 від 01 січня 2012 року).

Відповідно до п. 2.5 Договору момент постачання вважається момент поставлення підпису представником Покупця в видатковій накладній на постачання Товару.

На виконання умов договору позивачем надано суду рахунки № 920/2 від 20 вересня 2012 року, № 1003/4 від 03 жовтня 2012 року, № 1008/1 від 08 жовтня 2012 року, № 1011/09 від 11 жовтня 2012 року, № 1016/3 від 16 жовтня 2012 року, № 1018/5 від 18 жовтня 2012 року, накладні № 9-202 від 20 вересня 2012 року, № 10-182 від 18 жовтня 2012 року, № 10-163 від 16 жовтня 2012 року, № 10-034 від 03 жовтня 2012 року, № 10-084 від 08 жовтня 2012 року, № 10-116 від 11 жовтня 2012 року, податкові накладні № 201 від 20 вересня 2012 року, № 145 від 18 жовтня 2012 року, № 131 від 16 жовтня 2012 року, № 50 від 03 жовтня 2012 року, № 74 від 08 жовтня 2012 року, № 107 від 11 жовтня 2012 року, а також виписки банку про списання грошових коштів з рахунків ФОП ОСОБА_1 (т. 1 а.с 189-216).

Крім того, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудівниця (далі - Поставщик) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1Л (далі - Покупець) укладено договір № 307/1 постачання товарів від 03 липня 2013 року.

Відповідно до зазначеного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю запасні частини до автомобіля, іменовані в подальшому Товар , на умовах визначених статтею 2 цього Договору, в асортименті , кількості та по ціні в українській гривні на підставі заявок Покупця, узгоджених сторонами засобами факсового зв'язку, електронної почти або в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах визначених в цьому договорі. Підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асоціації, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем Товару по видатковій накладній, виданої Постачальником, яка після підписання її сторонами, має юридичну силу Специфікації (т. 1 а.с. 234-235).

Сторони домовились, що весь Товар, отриманий Покупцем від Постачальника, вважається, якщо інше не визначено договором, отриманим на виконання умов цього договору (пункт 1.2 цього Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено умови поставки: EXW (ИНКОТЕРМС 2000): склад Поставщика.

За погодженням сторін можлива поставка Товару з допомогою транспортно - експедиційної компанії (п. 2.2 Договору № 307/1 від 03 липня 2013 року).

Відповідно до п. 2.5 Договору момент постачання вважається момент поставлення підпису представником Покупця в видатковій накладній на постачання Товару.

На виконання умов договору позивачем надано суду рахунки № 578 від 05 серпня 2013 року, № 614 від 20 серпня 2013 року, № 623 від 21 серпня 2013 року, накладні № 5/8 від 05 серпня 2013 року, № 42/8 від 20 серпня 2013 року, № 43/8 від 21 серпня 2013 року, податкові накладні № 5 від 05 серпня 2013 року, № 42 від 20 серпня 2013 року, № 43 від 21 серпня 2013 року, а також виписки банку про списання грошових коштів з рахунків ФОП ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 223-233, 236-237).

Так, відповідач у акті перевірки посилаються на те, що позивачем не надано до перевірки будь - яких документів, що підтверджують транспортування Товару, відповідно до договору № 1201/01/18 постачання товарів від 01 січня 2012 року з ТОВ НВП Про - 4 та договору № 307/1 постачання товарів від 03 липня 2013 року з ТОВ Укрбудівниця .

Однак, суд зазначає, що відповідно до вищезазначених договорів позивачем та ТОВ НВП Про - 4 , ТОВ Укрбудівниця визначені умови поставки товару, а саме: EXW (ІНКОТЕРМС 2000): склад поставщика.

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати введеного в дію з 01 січня 2000 року, визначено, що EXW(EX WORKS (named place), ФРАНКО-ЗАВОД (назва місця) Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов'язані з завантаженням товару.

Отже, з аналізу вищезазначених положень, вбачається, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що транспортування Товарів, визначених у договорах поставки товарів № 1201/01/18 від 01 січня 2012 року та № 307/1 від 03 липня 2013 року здійснював особисто, на власному транспортному засобі зі складів постачальників, що було передбачено умовами вищезазначених договорів (т. 2 а.с. 31).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що складання товарно - транспортних накладних для перевезення товарів не є необхідним, тому посилання відповідача на відсутність відповідних документів є безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу, що документами, які підтверджують право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлені податкові накладні.

Приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і борів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 вищезазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріалі справи судом встановлено, що податкові накладні надані позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства і тому підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

ОСОБА_4 перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення Податковий блок в результаті чого встановлено розбіжності, які виникли після відображення у зазначеній системі акту ДПІ у Красногорівському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 23 січня 2013 року № 145/22.5-08/30585040 та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровську Дніпропетровському районі ДПС від 08 листопада 2013 року № 1195/04-63-22-036/35381314. Однак відомості в зазначеній системі можуть свідчити лише про порушення з боку постачальника позивача вимог податкового законодавства при виконанні своїх зобов'язань, а ні як не про відсутність факту здійснення господарських операцій.

Відповідач у акті перевірки зазначає про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських відносин між контрагентами - постачальниками - ТОВ Укрбудівниця , ТОВ НВП Про - 4 та ФОП ОСОБА_1

Однак суд зазначає, що позивачем на підтвердження факту реального вчинення господарських відносин з контрагентами ТОВ Укрбудівниця , ТОВ НВП Про - 4 , надав суду докази реалізації у подальшому придбаних у вищезазначених контрагентів запасних частин для автомобілів.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо - Комерційна фірма Агротехкомплект (далі по тексту - Покупець) укладено договір № К/112 купівлі - продажу товару від 01 січня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 32-30).

На виконання умов договору позивачем надано суду рахунки № 437 від 12 грудня 2012 року, № 274 від 02 серпня 2013 року, накладні № 200 від 13 грудня 2012 року, № 100 від 06 серпня 2013 року, податкові накладні № 202 від 13 грудня 2012 року, № 100 від 06 серпня 2013 року, довіреність № 243 від 06 січня 2013 року ТОВ ВКФ Агротехкомплект видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 274 від 02 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 34-39). Крім того, судом встановлено, що оплата здійснювалась у безготівковій, що підтверджується банківськими виписками про переказ грошових коштів (т. 2 а.с. 177).

З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та ФОП ОСОБА_5 (далі по тексту - Покупець) укладено договір № ДН/112 купівлі - продажу товару від 01 січня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 40-41).

Позивачем на виконання умов договору надано суду: рахунок № 306 від 29 серпня 2013 року, накладна № 112 від 29 серпня 2013 року, податкова накладна № 112 від 29 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 42-44), а також банківські виписки про перерахунок коштів (т. 2 а.с. 183, 184).

01 січня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо - Будівельна компанія Аквілон укладено договір № З/112 купівлі - продажу товару. Пунктом 1.1 цього договору визначено, що Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 45-46). На виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду: рахунок № 301 від 20 серпня 2012 року, накладну № 164 від 11 жовтня 2012 року, податкову накладну № 164 від 10 жовтня 2012 року, довіреність № 990 від 11 жовтня 2012 року ТОВ ВБК Аквілон видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 301 від 20 серпня 2012 року (т. 2 а.с. 47-49), а також виписки банку про перерахунок грошових коштів (т. 2 а.с. 174).

Також, між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Союзпромресурси-98 (далі по тексту - Покупець) укладено договір № 3/312 від 01 березня 2012 року, яким Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 50-51).

Позивачем на виконання умов зазначеного договору надано суду: рахунок № 283 від 07 серпня 2013 року, накладну № 106 від 09 серпня 2013 року, податкову накладну № 106 від 09 серпня 2013 року, довіреність № 203 від 09 серпня 2013 року ТОВ Союзпромресурси-98 видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 283 від 07 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 52-54), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 178).

Крім того, між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро - Континент (далі по тесту - Покупець) укладено договір № 3/412 купівлі - продажу від 01 березня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 55-56).

На виконання умов зазначеного договору суду надано: рахунок №276 від 05 серпня 2013 року, накладна № 107 від 15 серпня 2012 року, податкова накладна № 107 від 15 серпня 2012 року, довіреність № 478 від 15 серпня 2013 року ТОВ Агро - Континент видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 276 від 05 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 57-59), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 185).

З матеріалів справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 Д,Л. та Публічним акціонерним Товариством Глухівський завод Електропанель укладено договір № Г/213 купівлі продажу від 20 березня 2013 року, яким Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 60-61). На виконання умов договору надано: рахунок № 277 від 05 серпня 2013 року, накладна № 105 від 08 серпня 2013 року, податкова накладна № 105 від 08 серпня 2013 року, довіреність № 303 від 08 серпня 2013 року ПАТ Глухівський завод Електропанель видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 277 від 05 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 62-64), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 179).

Також, між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством Фармацевтична Фабрика Віола укладено договір № 3/712 купівлі - продажу товару від 04 квітня 2012 року, яким Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 65-66). На виконання умов договору надано: рахунок № 352 від 06 жовтня 2012 року, накладна № 174 від 26 жовтня 2012 року, податкова накладна № 173 від 18 жовтня 2012 року, довіреність № 1009 від 26 жовтня 2012 року ПрАТ ФФ Віола видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 352 від 06 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 67-69), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 173).

20 червня 2013 року між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Приватним підприємством Авто - Альянс укладено договір № Л/613 купівлі - продажу товарів, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 70-71). Позивач на виконання умов договору надає суду: рахунок № 280 від 06 серпня 2013 року, накладна № 101 від 06 серпня 2013 року, податкова накладна № 101 від 06 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 72-74), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 180).

Судом встановлено, що між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладено договір № 3/613 купівлі - продажу товарів від 26 червня 2013 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 75-76). Позивач на виконання умов договору надає суду: рахунок № 282 від 07 серпня 2013 року, накладна № 102 від 07 серпня 2013 року, податкова накладна № 102 від 07 серпня 2013 року, довіреність № 3237 від 07 серпня 2013 року ФОП ОСОБА_6 видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 282 від 07 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 77-79), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 184).

Між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Монро укладено договір № Р/713 купівлі - продажу товарів від 09 липня 2013 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 80-81). На виконання умов договору позивач надає суду: рахунок № 285 від 08 серпня 2013 року, накладна № 104 від 08 серпня 2013 року, податкова накладна № 104 від 08 серпня 2013 року, довіреність № МОН-000233 від 08 серпня 2013 року ТОВ Монро видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 285 від 08 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 82-84), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 179).

Також, між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю Донтехснаб - 2008 (далі по тексту - Покупець) укладено договір № 2508/Д/1 поставки товару від 25 серпня 2011 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю запасні частини до автомобіля, іменовані надалі Товар , на умовах, визначених статтею 2 даного Договору, в асортименті, кількості та по ціні в українській гривні на підставі заявки Покупця, визначених сторонами засобами факсового зв'язку, електронної почти або в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах визначених даним Договором. Підтвердженням факту визначення сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару прийняття Покупцем Товару по видатковій накладній, виданої постачальником, яка є після її підписання сторонами має юридичну силу Специфікації (т. 2 а.с. 85-86).

На виконання умов договору надано: рахунки від 10 жовтня 2012 № 367, 368, накладні № 166 від 12 жовтня 2012 року, № 171 від 23 жовтня 2012 року, податкові накладні № 166 від 12 жовтня 2012 року, № 174 від 23 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 87-92), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 172, 174).

Між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АВТОРЕМПОСТАЧ (далі по тексту - Покупець) укладено договір № Л/212 купівлі - продажу товарів від 01 січня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 93-94). На виконання умов договору позивач надає суду: рахунок № 350 від 03 жовтня 2012 року, накладна № 162 від 03 жовтня 2012 року, податкова накладна № 162 від 03 жовтня 2012 року, довіреність № 122 від 27 вересня 2012 року ТОВ Компанія АВТОРЕМПОСТАЧ видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 350 від 03 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 95-97), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 175).

Судом встановлено, що між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Приватним підприємством Ексім - Авто (далі по тексту - Покупець) укладено договір № Л/112 купівлі - продажу товарів від 01 січня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 98-99). Позивач на виконання умов договору надає суду: рахунки № 334 від 18 вересня 2012 року, № 300 від 28 серпня 2013 року, накладні № 157 від 26 вересня 2012 року, № 111 від 28 серпня 2013 року, податкові накладні № 158 від 26 вересня 2012 року, № 111 від 28 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 100-105), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 171, 185).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Т.Л. Транс (далі по тексту - Покупець) укладено договір № К/112 купівлі - продажу товарів від 01 березня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 106-107). Позивач на виконання умов договору надає суду: рахунки № 312 від 27 серпня 2012 року, № 373 від 16 жовтня 2012 року, № 381 від 22 жовтня 2012 року, накладні № 172 від 23 жовтня 2012 року, № 177 від 31 жовтня 2012 року, № 178 від 31 жовтня 2012 року, податкові накладні № 167 від 14 вересня 2012 року, № 179 від 29 жовтня 2012 року, № 180 від 29 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 108-117), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 171, 115).

Між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Декор (далі по тексту - Покупець) укладено договір № Д/211 купівлі - продажу товарів від 01 квітня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 118-119). На виконання умов договору позивач надає суду: рахунок № 359 від 09 жовтня 2012 року, накладна № 165 від 12 жовтня 2012 року, податкова накладна № 16 від 10 жовтня 2012 року, довіреність № 037 від 22 жовтня 2012 року ТОВ Декор видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунку № 359 від 09 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 120-122), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 174).

Також, 01 травня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мелос - Сервіс (далі по тексту - Покупець) укладено договір № КИ/112 купівлі - продажу товарів, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 123-124). На виконання умов договору позивач надає суду: рахунки № 177 від 10 жовтня 2012 року, № 349 від 03 жовтня 2012 року, накладні № 173 від 23 жовтня 2012 року, № 163 від 05 жовтня 2012 року, податкові накладні № 177 від 23 жовтня 2012 року, № 163 від 04 жовтня 2012 року. довіреність № 211 від 05 жовтня 2012 року ТОВ Мелолс - Сервіс видана на отримання від ФОП ОСОБА_1 запасних частин, відповідно до рахунків № 365 від 10 жовтня 2012 року, № 349 від 03 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 125-131), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 170, 175).

Крім того, між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОТК Спутнік (далі по тексту - Покупець) укладено договір № 0108/0 купівлі - продажу товарів від 01 серпня 2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець оплатити та прийняти на умовах визначених даним Договором запасні частини до автомобіля ЗИЛ, іменуємо в подальшому Товар (т. 2 а.с. 132). Також, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ОТК Спутнік укладено додаткові угоди к Договору купівлі - продажу № 0108/0 від 01 серпня 2011 року від 29 грудня 2011 року та від 03 грудня 2012 року (т. 2 а.с. 133, 134).

На виконання умов договору позивач надає суду: рахунки № 371 від 15 жовтня 2012 року, № 372 від 15 жовтня 2012 року, № 375 від 17 жовтня 2012 року, № 387 від 25 жовтня 2012 року, № 430 від 04 грудня 2012 року, № 302 від 23 серпня 2013 року, № 303 від 23 серпня 2013 року, накладні № 168 від 16 жовтня 2012 року, № 169 від 17 жовтня 2012 року, № 175 від 25 жовтня 2012 року, № 205 від 25 грудня 2012 року, № 108 від 23 серпня 2013 року, № 109 від 23 серпня 2013 року, податкові накладні № 168 від 16 жовтня 2012 року, № 169 від 16 жовтня 2012 року, № 170 від 17 жовтня 2012 року, № 178 від 25 жовтня 2012 року, № 205 від 25 грудня 2012 року, № 108 від 23 серпня 2013 року, № 109 від 23 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 135-155), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 170, 176, 177, 178, 181 -183).

Судом встановлено, що між позивачем (далі по тексту - Постачальник) та Приватним підприємством Омега - Техносервіс (далі по тексту - Покупець) укладено договір № К/1012 купівлі - продажу від 01 жовтня 2012 року, відповідно до якого Покупець зобов'язується сплатити запасні частини до автомобілів, іменовані надалі Товар , згідно виставленого постачальником рахунків складених на підставі заявки Покупця, а постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно встановлених рахунків (т. 2 а.с. 156-157). На виконання умов договору позивач надає суду: рахунки № 391 від 30 жовтня 2012 року, № 374 від 16 жовтня 2012 року, накладні № 176 від 30 жовтня 2012 року, № 170 від 18 жовтня 2012 року, податкові накладні № 181 від 30 жовтня 2012 року, № 172 від 18 жовтня 2012 року (т. 2 а.с. 158-164), а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 172, 173).

Крім того, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Колярові метали укладено договір купівлі - продажу, на виконання умов договору позивачем надано суду: рахунок № 394 від 30 жовтня 2012 року, накладна № 179 від 31 жовтня 2012 року, податкову накладну № 182 від 31 жовтня 2012 року, а також банківські виписки про перерахунок грошових коштів на рахунок позивача (т. 2 а.с. 165-167, 176).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачем належним чином доведено факт реалізації придбаного у контрагентів ТОВ Укрбудівниця та ТОВ НВП Про-4 запасних частин до автомобілів.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобов'язань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента не можуть свідчити про відсутність факту придбання ФОП ОСОБА_1 послуг у вказаних вище підприємств, і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних документів, а саме договорів, податкових накладних, платіжних документів підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередньо правопорушник.

Таким чином, суд зазначає, що в матеріалах перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивача своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Приписами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 164.3 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до п. 166.1 ст. 166 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року; підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Приписами п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Судом з акту перевірки встановлено, що за 2012 рік ФОП ОСОБА_1 задекларовано витрати, пов'язані з господарською діяльністю у сумі 269487,41 грн.

Перевіркою повноти визначених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік, встановлено їх завищення на суму 22795 грн. за рахунок включення витрат на придбання автозапчастин у ТОВ НВП Про - 4 у жовтня 2012 року.

Отже, відповідачем за результатами перевірки повноти визнання податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік встановлено його заниження в сумі 3419,25 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Однак, суд не погоджується з даними висновками позивача, оскільки, обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ НВП Про - 4 є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не доведено відсутність фінансово - господарських відносин між ТОВ НВП Про -4 та ФОП ОСОБА_1, а прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 ґрунтується лише на припущеннях відповідача.

В зв'язку з чим, суд приходить висновку, що податкове повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства ОСОБА_1 м. Добропілля до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства ОСОБА_1 м. Добропілля до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2014 року № НОМЕР_1 щодо донарахування податку на додану вартість та № НОМЕР_2 щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Стягнути на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Добропілля (85000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) за рахунок бюджетних асигнувань Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (85004, Донецька область, м. Добропілля, провул. Європейський, буд. 4, код ЄДРПОУ 39884187) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 07 лютого 2018 року в присутності позивача, представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення буде складено та підписано 12 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.